Податки в Україні

Частина третя ОСНОВИ ПУБЛІЧНОГО ПРАВА УКРАЇНИ

§17. Фінансове право

3. Податки в Україні.

В Україні, як і в більшості інших держав, основним джерелом надходжень до державного та й інших бюджетів є податки. Пода­ток – це встановлений законодавчим органом обов’язковий пла­тіж, що сплачується юридичними та фізичними особами до бюд­жету в розмірах та в строки, передбачені законом. Більшість податків сплачується регулярно – раз на рік. на квартал, на місяць. Усі податки надходять до бюджету певного рівня. їх сплата є обов’язковою,

за ухилення від сплати податків винна особа може бути притягнута до відповідальності різного виду – аж до кримі­нальної. Важливою ознакою податку є також те, що, отримуючи його, держава не бере на себе зворотного зобов’язання надати плат­никові послуги, майно тощо на відповідну суму.

Законодавство України передбачає чимало різних податків, які сплачують як юридичні, так і фізичні особи.

Податки в Україні

Платниками податків з юридичних осіб є підприємства, організації, як правило, ті, які отримують прибуток від своєї підприємницької чи іншої господарської діяльності. Податком обкладаються

і фізичні особи. Основним податком для громадян с податок на доходи фі­зичних осіб. А податок на землю, податок з власників транспортних засобів і деякі інші сплачують як фізичні, так і юридичні особи.

Частину податків людина безпосередньо віддає зі своїх доходів – отримуючи зарплату чи інший дохід, людина має віддати державі 15 % від нього – це податок на доходи, підприємство сплачує державі зі свого прибутку 25 %. Податки, які сплачує той. хто отримав прибуток або має своє майно, називають прямим подат­ком – його сам платник безпосередньо (“прямо”) платить до бюджету. А коли в магазині ви купуєте товар, на фіскальному документі – чеку – ви бачите напис “20 % ПДВ” – це означає, що, крім ціни, ви сплатили ще й 20 % податку на додану вартість. Ці кошти продавець, отримавши від покупця, одразу перераховує державі. Такі податки називають непрямими – адже вони потрапляють до бюджету через посередника (“не напряму”), до того ж вони “при­ховані” у ціні. Ще одним непрямим податком є ак­цизний збір, який сплачують ті, хто купує товари, які не є першою необхідністю, наприклад алкоголь, тютюнові чи ювелірні вироби тощо.

Висловіть думку, які з названих вище податків можна назвати податками на доходи, а які – подат­ками на майно.

Податки є джерелом формування як бюджету України, так і місцевих бюджетів. Серед податків є такі, що встановлені Верховною Радою України для всієї держави – їх називають загальнодер­жавними. та ті, які для певної місцевості, населеного пункту вста­новлюють органи місцевого самоврядування – місцеві податки.

Проаналізуйте наведений наприкінці параграфа витяг із Закону України “Про систему оподаткування”, порівняйте місцеві й загальнодержавні податки та спробуйте обгрунтувати, чому певні податки визначено як загальнодержавні або місцеві.

Це цікаво

У середньовічній Німеччині існував податок на вбивство – чим більше вбивств не розкрила громада на своїй території за певний строк, тим вищою була сума податку.

Іспанці в тон же час сплачували податок “туфля короле­ви”, збираючи кошти на весілля неодруженого короля.

У Великій Британії в 1797-1798 pp. усі власники годин­ників щорічно сплачували в казну 5 шилінгів.

Мешканці Великої Британії майже 300 років сплачували податок на утримання королівського замку Філлінгхем, який насправді ніколи не існував. Такий податок придумав Карл II.

Римський імператор Веспасіан (69- 79) запровадив пода­ток на туалети (звідси походить відомий вираз “гроші не пахнуть”).

Правитель Галлії Ліциній Ліциан (308-324) розділив рік па 14 місяців, щоб кожного року отримувати два додаткових податки з підданих – податок сплачували щомісяця.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: Податки в Україні