ПОТЕНЦІЯ

Related posts:

1. ПРОФАНАЦІЯ Культурологічний словник ПРОФАНАЦІЯ (лат. profanatio, від profano – оскверняю) – 1) Початкове значення – неповага до святині, наруга над пам’яттю. 2) Неуцьке перекручування, опоганювання, опошлення чогось, зневажливе ставлення до чогось загальновизнаного, наруга над пам’яттю про когось....
2. ПІЄТЕТ Культурологічний словник ПІЄТЕТ – глибока повага, шанобливе ставлення до когось, до чогось....
3. АДЕПТ Культурологічний словник АДЕПТ (від лат. adeptus – той, хто чогось досяг) – пристрасний прихильник якогось вчення, ідеї....
4. НЕНАВИСТЬ Культурологічний словник НЕНАВИСТЬ – почуття, що виявляється в різко негативному ставленні до когось, чогось. Н. може бути інстинктивною як у дітей, підлітків до будь-якого зла, несправедливості, або набутою, усвідомленою. Розрізняють Н., яка принижує людину (як у расистів), і Н., яка звеличує людину (до загарбників)....
5. ПРІОРИТЕТ Культурологічний словник ПРІОРИТЕТ (від лат. prior – перший) – першість у відкритті, винаході, висловленні ідеї; переважне право, значення чогось....
6. АСПІРАНТ Культурологічний словник АСПІРАНТ (від лат. uspirans – той, що до чогось прагне) – особа, яка готується до наукової чи викладацької роботи у вузах і науково-дослідних інститутах....
7. ШАНС Культурологічний словник ШАНС (від франц. chance – удача, випадковість) – умова, яка може забезпечити успіх, удачу; ймовірність здійснення чогось....
8. ЕКОНОМІЧНА КУЛЬТУРА Культурологічний словник ЕКОНОМІЧНА КУЛЬТУРА – система засобів господарської діяльності, лояльне ставлення до будь-якої форми власності, поважання успіхів комерційної, підприємницької, фермерської чи іншої діяльності, створення рівних умов для розвитку громадян у всіх сферах економічного життя країни....
9. НАДІЯ Культурологічний словник НАДІЯ – очікування чогось, сподівання. Може мати лише позитивне спрямування. Н. породжує наміри досягти певних успіхів у майбутньому, виступає організуючим фактором діяльності особи. Протилежним Н. є морально-психічний стан безнадійності, коли людина не бачить перспективи, втрачає віру в майбутнє....
10. АДЕКВАТНИЙ Культурологічний словник АДЕКВАТНИЙ (від лат. adaequatus – співвимірний, еквівалентний, відповідний, узгоджений) – відповідний до чогось; рівний, відповідний, тотожний....
11. МУЗИКА Культурологічний словник МУЗИКА – 1) Мистецтво, в якому переживання, настрої, ідеї виражаються сполученням звуків і тонів; твір цього мистецтва; сукупність таких творів. 2) Гармонійне звучання чогось....
12. ЛІМІТ Культурологічний словник ЛІМІТ (від лат. limes (limitis) – межа) – 1) Крайній ступінь обмеження, максимальна кількість або норма чогось. 2) Встановлена сума коштів, матеріальних засобів, що їх господарські органи не повинні перевищувати....
13. ДЕБЮТ Культурологічний словник ДЕБЮТ – перший (чи пробний) виступ на сцені або в будь-якій галузі діяльності....
14. САМОЗАСПОКОЄНІСТЬ Культурологічний словник САМОЗАСПОКОЄНІСТЬ – риса особистості, яка полягає в переоцінці своїх можливостей і досягнень, невмінні і небажанні бачити перспективи, рухатися вперед. С. виникає на грунті некритичної оцінки людиною своїх рис і своєї діяльності, вона шкідлива, бо знижує, паралізує активність, орієнтує на бездіяльність. Ефективним засобом подолання С. є критика і самокритика....
15. УНІВЕРСАЛІЗМ Культурологічний словник УНІВЕРСАЛІЗМ – методологічна позиція, яка передбачає наявність вселюдських феноменів....
16. ТВОРЧІСТЬ Культурологічний словник ТВОРЧІСТЬ – діяльність, результатом якої є створення якісно нових матеріальних благ та духовних цінностей. Вона має психологічний аспект і передбачає наявність у особистості здібностей, мотивів, знань та вмінь, завдяки яким створюється продукт, що характеризується новизною та оригінальністю....
17. КОНКУРЕНТ Культурологічний словник КОНКУРЕНТ (від лат. concurrens (concurrentis) – той, що біжить разом із кимось) – особа, що суперничає в будь-якій сфері діяльності з іншою....
18. АКТУАЛІЗАЦІЯ Культурологічний словник АКТУАЛІЗАЦІЯ – процес переводу певних психічних і фізіологічних явищ (зафіксованої в пам’яті інформації, будь-якої потреби тощо) в структуру повсякденної діяльності. Поняття, розроблене Б. Г. Ананьєвим (1907-1972) і його учнями, як перехід психічного явища із потенційного в актуальне або із менш актуального в більш актуальне....
19. ЕСХАТОЛОГІЯ Культурологічний словник ЕСХАТОЛОГІЯ (від грец. es^atos – останній, крайній і…логія) – релігійне вчення про кінцеву долю людства і Всесвіту, є складовою будь-якої релігії....
20. МЕТАТЕОРІЯ Культурологічний словник МЕТАТЕОРІЯ (грец. meta – після і theoria – спостереження, дослідження) – теорія, яка аналізує структуру, методи та властивості будь-якої іншої теорії....
21. МАРГІНАЛЬНІСТЬ Культурологічний словник МАРГІНАЛЬНІСТЬ (від лат. margo – край, кордон) – пограничний стан особистості стосовно будь-якої спільноти, який справляє вплив на її психіку та спосіб життя....
22. ЕЛІТА Культурологічний словник ЕЛІТА (франц. elite – краще, добірне, від лат. eligo – вибираю) – найвидатніші представники будь-якої частини суспільства (напр., творча Е., політична Е., фінансова Е. тощо)....
23. Я-ІДЕНТИЧНІСТЬ Культурологічний словник “Я-ІДЕНТИЧНІСТЬ” – сукупність уявлень про себе, які дають можливість відчувати власну унікальність та автентичність....
24. АСОЦІАЦІЯ Культурологічний словник АСОЦІАЦІЯ (лат. assotiatio – сполучення, з’єднання) – зв’язок між психічними явищами, при якому наявність одного з них зумовлює появу іншого....
25. СУБ’ЄКТИВНІСТЬ Культурологічний словник СУБ’ЄКТИВНІСТЬ (від лат. subjectivus – підметовий) – ставлення до когось або чогось, яке зумовлюється, визначається особистими поглядами, інтересами, смаками, уподобаннями суб’єкта. Розрізняють С. як думку і як дію. Розумна міра С. в людині свідчить про її відмінність від інших людей, неповторність. Перебільшена С. призводить до відходу від істини в поглядах, позиціях, оцінних судженнях, […]...
26. ДИСКОМФОРТ Культурологічний словник ДИСКОМФОРТ (від лат. dis… – префікс, що тут означає брак чогось, і англ. eomfort – сукупність побутових зручностей, затишок; почуття задоволення від них) – незручний, неприємний психологічний стан людини, що викликає стійкі негативні емоції. Д. породжується різними причинами: втомленістю, хворобами, невдачами, неблагополучними відносинами з людьми, незадоволенням важливих потреб тощо....
27. АЛЬТЕРНАТИВА Культурологічний словник АЛЬТЕРНАТИВА (від лат. alter – один із двох) – 1) Кожний із членів строгої диз’юнкції, яка виражає дві або більше можливостей, що виключають одна одну. Напр., судження “Кут може бути або прямий, або гострий, або тупий” містить три А. 2) Думка, що суперечить іншій. Напр., “Деякі рослини розмножуються спорами” є А. щодо думки […]...
28. АКМЕ Культурологічний словник АКМЕ (від грец. – розквіт, вершина, вищий ступінь чогось) – соматичний, фізіологічний, психічний і соціальний стан особистості, який характеризується зрілістю її розвитку, досягненням найвищих і найкращих показників у її діяльності. Цей стан пов’язаний з віком людини і припадає приблизно на період від 30 до 50 років, у деяких осіб, особливо творчих професій, – […]...
29. НАСОЛОДА Культурологічний словник НАСОЛОДА – психічний стан, що виникає в процесі вдоволення суб’єктом своєї потреби, бажання чи пристрасті до чогось. Велику Н. дістає людина у суспільно корисній праці, під час спілкування з цікавими і приємними людьми, з природою, від сприймання творів мистецтва. В деяких випадках Н. може носити характер афекту, як, наприклад, в азартного гравця, гурмана […]...
30. ЗДАТНІСТЬ Культурологічний словник ЗДАТНІСТЬ – властивість індивіда, яка визначає його можливість, спроможність, нахил до виконання певної діяльності, наприклад здатність до навчання, здатність до трудової діяльності (професійна придатність) тощо. З. зумовлюється рівнем знань, здібностей, умінь, навичок, особистісними якостями (риси характеру і темперамент, особливості емоційно-вольової сфери). 3. опосередкована умовами діяльності і вимогами соціального оточення. 3. не є чимось […]...
31. ПОХВАЛА Культурологічний словник ПОХВАЛА – акт публічного схвалення, позитивної оцінки чогось, когось, певного вчинку, поведінки, діяльності. Способами вираження П. можуть бути виразні жести, міміка, знаки, слово. Специфічні вияви П. спостерігаються у тваринному світі. Вища, соціально осмислена П. виявляється у людському співтоваристві. Тут вона найчастіше набуває вербальної форми (усне чи письмове слово). Може бути удаваною, нещирою і […]...
32. КОНТРОЛЬ Культурологічний словник КОНТРОЛЬ (франц. contrerole – подвійний список) – 1) Перевірка, облік, спостереження за чим-небудь. 2) Установи, особи, що перевіряють діяльність будь-якої іншої організації або відповідальної особи, звітність тощо. 3) Заключна функція управління....
33. КОЛЕСО Культурологічний словник КОЛЕСО – символ широкого охоплення чогось; символ синтезу, активності космічних сил і течії часу; вічної течії життя як боротьби добра і зла; бога – громовержця; богині неба. Колесо – один з найвагоміших світових символів. Із правіку у багатьох народів планети воно виступило символом Сонця, бога неба....
34. ГНОСЕОЛОГІЯ Культурологічний словник ГНОСЕОЛОГІЯ (від грец. gnosis – пізнання і… логія) – вчення про сутність і закономірності пізнання, теорія пізнання; розділ філософії, що вивчає проблеми природи пізнання і його можливостей, відношення знання до реальності, загальні умови пізнання та умови його достеменності та істинності....
35. МОВЛЕННЯ Культурологічний словник МОВЛЕННЯ – функціонування мови в процесах вираження та обміну думок, конкретна форма існування мови як особливого виду суспільної діяльності. Безпосередніми виявами М. є його різноманітні акти в усній і писемній реалізації. Розрізняють М. монологічне й діалогічне. Поряд із власне М. виділяють внутрішнє мовлення, розраховане на постановку й розв’язання у свідомості мовця різноманітних пізнавальних […]...
36. СУВЕРЕНІТЕТ Культурологічний словник СУВЕРЕНІТЕТ (нім. Souveranitat, франц. souverainete) – незалежність держави, що полягає в її праві за власним розсудом розв’язувати свої внутрішні і зовнішні справи, без втручання в них будь-якої іншої держави. С. є необхідною політичною та юридичною ознакою держави....
37. ДИФУЗНА ГРУПА Культурологічний словник ДИФУЗНА ГРУПА – група, в якій переважають безпосередні взаємини між індивідами, зведено до мінімуму значення спільної предметної діяльності. Д. г. характеризується низьким рівнем згуртованості, легко піддається руйнуванню, здатна в будь-який момент розпастися....
38. СИСТЕМА Культурологічний словник СИСТЕМА (від грец. утворення, складення) – 1) Порядок, зумовлений правильним розташуванням частин, стрункий ряд, зв’язане ціле. 2) Сукупність принципів, покладених в основу певного вчення. 3) Форма суспільного устрою (напр., державна С.). 4) Форма, спосіб побудови, організація чогось (напр., виборча С.). 5) Сукупність господарських одиниць, установ, організаційно об’єднаних в єдине ціле (напр., С. кооперації)....
39. АРГУМЕНТ Культурологічний словник АРГУМЕНТ (лат. argumentum – досвід) – 1) Підстава, доказ, які наводять для обгрунтування, підтвердження чогось. 2) У логіці – істинне судження, довід, за допомогою якого в процесі логічного доведення встановлюють істинність тези. При доведенні А. можуть бути факти, закони науки, теорії, аксіоми, теореми, визначення тощо, тобто положення, істинність яких вважається безумовною. 3) У […]...
40. ГУМАНІЗАЦІЯ ПРАЦІ Культурологічний словник ГУМАНІЗАЦІЯ ПРАЦІ – зміна змісту і форм організації праці, спрямована на усунення її монотонності й одноманітності задля підвищення задоволеності працею. Факторами Г. п. виступають ступінь відповідальності, різноманітності і складності праці, співвідношення у ній виконавських та управлінських функцій, рівень творчих можливостей та технічної оснащеності, кваліфікаційне зростання, реалізація здібностей, визнання....