Головна ⇒ 📌Українська мова ⇒ ПРАВОПИС ПРИСЛІВНИКІВ

ПРАВОПИС ПРИСЛІВНИКІВ

Морфологія. Орфографія. Прислівник

& 29. ПРАВОПИС ПРИСЛІВНИКІВ

Майну дитинства добрими краями –

І серце незрівнянно защемить.

Щебече рідна мова солов’ями.

Гаями, наче молодість, шумить.

С. Литвин

ПАМ’ЯТАЙМО

У прислівнику пишемо стільки к, скільки їх було у прикметнику чи дієприкметнику, від якого утворено цей прислівник.

199. І. Від наведених прикметників утворіть прислівники. Поясніть написання однієї і двох н у прислівниках.

Бездоганний, відмінний, холодний, невпинний, сильний, якісний, стриманий,

безперервний, вільний, величний, немічний, корисний, безкоштовний.

200. І. Усно перекажіть зміст тексту. А які ще птахи символізують прихід весни? Розкажіть про них.

ПЕРШИЙ ЗВУК ВЕСНИ

Перший пташиний спів, який можна почути ранньою весною, належить маленькій буруватій пташці з жовтим черевцем – вівсянці.

Влітку вівсянка живе собі по лісах, чагарниках. На зиму у вирій не летить. Вона постійний мешканець України. Вівсянка визнає старе правило, що громада – великий чоловік. Вона приєднується до інших дрібних пташок: розмальованих щигликів, а то й до звичайних всюдисущих горобців. Так утворюється

пташиний табунець, який вештається по селах, хуторах та міських парках.

За стародавнім народним віруванням, вівсянка вперше співає свою пісню у день Теплого Олекси. Вона не зважає ні на сніги, ні на морози, які в цей час в Україні іноді ще бувають. Отже, пісня вівсянки – це перший звук весни, яка тільки-но починає прокидатися (За О. Воропаєм).

II. Випишіть із тексту прикметники з основою на н. Утворіть від них прислівники. Поясніть правопис утворених слів.

ПАМ’ЯТАЙМО

Написання н і нн у прислівниках

Одну н пишемо	Дві нн пишемо
Правило	Приклади	Правило	Приклади
У прислівниках, утворених від прикметників, основи яких закінчуються на н	Сказаний – сказано, Написаний – написано, Прочитаний – прочитано	У прислівниках, утворених від прикметників та пасивних дієприкметників з наголошеними – енн-, – анн-, – янн-, що вказують на збільшену ознаку або неможливість дії	Нездоланний – нездоланно, Незрівнянний – незрівнянно, Старанний – старанно, щоденний – щоденно
У прислівниках, утворених від пасивних дієприкметників з однією н	Зменшений – зменшено, Поліпшений – поліпшено, Узгоджении – узгоджено	У прислівниках, утворених від прикметників з двома нн	Сонний – сонно, Істинний – істинно
3 двома нн пишемо прислівники	Зрання, спросоння, попідтинню, навмання, попідвіконню, востаннє

ОРФОГРАМА

Н і НН у прислівниках

201. І. Виразно прочитайте текст. Яку пору року описано в ньому? Розкажіть, що означає народний вислів: “Хліб від зайця”.

У ВЕСЕЛОМУ МІСЯЧНОМУ СЯЙВІ

Місяць, підводячись угору, мов у чорну воду, сонно пірнає в загустілу хмару. А вже через якусь часинку невпинно вибивається на синє плесо веселим і срібним.

У бережках неочікувано прокинувся вітерець. Зашарудівши в торішній осоці, безжурно вивіяв на лід кілька округлих вільхових листків, і вони легковажно закружляли у рівному колі. Потім це коло невблаганно розірвалося й листки блискавично, мов горобці, пурхнули кудись угору. У веселому місячному сяйві спокійно погойдується димчаста тінь очеретини, з якої і зимові вітри не зуміли видути рожевого пуху й насіння.

Далеко десь з-понад самого Бугу сірою грудочкою злякано покотився у село заєць. Ось він зупинився, прислухавшись до іскристої тиші. І потім знову невпинно покотився тим лагідним клубочком, який завжди нагадує дитинство, зимову казку чи той найсмачніший сухий шматочок хліба, що колись мати приносила з поля “від зайця” (За М. Стельмахом).

II. Спишіть речення, у яких ужито прислівники з основою на н. Підкресліть орфограми. Поясніть правопис цих прислівників.

ПАМ’ЯТАЙМО

Правопис не з прислівниками

Не з прислівниками пишемо разом	Не з прислівниками пишемо окремо
Правило	Приклади	Правило	Приклади
Коли прислівник без не не вживається	Невпинно, Невгамовно, Незабаром	Якщо прислівники протиставляються один одному	Не потім, а зараз; не просто, а складно; не гірше, а краще
Якщо прислівник можна замінити синонімом без не	Нешвидко – повільно, небагато – мало, Недобре – погано	Якщо прислівник у реченні виконує роль присудка	Та Не однаково мені, як Україну злії люде присплять, лукаві, і в огні її, окраденную, збудять (Т. Шевченко)

202. І. Спишіть, розкриваючи дужки.

1. Серед темної ночі попереду (не)сподівано піднялася багряна заграва. 2. Сонце (не)рухомо стоїть над цим зеленим морем. 3. Ніде (не)видно жодної живої душі (О. Гончар). 4. Дощ ущух так само (не) помітно, як і почався (В. Козаченко). 5. (Не)завжди коту масниця. 6. (Не)так воно робиться, як хочеться (Нар. тв.). 7. (Не)забаром вони зупинилися (Ю. Збанацький).

II. Виділіть орфограми. Поясніть правопис прислівників.

203. І. Уважно прочитайте текст. Що для вас означає “слово честі”? Поділіться своїми роздумами.

СЛОВО ЧЕСТІ

Слово, якщо воно мовлене неложними вустами, має особливу цінність. Споконвіків його магічність прирівнювалася до найвищих людських якостей. Недарма ж, якщо хотіли у давнину ствердити непорушність істини, то привселюдно присягалися: “Слово честі!”

Це вже у наш час втрачено зміст цього вислову, бо нерідко він став словесною іграшкою в людей легковажних і словоблуд них. Відтак ми перестали вірити в істинність цієї шляхетної присяги.

Між тим традиційна мораль грунтувалася на авторитеті слова, його високій місії і незаперечності. Особливо це стосувалося родинного етикету.

Та пріоритет незаперечно належав главі сім’ї – батькові. Батькове слово було не тільки законом – воно повчало, об’єднувало й утверджувало моральні устої. Водночас пошана до батькового слова вимагала від останнього особливої відповідальності й житейських чеснот. Не випадково казали: “Не навчив батько – не навчить і дядько” (3а. В. Скуратівським).

II. Випишіть із тексту речення, у яких ужито прислівники з не. Виділіть їх як члени речення. Поясніть правопис.

III. Випишіть усі слова з не, використані в тексті. Утворіть від них прислівники. Підкресліть орфограми.

ПАМ’ЯТАЙМО

Правопис ні з прислівниками

Ні з прислівниками пишемо разом

Ні з прислівниками пишемо окремо

Правило

Приклади

Правило

Приклади

Ні в прислівниках переважно виступає в ролі префікса, тому найчастішу пишеться з ним разом, виражаючи одне поняття

Ніде, нікуди, нізащо, нізвідки, ніяк, нівідкіль, нізвідкіль, ніскільки, нітрохи

У нерозкладних словосполученнях (фразеологізмах) часка ні пишеться окремо, заперечуючи зміст у цілому

Ні за що ні про що,

Ні з сього ні з того,

Ні в сих ні в тих,

Ні туди ні сюди,

Ні так ні сяк

І подібні

ОРФОГРАМА

НІ з прислівниками

204. І. Спишіть, розкриваючи дужки. Про кого, про що так говорять? Розкажіть про якийсь випадок, що трапився з вами, використовуючи відповідні фразеологізми.

1. (Ні)світло (ні)темно. 2. (Ні)сюди (ні)туди, ні саньми, ні колісьми, ні зимою, ні літом. 3. (Ні)холодно (ні)душно, 4. (Ні)що так швидко й непередбачувано не змінюється, як погода й жінка. 5. (Ні)чого не придбаєш – (ні)чого не матимеш. 6. (Ні)коли й носа втерти. 7. (Ні) хто ще не вродився вченим, а хліб не вродився печеним. 8. (Ні)кому сама птаха в руки не полетить. 9. (Ні)хто так добре не зробить, як ти та я. 10. (Ні)колп не пізно до праці. 11. (Ні)чого дзеркало винуватити, коли нема кому сватати. 12. (Ні)з того (ні)з сього – гості з Ніжина. 13. (Ні)куди не дів, хіба вовк з’їв. 14. (Ні)до речі (ні)до печі. 15. (Ні) що так не стомлює, як неробство. 16. (Ні)назад (ні)вперед – лишається посеред (Нар. тв).

II. Підкресліть орфограми в прислівниках з ні. Поясніть правопис.

ПАМ’ЯТАЙМО

Написання и, і в кінці прислівників

И пишемо в кінці прислівників	І пишемо в кінці прислівників
Відповідно до вимови	Заради, донині, ніколи, повсюди	Відповідно до вимови	Нарешті, понині, насправді
Після приголосних г, к, х	Навкруги, залюбки, верхи	Після шиплячих ж, ч без префікса по – в складі прислівника	Тричі, поночі, насторожі, до речі
Після ж, к, ч, якщо прислівник має префікс по-	По-ведмежи, По-батьківськи, По-вовчи	Після літер, що позначають м’які або пом’якшені приголосні	Увечер’ і, вранц’ і, напровесн’ і, наодинц’ і, нарешт’ і, надвор’ і
Після ч у прислівниках, утворених від дієприслівників	Сидячи, Стоячи, Лежачи
У словах	Безвісти, восени, почасти

205. І. Прочитайте текст. Про який період історії України в ньому йдеться? Розкажіть про жанрові особливості та тематику народних пісень тих часів.

“НІДЕ ТАК ЩИРО НЕ СПІВАЮТЬ, ЯК В УКРАЇНІ”

Місяць дедалі щедріше оббризкував сяйвом оброшені дерева і шляхи. Нечітко почали вимальовуватися не розсідлані коні. А притишені пісні козаків нізвідки поривались на далекі дороги. Поривались до ніяково укляклих вишняків, до червоних калин і чорних пожарищ, туди, де є мати чи батько і вірне кохання.

Було в тих піснях і степове озерце, де плавало відеречко й ніколи не тонуло. Був і сердега бурлака, в якого заболіло тіло ще й головонька. Був і кінь, що клонить голову за козаком і нізащо його не покине. Була й дівчина, якій вгортав ноги своєю шапкою козак. Туга віків і надії віків сходились у молодих голосах і слалися старим шляхом, стискаючи й веселячи серце…

Ніде так щиро не співають, як в Україні (За М. Стельмахом).

II. Випишіть речення з прислівниками. Виділіть орфограми “не і ні з прислівниками”. Поясніть правопис.

206. І. Спишіть, розкриваючи дужки. Поясніть правопис кінцевих приголосних у прислівниках.

Навшпиньк (і, и), навкруг (і, и), навік (і, и), анітрох (і, и), завжд (і, и), безвіст (і, и), верх (і, и), трич (і, и), вноч (і, и), восен (і, и), мовчк (і, и), по – ноч (і, и), по-заяч (і, и), поволеньк (і, и), надвор (і, и), по-українськ (і, и).

ОРФОГРАМА

И, І в кінці прислівників

207. І. Уважно прочитайте текст. Назвіть малюнок рядками з тексту. Перелічіть ознаки ранньої весни, змальовані в уривку. Доповніть їх власними спостереженнями.

РАННЯ ВЕСНА

Уранці жовтогрудки наввипередки вицвірінькують у припорошеному гіллі. Вони наразі вже чують весну. Допитливо схиливши голівки набік, дивляться зверху, а потім, осмілівши, укупі злітають на сніг.

А сонце – молоде, весняне – аж сурмить над степом. Чорні смуги землі курять мінливими відпарами, почасти ламають обриси хаток та дерев. А по ярках та байраках білі косинці снігів як помах білої хустини.

…Далеко попереду двічі блиснула під сонцем вузька блакитна смужка води і знову зникла. Повітря навкруги стало прохолоднішим, запахло вологою. Внизу під кручею виблискуючи билися хвилі. Поволі шелестіла, обсипаючись цівками, червона жорства, й піна від неї при березі теж була червона. А за Дніпром залюбки купалися в мареві села й куріли димки над садками. Невдовзі городи копати почнуть, дерева підбілювати, хати… (За Гр. Тютюнником)

К. Я. Крижицький. “Рання весна”

II. Випишіть речення, у яких ужито прислівники з кінцевими и, і. Виділіть орфограми, поясніть правопис.

ПАМ’ЯТАЙМО

Правопис прислівників на – о, – е, – а

Закінчуються на – о	Закінчуються на – е та – а
Правило	Приклади	Правило	Приклади
Прислівники, що Походять від якісних прикметників, переважно закінчуються на – о	Близький – близько, Тихий – тихо, Радісний – радісно, Стрункий – струнко	Зрідка (переважно після шиплячих ж, ч, ш, щ) прислівники мають кінцевий – е	Блискуче, вороже, добре, зле, рішуче, терпляче
Прислівники, утворені бідприкметників м’якої групи, пишемо з м’яким знаком перед – о	Брати’ ій – братньо, Дружи’ ій – дружньо, Мужн’ій – мужньо, Самобутн’ій – самобутньо	Прислівники вищого та найвищогоступенів порівняння завжди закінчуються на – е	Вище, довше, найвище, щонайповніше, якнайкраще, якнайшвидше
Деякі прислівники після ж, ч, ш, щ також мають закінчення -0	Законодавчо, свіжо, творчо, хижо	Прислівники, утворені бідприкметників за допомогою прийменникових префіксів до-, з-, від-, зазвичай закінчуються на – а	Дочиста, догола, зблизька, зокрема, зрідка, спроста, віддавна

208. І. Спишіть, розкриваючи дужки. Поясніть правопис.

Боляч (о, е, а), гаряч (о, е, а), дуж (о, е, а), ретельніш (о, е, а), скоріш (о, е, а), тихіш (о, е, а), гірш (о, е, а), найкращ (о, е, а), достатнь (о, е, а), допізн (о, е, а), досит (о, е, а), звисок (о, е, а), здавн (о, е, а), злегк (о, е, а), яскрав (о, е, а), більш (о, е, а).

II. Користуючись орфографічним словничком, перевірте написане.

209. І. Виразно прочитайте текст. До якого жанру художньої літератури він належить? Назвіть подібні твори українських митців слова.

“ДИВНАЯ КОБЗА”

Сиві тумани степи облягли пеленою важкою. Вітер ущух, погасли привітнії зорі.

У тихий сумний передсвітній той час один серед степу німого вмирав на високій могилі славний козак-характерник.

Згадалось старому життя його славне: і тихі щасливі дитячії літа, і славні козацькії справи, грізнії січі, веселі бенкети. Все перейшло, промайнуло. Зосталась лиш сивая старість та кобза…

Дивная кобза! З могили вона викликає те, що минуло давно. Усе оживляє згуком своїм чарівним. Скинув очима старий, схотів попрощатися з степом широким. Провів він по струнах дивної кобзи своєї.

Безкраї степи оживають, козацтво гуляє, руїни встають. Чайка кигиче над степом. Пороги киплять, пташка співає, і гай розцвітає. Дивнеє диво, великії чари! (За Дніпровою Чайкою)

II. Випишіть із тексту прикметники. Утворіть від них прислівники, що відповідають на питання як? Виділіть кінцеві голосні створених прислівників. Зробіть висновок.