Примордіалізм

Related posts:

1. Інструменталізм Політологічний словник Інструменталізм – теоретичний підхід, представники якого, базуючись на функціоналізмі і прагматизмі, визнають існування етносу як факт, даність, вважають етнічність продуктом етнічних міфів, які створюються для досягнення певної вигоди і отримання влади; етнічність – ідеологія, яку формує еліта з метою мобілізації мас на боротьбу за владу. О. Антонюк...
2. Еволюційні теорії Політологічний словник Еволюційні теорії – загальна назва теорій соціальних, культурних і політичних змін. Е. т. соціально-біологічні відштовхуються від біологічних аспектів, особливостей розвитку людства, наголошуючи на дії певних природних факторів. У таких випадках йдеться про еволюцію як детермінований процес. У соціокультурних Е. т. використовується системний теоретичний підхід. За допомогою таких теорій певним чином визначаються можливості розвитку. […]...
3. Анклав етнічний Політологічний словник Анклав етнічний – частина території у поліетнічній країні, заселеної переважно представниками одного етносу. О. Антонюк...
4. Етнодемографія Політологічний словник Етнодемографія – наукова дисципліна, що сформувалася на стику етнології і демографії і вивчає особливості природного відтворення етносів і кількісну їх динаміку. О. Антонюк...
5. Акультурація етнічна Політологічний словник Акультурація етнічна – процес і результат взаємовпливу етнічних культур, який полягає у сприйнятті однією з них (зазвичай менш розвиненою) елементів іншої, а також виникненні нових культурних явищ. О. Антонюк...
6. Еволюціонізм Політологічний словник Еволюціонізм – наукова школа (теорія) з вивчення сутності культури, яка грунтується на уявленнях про еволюційно-прогресивний характер історико-культурного процесу. О. Антонюк...
7. Народ у широкому розумінні слова Політологічний словник Народ у широкому розумінні слова – суб’єкт історії; сукупність класів і соціальних груп суспільства; все населення держави або країни; форма національної та етнічної єдності. О. Антонюк...
8. Сепарація Політологічний словник Сепарація (лат. separatio, від separo – відокремлюю) – відокремлення, розділення на складники; відокремлення від етносу порівняно невеликої частини, яка з часом перетворюється на самостійний етнос. О. Антонюк...
9. Толерантність етнічна Політологічний словник Толерантність етнічна (від лат. tolerans (tolerantis) – терплячий) – терпимість до чужих думок і вірувань; специфічна ознака національного характеру, яка виражається у терпимості до будь-яких проявів іноетнічного менталітету. О. Антонюк...
10. Антагонізм етнічний Політологічний словник Антагонізм етнічний – суперечливий стан у міжетнічних відносинах, який характеризується напругою у стосунках як між домінуючою більшістю і окремими меншинами, так і між етнічними (національними) меншинами. Виникає на основі конфлікту ідеологічних, політичних, соціальних, економічних, релігійних тощо інтересів. О. Антонюк...
11. Культурна політика (державна) Політологічний словник Культурна політика (державна) – сукупність принципів і норм, якими керується держава у своїй діяльності, зі збереження, розвитку і поширення культури, а також комплекс дій, спрямованих на досягнення культурних цілей. О. Антонюк...
12. Конвергенція етнічна Політологічний словник Конвергенція етнічна (від лат. convergere (converge) – сходжусь, наближаюсь) – виникнення в різних місцях незалежно один від одного схожих або однакових культурних явищ під впливом загальних законів суспільного розвитку. О. Антонюк...
13. Етнопсихологія Політологічний словник Етнопсихологія – наукова дисципліна, яка виникла на стику етнології і психології і вивчає етнічні особливості психіки людей, етнічний характер закономірності формування та функціонування етнічної самосвідомості, етнічних установок, стереотипів тощо. О. Антонюк...
14. Бікультуралізм Політологічний словник Бікультуралізм – своєрідний сплав культур різних етносів, що виникає, як правило, внаслідок акультурації, у якому між різнорідними етнічними елементами виникає своєрідний розподіл сфер впливу. О. Антонюк...
15. Етнополітичний організм Політологічний словник Етнополітичний організм – поняття, яким означують людську спільність, що проживає у межах одного територіально-адміністративного утворення – держави. Е. о. є переважно поліетнічним і складається з титульної етнічної спільності й національних (етнічних) меншин або ж невеликих груп вихідців з того чи іншого етносу. О. Антонюк...
16. Багато культурність Політологічний словник Багато культурність – стан суспільства у деяких поліетнічних країнах, для якого притаманна активна державна політика щодо офіційного визнання і підтримки рівноправ’я культур всіх етнічних спільнот, які проживають у країні. Така політика характерна для сучасної Канади. О. Антонюк...
17. Конструктивізм Політологічний словник Конструктивізм – теорія, представники якої визнають етнічні спільності певними інтелектуальними конструкціями науковців, політиків, яким завдяки значному поширенню системи освіти, розгалуженій мережі засобів масової інформації вдається передавати власні ідеї масам, активно впливати на них. О. Антонюк...
18. Ментальність етносу Політологічний словник Ментальність етносу – відносно цілісна сукупність образів, уявлень, оцінок, ціннісно-смислових утворень і “своєрідних правил життя”, які є специфічним відображенням дійсності і зумовлені особливостями життєдіяльності індивіда, етносу, нації тощо в певному географічному і культурно-історичному середовищі. О. Антонюк...
19. Консолідація етнічна Політологічний словник Консолідація етнічна (від лат. consolido – зміцнювати, ущільнювати) – від об’єднувальних етнічних процесів. Розрізняють міжетнічну консолідацію (злиття кількох споріднених за мовою та культурою раніше самостійних етносів у нове, більше за розмірами етнічне утворення) та внутрішньо-етнічну консолідацію (внутрішнє згуртування етнічної спільності у процесі нівелювання відмінностей між наявними в ній групами). О. Антонюк...
20. Денаціоналізація Політологічний словник Денаціоналізація – насильницьке позбавлення певного народу власної державності, внаслідок чого він втрачає політичну й економічну незалежність (державні кордони, митницю, грошову одиницю, військо, органи безпеки, можливість здійснювати самостійне самоврядування тощо), духовно-культурний суверенітет (можливість здійснювати самостійну науково-освітню політику, розвивати літературу, мистецтво). О. Антонюк...
21. Афроцентризм Політологічний словник Афроцентризм – концепція, точка зору, згідно з якою духовним центром людства є Африка. А. є протилежністю євроцентризму, американоцентризму, сходоцентризму тощо. М. Головатий...
22. Етнополітологія (методологічні засади) Політологічний словник Етнополітологія (методологічні засади) – наукова теорія, що досліджує етнічні явища у їх діалектичному взаємозв’язку з політикою. Теоретичні підходи Е. опираються на різні методологічні принципи. їхня специфіка визначається характером інтерпретації етнічної природи, а саме є відповіддю на питання: про долю та історичне буття етнічного; про основи етнічності; про моно – чи багатофакторну природу етнічних […]...
23. Інформація Політологічний словник Інформація (від лат. informatio – роз’яснення) – документовані або публічно оголошені повідомлення, відомості про події та явища в суспільстві, державі, навколишньому світі, які людина сприймає безпосередньо або за допомогою спеціальних пристроїв, зокрема через мережі мовлення та зв’язку, пресу. Відповідно до чинного законодавства І. може бути відкритою та з обмеженим доступом (конфіденційна і таємна). […]...
24. Індивідуалізм Політологічний словник Індивідуалізм – напрям думок, почуттів і бажань, які поціновують життя, статус окремої людини як важливішу, суттєвішу субстанцію, ніж життя груп, великих асоціацій, суспільства. Різновидом І. є етико-політичний І., який розглядає індивіда як самомету, а у щасті, всебічному розвитку особистості вбачає кінцеву мету; при цьому суспільство і держава характеризуються як допоміжні засоби для досягнення […]...
25. Гердер Йоган Готфрід Політологічний словник Гердер Йоган Готфрід (1744 – 1803) – німецький мислитель, письменник, пастор. Спочатку у своїй творчості, спираючись на твори І. Канта, Й. Гете, спробував сформулювати власну еволюційну концепцію світу. Суспільний процес, вважав він, розвивається за тими ж законами, що і природа. Пізніше стверджував, що суспільний розвиток – це прогрес розуму і справедливості, а історія […]...
26. Ревізіонізм Політологічний словник Ревізіонізм (від лат. revisio (revisionis) – перегляд) – теоретичний напрям у соціалістичній теорії, який виник наприкінці XIX ст. і виправдовував політику реформізму у робітничому русі та обгрунтовував перехід до соціалізму в результаті мирної перебудови, трансформацій капіталізму. На відміну від соціалістичної революції, Р. обстоює поступове, еволюційне “вростання в соціалізм” (Е. Бернштейн) завдяки спеціальним засобам […]...
27. Етнічна меншина Політологічний словник Етнічна меншина – самоусвідомлювана група громадян держави, яка є кількісною меншістю і для членів якої характерні спільність походження й етнокультурних характеристик, відмінних від домінуючої етнічної спільноти, непанівне становище у суспільстві, колективна воля до виживання та прагнення до рівності з більшістю населення. У міжнародному законодавстві немає чіткого розмежування між поняттями “етнічна меншина” і “національна […]...
28. Кооптація Політологічний словник Кооптація (від лат. cooptatio – довибори, дообрання) – уведення до складу виборного колегіального органу нових членів чи кандидатів за його власним рішенням без проведення додаткових виборів. Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К., 1997. Р. Чорней...
29. Етнічність Політологічний словник Етнічність – сукупність характерних рис матеріальної і духовної культури, що відрізняють одну етнічну групу від іншої. Засновниками теорії етнічності вважаються французький філософ, історик Е. Ренан та “австромарксисти” К. Реннер й О. Бауер, які наприкінці XIX – на початку XX ст. започаткували суб’єктивістський напрямок націології, тобто психологічні концепції нації. Найбільшу роль у становленні сучасних […]...
30. Влада бізнесу Політологічний словник Влада бізнесу (power of business) – реальний вплив на політику, суспільну діяльність, поведінку підприємницької практики, фінансові, комерційні та інші угоди, домовленості тощо. Даниленко В. И. Современный политологический словарь. – M., 2000; Головатий M. Ф. Соціологія політики. – К., 2003; Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К., 1997; Халипов […]...
31. Влада аргументів Політологічний словник Влада аргументів (power of arguments) – вплив на людей, громадські організації, структури переконливо викладеними, вагомими, яскравими аргументами (прикладами, фактами, повідомленнями, свідченнями). Даниленко В. И. Современный политологический словарь. – M., 2000; Головатий M. Ф. Соціологія політики. – К., 2003; Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К., 1997; Халипов В. […]...
32. Аболіціоніст Політологічний словник Аболіціоніст – прихильник політики аболіціонізму, тобто той, хто виступає за скасування будь-якого закону, акта або бореться за скасування рабства. М. Головатий...
33. Ефективність влади Політологічний словник Ефективність влади (efficiency of power, лат. effectus – виконання, від efficio – дію, виконую) – важливий показник практичної результативності діяльності влади, її корисного впливу на співгромадян, на поліпшення економічного, соціального, культурного, духовного розвитку суспільства. Е. в. – це орієнтир, мета, певний ідеал як для влади, так і для громадян, населення. Політологічний енциклопедичний словник: […]...
34. Підданство Політологічний словник Підданство (citizen-ship, nationality) – 1) належність особи (осіб) до тієї чи іншої держави з монархічною системою правління; 2) те ж саме, що й громадянство, тобто належність до громадян (підданих). М. Головатий...
35. ЮНЕСКО (Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури) Політологічний словник ЮНЕСКО (Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури) – міжнародна, міжурядова організація, спеціалізована установа ООН. Була утворена в 1946 р. з метою сприяти справі миру і безпеки, культури та інформації. Членами ЮНЕСКО нині є понад 160 держав. ЮНЕСКО організовує численні дослідження, наукові конференції, що стимулюють і підтримують наукову, освітню, інформаційну діяльність, […]...
36. Постіндустріальне суспільство Політологічний словник Постіндустріальне суспільство – це стадія історичного розвитку людства, яка приходить на зміну індустріальній цивілізації. П. с. виникає в останню чверть XX ст. В такому суспільстві провідною сферою економіки є сфера послуг, функціонує високо-розвинута ринкова економіка, яка ефективно використовує науково-технічний прогрес, автоматизацію та інформаційно-комп’ютерні технології, ключові позиції займають університети як центри наукових знань і […]...
37. Плебісцитарний Політологічний словник Плебісцитарний (від лат. plebishitum, букв. – рішення народу) – політичне явище чи інституція, що породжені волевиявленням народу, тобто створені шляхом голосування на зборах, загальних виборах або референдумі. С. Рябов...
38. Протоколіст Політологічний словник Протоколіст – чиновник, який веде протокол (в канцелярії, на зборах, у суді тощо). В. Захожай...
39. Ешелони влади Політологічний словник Ешелони влади (echelons of power; governmental echelons, від фр. echelon – ступінь)- своєрідна характеристика розміщення органів влади у її піраміді, відповідній ієрархічній структурі. Йдеться про послідовність розміщення органів влади, координацію, субординацію їх дії і взаємодії, про горизонтальні і вертикальні зв’язки між владними структурами тощо. Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. […]...
40. Лексикон Політологічний словник Лексикон (lexicon, від грецьк. lexikori) – словник; запас слів, понять, висловлювань, типовий для тієї чи іншої сфери діяльності (економічної, політичної, духовної, соціальної тощо). М. Головатий...