Потенціал науково-інноваційно-технічний – синергічний ефект, що є наслідком комплексної взаємодії наукового, інноваційного і технічного потенціалів країни. Найважливішою складовою такого потенціалу є раціональне поєднання науково-технічного потенціалу країни, який, за визначенням ЮНЕСКО, є сукупністю ресурсів, що перебувають у розпорядженні країни і використовується для здійснення наукових пошуків, винаходів і технічних нововведень, а також вирішення національних і міжнародних проблем, що стоять перед наукою. Визначальним у П. н.-і.-т.
є передусім економічний потенціал країни, зокрема здатність країни виділяти на розвиток НДДКР необхідну частку фінансових ресурсів, яка за сучасних умов становить 2,5 – 3% ВВП. Це, своєю чергою, дає змогу готувати необхідну кількість науково-технічних спеціалістів, створювати експериментальне устаткування і прилади, комп’ютерні технології. За цим показником – складовою П. н.-і.-т. провідне місце у світі посідають США, які 1999 витратили на НДДКР 247 млрд дол. (2,7% ВВП), що перевищує 45% усіх витрат на розвиток науки у світі. У 2001 США витратили на дослідження і розробки 253 млрд дол. (у 2,6 разу більше, ніж Японія, у 5,3 разу
– ніж Німеччина, у 8,2 разу – ніж Франція, у більш як 550 разів – ніж Україна). Наступною складовою П. н.-і.-т. є спеціалісти, зайняті у цій сфері, передусім спеціалісти найвищої кваліфікації, базою для яких слугує розвиток вищої освіти. Передові позиції у підготовці таких кадрів посідають Японія і США. Японія першою в світі поставила мету обов’язкової вищої освіти (див. Освіта вища). Третьою складовою П. н.-і.-т. є рівень розвитку техніки і технології, яка використовується як у тих галузях сфери матеріального та нематеріального виробництва, що найщільніше пов’язані з упровадженням передових досягнень науки (наукомістких галузей), так і при проведенні НДДКР. Важливу роль відіграє, зокрема, використання комп’ютерних та інформаційних технологій, персональних комп’ютерів. Так, у США наприкінці 90-х XX ст. на 1000 осіб припадало понад 350 комп’ютерів, а в країні загалом використовувалось бл. 42% комп’ютерів світу. Рівень технологій у напівпровідниковій галузі промисловості та здатність до їх розробки у 90-х XX ст. були однаковими у США та Японії. Аналогічна ситуація склалась у сфері комп’ютерних технологій, супутників зв’язку. Водночас Японія випереджає США за обома показниками (рівень та здатність до розробки) в таких видах технології, як роботи, фотооптика, чиста кераміка, сучасні композитні матеріали та ін. У 1995 – 2002 інформаційні технології у США забезпечували бл. 40% зростання продуктивності праці. Четвертою П. н.-і.-т. є розвиток системи науково-технічної інформації та її спроможність забезпечувати стабільний науково-технічний прогрес. Це, своєю чергою, залежить від розвитку інформаційної інфраструктури, тобто найпередовішої індустрії збирання, обробки, передання інформації, зокрема інтернету, електронної пошти, системи програмного забезпечення. П’ятою складовою П. н.-і.-т. є організація наукових досліджень, упровадження їх результатів, зв’язок наукових центрів з виробництвом, а отже, інноваційна діяльність підприємств, а також їх здатність разом з урядом нарощувати інноваційний потенціал. Наступною складовою П. н.-і.-т. є наявність науково обгрунтованого управління НДДКР у масштабі країни, зокрема наявність перспективних планів розвитку науки, розробка наукових, науково-технічних прогнозів, їх узгодженість з економічними планами і прогнозами тощо. На мікрорівні П. н.-і.-т. значною мірою залежить від розвитку венчурних підприємств, технополісів, технологічних парків та ін. Вимірюється П. н.-і.-т. кількістю отриманих патентів, ліцензій, раціоналізаторських пропозицій та їх упровадженням у виробництво, зростанням ефективності виробництва і праці тощо. В Україні 1990, заданими ЮНЕСКО, зосереджувалось бл. 7% світового інженерно-технічного потенціалу; наукова діяльність здійснювалась у 1900 наукових установах та організаціях, в яких було зайнято майже 500 тис. наукових працівників. Проте в наступні роки цей потенціал було значною мірою зруйновано. Так, чисельність наукових працівників 2003 скоротилась до 178 тис.
Loading...