Принципи, категорії, головні закони

Філософія посбіник

Тема 3. ДІАЛЕКТИКА

§ 2. Класичні “теорії” діалектики, інваріанти їхньої будови

Принципи, категорії, головні закони

Принцип (від. лат. “principium” – “початок”, “основа”) у філософії значить те ж, що і основа, тобто те, що лежить в основі деякої сукупності фактів або знань.

До принципів діалектики зазвичай належать:

– – принцип розвитку;

– – принцип загального взаємозв’язку;

– – принцип тотожності (єдності) діалектики, логіки та теорії піз-нання;

– – принцип

сходження від абстрактного до конкретного;

– – принцип єдності логічного та історичного.

Ці принципи в цілому є єдиним принципом пізнання людиною світу таким, який він є. Розвиток і взаємозв’язок є головними характеристиками цього світу. Адже “все тече і все змінюється”, як стверджував ще Геракліт. І це в сучасному світі вже нікого не здивує. Кожний це бачить в своєму повсякденному житті, в науці, історія і розвиток людства, як ми прослідкували вище, є теж безперечним доказом цього принципу. Принцип загального зв’язку характеризує цілісність світу, він невіддільний від принципу розвитку

та розкриває умову реалізації першого принципу. Виникнення, зміна, розвиток неможливі в ізольованому стані, вони припускають зв’язок внутрішнього й зовнішнього. Нарешті, саме розгортання протиріччя, як основний зміст принципу розвитку, є особливою формою зв’язку протилежностей. Тобто все в світі взаємопов’язане, розвивається, змінюється. Чи не є це очевидним у сучасному глобальному світі?

Ці принципи розуміють всі, але на практиці використовують лише одиниці, оскільки не кожній людині легко за сучасних умов глобалізації реально охопити цілісний світ в його постійних змінах. Для полегшення цього важливого завдання філософія розвинула інші принципи діалектики.

Принцип сходження від абстрактного до конкретного акумулює у собі пізнавальну можливість законів і категорій діалектики, він організовує процес пізнання. Слід зауважити, що категорії абстрактного й конкретного не збігаються з аналогічними буденними поняттями. Абстрактне – це вирвана із загального зв’язку, загальної логіки роз-витку предмета, відтворена якась одна його сторона. Конкретне – це відбиття об’єктивної дійсності в системі понять, це теоретичне відтворення єдності предмета. Тому зрозуміло, що абстрактної істини немає, що істина завжди конкретна. З іншого боку, настільки ж загальновідомо, що абстракція, абстрактне є загальною формою, у якій і за допомогою якої мислення може досягати об’єктивної істини. Абстрактне й конкретне, тим самим, є нерозривними внутрішніми протилежностями, у живій діалектичній єдності яких тільки й може здійснюватися процес теоретичного пізнання, логічний процес. Пізнання відбувається як рух від абстрактного до конкретного.

Принцип єдності логічного й історичного допомагає зрозуміти, як абстрактне трансформується у конкретне. Логічне – це теоретичне відтворення закономірностей реального розвитку. Історичне – процес розгортання дійсності у часі у всьому різноманітті її конкретних форм. Крім тривіального змісту цього принципу, немає прямого збігу предмета і його реальної історії; теорія – це історія, очищена від випадків, у яку вкладені ідеї, пов’язані із розумінням можливості пізнання минулого, характером передбачення майбутніх подій, способом існування загального (“логічного”) у нашому житті. Науковий аналіз обирає шлях, протилежний об’єктивному розвитку предмета: розвинена форма досліджуваного об’єкта дає змогу судити про джерела виникнення цього об’єкта, “анатомія людини – ключ до анатомії мавпи”. Логічне допомагає нам “пізнати” минуле, унаслідок чого логіка розвитку предмета і його реальна історія збігаються.

Найліпше використання останніх двох принципів, як охоплення світу у його цілісності та розвитку, продемонстрував К. Маркс у своїй основній праці “Капітал. Критика політичної економії”. Саме там, починаючи з найабстрактнішої “елементарнішої форми багатства – товару”, досліджуючи історично розвиток товарних відносин, знаходячи логіку капіталізму, К. Маркс висвітлює суспільні відносини конкретно: виражає єдність законів розвитку, тотальності процесу розвитку, що охоплює природу, людське мислення і суспільство, Що втілюється в принцип тотожності (єдності) діалектики, логіки й теорії пізнання.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: Принципи, категорії, головні закони