ПЛАНУВАННЯ

Related posts:

1. АЕРАЦІЯ Екологія – охорона природи АЕРАЦІЯ – прир. або штучне надходження повітря у будь-яке середовище з метою збільшення в ньому вмісту кисню. А. грунтів залежить від їх мех. складу та структури, А. водних середовищ – від швидкості переміщення води та наявності хвиль на поверхні. Напр., стоячі води боліт бідні на кисень, проточні води збагачені киснем....
2. ПЛАНУВАННЯ ЛАНДШАФТНЕ Екологія – охорона природи ПЛАНУВАННЯ ЛАНДШАФТНЕ – комплекс заходів щодо збереження та розвитку в процесі госп. будівництва цінних властивостей геогр. середовища....
3. ПЛАНУВАННЯ ІНТЕГРАЛЬНЕ Екологія – охорона природи ПЛАНУВАННЯ ІНТЕГРАЛЬНЕ – оптим. поєднання в плануванні нар. госп-ва принципів екол. соц.-екон. та планування інвайронментального....
4. ТЕРИТОРІЯ Екологія – охорона природи ТЕРИТОРІЯ – певна частина земної поверхні з визначеними кордонами або межами (напр., Т. міста, парку)....
5. ІНВАЙРОНМЕНТАЛЬНЕ ПЛАНУВАННЯ Екологія – охорона природи ІНВАЙРОНМЕНТАЛЬНЕ ПЛАНУВАННЯ – див. Планування інвайронментальне....
6. Раціональність економічна Раціональність економічна – розсудлива (розумна) діяльність суб’єктів господарювання, спрямована на ефективне використання наявних у них ресурсів з метою оптимального досягнення поставленої мети. Розрізняють P. e. обмежену (за якої суб’єкти господарювання не займаються детальними і тривалими розрахунками для досягнення поставленої мети, наприклад, привласнення найбільших прибутків, а керуються інтуїцією, емпіричними правилами тощо) і повну (передбачає всебічне і […]...
7. ЕКОЛОГІЯ МІСТА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ МІСТА – дослідження дій мешканців міста і порівнювання оцінок тих чи ін. ділянок міста та прилеглих до них територій, які даються мешканцями в ході їхніх дій, з об’єктивно реєстрованим набором властивостей цих ділянок. Практично це галузь соц. екології або соц. географії....
8. ПРОЕКТУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ Екологія – охорона природи ПРОЕКТУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ – 1) визначення в натурі найрац. розмірів, функ. стану, темпів та напрямків розвитку великих екол. систем, а також співвідношення прир., прир.-ант – роп., антроп. та суто штучних терит. утворів (ділянок “дикої” природи, таких самих ділянок змінених людиною, перетворених нею на агросистеми і повністю змінених, напр., на урбокомплекси) для підтримання […]...
9. ПЛАНУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ Екологія – охорона природи ПЛАНУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ – розрахунки потенційно можливого вилучення або ін. експлуатації прир. ресурсів або територій без помітного порушення існуючої чи створюваної госп-вом екол. рівноваги та без заподіяння збитків однією галуззю госп-ва ін. у разі спільного використання ними прир. ресурсів....
10. ПЛАНУВАННЯ ІНВАЙРОНМЕНТАЛЬНЕ Екологія – охорона природи ПЛАНУВАННЯ ІНВАЙРОНМЕНТАЛЬНЕ, планування довкілля – розрахунки гранично допустимих антроп. навантажень (головним чином забруднення) на прир. середовище, що оточує людину, та середовище населених пунктів, які визначаються виходячи з екон. можливостей їх регуляції та екол.-соц.-екон. наслідків їхньої зміни....
11. ЛАНДШАФТ ОПТИМАЛЬНИЙ Екологія – охорона природи ЛАНДШАФТ ОПТИМАЛЬНИЙ – 1) ландшафт, що макс. відповідає певній формі використання (напр., з метою рекреації); 2) ландшафт, який макс. відповідає потребам певної групи населення (етносу чи його підрозділам), напр, кочівників, горців....
12. АКЛІМАЦІЯ Екологія – охорона природи АКЛІМАЦІЯ – пристосування організму до штучно створюваних умов, напр. у фітотронах....
13. Планування виробничої програми ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА РОЗДІЛ IV ПЛАНУВАННЯ І МОТИВАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ ТЕМА 21 ВИРОБНИЧА ПРОГРАМА ПІДПРИЄМСТВА 21.3. Планування виробничої програми При плануванні виробничої програми необхідно використовувати такі матеріали: – перспективний план виробництва продукції і послуг; – результати вивчення поточного попиту на продукцію; – державний контракт і держане замовлення на продукцію підприємства (за умови їх наявності); – прогноз потреби […]...
14. ЗАЛУЖЕННЯ Екологія – охорона природи ЗАЛУЖЕННЯ – 1) система заходів щодо створення чи поліпшення (згущування, укріплення дернини) продуктивного трав’яного покриву, як правило, на схилах балок, пагорбів, річкових терас та ін. місцях з метою укріплення поверхонь схилів, боротьби з ерозією грунту та одночасно для госп. використання; 2) самозаростання травою оголених ділянок грунту....
15. ДЕНУДАЦІЯ Екологія – охорона природи ДЕНУДАЦІЯ – руйнування гір. порід льодовиками, водою, вітром і переміщення продуктів вивітрювання цими чинниками або під впливом сили гравітації до нижчих ділянок земної поверхні, де вони нагромаджуються....
16. СКРУБЕР Екологія – охорона природи СКРУБЕР – циліндричний апарат, де пром. газ (напр., доменний) очищають від небажаних домішок (напр., пилу) рідиною (переважно водою), що контактує з ним....
17. ЛІС КУРОРТНИЙ Екологія – охорона природи ЛІС КУРОРТНИЙ – ліс першої групи, який виділяється в околицях курортних зон з метою створення сприятливих умов для відпочинку та лікування людей (в Україні близько 0,07 млн га Л. к.)....
18. КОМПЛЕКС БІОГЕОЦЕНОТИЧНИЙ Екологія – охорона природи КОМПЛЕКС БІОГЕОЦЕНОТИЧНИЙ – горизонтальне чи вертикальне поєднання двох або кількох (багатьох) біогеоценозів, завдяки взаємодії яких утворюється єдність екол. системи другого знизу рівня ієрархії. Напр., поєднання ділянок лісу, луків і водойми ліс. колка в західносибірському лісостепу, сполучення планктонного і бентосного угруповань екол. єдиної частини водойми....
19. ЕКСТРАЗОНАЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи ЕКСТРАЗОНАЛЬНІСТЬ – розміщення біотичних угруповань за межами відповідної геогр. зони, поза своїм основним ареалом. Напр., екстразональна деревна рослинність трапляється у вигляді ізольованих ліс. масивів у степовій зоні, лучні степи – в підзоні широколистих лісів тощо....
20. ДЕРЕВОСТАН Екологія – охорона природи ДЕРЕВОСТАН – 1) сукупність дерев, що є основою будь-якого насадження; 2) будь-яка сукупність дерев (звичайно така, як ліс). Розрізняють чистий Д., де ростуть дерева однієї породи (напр., Д. сосновий), та змішаний Д., де ростуть дерева двох, трьох чи більшої кількості порід (напр., Д. сосново-березово-ялиновий), а також звичайний Д. (з одним ярусом […]...
21. МІГРАЦІЯ АНАДРОМНА Екологія – охорона природи МІГРАЦІЯ АНАДРОМНА – міграція водяних тварин з метою розмноження з морів у річки (напр., деяких лососевих риб)....
22. МІГРАЦІЯ КАТАДРОМНА Екологія – охорона природи МІГРАЦІЯ КАТАДРОМНА – міграція водяних тварин з метою розмноження з річок у море (напр., вугрів)....
23. Планування і проведення ландшафтних рубок у лісопаркових частинах приміських лісів Лісівництво РОЗДІЛ 4. ВЕДЕННЯ ГОСПОДАРСТВА У ЛІСАХ ЗЕЛЕНИХ ЗОН Лекція 9. ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ РУБОК У ПРИМІСЬКИХ ЛІСАХ 9.3 Планування і проведення ландшафтних рубок у лісопаркових частинах приміських лісів Обсяги ландшафтних рубок встановлюються лісництвами щорічно на основі проектних матеріалів парковпорядження та додаткового обстеження ділянок лісу в натурі. У першу чергу ландшафтними рубками повинні охоплюватися ділянки лісу, […]...
24. ЗОНА СПОКОЮ Екологія – охорона природи ЗОНА СПОКОЮ – територія, на якій встановлюється режим якомога меншого або абсолютно мінім, техногенного впливу з метою створення умов для відпочинку або фізіотерапевтичного лікування людей....
25. ЕКОПОЛІС Екологія – охорона природи ЕКОПОЛІС – міське поселення, заплановане з урахуванням комплексу екол. потреб людини. Принципи створення Е. включають три основні вимоги: а) сумірність архіт. форм (будинків, вулиць тощо) зросту людини; б) просторова єдність водних та озеленених площ, що створює хоча б ілюзію входження природи в місто і розділяє його на “субміста”; в) приватизація житла, […]...
26. СНІГОЗАТРИМАННЯ Екологія – охорона природи СНІГОЗАТРИМАННЯ – заходи (кулісні посіви, залишки стерні, штучні щити, вали із снігу тощо), спрямовані на зменшення здування снігу з полів та більш рівномірний розподіл снігового покриву. С. проводять з метою збільшення запасів вологи в грунті, утеплення зимуючих рослин, рівномірного розподілу талих вод....
27. ІНСОЛЯЦІЯ Екологія – охорона природи ІНСОЛЯЦІЯ – 1) опромінення земної поверхні сонячною радіацією. І. вимірюється в джоулях на одиницю площі поверхні за певний проміжок часу; 2) освітлення живих організмів сонячним промінням з лікувальною або профілактичною метою....
28. РЕФУГІУМ Екологія – охорона природи РЕФУГІУМ – ділянка земної поверхні, де один вид або ціла група видів пережили несприятливий період геол. часу, протягом якого на великих просторах ці форми життя зникли (напр., Закавказзя – льодовиковий Р.)....
29. ЗОНАЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи ЗОНАЛЬНІСТЬ – відображення в процесах поширення та взаємодії компонентів, що утворюють середовище (в т. ч. дальнього, напр., перенесення орг. речовини з поверхневих шарів океану в його глибини, і навпаки), широтного (переважно) розподілу сонячної енергії на земній поверхні, а також характеру взаємозв’язку літосфери, гідросфери та атмосфери (напр., формування зон Світового океану). 3. […]...
30. СТАНЦІЯ Екологія – охорона природи СТАНЦІЯ – 1) пункт зупинки сухопутного транспорту, а також сукупність споруд і пристроїв на цьому пункті; 2) підприємство або установа спец, призначення (напр., електр. С.); 3) косм. літальний апарат (напр., авт. міжпланетна С.)....
31. РЕАДАПТАЦІЯ Екологія – охорона природи РЕАДАПТАЦІЯ – повторна адаптація організму до умов раніше звичного середовища, що стало для нього новим, напр., через тривалу відсутність у даному регіоні....
32. МІСЦЕ Екологія – охорона природи МІСЦЕ – виділена в просторі відносно однорідна (нерідко ціла та неподільна) ділянка території та/або акваторії, що протиставляється решті поверхні Землі. Може розглядатися як “чорний ящик”. Напр., заплавні луки, завод, готельний комплекс....
33. ПЕРЕТВОРЕННЯ ПРИРОДИ Екологія – охорона природи ПЕРЕТВОРЕННЯ ПРИРОДИ – зміни прир. умов і прир. ресурсів у процесі госп. діяльності людини. Розрізняють П. п. напрямлене (напр., створення антроп. ландшафтів, меліорація території) та не напрямлене (непередбачене). Напрямлене П. п. може бути спрямоване на госп. освоєння, поліпшення чи відновлення корисних властивостей прир.-терит. комплексів....
34. ОХОРОНА УГІДЬ Екологія – охорона природи ОХОРОНА УГІДЬ – комплекс заходів щодо рац. використання та збереження ділянок території (акваторії), призначених для госп. цілей....
35. ЗАПОВІДАННЯ Екологія – охорона природи ЗАПОВІДАННЯ – вилучення певної ділянки землі чи водного простору в природі (або будь-якого об’єкта) із сфери звичайної госп. діяльності (до повної заборони відвідування людьми) з метою досягнення особливих, нетрадиційно екон., соц. та екол. цілей (напр., для підтримання екол. рівноваги в особливо вразливих місцях, збереження еталонів незайманої природи)....
36. БОНІТУВАННЯ Екологія – охорона природи БОНІТУВАННЯ – якісна оцінка окремих природних ресурсів (вод, грунтів, тваринного світу тощо), їх територіальних угруповань (біогеоценозів, заповідних ділянок, ландшафтів, угідь) або окремих госп. цінностей з метою продуктивнішого їх використання....
37. ВОДОКОРИСТУВАННЯ Екологія – охорона природи ВОДОКОРИСТУВАННЯ – порядок, умови і форми використання водних ресурсів. 1) Використання водних об’єктів для задоволення будь-яких потреб населення і нар. госп-ва; 2) використання води з госп. або побутовою метою без вилучення її з водних об’єктів шляхом пропускання крізь пристрої (напр., гідроелектростанції, водяні млини); 3) сукупність усіх форм і видів використання водних […]...
38. НЕКРОПОДІУМ Екологія – охорона природи НЕКРОПОДІУМ – скупчення на поверхні грунту рослинних решток, які частково гуміфіковані, пронизані гіфами грибів і заселені специф. фауною. На Н. розвиваються специф. біоценози, які часто мають концентричне розміщення....
39. Планування міжнародної діяльності Планування міжнародної діяльності – планомірне формулювання короткотермінових і довготермінових цілей і завдань та розподіл ресурсів (робочої сили, капіталів, технології, інформації) в міжнародному плані для досягнення основної мети організації. П. м. д. базується на оцінці багатонаціонального зовнішнього середовища, визначенні майбутніх світових можливостей і загроз, формулюванні глобальних цілей і стратегії підприємства, фірми, компанії в контексті оцінки зовнішніх […]...
40. ЕКСТРЕС Екологія – охорона природи ЕКСТРЕС – позитивна неспециф. реакція організму на будь-який зовн. вплив (“добрий” стрес). Напр., збуджений стан, спричинений великою радістю....