ПРЕФЕРЕНДУМ

Related posts:

1. СЕРЕДОВИЩЕ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ – комплекс прир. у прир.-антроп. та соц.-екон. чинників, що впливають на людину....
2. ПАМ’ЯТКА ВСЕСВІТНЬОЇ СПАДЩИНИ Екологія – охорона природи ПАМ’ЯТКА ВСЕСВІТНЬОЇ СПАДЩИНИ – пам’ятка культури (іноді навіть місто, як напр., місто Котор у Югославії) або унікальна за властивостями прир. територія (прир. пам’ятка, яку слід відрізняти від пам’ятки природи), внесені до міжнар. Списку (пам’яток) всесвітньої спадщини (ЮНЕСКО). Як правило, є (особливо) охоронною прир. територією над. значення (Софія Київська, Києво-Печерська лавра, центральна […]...
3. ЧИННИК ІСТОРИЧНИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ІСТОРИЧНИЙ – чинник-1, характер сучасного впливу якого був визначений у ході істор. розвитку людства, його взаємодії з прир. середовищем (напр., збільшення конц. С02 в атмосфері Землі за останні 100 р.)....
4. ЕЛЕМЕНТ СЕРЕДОВИЩА Екологія – охорона природи ЕЛЕМЕНТ СЕРЕДОВИЩА – термін не визначеного змісту, збігається іноді за змістом з компонентами, що утворюють середовище, або з компонентами ландшафту, іноді відповідає їхнім кінцевим дискретам (напр., особина певного виду, окреме озерце або калюжа для водяного компонента), може визначати окремі частини прир. систем, які відрізняються морф, і (або) функц. особливостями (підсистеми типу […]...
5. ДІЯ КОМБІНОВАНА Екологія – охорона природи ДІЯ КОМБІНОВАНА – сукупна одночасна дія на організм кількох чинників середовища. Напр., Д. к. чинять йонізуюче випромінювання разом з хім. речовинами, лікарські засоби разом з алкоголем....
6. ЛІСОВІДНОВЛЕННЯ ПРИРОДНЕ Екологія – охорона природи ЛІСОВІДНОВЛЕННЯ ПРИРОДНЕ – процес формування лісу прир. шляхом на обезлісених, напр. зруйнованих пром. розробками, територіях. З метою Л. п. часто залишають насіннєві дерева для прир. засівання вільних площ....
7. УМОВИ ЕКСТРЕМАЛЬНІ Екологія – охорона природи УМОВИ ЕКСТРЕМАЛЬНІ – граничні (мінім, чи макс.) умови, явно жорсткі для існування організмів. У. е. визначають межі толерантності виду до екол. чинників, напр. до крайніх значень т-ри, вологості, солоності тощо....
8. ЯВИЩЕ ПРИРОДНО-АНТРОПОГЕННЕ Екологія – охорона природи ЯВИЩЕ ПРИРОДНО-АНТРОПОГЕННЕ – явище, спричинене сумарною взаємодією прир. чинників і людини. Досить часто людина є пусковим механізмом прир. явищ....
9. ПЕРЕТВОРЕННЯ ПРИРОДИ Екологія – охорона природи ПЕРЕТВОРЕННЯ ПРИРОДИ – зміни прир. умов і прир. ресурсів у процесі госп. діяльності людини. Розрізняють П. п. напрямлене (напр., створення антроп. ландшафтів, меліорація території) та не напрямлене (непередбачене). Напрямлене П. п. може бути спрямоване на госп. освоєння, поліпшення чи відновлення корисних властивостей прир.-терит. комплексів....
10. ЗАБРУДНИК Екологія – охорона природи ЗАБРУДНИК, полютант – 1) речовина, що забруднює. Будь-який (прир. чи антроп.) фіз. або інформ. агент, хім. речовина, біол. вид (в основному мікроорганізми), які потрапляють у навколишнє середовище чи виникають у ньому в кількостях, що перевищують звичайний їх вміст, граничні прир. коливання чи середній прир. фон у певний час; 2) ті самі […]...
11. ЕКОЛОГІЯ ФАКТОРАЛЬНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ФАКТОРАЛЬНА, екологія чинникова – розділ екології, що вивчає пристосованість певних видів рослин і тварин до умов існування. Встановлює і досліджує життєві форми, або екобіоморфи, їхнє ставлення до окремих чинників абіотичного і біотичного середовища, сукупний вплив цих чинників на організм....
12. УБІКВІТЕТ Екологія – охорона природи УБІКВІТЕТ – повсюдно поширений прир. ресурс, напр. повітря....
13. ОКЕАНАРІЙ Екологія – охорона природи ОКЕАНАРІЙ – прир. водойма, басейн, обладнаний для утримування мор. тварин з метою наук, досліджень або спостережень за ними....
14. ЛАНДШАФТ АНТРОПОГЕННИЙ Екологія – охорона природи ЛАНДШАФТ АНТРОПОГЕННИЙ – геогр. ландшафт, створений внаслідок цілеспрямованої діяльності людини. Л. а. змінений настільки, що іноді відбувається мимовільна зміна прир. ландшафту, заміна екол. компонентів. Л. а. займає майже половину площі суходолу планети. На відміну від прир. ландшафтів, де прир. процеси саморегулюються, розвиток Л. а. контролюється людиною....
15. РЕЖИМ ЗАКАЗНИКА Екологія – охорона природи РЕЖИМ ЗАКАЗНИКА – обмеження госп. діяльності, часткова охорона прир. комплексу, яка забезпечує збереження об’єкта (напр., популяції), групи об’єктів або ландшафту загалом. Характерною ознакою Р. з. незалежно від суворості охорони є її спрямованість на збереження або посилений розвиток одного з компонентів, що утворюють середовище, або одного з об’єктів прир. комплексу....
16. ФОН ПРИРОДНИЙ Екологія – охорона природи ФОН ПРИРОДНИЙ – прир. конц. або ступінь впливу прир. речовин та ін. агентів на будь-що. Ф. п. може бути різним залежно від місця і часу, сприятливим чи несприятливим для живих організмів. Еволюційно закріплений ступінь реакції відповідає звичному Ф. п. Такий Ф. п., як правило, не чинить негативного впливу на організми, але […]...
17. ФАЦІЯ ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНА Екологія – охорона природи ФАЦІЯ ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНА – елементарна, далі неподільна з погляду прир. комплексності ділянка поверхні землі, що характеризується упродовж усього існування однорідними літологією, рельєфом, клімат, особливостями, грунтами та біотичними компонентами, що складають на території Ф. ф.-г. один біоценоз. Напр., схил яру якоїсь однієї експозиції, русло струмка і т. д....
18. ДЕГРАДАЦІЯ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ДЕГРАДАЦІЯ ГРУНТУ – поступове погіршення властивостей грунту, зумовлене зміною умов грунтоутворення внаслідок впливу прир. чинників (напр., наступ лісів чи сухих степів на чорноземи) або госп. діяльності людини (недосконала агротехніка, забруднення тощо), що супроводжується зменшенням вмісту гумусу, руйнуванням структури грунту та зниженням його родючості....
19. СИСТЕМА ПРИРОДНА Екологія – охорона природи СИСТЕМА ПРИРОДНА – система, що складається з прир. структур і утворів, які на вищих рівнях організації згруповуються у функц., екол. компоненти. Напр., прир. системи вищих рівнів організації – популяція, сину – зія, консорція, біоценоз, біом, біосфера....
20. ФІЛЬТРАТОР (ОРГАНІЗМ) Екологія – охорона природи ФІЛЬТРАТОР (ОРГАНІЗМ) – організм, якому властивий специф. спосіб живлення, що базується на фільтруванні мікро – та макроскопічних об’єктів у воді (напр., беззубка, асцидія тощо)....
21. РЕЖИМ ЕКОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи РЕЖИМ ЕКОЛОГІЧНИЙ – хід зміни чинників середовища, кільк. градації екол. чинників, їх сезонні зміни, тривалість прояву. Напр., для росту й розвитку рослин найсуттєвішими є Р. е. вологості, освітлення, трофності тощо....
22. МУЗЕЙ-ЗАПОВІДНИК Екологія – охорона природи МУЗЕЙ-ЗАПОВІДНИК – група особливо охоронних культ, об’єктів серед природи та в межах населених пунктів. Включає істор.-архіт. та прир. М.-з. (напр., Києво-Печерська лавра), меморіально-прир. М.-з., суто архіт. М.-з. в середині міст або спец, створені (Музей у Пирогові, що під Києвом)....
23. ПРОБЛЕМА ГЛОБАЛЬНА Екологія – охорона природи ПРОБЛЕМА ГЛОБАЛЬНА – прир., прир.-антроп. або суто антроп. (у т. ч. екон., соц. тощо) явище, що стосується всього світу. Приклади: ядерна загроза, екол. криза, глобальне потепління, епідемія СНІДу та ін. До П. г. наближуються широковідомі регіональні проблеми, що охоплюють великі частини біосфери, напр., забруднення середовища, у т. ч. кислотні дощі....
24. РОДЮЧІСТЬ (ГРУНТУ) Екологія – охорона природи РОДЮЧІСТЬ (ГРУНТУ) – сукупність властивостей грунту, здатних задовольняти потребу рослин у поживних речовинах, воді, повітрі, біотичному та фіз.-хім. середовищах. Усе це своїм комплексним впливом забезпечує формування врожаю с.-г. культур, а також біол. продуктивність прир. фітоценозів. Розрізняють Р. потенційну (прир.), що визначається прир. запасами в грунті поживних мін. і орг. речовин та […]...
25. НАДІЙНІСТЬ ПРИРОДНОЇ СИСТЕМИ Екологія – охорона природи НАДІЙНІСТЬ ПРИРОДНОЇ СИСТЕМИ – здатність прир. системи типу біогеоценозу практично безкінечно функціонувати (у межах неминучих прир. флуктуацій) без різких змін структури і функції. Напр., Н. п. с. ліс. типу забезпечує збереження і діяльне функціонування лісу, у разі втрати властивості надійності ліс змінюється на пн. тундрою, на пд. – луками, степом або […]...
26. ГЕОГРАФІЯ ЛЮДИНИ Екологія – охорона природи ГЕОГРАФІЯ ЛЮДИНИ – галузь знань про склад та розселення людей на Землі залежно від прир. і соц. чинників....
27. ІНТРОДУЦЕНТ Екологія – охорона природи ІНТРОДУЦЕНТ – новий, привнесений у певний регіон організм, який успішно вкорінився в прир. комплекси....
28. ЕЛІМІНАЦІЯ Екологія – охорона природи ЕЛІМІНАЦІЯ – загибель організмів унаслідок впливу різних абіотичних і біотичних чинників довкілля. Е. подають величиною, оберненою до виживання. Розрізняють Е. заг. (не вибіркову) і вибіркову. Заг. Е. – це вплив на популяцію чинників довкілля граничної інтенсивності, що переважає над екол. пластичністю виду, внаслідок чого відбувається масова загибель особин незалежно від їхніх […]...
29. ПІДТРИМАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ РІВНОВАГИ Екологія – охорона природи ПІДТРИМАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ РІВНОВАГИ – 1) терит. – збереження прир. екосистем на частині території з таким розрахунком, щоб спеціально виділені ділянки підтримували баланс, що існував раніше чи бажаний, між компонентами, які утворюють середовище; здійснюється за допомогою системи прир. (особливо) охоронних територій; 2) компонентне – штучне додавання якогось компонента, що утворює середовище, при […]...
30. ІНФРАСТРУКТУРА ЕКОЛОГІЧНАА Екологія – охорона природи ІНФРАСТРУКТУРА ЕКОЛОГІЧНА – комплекс споруд, закладів, технол. систем тощо, які забезпечують умови збереження середовища життя людини (напр., очисні споруди, комунальне господарство, сфера обслуговування, дренаж, дамби, система моніторингу), а також прир. територій (заповідники, заказники, нац. і прир. парки, зелені зони, пам’ятники природи), які охороняються законом....
31. ГЕОМЕХАНІКА Екологія – охорона природи ГЕОМЕХАНІКА – наука про фіз.-мех. властивості гір. порід і земної кори, процеси, що відбуваються в ній під дією прир. і технол. чинників (термічних, мех.)....
32. ЗАКОН РІВНОЗНАЧНОСТІ ВСІХ УМОВ ЖИТТЯ Екологія – охорона природи ЗАКОН РІВНОЗНАЧНОСТІ ВСІХ УМОВ ЖИТТЯ – всі прир. умови середовища, необхідні для життя, відіграють рівноцінну роль. Зміст 3. р. в. у. ж. цілком очевидний, однак він нерідко ігнорується під час планування природокористування. Напр., у разі застосування важких с.-г. машин тривалий час не враховувалася їхня дія на структуру та гідрол. режим грунту, […]...
33. ОРНІТОФАГ Екологія – охорона природи ОРНІТОФАГ – організм, який живиться птахами (напр., сокіл-сапсан)....
34. ФЕНОЛИ Екологія – охорона природи ФЕНОЛИ – орг. сполуки аром, ряду, у яких гідроксильна група (- ОН) безпосередньо сполучена з бензольним ядром. Розрізняють Ф. одноатомні (напр., фенол), двохатомні (гідрохінон, пірокатехін та ін.), багатоатомні (напр., пірогалол). У воді розчиняються лише найпростіші Ф. Використовуються як дезінфікуючі, антисептичні засоби, антиоксиданти. Ф. – важлива сировина у виробництві препаратів, пестицидів тощо. […]...
35. СИСТЕМА ГЕОТЕХНІЧНА Екологія – охорона природи СИСТЕМА ГЕОТЕХНІЧНА – сукупність прир. об’єктів і техн. споруд, які перебувають у тісному взаємозв’язку (напр., іригаційна система)....
36. ПЕТРОБІОНТ Екологія – охорона природи ПЕТРОБІОНТ – організм, що мешкає на скелях, кам’яних розсипах (напр., пищуха-сіноставка)....
37. КАРСТ Екологія – охорона природи КАРСТ, карстові явища – явища, пов’язані з розчиненням прир. водами деяких гір. порід (вапняків, гіпсів, кам’яної солі), що супроводжується утворенням комплексу поверхневих (воронки, котловани, провалля) і підземних (печер, прир. порожнин, площин, ходів, прир. колодязів тощо) Порожнин. К. впливає на циркуляцію і режим підземних і поверхневих вод (напр., зникаючі в підземних порожнинах […]...
38. ІНФЛЯЦІЯ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ІНФЛЯЦІЯ ЕКОЛОГІЧНА – екол. складова заг. інфляційних процесів – зростаюча диспропорція між прибутками та наявними в розпорядженні суспільства матер. благами. І. е. виникає внаслідок руйнування прир., а іноді й соц. середовища. Ринкова економіка не усуває цю проблему, оскільки вона містить комплекс екол. проблем, вирішити які можна лише в разі розумного поєднання […]...
39. КОНЦЕНТРАЦІЯ ФОНОВА Екологія – охорона природи КОНЦЕНТРАЦІЯ ФОНОВА -1) вміст речовин у повітрі чи воді, який визначається глобальними і регіональними прир. процесами; 2) вміст речовин у повітрі чи воді, який визначається сумою глобальних чи регіональних прир. і антроп. процесів; 3) вміст речовин у повітрі чи воді населених пунктів, що створюється виробничими і транспортними викидами, які не обліковуються, […]...
40. ФОТОФОБ Екологія – охорона природи ФОТОФОБ – тіньолюбний організм, що не витримує яскравого освітлення. Напр., усі нічні та сутінкові тварини....