Планування нормотворчої діяльності

Державне управління

Планування нормотворчої діяльності. Суб’єкти нормотворення з метою створення єдиної та узгодженої системи нормативних актів, визначення головних напрямів та забезпечення гласності нормотворчої діяльності, вдосконалення процесу підготовки нормативних актів застосовують перспективне і поточне планування. Поточні плани (програми), як правило, складаються і затверджуються суб’єктом нормотворення на термін до одного року і містять визначення видів та назв актів, головних етапів і термінів їх підготовки, а також органів, відповідальних за розробку проектів нормативних актів. Перспективні програми нормотворчої діяльності складаються і затверджуються суб’єктом нормотворення, зазвичай, терміном на чотири і більше років, визначають напрями розвитку правового регулювання суспільних відносин, заходи з кодифікації та систематизації нормативних актів, їх видання. Плани не виключають можливості підготовки і прийняття нормативних актів, що до них не увійшли. Нормотворчі органи планують послідовність і строки прийняття нормативних актів, проекти яких розроблено і винесено на розгляд, для чого складаються короткості рокові плани. П. н. д. має проводитися виходячи із прогнозів, планів і програм щодо інших видів діяльності, зокрема державного управління, економіки, внутрішньої та зовнішньої політики, оборони, соціальної

та науково-технологічної політики, охорони здоров’я і довкілля тощо. Для виключення можливого дублювання або протиставлення пропозицій різних органів влади, які здійснюють управління за певними напрямами або видами діяльності, процедурами планування і прогнозування передбачено збирання й обробка всіх пропозицій єдиним органом влади (урядом або міністерством юстиції), а також доопрацювання зведених планів та прогнозів усіма зацікавленими органами центральної державної влади із залученням експертів. В Україні основними формами П. н. д. на державному рівні є підготовка і затвердження заходів (інколи вони називаються “першочерговими”) щодо реалізації програм діяльності Кабінету Міністрів України, Державна програма розвитку законодавства України до 2002 р., прийнята постановою Верховної Ради України від 15 липня 1999р. за № 976-Х1У, та посесійні плани законотворчої роботи Верховної Ради України. П. н. д. потребує активної позиції тих, хто професійно займається і відповідає за розвиток нормотворчості в органах державної влади, яка поля гас у постійному моніторингу стану правового забезпечення та ситуації у певній сфері (напряму. виді) діяльності, періодичному перегляді чинних нормативно-правових актів та ініціюванні змін або оновленні тих з них, що вже не спрацьовуюсь і навіть гальмують подальший розвиток.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...

Пряме й переносне значення дієслова.
Ви зараз читаєте: Планування нормотворчої діяльності