Привабливість інвестиційна на мікрорівні

Related posts:

1. Економіка нематеріального виробництва Економіка нематеріального виробництва – сукупність економічних відносин, які формуються між суб’єктами господарської діяльності та всередині них, а також населенням в процесі безпосереднього виробництва, розподілу, обміну та споживання життєвих благ і передусім послуг у взаємодії з розвитком продуктивних сил у цій сфері. Визначальною характеристикою економічного стану сфери нематеріального виробництва є її ресурсна, вартісна, власнісна, інституційна, техніко-економічна […]...
2. Привабливість – Густав Лебон Паблик рилейшнз Густав Лебон Привабливість Ідеї, поширені шляхом утвердження, повторення і зарази, зобов’язані своєю могутністю головним чином таємничій силі, якої вони набувають, – привабливості. Ідеї чи люди, які підкоряли собі світ, панували над ним переважно завдяки цій нездоланній силі, що іменується привабливістю. Ми всі розуміємо значення цього слова, але воно вживається часто в таких різних […]...
3. Компанія інвестиційна відкритого типу Фінансовий ринок СЛОВНИК ФІНАНСОВИХ ТЕРМІНІВ Компанія інвестиційна відкритого типу – інвестиційна компанія, розмір акціонерного капіталу якої постійно змінюється, тому що вона регулярно емітує і розміщує на фондовому ринку нові партії акцій і купує попередні їхні випуски за поточною ринковою вартістю. Цінні папери цієї компанії до котирування на біржі не допускаються....
4. Компанія інвестиційна закритого типу Фінансовий ринок СЛОВНИК ФІНАНСОВИХ ТЕРМІНІВ Компанія інвестиційна закритого типу – інвестиційна компанія, що має фіксований розмір статутного фонду, а також фіксовані розміри капіталізації. Акції інвестиційної компанії закритого типу мають вільний обіг на ринку, іноді котируються на фондовій біржі і не підлягають погашенню до моменту ліквідації компанії....
5. Інвестиційна політика Інвестиційна політика – комплекс урядових рішень, які визначають основні напрямки використання капітальних вкладень в економіку, різні її сфери та галузі. І. п. визначається станом економіки, основними завданнями народного господарства у виробництві, науково-технічному і соціальному розвитку країни. Для України найближчими цілями І. п. є збільшення обсягу капіталовкладень з метою прискореного виходу з економічної кризи. На перспективу […]...
6. Поділ виробництва Поділ виробництва – поділ процесу виробництва на стадії, складові та компоненти в межах національної економіки та на інтернаціональному рівні. Поглиблення П. в. виявляється у зростанні кількості проміжних виробів і обсягів торгівлі ними. Найбільшою мірою П. в. розвивається в обробній промисловості. Так, при виробництві машин і транспортних засобів виготовляється бл. 200 проміжних виробів. Економічна основа П. […]...
7. Економічна безпека техніко-економічних відносин Економічна безпека техніко-економічних відносин – рівень розвитку суспільного поділу праці та інших елементів техніко – економічних відносин (концентрації виробництва, комбінування виробництва та ін.) та їх захищеності від внутрішніх і зовнішніх загроз, завдяки чому техніко – економічні відносини сприяють стабільному розвитку продуктивних сил. До основних внутрішніх загроз належать наявність розірваних і ще не повністю відновлених з […]...
8. Інвестиційна діяльність Інвестиційна діяльність (инвестиционная деятельность) – сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій. Охоплює: інвестування, що здійснюється громадянами, недержавними підприємствами, товариствами і спілками, громадськими організаціями, іншими юридичними особами; державне інвестування, що здійснюється органами влади й управління за рахунок коштів бюджету, позабюджетних фондів; іноземне інвестування; спільне інвестування, що здійснюється вітчизняними та іноземними фізичними […]...
9. Компанія інвестиційна Фінансовий ринок СЛОВНИК ФІНАНСОВИХ ТЕРМІНІВ Компанія інвестиційна – кредитно-фінансова установа, яка акумулює кошти приватних інвесторів шляхом емісії власних цінних паперів (зобов’язань) і розміщує ці кошти в акції і облігації підприємств у своїй країні та за кордоном....
10. Компанія інвестиційна Компанія інвестиційна – компанія, яка акумулює кошти приватних інвесторів через емісію власних цінних паперів (зобов’язань) і вкладає їх в акції, облігації та інші активи підприємств своєї країни і за кордоном з метою отримання прибутку на вкладений капітал. Подібно до інвестиційного банку К. і. посідає проміжне становище між позичальником та індивідуальним інвестором, але відрізняється від банку […]...
11. Діяльність інвестиційна Діяльність інвестиційна – сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави з реалізації інвестиційних проектів. Д. і. відбувається на основі: інвестування, яке провадиться громадянами, недержавними підприємствами, господарськими асоціаціями, товариствами і спілками, а також громадськими і релігійними організаціями, іншими юридичними особами; державного інвестування, яке провадиться органами влади та управління держави, областей, адміністративно-територіальних утворень за рахунок коштів […]...
12. Інвестиції й інвестиційна діяльність Зовнішньоекономічна діяльність 8 ІНВЕСТИЦІЇ В ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ 8.1 Інвестиції й інвестиційна діяльність Законом України “Про інвестиційну діяльність” від 18 вересня 1991 року визначені такі поняття: 1. Інвестиції – усі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницького та іншого видів діяльності, у результаті якої створюється прибуток (доход) чи досягається соціальний ефект. До таких […]...
13. Ефективність техніко-економічна Ефективність техніко – економічна – категорія, яка виражає результативність розвитку технологічного способу виробництва незалежно від відносин економічної власності та господарського механізму. Двома основними сторонами Е. т.-е. є продуктивна і продуктивно-речова. Продуктивна ефективність розкриває результативність використання продуктивних сил загалом та їх окремих елементів. Показники цієї ефективності: а) результативність використання робочої сили; б) продуктивність, надійність, довговічність, якість […]...
14. Структура народного господарства Структура народного господарства – комплекс внутрішніх зв’язків між сферами, галузями, секторами, регіонами, формами власності тощо й окремими структурними утвореннями всередині цих елементів, пов’язаних між собою системою суспільного поділу праці. Розрізняють відтворювальну, техніко-економічну, технологічну, організаційно-економічну, соціально-економічну, галузеву й територіальну структури. Відтворювальна (загальноекономічна) структура – передусім співвідношення та певна сукупність внутрішніх зв’язків між основними сферами суспільного відтворення: […]...
15. Інвестиційна компанія у сфері цінних паперів Інвестиційна компанія у сфері цінних паперів – торговець цінними паперами, який, крім виконання інших видів посередницької діяльності, може залучати кошти з метою спільного інвестування шляхом випуску і розміщення інвестиційних сертифікатів. І. к. створюється у формі акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю. Для спільного інвестування І. к. зобов’язана створити взаємний фонд, зареєструвати випуск інвестиційних сертифікатів, […]...
16. Економічна незалежність Економічна незалежність – власність народу на національне багатство, незалежність держави у формуванні й розвитку власної економічної системи та здійсненні зовнішньоекономічної діяльності в інтересах народу. Відповідно до структури економічної системи основними напрямами досягнення Е. н. є незалежність у формуванні й розвитку: 1) продуктивних сил; 2) техніко – економічних відносин; 3) організаційно-економічних відносин; 4) економічної власності: 5) […]...
17. Відтворення технологічного способу виробництва Відтворення технологічного способу виробництва – постійно повторюваний процес функціонування й розвитку продуктивних сил і техніко – економічних відносин у їх органічній єдності та взаємодії відповідно до законів технологічного способу виробництва. Кожна зі сторін технологічного способу виробництва є складною системою з багатьма елементами і зв’язками між ними (див. Техніко – економічні відносини). У процесі відтворення продуктивних […]...
18. Темпи економічного зростання Темпи економічного зростання – відносний показник, який характеризує результати і динаміку економічного розвитку, показує приріст виробленої за певний час у народному господарстві продукції порівняно з базовим рівнем. Визначається за формулою: де Ч – темп економічного зростання, Уо і Ут – обсяги виробництва в період часу о і т відповідно. Т. е. з. можуть розраховуватись на […]...
19. Інтеграція економічна Інтеграція економічна (від лат. integratio – відновлення, integer (цілий) – процес зближення і поступового об’єднання національних систем, сучасна найбільш розвинена форма процесу інтернаціоналізації господарського життя. За своєю структурою I. e. – це інтернаціоналізація продуктивних сил, техніко – економічних відносин (а в їх єдності – технологічного способу виробництва), виробничих відносин (економічної власності) і національних господарських механізмів […]...
20. Економічна безпека Економічна безпека – стан захищеності економічної системи країни або групи країн від різноманітних внутрішніх і зовнішніх загроз, сукупність умов для її розширеного відтворення, а також комплекс необхідних заходів для забезпечення такої захищеності і відтворення. Залежно від структури економічної системи, у межах Е. б. виділяють безпеку розвитку продуктивних сил, техніко – економічних відносин, організаційно-економічних відносин, відносин […]...
21. Кон’юнктура економічна Кон’юнктура економічна – сукупність умов, ознак, які характеризують становище в економіці країни, у ділових відносинах, в окремих галузях, регіонах, на окремих ринках товарів або у світовому господарстві в цілому за певний період. Може бути стабільною і нестабільною. На рівні народного господарства визначається динамікою виробництва, будівництва, станом внутрішньої і зовнішньої торгівлі, товарних запасів, цін, процентом за […]...
22. Закон інтернаціоналізації виробництва Закон інтернаціоналізації виробництва – закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між процесом переростання економічним способом виробництва меж національних країн, з одного боку, і поступовим формуванням і розвитком процесу поєднання особистих і речових факторів виробництва, взаємодії людини з природою й створення необхідних матеріальних і духовних благ, відтворення самої людини на інтернаціональному рівні – […]...
23. Управління безпекою організації Управління безпекою організації – функції складної організованої системи, що забезпечують збереження її структури, основних якостей і реалізацію мети. Найважливішими аспектами У. б. о. є техніко-технологічна безпека, виробнича, економічна, екологічна, кадрова (працівників), наукова, інформаційна, соціальна, правова тощо. Для забезпечення нормального функціонування і розвитку організації слід обгрунтувати досконалу концепцію У. б. о., розробити комплекс цілей і засобів […]...
24. Суспільна організація праці Суспільна організація праці – сукупність найважливіших методів упорядкування трудової діяльності людей у суспільстві та економічні відносини з приводу такої діяльності для досягнення загальної мети, внаслідок чого виникає цілісна система організації праці сукупного працівника. До таких методів належать форми і засоби залучення людей до праці (наявність економічного чи позаекономічного примусу до трудової діяльності), спосіб поєднання (техніко-економічного […]...
25. Критерії класифікації монополій Критерії класифікації монополій – розмежування окремих типів, видів і форм монополій залежно від структури економічної системи, фаз суспільного відтворення та ін. Так, відповідно до структури технологічного способу виробництва, передусім структури продуктивних сил, виділяють один узагальнений тип монополії – техніко-економічний, а в його межах розрізняють окремі види та форми, зокрема: 1) техніко-технологічна (базується на монополізації передових […]...
26. Інтенсивність праці Інтенсивність праці – напруженість живої праці, яка визначається витратами робочої сили за одиницю часу. Динаміка І. п. вимірюється витратами фізичної, розумової, нервової енергії протягом однієї години, робочого дня, тижня тощо, а ступінь напруженості праці – обсягом фізичних, розумових, нервових зусиль працівника, темпом його праці, кількістю водночас виконуваних функцій і обслуговування машин та іншими факторами. Рівень […]...
27. Відтворення продуктивних сил Відтворення продуктивних сил – процес безпосереднього відновлення всіх елементів продуктивних сил у їх взаємодії. До основних елементів даної системи належать людина (а до кінця XIX ст. – робоча сила), засоби праці, предмети праці, використовувані людьми сили природи, форми і методи організації виробництва (з початку XX ст.), наука (з середини 50-х XX ст.), інформація (з середини […]...
28. Економічна безпека економічних відносин Економічна безпека економічних відносин – наявність комплексу умов для вдосконалення економічних відносин, завдяки яким вони сприяють розвитку економічного способу виробництва, а також наявність загроз і комплекс заходів для такого вдосконалення. Основними загрозами в цій сфері в Україні є невідповідність між різними елементами економічних відносин, тобто між деформованою кланами економічною власністю і техніко – економічними відносинами; […]...
29. Виробнича структура підприємства Виробнича структура підприємства – сукупність виробничих підрозділів і ланок, їх розміри, співвідношення між ними за кількістю працівників, використовуваних виробничих фондів. В основі формування В. с. п. – одиничний поділ праці. До виробничих відносять підрозділи, в яких здійснюється основне виробництво, а також допоміжні й ті, що обслуговують основне виробництво. Основною ланкою організації процесу виробництва на підприємстві […]...
30. Програма економічного розвитку Програма економічного розвитку – комплекс взаємопов’язаних цілей і завдань щодо перспектив розвитку господарства країни на коротко -, середньо – та довготерміновий період, з одного боку, і необхідних для їх реалізації ресурсів, заходів – з іншого, спрямованих на досягнення тактичної або стратегічної мети. П. е. р. безпосередньо охоплює всі підсистеми національної економічної системи (продуктивні сили, техніко-економічні, […]...
31. Економічна незалежність техніко-технологічна Економічна незалежність техніко-технологічна – наявність у господарстві країни значної частки передової техніки і технології, що формує технологічний спосіб виробництва, заснований на якісній машинній і автоматизованій праці та його постійне вдосконалення, внаслідок чого забезпечується дедалі повніша реалізація сутнісних сил людини у суспільному виробництві та конкурентоспроможність країни на світових ринках. Зворотним боком Е. н. т.-т. є загроза […]...
32. Соціальна екологія Соціальна екологія – наука, що вивчає взаємодію (взаємозумовленість, взаємовплив тощо) між людиною і довкіллям, закономірності цієї взаємодії через систему специфічних зв’язків між ними з метою збереження екологічної рівноваги на планеті, забезпечення людини гідними умовами життя. Це передбачає взаємний захист як природи, так і соціального середовища. Оскільки взаємодія людини з природою відбувається з використанням сучасної техніки, […]...
33. Економічна структура суспільства Економічна структура суспільства – будова економічної системи суспільства, співвідношення її підсистем та елементів, теоретичним вираженням якої є система економічних законів і категорій, з урахуванням їх субординації. Продуктивні сили є визначальною підсистемою Е. с. с., а тому у кінцевому підсумку детермінують рівень, характер і структуру техніко – економічних відносин, організаційно-економічних відносин та відносин економічної власності. З […]...
34. Економічний потенціал Економічний потенціал – комплексна характеристика рівня економічної могутності країни, наявних ресурсів і можливостей забезпечувати розширене відтворення, суспільні потреби та соціально-економічний прогрес суспільства. Е. п. складається з потенціалу продуктивних сил, техніко – економічних відносин, організаційно-економічних відносин, відносин економічної власності та господарського механізму, їх діалектичної взаємодії. Е. п. продуктивних сил забезпечується природним, трудовим, технічним, технологічним, науковим, інформаційним, […]...
35. Базис економічний Базис економічний – сукупність історично визначених економічних відносин (техніко – економічних, організаційно-економічних і відносин економічної власності), які становлять економічну структуру суспільства у взаємодії з розвитком продуктивних сил. (Див. Техніко – економічні відносини; Організаційно-економічні відносини; Економічна власність). В історії розвитку людської цивілізації існувало декілька Б. е.: первіснообщинного ладу, рабовласницького, феодального і капіталістичного способів виробництва, а нині […]...
36. Система техніко-економічних відносин Система техніко-економічних відносин – сукупність форм суспільного поділу праці та елементів техніко-економічних відносин, що формуються і розвиваються у процесі взаємодії людини з природою та людини з людиною за техніко-економічного поєднання особистих і речових факторів виробництва й поступового поглиблення спеціалізації та одиничного поділу праці, внаслідок чого ця система у процесі історичного розвитку перетворюється на цілісність із […]...
37. Техніко-економічні відносини Техніко-економічні відносини – матеріально-речова (або техніко-економічна) форма розвитку продуктивних сил, що формується у процесі суспільного поділу праці, спеціалізації, кооперування, комбінування виробництва, його концентрації, обміну діяльністю між людьми та техніко-економічного поєднання особистісних і речових факторів виробництва. Поняття “матеріально-речова форма” вживають для обгрунтування іншої (крім соціально-економічної або суспільної) форми розвитку продуктивних сил, певного протиставлення суспільній формі, що […]...
38. Надприбуток Надприбуток – надлишок прибутку, що утворюється як різниця між суспільною та індивідуальною вартостями товару і є надлишком над прибутком, який закладено в основу ціни. Механізм утворення Н. такий самий, як і надлишкової додаткової вартості. За характером утворення розрізняють такі форми Н.: а) техніко-економічний – утворюється внаслідок вищої продуктивності праці, досягнутої за рахунок удосконалення техніки і […]...
39. Поділ праці Поділ праці – відокремлення різних видів людської діяльності. Проявляється П. п. у сукупності різноманітних корисних речей – стільки ж різноманітних, як і види корисних робіт, П. п. – це такий процес, при якому різні види обробки продуктів відокремлюються один від одного, створюються все нові види виробництва і галузей. Відбувається спеціалізація, комбінування, концентрація і централізація виробництва […]...
40. КУЛЬТУРА ПРАЦІ І ВИРОБНИЦТВА Культурологічний словник КУЛЬТУРА ПРАЦІ І ВИРОБНИЦТВА – форма культури, що являє собою нагромаджений досвід людства у матеріальному виробництві, в окремих його сферах. Культура праці і виробництва включає в себе як основні соціально-економічну і техніко-технологічну підсистеми, в яких людина виступає суб’єктом праці і виробництва, тобто реалізує у своїй діяльності об’єктивні, що склалися історично, досвід і знання […]...