Планування на підприємстві

Related posts:

1. Основні етапи стратегічного планування на підприємстві ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА РОЗДІЛ IV ПЛАНУВАННЯ І МОТИВАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ ТЕМА 20 ПРОГНОЗУВАННЯ, ПЛАНУВАННЯ ТА РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ 20.2. Основні етапи стратегічного планування на підприємстві У перехідний період до ринкової економіки в Україні відсутнє єдине поняття завдань та змісту стратегічного планування. Тому багато малих підприємств працюють, не маючи офіційно прийнятих планів. На недавно створених підприємствах керівники виявляються настільки […]...
2. Внутрігосподарське планування Внутрігосподарське планування – діяльність управлінського апарату підприємства, фірми, компанії щодо встановлення завдань окремим підрозділам (цехам, бригадам, ланкам), виробничим дільницям, виділення необхідних ресурсів і забезпечення їх виконання. Завдання можуть бути як перспективні, так і поточні та оперативні. Поточні плани (техпромфінплани) є складовою річних планів, що охоплюють розвиток виробництва, техніки, фінансів та ін., передбачають виробництво і реалізацію […]...
3. Сутність прогнозування і планування на підприємстві ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА РОЗДІЛ IV ПЛАНУВАННЯ І МОТИВАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ ТЕМА 20 ПРОГНОЗУВАННЯ, ПЛАНУВАННЯ ТА РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ Ключові терміни і поняття – Прогнозування – Ціль – Оптимізація – Тенденція – Стратегія – Капітальне будівництво – Портфель замовлень – Види планів – Методологія прогнозування – Виробництво – Планування – Програма підприємства 20.1. Сутність прогнозування і планування на підприємстві […]...
4. Операційні бюджети організації Операційні бюджети організації – фінансові плани, складені для окремих функціональних підрозділів підприємства (фірми, компанії) та їх елементів (наприклад, бригад), в яких висвітлюються фінансові аспекти розподілу функціональних обов’язків між ними в процесі виробництва та реалізації товарів та надання послуг. Складовими О. б. о. є бюджети збуту, виробництва, матеріалів, оплати робочої сили, виробничих накладних витрат, виробничої собівартості, […]...
5. Матриця Мескона-Хедоутрі Матриця Мескона-Хедоутрі – класифікація стратегічних цілей розвитку компаній за критерієм темпів їх розвитку, розроблена американськими економістами М. Месконом та Ф. Хедоутрі. М. М.-X. охоплює такі стратегічні цілі за умов регульованої ринкової економіки: 1) максимальне зростання обсягів виробництва порівняно з плановими показниками попереднього періоду; 2) обмежене зростання у формі досягнення планів випуску товарів і послуг порівняно […]...
6. Маркетингова служба підприємства Маркетингова служба підприємства – підрозділ підприємства, який на підставі принципів і методів маркетингу виконує комплекс економічних завдань: від вивчення ринку до розробки обгрунтованих рекомендацій щодо здійснення відповідних НДДКР з метою випуску нових товарів і завоювання для них ринків збуту. Структура М. с. п. залежить від типу підприємства, характеру та обсягів виробництва, техніко-економічних зв’язків з іншими […]...
7. Фінансова стратегія підприємства Фінансова стратегія підприємства – комплекс взаємопов’язаних, довготермінових, найважливіших цілей та їх конкретизація у відповідних планах, напрямах і засобах досягнення цілей щодо обсягів виробництва, капіталовкладень, цін, збуту та ін. Ф. е. п. – важлива складова економічної стратегії розвитку підприємства, фірм, компанії – включає такі етапи: 1) комплексний аналіз поточного фінансового стану підприємства; 2) обгрунтування стратегічних цілей […]...
8. Планування соціальне Планування соціальне – науково обгрунтоване визначення цілей і забезпечення відповідності й структури соціальних відносин потребам розвитку технологічного способу виробництва, передусім системі продуктивних сил (а в її межах – основній продуктивній силі). Основні об’єкти П. с. – суспільство загалом, кожна із підсистем суспільних відносин (економічної власності, соціальних – у вузькому значенні поняття, правових, політичних, національних, культурних, […]...
9. Прогнозування у системі експортного маркетингу Прогнозування у системі експортного маркетингу – один із завершальних етапів комплексного вивчення зовнішніх ринків (міжнародного маркетингу); стратегічне планування, змістом якого є оцінка можливих змін кон’юнктури зовнішніх ринків збуту (зокрема, прогнози попиту), обсягів та якості реалізованої продукції та інших параметрів внутрішньо – та зовнішньоекономічної діяльності підприємств-експортерів. Результати такого прогнозування – основа для розробки поточних, середньо – […]...
10. Організація структури управління зовнішньоекономічною діяльністю на підприємстві Зовнішньоекономічна діяльність 2 ОРГАНІЗАЦІЯ ТА УПРАВЛІННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ НА ПІДПРИЄМСТВІ 2.2 Організація структури управління зовнішньоекономічною діяльністю на підприємстві У сучасних умовах демонополізації зовнішньоекономічної діяльності підприємство – основна ланка зовнішньоекономічного комплексу країни. Відповідно до чинного законодавства підприємство це самостійний суб’єкт господарювання, створений у визначеному порядку для виробництва Продукції, виконання робіт і надання послуг з метою задоволення […]...
11. Закон пропозиції Закон пропозиції – загальний економічний закон, згідно з яким за незмінності всіх інших параметрів між змінами цін і кількістю товарів та послуг, які пропонуються підприємствами на ринку, існує прямо пропорційна залежність. Дія З. п. означає, що зростання ціни на товари і послуги зумовлює збільшення кількості товарів і послуг, з одного боку, і скорочення обсягів виробництва […]...
12. Планування макроекономічне Планування макроекономічне – форма управління народним господарством, що передбачає визначення цілей, розроблення (складання) планів та їх реалізацію (з урахуванням шляхів досягнення) на основі наукового передбачення, що базується на пізнанні економічних законів. Розрізняють директивне, індикативне, стратегічне П. м. У 20-х XX ст. в СРСР започатковано директивне П. м., що передбачало домінування державної власності, використання державою передусім […]...
13. Планування оптимальне Планування оптимальне – комплекс методів, за допомогою яких з декількох альтернативних варіантів плану або програми економічного розвитку країни, окремого регіону, галузі та інших об’єктів вибирають оптимальні. Оптимальними є плани, що забезпечують найефективніше використання ресурсів (якщо задано цей критерій оптимальності) і максимальний вихід якісної продукції за мінімальних витрат. Засобами вибору оптимального плану є розв’язання задач математичного […]...
14. Ринок світовий Ринок світовий – система економічних відносин, які виникають між суб’єктами світогосподарських економічних відносин у сфері обміну, на основі інтернаціоналізації продуктивних сил і розвитку міжнародного поділу праці всіх форм, в т. ч., спеціалізації, кооперування та комбінування виробництва, а отже, інтернаціоналізації виробництва і збуту товарів та послуг. P. c. є історично першою формою інтернаціоналізації господарського життя. З […]...
15. Суспільна праця Суспільна праця – діяльність людей у системі суспільного поділу праці, спрямована на виготовлення товарів і послуг для задоволення соціально-економічних потреб суспільства. Опосередковано до С. п. належить праця людей, не залучених до системи суспільного поділу праці (зокрема, праця на присадибній ділянці, в домашньому господарстві та ін.). Результатом С. п. є сукупний суспільний продукт, створений у сфері […]...
16. Маркетингу програма Маркетингу програма – конкретизована на основі маркетингової стратегії концепція маркетингу, яка передбачає системне теоретико-методологічне осмислення потреб та інтересів організацій (фірм, компаній та ін.) і споживачів, вибір форми управління організацією та ін., а також комплекс заходів щодо її реалізації. Ці програми можуть бути короткострокові (до одного року), середньострокові (до 5 років) і довгострокові (10-15 років). Багато […]...
17. Ринок регіональний Ринок регіональний – сукупність економічних відносин (в т. ч. техніко-економічних, організаційно-економічних та відносин економічної власності) між різними економічними суб’єктами з приводу організації купівлі-продажу товарів і послуг у сфері обміну в межах певних територій відповідно до вимог специфічних форм закону товарного виробництва і грошового обміну. Основними функціями P. p. є: перетворення продуктів окремих підприємств на товар […]...
18. Ефект масштабу Ефект масштабу – зниження середніх витрат виробництва на тривалому проміжку часу внаслідок збільшення обсягів товарів та послуг, що створюються. Е. м. досягається з урахуванням критеріїв оптимальності підприємств, тобто таких його розмірів, які створюють найсприятливіші умови для використання науки і техніки за мінімальних витрат і виготовляють високоякісну продукцію. Е. м. також визначають як коефіцієнт зміни обсягів […]...
19. Торговельні витрати Торговельні витрати – витрати торговельних підприємств і організацій на доробку, транспортування, зберігання та реалізацію товарів і послуг, які у вартісній формі ще називають витратами обігу. Основними елементами Т. в. є витрати на оплату робочої сили (в т. ч. праці) у сфері торгівлі; матеріальні витрати (амортизація, закупівля палива, господарських матеріалів тощо); транспортні витрати; витрати на рекламу […]...
20. Планування виробничої програми ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА РОЗДІЛ IV ПЛАНУВАННЯ І МОТИВАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ ТЕМА 21 ВИРОБНИЧА ПРОГРАМА ПІДПРИЄМСТВА 21.3. Планування виробничої програми При плануванні виробничої програми необхідно використовувати такі матеріали: – перспективний план виробництва продукції і послуг; – результати вивчення поточного попиту на продукцію; – державний контракт і держане замовлення на продукцію підприємства (за умови їх наявності); – прогноз потреби […]...
21. Обсяг виторгу від реалізації послуг Обсяг виторгу від реалізації послуг – показник результатів діяльності виробників платних послуг, що визначається як сума обсягів платних послуг офіційно врахованих організацій усіх типів і форм власності; платних послуг малих підприємств промисловості, будівництва та інших галузей, для яких надання послуг не є основною діяльністю, обсягів послуг, які реалізуються сумісними підприємствами, фірмами, компаніями, а також послуг, […]...
22. Якісне економічне зростання Якісне економічне зростання – здебільшого інтенсивний тип зростання, який супроводжується стабільністю темпів, збереженням або поліпшенням стану довкілля, умов праці, економією живої та уречевленої праці і безпосередньо впливає на підвищення життєвого рівня населення та його якості, а загалом на зростання соціально-економічної ефективності. Конкретнішими показниками Я. е. з. є поліпшення якості товарів і послуг, підвищення конкурентоспроможності на […]...
23. Планування інновацій ІННОВАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ Тема 3. Управління інноваційної діяльністю підприємства 3.2. Планування інновацій Планування є однією з основних складових системи управління інноваційною діяльністю підприємства. Як елемент системи інноваційного менеджменту планування являє собою відносно самостійну підсистему, яка охоплює сукупність спеціальних інструментів, правил, структурних органів, інформаційних потоків і процесів, спрямованих на підготовку і виконання планів. Планування інновацій – це […]...
24. Фінансове планування Фінансове планування – планомірне управління з боку держави та інших економічних суб’єктів (суб’єктів підприємницької діяльності, домашніх господарств) формуванням, обміном, розподілом і використанням фінансових ресурсів і грошових коштів на основі всебічного пізнання законів і закономірностей фінансової системи з метою забезпечення стабільного суспільного розвитку країни. Ф. п. грунтується на принципах системного підходу до найважливіших параметрів соціально-економічного розвитку […]...
25. Особливості бізнес – планування інвестиційної діяльності Зовнішньоекономічна діяльність 8 ІНВЕСТИЦІЇ В ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ 8.4 Особливості бізнес – планування інвестиційної діяльності Зараз в економічній політиці України чітко просліджується курс на залучення іноземних інвестицій в економіку країни. У цих умовах бізнес-план інвестиційного проекту вже не є тільки внутрішнім документом фірми. Структура і зміст документа мають відповідати вимогам, які висуваються, у тому числі, й […]...
26. Оптимальна партія товарів (виробів) Оптимальна партія товарів (виробів) – обсяг виготовлених товарів і послуг на підприємстві (в фірмі, компанії), за якого забезпечуються мінімальні витрати на одиницю продукції. Знаходження оптимального обсягу випуску товарів залежить передусім від витрат на зберігання продукції (залежно від обсягу запасів такі витрати зростають, хоча на одиницю продукції залишаються незмінними), а також витрат на переоснащення устаткування та […]...
27. Новий товар Новий товар – товар, який за своїми якісними характеристиками принципово відрізняється від відомих раніше на ринку товарів або істотно вдосконалений порівняно з товарами-аналогами, що виявляється в його додаткових функціональних можливостях, нових споживчих властивостях, а також змінах у формі, дизайні. Принципово Н. т., як правило, – результат нових відкриттів і винаходів (кардинально нових технічних рішень, що […]...
28. Індикативне планування Індикативне планування – форма державного регулювання економіки, яка передбачає встановлення основних макроекономічних показників, системи економічних стимулів і прямих та опосередкованих важелів, які орієнтують діяльність суб’єктів господарювання на виконання планів, забезпечуючи їх при цьому необхідною інформацією, та заходів з їх реалізації. Започатковане урядами зарубіжних країн після другої світової війни. На відміну від директивного планування в СРСР […]...
29. Ціна пропозиції Ціна пропозиції – ринкова ціна за перевищення попиту над пропозицією (існування ринку продавця). Така ситуація зумовлює появу конкуренції між покупцями за придбання певних товарів, з одного боку, і намагання продавців реалізувати товар за вищою ціною – з іншого. Ц. п. виражає взаємозв’язок між рухом ціни виробництва, ринкової ціни та обсягами пропозиції товарів, в основі яких […]...
30. Технологічний спосіб виробництва Технологічний спосіб виробництва – спосіб виробництва, який базується на техніко – економічному поєднанні речових і особистісних факторів виробництва і складається із системи продуктивних сил і техніко – економічних відносин. На відміну від Т. е. в. суспільний спосіб виробництва грунтується на соціально-економічному поєднанні особистісних і речових факторів виробництва і складається з системи продуктивних сил і системи […]...
31. Планування та аналіз собівартості виготовленої продукції ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА РОЗДІЛ V РЕЗУЛЬТАТИ І ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА ТЕМА 24 ВИТРАТИ ВИРОБНИЦТВА, СОБІВАРТІСТЬ ПРОДУКЦІЇ ТА ЦІНОУТВОРЕННЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ 24.4. Планування та аналіз собівартості виготовленої продукції Метою планування собівартості виготовленої продукції є визначення величини витрат на її виробництво у визначені угодою терміни при найбільш раціональному й ефективному використанні наявних у розпорядженні організації машин, механізмів та інших […]...
32. Стратегія та вибір профілю зовнішньоекономічної діяльності на підприємстві Зовнішньоекономічна діяльність 2 ОРГАНІЗАЦІЯ ТА УПРАВЛІННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ НА ПІДПРИЄМСТВІ 2.1 Стратегія та вибір профілю зовнішньоекономічної діяльності на підприємстві Зовнішньоекономічна діяльність фірми включає такі основні напрямки: – вихід па зовнішній ринок; – експортно-імпортні постачання товарів, послуг та капіталу; – валютно-фінансові та кредитні операції; – створення й участь у діяльності спільних підприємств; – міжнародний маркетинг; – […]...
33. Спосіб виробництва Спосіб виробництва – спосіб поєднання безпосередніх виробників із засобами виробництва, єдність і взаємодія суперечливих сторін у межах технологічного, суспільного та економічного С. в. Розрізняють техніко-економічне, соціально-економічне та економічне поєднання. Техніко-економічне поєднання зводиться до безпосереднього використання працівником певних засобів і предметів праці незалежно від того, кому вони належать. У цьому випадку поняття “С. в.” трактується як […]...
34. Економічна безпека техніко-економічних відносин Економічна безпека техніко-економічних відносин – рівень розвитку суспільного поділу праці та інших елементів техніко – економічних відносин (концентрації виробництва, комбінування виробництва та ін.) та їх захищеності від внутрішніх і зовнішніх загроз, завдяки чому техніко – економічні відносини сприяють стабільному розвитку продуктивних сил. До основних внутрішніх загроз належать наявність розірваних і ще не повністю відновлених з […]...
35. Державне планування Державне планування – комплекс взаємопов’язаних заходів державного впливу на народне господарство з метою забезпечення його збалансованого і прискореного розвитку, найбільш дійовий інструмент державного регулювання економіки. Д. п. було започатковане в СРСР планом ГОЕЛРО – планом електрифікації Росії/1920 р./. Перший п’ятирічний план був складений на 1928-1933 роки. В розвинутих країнах Заходу Д. п. починає практикуватися після […]...
36. Вивіз товару Вивіз товару – реалізація товарів і послуг за межами внутрішнього національного ринку. В. т зумовлюється як труднощами його збуту на внутрішньому національному ринку, так і перевагами, які випливають із міжнародного поділу праці застосування принципу порівняльних переваг, відповідно до якого кожній країні для повнішого задоволення потреб і ефективного використання ресурсів вигідніше зосереджувати зусилля на виробництві певних […]...
37. Попит і пропозиція Попит і пропозиція – категорії товарного виробництва, які знаходяться у діалектичній залежності. Попит – це платоспроможна потреба або сума грошей, яку покупці можуть і мають намір заплатити за необхідні для них товари та послуги. Пропозиція – сукупність товарів і послуг на ринку з повними цінами, які готові продати виробники. Діалектична залежність П. і п. полягає […]...
38. Планування нормотворчої діяльності Державне управління Планування нормотворчої діяльності. Суб’єкти нормотворення з метою створення єдиної та узгодженої системи нормативних актів, визначення головних напрямів та забезпечення гласності нормотворчої діяльності, вдосконалення процесу підготовки нормативних актів застосовують перспективне і поточне планування. Поточні плани (програми), як правило, складаються і затверджуються суб’єктом нормотворення на термін до одного року і містять визначення видів та назв […]...
39. Типи каналів збуту Типи каналів збуту – класифікація каналів збуту залежно від кількості посередників. Канали збуту – ланцюг фірм, які беруть участь у купівлі й продажу товарів у міру їх просування від виробника до споживача. Цей ланцюг утворюють: виробники, споживачі та посередники в особі гуртових і роздрібних продавців. Посередники забезпечують транспортування товарів і не є частиною каналу збуту. […]...
40. Структура і планування капітальних вкладень ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА РОЗДІЛ II РЕСУРСИ ПІДПРИЄМСТВА ТЕМА 15 ІНВЕСТИЦІЙНІ РЕСУРСИ 15.3. Структура і планування капітальних вкладень Капітальні вкладення – це кошти, що направляються на розширене відтворення основних фондів та об’єктів соціальної інфраструктури підприємства. В той же час, капітальні вкладення являють собою грошове вираження інвестицій, що спрямовані на відтворення основних і оборотних фондів. Вони складаються із […]...