ПРИСТОСОВАНІСТЬ ОРГАНІЗМІВ ДО УМОВ ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ЯК РЕЗУЛЬТАТ ДІЇ ПРИРОДНОГО ДОБОРУ

Довідник з біології

ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ

ЕВОЛЮЦІЙНЕ ВЧЕННЯ

СУЧАСНА ТЕОРІЯ ЕВОЛЮЦІЇ

ПРИСТОСОВАНІСТЬ ОРГАНІЗМІВ ДО УМОВ ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ЯК РЕЗУЛЬТАТ ДІЇ ПРИРОДНОГО ДОБОРУ.

Види рослин і тварин дивовижно пристосовані до умов сере­довища, в яких вони мешкають. Відома величезна кількість най­різноманітніших особливостей будови, які забезпечують високий рівень пристосованості виду до середовища. У поняття “пристосо­ваність виду” входять не тільки зовнішні ознаки, але і відповід­ність будови внутрішніх органів

виконуваним ними функціям. Складність і досконалість обміну речовин також залежить від умов середовища існування. Вище була показана дія природного добору в природних популяціях. Добір у популяціях приводить до формування пристосувань. Розглянемо деякі приклади пристосо­ваності організмів до зовнішнього середовища. Завдяки захисно­му забарвленню організм стає важко помітним і, отже, захище­ним від хижаків. Яйця птахів, що відкладаються на пісок або на землю, мають сірий і бурий колір з плямочками, схожий з кольо­ром оточуючого грунту. У тих випадках, коли яйця недоступні для хижаків, вони звичайно позбавлені
забарвлення. Гусениці метеликів часто зелені, під колір листя, або темні, під колір кори або землі. Донні риби звичайно забарвлені під колір піщаного дна (скати і камбали). При цьому камбали мають ще здатність міняти забарвлення залежно від кольору оточуючого фону. Здатність мі­няти забарвлення шляхом перерозподілу пігменту в покривах тіла відома і у наземних тварин (хамелеон). Тварини пустель, як правило, мають жовто-буре або пісочно-жовте забарвлення. Одно­тонне протекційне забарвлення властиве як комахам (сарана) і дрібним ящіркам, так і великим копитним (антилопи) і хижакам (лев).

Варіант захисного забарвлення – розклепуючи забарвлення у вигляді чергування на тілі світлих і темних смуг і плям. Зебру і тигра погано видно вже на відстані 50-40 м. через збіг смуг на тілі з чергуванням світла і тіні в оточуючій місцевості. Розчленовуючи забарвлення, порушує уявлення про контури тіла.

Пристосувальне значення має також схожість форми тіла з навколишнім середовищем (маскування). Відомі жуки, що нага­дують лишайники, цикади, схожі зі шпильками тих чагарників, серед яких вони живуть. Комахи – паличники схожі на невелику буру або зелену гілочку. Захист тварин від ворогів у ряді випадків забезпечує застережне забарвлення. Яскраве забарвлення зви­чайно характерне для отруйних тварин і попереджає хижаків про неїстівність об’єкту їх нападу.

Ефективність застережного забарвлення послужила причи­ною дуже цікавого явища – наслідування (мімікрії). Мімікрією називається схожість беззахисного і їстівного виду з одним або декількома неспорідненими видами, які добре захищені та мають застережне забарвлення. Явище мімікрії поширено у метеликів та інших комах. Багато комах імітують жалючих комах. Відомі жуки, мухи, метелики, які копіюють ос, бджіл, джмелів. Мімік­рія зустрічається і у хребетних тварин – змій. У всіх випадках схожість чисто зовнішня і направлена на формування певного зорового враження у потенційних ворогів. Для видів – імітаторів важливо, щоб їх чисельність була невелика в порівнянні з модел­лю, яку вони наслідують, інакше у ворогів не буде вироблений стійкий негативний рефлекс на застережне забарвлення. Низька чисельність мімікрируючих видів підтримується високою конце­нтрацією летальних генів у генофонді.

Захисна дія захисного забарвлення або форми тіла підвищу­ється при поєднанні її з відповідною пове­дінкою. Добір знищує особин, поведінка яких демаскує їх.

Окрім захисного забарвлення у тварин і рослин спостерігаються й інші засоби пасивного захисту. У рослин нерідко розви­ваються голки і колючки, які захищають їх від поїдання травоїдними тваринами. Таку ж роль відіграють отруйні речовини, обпа­люючі волосками (кропива). Кристали щавлевокислого кальцію, що утворюються в клітках деяких рослин, захищають їх від поїдання гусеницями, равликами і навіть гризунами.

ПРИСТОСОВАНІСТЬ ОРГАНІЗМІВ ДО УМОВ ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ЯК РЕЗУЛЬТАТ ДІЇ ПРИРОДНОГО ДОБОРУ

Рис. 163. Гусениці п’ядунів у русі (1) і захисній позі (2). Зверніть увагу на схожість гусениці в захисній позі з гілкою рослини.

Утворення у вигляді твердого хітиново­го покриву у членистоногих (жуки, краби), раковин у молюсків, луски у крокодилів, панцира у броненосців і черепах добре оберігають їх від багатьох ворогів. Цьому ж служать голки їжака і дикобраза. Всі ці присто­сування могли з’явитися лише в результаті природного добору, тобто переважного виживання краще захищених особин.

Шляхом природного добору виникають і удосконалюються пристосування, полегшуючі пошук їжі або партнера для розмно­ження. Дивовижно чутливі органи хімічного відчуття комах. Са­мців непарного шовкопряда привертає запах ароматичної залози самки на відстані 3 км. У деяких метеликів чутливість рецепторів смаку в 1000 разів перевершує чутливість рецепторів людської мови. Нічні хижаки, наприклад, сови, чудово бачать у темноті. У деяких змій добре розвинена здібність до термолокації. Вони роз­різняють на відстані об’єкти, якщо різниця їх температур складає всього 0,2 °С.

Таким чином, будова живих організмів дуже тонко пристосо­вана до умов існування. Будь-яка видова ознака або властивість носить пристосувальний характер, доцільний у даному середови­щі, у даних життєвих умовах. Всі особливості будови і поведінки кішки доцільні для хижака, який підстерігає здобич в засідці: м’які подушечки на пальцях і кігті, що втягуються, роблять ходу безшумною, величезна зіниця і висока чутливість сітківки, що дозволяє бачити в темноті, тонкий слух і жваві вушні раковини, що дають можливість точно визначати місцезнаходження жерт­ви, здатність тривалий час вичікувати появу здобичі та скоювати блискавичний стрибок, гострі зуби, які утримують і розривають жертву. Так само організація комахоїдних рослин пристосована до лову і перетравлення комах (росянка, венерина мухоловка).

ПРИСТОСОВАНІСТЬ ОРГАНІЗМІВ ДО УМОВ ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ЯК РЕЗУЛЬТАТ ДІЇ ПРИРОДНОГО ДОБОРУ

Рис. 164. Кристали щавлевокислого кальцію у вакуолях клітин: 1 – крохмальні зерна; 2 – конгломерати кристалів (друзи); 3 – ядро; 4 – вакуоль.

Пристосування не з’являються в готовому вигляді, а предста­вляють результат добору випадкових спадкових змін, що підви­щують життєздатність організмів в конкретних умовах середо­вища.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: ПРИСТОСОВАНІСТЬ ОРГАНІЗМІВ ДО УМОВ ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ЯК РЕЗУЛЬТАТ ДІЇ ПРИРОДНОГО ДОБОРУ