ПОЯС РОСЛИННОСТІ

Related posts:

1. ПОЯС НІВАЛЬНИЙ Екологія – охорона природи ПОЯС НІВАЛЬНИЙ – зона вічних снігів, включаючи верхній прир. висотний пояс гір, який звичайно знаходиться вище клімат, снігової межі. Для ландшафту П. н. характерні льодовики й сніжники, високі рівні освітленості з переважанням розсіяної та короткохвильової радіації, інтенсивне фіз. вивітрювання. Орг. світ бідний. Рослинність розріджена (лишайники, мохи, окремі види квіткових рослин); тварини […]...
2. ПОЯС КЛІМАТИЧНИЙ Екологія – охорона природи ПОЯС КЛІМАТИЧНИЙ – 1) те саме, що й Зона кліматична; 2) вертикальна зона кліматична в горах....
3. ПОЯС ПРИРОДНИЙ Екологія – охорона природи ПОЯС ПРИРОДНИЙ – 1) див. Пояс фізико-геогр.; 2) те саме, що й біозона в біосферній термінології, – екосистема частини біогеогр. зони (біоорбісу), що звичайно об’єднує кілька біомів та формує на основі особливостей клімату (енергетики) в межах комплексу біоценозів біоорбісу, що склався еволюційно. П. п., або біозона, має свій істор. зумовлений колообіг […]...
4. ОПТИМІЗАЦІЯ РОСЛИННОСТІ Екологія – охорона природи ОПТИМІЗАЦІЯ РОСЛИННОСТІ – система заходів, спрямованих на приведення рослинності в стан, що найповніше відповідає потребам людини....
5. УНІФІКАЦІЯ РОСЛИННОСТІ АНТРОПОГЕННА Екологія – охорона природи УНІФІКАЦІЯ РОСЛИННОСТІ АНТРОПОГЕННА – процес поступового стирання, згладжування бот.- геогр. і типологічних відмінностей між фітоценозами різних регіонів унаслідок антроп. впливу, що призводить до одноманітності рослинності. Виявляється у збідненні флористичного складу, спрощенні структури угруповань, зменшенні кількості угруповань на одиниці площі. Напр., уніфікація степової рослинності, рослинності техногенних екосистем....
6. ТИП РОСЛИННОСТІ Екологія – охорона природи ТИП РОСЛИННОСТІ – найвища класифікаційна одиниця рослинності, сукупність схожих за будовою і зовн. виглядом рослинних формацій з переважанням однієї й тієї самої життєвої форми. Напр., ліс. Т. р....
7. ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ ПОЯС Екологія – охорона природи ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ ПОЯС – див. Пояс фізико-географічний....
8. ПОЯС ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ Екологія – охорона природи ПОЯС ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ – найбільша таксономічна одиниця районування, що складається з ряду геогр. зон, близьких за тепловим балансом. Розрізняють: арктичний, антарктичний, субарктичний, субантарктичний, пн. і пд. помірні, пн. і пд. субтропічні, пн. і пд. тропічні, пн. і пд. субекваторіальний та екваторіальний П. ф.-г. У прир.-істор. та екол. розумінні прир. пояс, або П. […]...
9. АНТРОПОГЕННА УНІФІКАЦІЯ РОСЛИННОСТІ Екологія – охорона природи АНТРОПОГЕННА УНІФІКАЦІЯ РОСЛИННОСТІ – див. Уніфікація рослинності антропогенна....
10. ВІДНОВЛЕННЯ РОСЛИННОСТІ Екологія – охорона природи ВІДНОВЛЕННЯ РОСЛИННОСТІ – природний або штучний процес відтворення рослинного покриву на території, де з різних причин він зник....
11. ПОЯС ПОМІРНИЙ Екологія – охорона природи ПОЯС ПОМІРНИЙ – широка смуга на Пн. і Пд. півкулях Землі з чіткими сезонними змінами теплового та світлового режимів, тривалим холодним періодом, що зумовлює сезонну ритміку процесів, які лежать в основі життєдіяльності рослин і тварин....
12. ПОЯСНІСТЬ ВЕРТИКАЛЬНА Екологія – охорона природи ПОЯСНІСТЬ ВЕРТИКАЛЬНА, зональність вертикальна, зональність у горах-1)закономірна зміна компонентів, що утворюють середовище, які залишаються відносно однорідними в певних вертикальних межах. Протяжність, конфігурація, спектр зумовлені широтою, абсолютною висотою поясів, експозицією території; 2) зміна фіз.-геогр. комплексів (рослинності, тваринного світу, грунтів тощо) з підвищенням над рівнем моря пов’язана насамперед зі зміною теплового балансу (середній […]...
13. ПЛАНЕТАРНА РОЛЬ РОСЛИННОСТІ Екологія – охорона природи ПЛАНЕТАРНА РОЛЬ РОСЛИННОСТІ – роль рослинного покриву в житті планети. Полягає в акумуляції сонячної енергії, вбиранні вуглекислого газу та збагаченні атмосфери киснем завдяки фотосинтезу, участі рослин у грунтоутворенні, міграції елементів земної кори....
14. ПОЯС ТЕРМІЧНИЙ Екологія – охорона природи ПОЯС ТЕРМІЧНИЙ, пояс тепловий – великий регіон з однорідними температурними характеристиками. Може мати широтну протяжність або складати замкнений контур без такої направленості. Розрізняють 4 основні П. т.: 1) тропічний – мінім, т-ра вища за 0 °С (за винятком високогір’я), середня т-ра найхолоднішого місяця 15-20 °С, річний хід т-ри вирівняний, амплітуда її […]...
15. ШКОДА, ЯКОЇ ЗАВДАЄ РОСЛИННОСТІ ЗАБРУДНЕННЯ ПОВІТРЯ Екологія – охорона природи ШКОДА, ЯКОЇ ЗАВДАЄ РОСЛИННОСТІ ЗАБРУДНЕННЯ ПОВІТРЯ, – шкідливі речовини у вигляді пилу, аерозолів забруднюють повітря й ушкоджують рослинний організм. Гази агресивно діють на продиховий апарат листків, паралізуючи його. Оксид сірки(ІV) знижує морозостійкість, озон руйнує хлорофіл. Розчиняючись у воді дощів чи туману, шкідливі речовини випадають у вигляді кислотних дощів, підкислюють грунти, агресивно […]...
16. РОСЛИННІСТЬ АЗОНАЛЬНА Екологія – охорона природи РОСЛИННІСТЬ АЗОНАЛЬНА – рослинність, що не утворює самостійної зони, а зустрічається як включення в зональну рослинність кількох рослинних зон....
17. РОСЛИННІСТЬ ЗОНАЛЬНА Екологія – охорона природи РОСЛИННІСТЬ ЗОНАЛЬНА – рослинність, що утворює самостійну зону (тундра, лісова, степова тощо). Прикладом Р. з. є деревна рослинність у лісовій зоні чи трав’янисті рослини степової зони....
18. ІНТЕРЗОНАЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи ІНТЕРЗОНАЛЬНІСТЬ – властивість окремих прир. формувань (грунти, рослинність) утворювати більш-менш значні ділянки в межах декількох геогр. зон. Напр., рослинність солонців і солончаків у степу чи пустелі, сфагнових боліт у ліс. зонах. Див. також Азональність....
19. ПОЯСНІСТЬ ВИСОТНА Екологія – охорона природи ПОЯСНІСТЬ ВИСОТНА – основна закономірність вертикального розміщення рослинності, грунтів, біоти, біоценозів у горах у вигляді окремих поясів, що змінюють один одного....
20. ЗОНА ЕОЛОВА Екологія – охорона природи ЗОНА ЕОЛОВА – висотний пояс терабіосфери, екол. аналогічний основній частині абісалі океану (поза джерелами виходу сірковмісних терм, вод, де мешкають хемопродуценти), в межах якої гетеротрофи (павуки, кліщі та ін.) існують за дуже низьких т-р повітря (за рахунок прямого нагрівання сонячним промінням) завдяки привнесенню знизу (в абісалі – зверху) орг. речовин (пилку, […]...
21. ЕКСПОЗИЦІЯ Екологія – охорона природи ЕКСПОЗИЦІЯ – орієнтування схилів гір, балок, ярів та ін. форм рельєфу відносно сторін світу та лінії горизонту, а також відносно переважаючих повітряних течій. Е. впливає на тепловий і водний режими, характер рослинності тощо....
22. ТЕРМОСФЕРА Екологія – охорона природи ТЕРМОСФЕРА – дуже розріджений шар атмосфери в межах від 80 до 800 км над поверхнею Землі, що характеризується швидким підвищенням т-ри до 1500 °С до висот 200- 300 км й збереженням такої т-ри у вищих її шарах....
23. АЗОНАЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи АЗОНАЛЬНІСТЬ – одна з головних фіз.-геогр. та екол. закономірностей, яка визначає поряд із зональністю формування регіональних ландшафтних комплексів, у т. ч. екосистем. А. зумовлена геол. структурою, тектонічним режимом і морфоструктурою рельєфу та ін. ендогенними, а інколи й антроп. чинниками. Наслідок А. – відмінності в кліматі, водному режимі, грунтах, орг. світі. Напр., […]...
24. РОСЛИННІСТЬ СУБАЛЬПІЙСЬКА Екологія – охорона природи РОСЛИННІСТЬ СУБАЛЬПІЙСЬКА – рослинність високогірних областей. В Укр. Карпатах Р. с. розміщена на висоті 1200-1800 м (гора Говерла)....
25. МІСЦЕ Екологія – охорона природи МІСЦЕ – виділена в просторі відносно однорідна (нерідко ціла та неподільна) ділянка території та/або акваторії, що протиставляється решті поверхні Землі. Може розглядатися як “чорний ящик”. Напр., заплавні луки, завод, готельний комплекс....
26. СУКЦЕСІЯ ВТОРИННА Екологія – охорона природи СУКЦЕСІЯ ВТОРИННА – відновлення природної рослинності після певних порушень, напр. відновлення рослинності після пожеж. Відновлюючі зміни рослинності, що виникають на грунті, який залишився після первинного угруповання....
27. КОНТИНУУМ Екологія – охорона природи КОНТИНУУМ – безперервна єдність, уявлення про рослинність, тваринний світ і грунт, покрив як єдине ціле. Так, рослинність розглядається як сукупність мозаїк видових популяцій, які об’єднані насамперед умовами середовища і меншою мірою – взаємозв’язками між ними....
28. СУБАЛЬПІЙСЬКА РОСЛИННІСТЬ Екологія – охорона природи СУБАЛЬПІЙСЬКА РОСЛИННІСТЬ – див. Рослинність субальпійська....
29. ГЕОБІОСФЕРА Екологія – охорона природи ГЕОБІОСФЕРА – наземна (у межах суходолу) частина біосфери. Те саме, що й терабіосфера з літобіосферою або лише сукупність фотогеосфери та педосфери, тобто біогеосфера. Найвірогідніше вертикальне простирання Г. – від макс. висот польоту птахів до глибини активної кори вивітрювання. Глибше розміщена гіпо(гео)біосфера....
30. Різноманітність рослинності, закономірності поширення. Рослинні ресурси, їх охорона і відтворення Розділ 2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИРОДНИХ УМОВ І ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ УKPAЇНИ Тема 8. РОСЛИННИЙ ПОКРИВ Знання про рослинний світ довкола нас та закономірності поширення окремих видів рослин по території України цікавлять не лише ботаніків або географів. Знання про рослини нашої країни, безперечно, потрібні лісничому, який доглядає за лісом. Такими знаннями опановують і працівники харчової промисловості, адже […]...
31. ОРГАНІЗМИ СТЕНОТЕРМНІ Екологія – охорона природи ОРГАНІЗМИ СТЕНОТЕРМНІ – організми, що живуть у вузьких температурних межах. О. с. поділять на теплолюбні (орхідеї, коралові поліпи, медузи та ін.) і холодостійкі (рослинність тундри, риби полярних водойм, тварини абісалі тощо)....
32. ВИСОКОТРАВ’Я Екологія – охорона природи ВИСОКОТРАВ’Я – тип трав’янистої рослинності гірських країн. В. переважно поширене в субальпійському поясі. Властиве горам Кавказу, де воно найкраще виражене на висоті 1600- 1800 м над рівнем моря, Алтаю, Тянь-Шаню, Далекого Сходу та ін. В. характеризується потужним ростом трав заввишки 2-4 м, мальовничістю багатьох формацій у період квітування, відсутністю злакового дернування […]...
33. ЗОНА ОКЕАНУ ГЕОГРАФІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА ОКЕАНУ ГЕОГРАФІЧНА – частина Світового океану, що відрізняється за кількістю сонячної енергії, яка надходить, т-рою води, формуванням поверхневих і глибинних течій, балансом випаровування та опадів, силою й постійністю вітрів, солоністю води, характером рослинності, тваринного світу тощо. Конфігурація геогр. зон дна океану відрізняється від таких зон на поверхні. Поняття 3. о. […]...
34. ДЕМУТАЦІЯ Екологія – охорона природи ДЕМУТАЦІЯ – 1) антроп. зміна рослинності (напр., внаслідок частих ліс. пожеж), що призводить до закріплення в процесі її динаміки вузлових, а не клімаксових угруповань; 2) зміна рослинності та тваринного світу після їх руйнування (дигресії), спрямована на відновлення прир. угруповань попереднього складу; форма сукцесії....
35. ЗОНА КЛІМАТИЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА КЛІМАТИЧНА – 1) найбільша одиниця клімат, районування: великий регіон земної кулі, що має більш-менш широтне розташування, характеризується особливими умовами формування клімату. 3. к. може мати також вигляд поясу навколо земної кулі або окремих контурів, що не мають широтного розташування. 3. к. поділяється на дрібніші територіальні одиниці; 2) вертикальний пояс (зона) […]...
36. ПАРАМО Екологія – охорона природи ПАРАМО – ксероморфний тип рослинності холодних високогір’їв у Пд. Америці....
37. ЗОНА ОКЕАНУ (МОРЯ) ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА ОКЕАНУ (МОРЯ) ЕКОЛОГІЧНА – чітко окреслена за прир. умовами велика частина океану або моря; найголовніші з них: узбережна (літораль), відкритого моря (пелагіаль, батіаль) та глибинна (абісаль)....
38. ФІНБОШ Екологія – охорона природи ФІНБОШ – чагарникова жорстколистна рослинність Пд. Африки, що схожа на макію....
39. ГАММА-РІЗНОМАНІТТЯ Екологія – охорона природи ГАММА-РІЗНОМАНІТТЯ – показник різноманіття рослинності ландшафту, що об’єднує альфа – та бета – різноманіття. Найпростіший показник Г.-р. – конкретна флора в межах одного ландшафту....
40. ОРДИНАЦІЯ Екологія – охорона природи ОРДИНАЦІЯ – закономірність просторового чергування рослинності в континуумі....