Подвоєння і подовження приголосних – Орфографія

Related posts:

1. Подовження приголосних перед Я, Ю, Є, І УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО ФОНЕТИКА. ОРФОГРАФІЯ Подвоєння та подовження приголосних Подовження приголосних перед Я, Ю, Є, І Приголосні Д, т, з, с, л, н, ж, ш, ц, ч подовжуються (а на письмі позначаються двома літерами), коли вони стоять після голосного: 1. Перед Я, ю, є, і в усіх відмінках іменників середнього роду II відміни […]...
2. Подвоєння букв на позначення подовження і збігу приголосних – Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі Подвоєння букв на позначення подовження і збігу приголосних 1. Подовження приголосних, , , , , , , , , після букв на позначення голосних передається на письмі: А) в усіх відмінках іменників середнього роду II відміни, крім родового множини із нульовим закінченням: БагаТтЯ, […]...
3. Подовження приголосних і подвоєння букв – Орфоепія Орфоепія Подовження приголосних і подвоєння букв 1. Приголосні зазвичай подвоюються (у вимові – подовжуються) при збігові однакових приголосних звуків, що належать до різних частин слова (морфем): А) якщо корінь починається на такий звук, на який закінчується префікс: оббити, відділ, ззаду ; Б) у складноскорочених словах: юннат – юний натураліст, військкомат – військовий комісаріат, військкор – […]...
4. Подвоєння літер на позначення подовження і збігу приголосних. Подвоєння приголосних на письмі Тема 2. Особливості української орфографії у професійному мовленні та її значення для правильного оформлення ділових паперів 5. Подвоєння літер на позначення подовження і збігу приголосних. Подвоєння приголосних на письмі В українській мові подвоєння приголосних відбувається внаслідок: 1) збігу однакових приголосних звуків на межі значущих частин слова: беззбройний, цінний; 2) фонетичного процесу уподібнення давнього суфіксального й […]...
5. Подвоєння приголосних при збігу їх УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО ФОНЕТИКА. ОРФОГРАФІЯ Подвоєння та подовження приголосних Подвоєння приголосних при збігу їх 1. Подвоєні приголосні маємо при збігу однакових приголосних: А) префікса й кореня: Ввіч, ввічливий, віддати, відділ, заввишки, ззаду, оббити, роззброїти, роззява; двох префіксів: возз’єднання, ввігнутий; ЦЕ ТРЕБА ЗНАТИ! Не подвоюються приголосні в таких словах, як Отой, отут, отак, отам, […]...
6. ПОДОВЖЕННЯ І ПОДВОЄННЯ ПРИГОЛОСНИХ Фонетика української літературної мови як учення про її звукову систему § 18. ПОДОВЖЕННЯ І ПОДВОЄННЯ ПРИГОЛОСНИХ Практикум 193. І. Випишіть із поданих уривків слова у два стовпчики: а) з подвоєнням внаслідок збігу двох однакових приголосних; б) з подовженням приголосних внаслідок асиміляції. Які приголосні можуть подовжуватися? 1. У хаті по-святковому врочисто І по-буденному, як завше, тісно. […]...
7. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних та збігу однакових приголосних звуків Фонетика. Орфоепія. Орфографія Урок № 78 Тема. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних та збігу однакових приголосних звуків Мета: – навчальна: дати знання про типи подвоєння приголосних; навчити застосовувати орфографічні правила на письмі; – розвивальна: розвивати логічне мислення, творчу уяву учнів; мовлення; – виховна: виховувати шанобливе ставлення до творів мистецтва, почуття прекрасного. Внутрішньопредметні зв’язки: […]...
8. Чергування О, Е(Є) з І(Ї) – Орфографія Українська мова Орфографія Чергування О, Е(Є) з І(Ї) Чергування О, Е (Є) з І (Ї) відбувається в таких випадках: 1. При зміні форм – іменників: доба – діб, копа – кіп, двори – двір, осі – вісь, носорога – носоріг; – прикметників, зокрема присвійних, а також похідних від них власних назв: дядькового – дядьків, Києва […]...
9. ЧЕРГУВАННЯ КІНЦЕВИХ ПРИГОЛОСНИХ ОСНОВИ В ІМЕННИКАХ РІЗНОГО РОДУ В ДАВАЛЬНОМУ І МІСЦЕВОМУ ВІДМІНКАХ ОДНИНИ РОЗДІЛ 4 СЛОВО ЗНАЧЕННЯ СЛОВА ЧАСТИНИ МОВИ ІМЕННИК & 17. ЧЕРГУВАННЯ КІНЦЕВИХ ПРИГОЛОСНИХ ОСНОВИ В ІМЕННИКАХ РІЗНОГО РОДУ В ДАВАЛЬНОМУ І МІСЦЕВОМУ ВІДМІНКАХ ОДНИНИ Які чергування кінцевих приголосних основи відбуваються в іменниках різного роду в давальному і місцевому відмінках однини? 111. 1. Прочитай текст. Добери до нього заголовок. Почалася заметіль. Цілу добу гуляла завірюха. У […]...
10. Уживання м’якого знака – Орфографія Українська мова Орфографія Уживання м’якого знака М’який знак уживається: 1. Для позначення м’яких д, т, з, с, дз, ц, л, н, що закінчують склад: забудько, заздалегідь, мазь, молотьба, нехіть, увесь, гедзь, мовець, обмаль, сутінь, спільний, Гринько, Луцьк. 2. Для позначення м’яких приголосних у середині складу перед о: дзьоб, дьоготь, льон, сьомий, тьохкати. 3. Після з, […]...
11. ПОДВОЄННЯ БУКВ НА ПОЗНАЧЕННЯ ПОДОВЖЕНИХ ПРИГОЛОСНИХ ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ § 38. ПОДВОЄННЯ БУКВ НА ПОЗНАЧЕННЯ ПОДОВЖЕНИХ ПРИГОЛОСНИХ Про те, у яких випадках у словах подовжуються приголосні звуки, та про позначення таких звуків на письмі двома однаковими буквами ПРИГАДАЙМО, 1. Які є м’які звуки? 2. За якої умови шиплячі звуки напівпом’якшуються? Прочитайте вголос іменники жіночого роду. Визначте їхнє число та відмінок. […]...
12. Зміна приголосних перед закінченням ЧАСТИНИ МОВИ ІМЕННИК & 14. Зміна приголосних перед закінченням – і в іменниках жіночого та чоловічого роду 133. 1. Прочитай текст. Які недоліки є в ньому? Як їх усунути? Почалася заметіль. Цілу добу гуляла завірюха. У завірюсі зникли дерева і будинки. Потім несподівано почалась відлига. Закапало з дахів. Висипали на вулицю діти, радіючи відлизі. Скресла […]...
13. ПОДВОЄННЯ БУКВ НА ПОЗНАЧЕННЯ ПОДОВЖЕНИХ М’ЯКИХ ПРИГОЛОСНИХ ТА ЗБІГУ ОДНАКОВИХ ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ §31. ПОДВОЄННЯ БУКВ НА ПОЗНАЧЕННЯ ПОДОВЖЕНИХ М’ЯКИХ ПРИГОЛОСНИХ ТА ЗБІГУ ОДНАКОВИХ ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ 419. Вимовте подані парами слова. Поясніть різницю у вимові слів кожної пари. Поясніть значення кожного зі слів. Ціна – цінна. Хвилина – хвилинна. Пружина – пружинна. Істина – істинна. Деякі звуки вимовляють довше, тобто подовжують. Наприклад: [ден:ий], [без:м’істовний], […]...
14. Подвоєння букв в іншомовних словах – Орфографія Українська мова Орфографія Подвоєння букв в іншомовних словах Подвоєння зберігається: 1. У власних іншомовних назвах і похідних словах: Андорра, Кассандра, Діккенс, Шиллер, Марокко, марокканський. 2. У деяких недавно запозичених іменах: Віссаріон, Аполлон, Геннадій, Палладій, Алла, Ганна. Подвоєння не відбувається: 1. В українізованих запозичених іменах відповідно до вимови: Іполит, Кирило, Сава, Агнеса, Інеса. 2. У загальних […]...
15. ЗМІНА ПРИГОЛОСНИХ ПЕРЕД ЗАКІНЧЕННЯМ Мета: ознайомити учнів із чергуванням приголосних в іменниках; формувати навички застосування правил для пояснення правопису іменників у давальному і місцевому відмінках однини; розвивати увагу, спостережливість; виховувати старанність. ХІД УРОКУ I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ Гей, дзвени весела пісне, Щоб усі почули спів! Стало в класі тихо-тихо, І почнемо вже урок. II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1. Самостійна робота […]...
16. Чергування кінцевих приголосних основи в іменниках різного роду в давальному і місцевому відмінках однини. (Вправи 111-115) Тема. Чергування кінцевих приголосних основи в іменниках різного роду в давальному і місцевому відмінках однини. (Вправи 111 – 115). Мета. Ознайомити учнів із випадками чергування приголосних в іменниках; виробляти навички правильного відмінювання іменників. Обладнання: мовний матеріал. Хід уроку I. Організація класу. Я всміхнуся сонечку: – Здрастуй, золоте! Я всміхнуся квітоньці – Хай вона цвіте! Я […]...
17. М’який знак – Орфографія Орфографія М’який знак М’який знак пишеться: 1. Після м’яких д, т, з, с, дз, ц, л, н у кінці слова та складу (мідь, молотьба, мазь, вісь, гедзь, міць, лялька, кінь, слизько). 2. Після м’яких приголосних у середині складу перед о (дзьоб, льон, сьомий). 3. У словах із суфіксами – зьк-, – цьк-, – ськ-, – […]...
18. Правопис приголосних у кінці префіксів – Орфографія Українська мова Орфографія Правопис приголосних у кінці префіксів Буква З пишеться: – у кінці префіксів роз-, без – незалежно від вимови: розписка, розчистити, безхмарний; – перед більшістю приголосних, незалежно від вимови: зжати, зсунути, зчистити. Буква С пишеться перед к, п, т, ф, х: скинути, сформувати, схил. В кінці префіксів від-, од-, над-, під – завжди […]...
19. Чергування Е – О після Ж, Ч, Ш, Щ, ДЖ, Й – Чергування голосних УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО БУДОВА СЛОВА. СЛОВОТВІР Чергування голосних Чергування Е – О після Ж, Ч, Ш, Щ, ДЖ, Й Е пишеться після Ж, ч, ш, щ, дж, й перед м’яким приголосним, а також перед складами з Е та И (яке походить від давньоруського И): Вечеря, вишень, джерело, женити, ніженька, пшениця, стаєнь, увечері, учень, […]...
20. Уживання числівників з іменниками – Числівник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Числівник Уживання числівників з іменниками 1. Числівники Два, три, чотири вживаються з іменниками чоловічого роду у формі називного відмінка множини та іменниками жіночого і середнього роду у формі родового відмінка однини: Два учні, дві газети, два озера; три стільці, три школи, три поля; чотири уроки, чотири книги, чотири слова. […]...
21. Букви А, Я, У, Ю в закінченнях родового відмінка однини іменників ІІ відміни – Орфографія Українська мова Орфографія Букви А, Я, У, Ю в закінченнях родового відмінка однини іменників ІІ відміни Закінчення – а(-я) мають назви: 1. Чітко окреслених речей або будов: олівця, дуба, трактора, але: даху, плоту, каналу. 2. Населених пунктів і географічних назв з наголошеним закінченням та суфіксами – ев, – ин-, ‑ськ-: Тетерева, Лондона, Дніпра. 3. Мір […]...
22. Ненаголошені Е, И в префіксах пре-, при – – Орфографія Українська мова Орфографія Ненаголошені Е, И в префіксах пре-, при- Пишеться пре- 1. В якісних прикметниках і прислівниках для вираження найвищого ступеня якоїсь ознаки: презавзятий, прекрасний, пречудовий, премудрий. 2. В словах престарілий, презирство, презирливий, пречуття й у словах старослов’янського походження: преосвященний, преподобний, престол. Пишеться при-: 1. Переважно в дієсловах, що означають: – наближення: прибігти, приблудитися, […]...
23. Типи відмін іменників – Іменник Українська мова Частини мови Іменник Іменник – самостійна частина мови, яка означає предмет і відповідає на питання хто? що? (предмети: стіл, зошит; істоти: людина, птах; рослини: жито, яблуня; явища природи: дощ, грім; дія або стан: читання, біг; поняття: радість, щедрість). Типи відмін іменників І відміна Іменники, що в називному відмінку однини мають закінчення – а, […]...
24. Аналіз диктанту. Правопис закінчень іменників жіночого роду з нульовим закінченням у початковій формі в орудному відмінку однини Тема. Аналіз диктанту. Правопис закінчень іменників жіночого роду з нульовим закінченням у початковій формі в орудному відмінку однини. (Вправи 166-171). Мета. Ознайомити учнів з особливостями утворення форми орудного відмінка іменників жіночого роду з нульовим закінченням у початковій формі. Вчити вибирати закінчення з опорою на вивчене правило; розвивати мовні вміння. Виховувати увагу до мовленого слова. Обладнання: […]...
25. ЧЕРГУВАННЯ КІНЦЕВИХ ПРИГОЛОСНИХ ОСНОВИ В ІМЕННИКАХ РІЗНОГО РОДУ В ДАВАЛЬНОМУ І МІСЦЕВОМУ ВІДМІНКАХ ОДНИНИ Урок 31. ЧЕРГУВАННЯ КІНЦЕВИХ ПРИГОЛОСНИХ ОСНОВИ В ІМЕННИКАХ РІЗНОГО РОДУ В ДАВАЛЬНОМУ І МІСЦЕВОМУ ВІДМІНКАХ ОДНИНИ Мета: ознайомити учнів із чергуванням кінцевих приголосних іменниках; формувати вміння й навички застосування правил для пояснення правопису іменників у давальному і місцевому відмінках однини; розвивати увагу, спостережливість; виховувати старанність. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1. […]...
26. Зміна приголосних [г], [к], [х] на [з’], [ц’ ], [с’ ] перед закінченням ІМЕННИК Зміна приголосних [г], [к], [х] на [з’], [ц’ ], [с’ ] перед закінченням – і в іменниках різного роду 147. Розгляньте таблицю. Однина Чол. р. Жін. р. Середн. р. Чергування Поріг (на) порозі Нога (на) нозі [г] – [з’] Байрак (у) байраці Рука (на) руці Молоко (у) молоці [к] – [ц’] Горіх (на) горісі […]...
27. Спрощення в групах приголосних – Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі >Довідник з української мови ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі Спрощення в групах приголосних На письмі фіксується: А) випадіння, у важких для вимови групах приголосних, , , : Тиждень – на тому тиЖнІ, роз’їзд – роз’їЗнИй, захист – захиСнИк, стелити – СлАти, Але зап’яСтнИй, кіСтлЯвий, пеСтлИвий, хваСтлИвий, хвороСтнЯк, шіСтнАдцять; […]...
28. Зміна приголосних в іменниках перед закінченням Тема. Зміна приголосних в іменниках перед закінченням – і. (Вправи 140- 145). Мета. Закріпити навички відмінювання іменників в однині. Ознайомити учнів з чергуванням приголосних перед закінченням – і. Формувати уміння і навички знаходити чергування кінцевих приголосних основи перед закінченням – і в іменниках давального та місцевого відмінків однини. Розвивати пізнавальну активність в роботі з додатковим […]...
29. Зміна приголосних в іменниках перед закінченням – і< ІМЕННИК &17. Зміна приголосних в іменниках перед закінченням – і Говорила риба рибі Микола Петренко 140. 1. До кожного незакінченого речення з лівої колонки добери продовження з правої. Спиши складену загадку і відгадай її. По землі не пробіжуся Маю рот – не розмовляю. Очі маю – не моргаю, Та нітрохи не бідую. Хати зроду не […]...
30. ПОДВОЄННЯ БУКВ НА ПОЗНАЧЕННЯ ЗБІГУ ОДНАКОВИХ ПРИГОЛОСНИХ ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ § 37. ПОДВОЄННЯ БУКВ НА ПОЗНАЧЕННЯ ЗБІГУ ОДНАКОВИХ ПРИГОЛОСНИХ Про те, як на межі частин слова збігаються однакові приголосні, та про позначення цих звуків двома однаковими буквами ПРИГАДАЙМО. Що таке корінь, префікс і суфікс слова? 294 Прочитайте вголос слова. Зверніть увагу на вимову звуків, які позначені двома однаковими буквами. На межі […]...
31. Позначення м’якості приголосних УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО ФОНЕТИКА. ОРФОГРАФІЯ Приголосні звуки Позначення м’якості приголосних Знаком (Ь) позначається м’якість попереднього приголосного звука. Ь пишеться: 1. Після м’яких Д, т, з, с, дз, ц, л, н у кінці слова та складу: вісь, гедзь, кінь, мідь, наморозь, палець, суть, швець; близько, восьмий, ганьба, Грицько, дядько, кільце, молотьба. 2. Після м’яких […]...
32. Правопис О та А – Орфографія Українська мова Орфографія Правопис О та А 1. У кількох дієслівних коренях голосний О перед наступним складом із суфіксом – а або – ува чергується з А, а саме: гонити – ганяти, ломити – ламати, клонитися – кланятися, могти – допомагати, котити – обкачати, скочити – скакати, кроїти – краяти, схопити – хапати. 2. Чергується […]...
33. Спрощення в групах приголосних – Орфографія Українська мова Орфографія Спрощення в групах приголосних 1. Відбувається у вимові та на письмі: – групи приголосних стн і ст спрощуються на сн і сл: перстень – персня, честь – чесний, область – обласний, щастя – щасливий; – винятки становлять слова кістлявий, пестливий, хвастливий, зап’ястний та прикметники, утворені від іменників іншомовного походження: контрастний, баластний, компактний, […]...
34. Вживання апострофа перед Я, Ю, Є, Ї – Орфографія Українська мова Орфографія Вживання апострофа перед Я, Ю, Є, Ї Апостроф ставиться: 1. Після б, п, в, м, ф, якщо перед ними немає іншого приголосного, крім р, який належав би до кореня: безхліб’я, б’є, п’є, в’ється, здоров’я, кав’ярня, львів’янин, полум’яний, хом’як, Прип’ять, кам’янка. 2. Після р у кінці складу: бур’ян, пір’я, подвір’я, перемир’я. 3. Після […]...
35. Написання НІ з частинами мови – Орфографія Українська мова Орфографія Написання НІ з частинами мови 1. НІ пишеться разом: – з заперечними займенниками, якщо після ні немає прийменника: ніхто, ніщо, ніяких, нічий (але: ні в кого, ні в якого); – у словах, які без ні не вживаються: нікчема, нісенітниця, нівечити; – у заперечних прислівниках: нізвідки, ніде, ніколи, нітрохи, нікуди, ніскільки, нінащо. 2. […]...
36. Відмінкові закінчення дієприкметників – Дієприкметник як особлива форма дієслова МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієприкметник як особлива форма дієслова Відмінкові закінчення дієприкметників Однина Множина Чоловічий рід Середній рід Жіночий рід Н. Р. Д. Зн. Ор. М. Оновлен-Ий оновлен-Е Оновлен-Ого Оновлен-Ому = Н. або Р. Оновлен-Им … оновлен-Ому (-ім) Оновлен-А Оновлен-Ої Оновлен-Ій Оновлен-У Оновлен-Ою … оновлен-іЙ Оновлен-І Оновлен-Их Оновлен-Им = Н. або Р. оновлен-Ими … оновлен-Их Зверніть увагу! […]...
37. Зміни приголосних перед – Ш(ИЙ) у вищому ступені порівняння прикметників (прислівників) УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО БУДОВА СЛОВА. СЛОВОТВІР Зміни приголосних перед – Ш(ИЙ) у вищому ступені порівняння прикметників (прислівників) У вищому ступені прикметників і прислівників Г, ж, з перед суфіксом – ш(ий) змінюються на – жч(ий), а С + – ш(ий) – У – щ(ий): Високий – вищий (вище), вузький – вужчий (вужче), дорогий – […]...
38. Відмінювання іменників І відміни ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА Розділ 3. Граматична парадигма самостійних частин мови в ділових паперах 3.1. Іменник Відмінювання іменників І відміни Відмінкові закінчення іменників І відміни подано в таблиці. Різні закінчення різних іменниках тієї самої групи подаються через кому (наприклад, у кличному відмінку однини: доле, доню – – е, – ю). Закінчення, що трапляються як винятки, взято […]...
39. Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі 1. Шиплячі приголосні звуки, , , вимовляються твердо: Ни Е, Елест, Ні. Вони частково пом’якшуються перед та при подовженні перед Ю, я: Інка, Ість, Ні Ю. 2. Губні приголосні, , , , та задньоротові, , , також не бувають м’якими і можуть напівпом’якшуватися […]...
40. Зв’язок кількісних і порядкових числівників з іменниками – Числівник МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Числівник Зв’язок кількісних і порядкових числівників з іменниками Числівники Один, одна, одно (одне), одні узгоджуються з іменниками в числі і відмінку, а в однині – і в роді, як прикметники: Одного олівця, в одній рибині. Числівник Одні Сполучається з іменниками, що вживаються тільки в множині: Одні сани, одні обценьки. Числівник Один у сполученні […]...