Про що розповідає ноктюрн?

Мета. Ознайомити з особливостями жанру ноктюрна та історією його розвитку в різних країнах, спробувати порівняти та визначити характерні ознаки жанру “ноктюрн”, навчитися порівнювати живописні полотна з музикою ноктюрна, ознайомити учнів з авторами та виконавцями ноктюрнів.

Розвивати вміння учнів уважно слухати камерно-інструментальну музику та знаходити на слух характерні ознаки ноктюрнів. Порівнювати та співставляти твори минулого і сучасності, знаходити взаємозв’язок між творами живопису та ноктюрнами, розвивати вміння

висловлювати власні музичні враження від прослуханого твору, розвивати вміння виразно виконувати пісні композиторів.

Виховувати інтерес до слухання класичної камерно-інструментальної музики різних композиторів минулого і сучасності та виконання дитячих пісень українських композиторів.

Тип уроку: комбінований, урок заглиблення в тему.

Обладнання: музичний інструмент, програвач, мультимедійна дошка, ілюстрації до музичного твору та пісні або мультимедійна презентація, портрети композиторів Е. Гріга, Ф. Шопена.

Основні поняття для засвоєння: характерні ознаки жанру ноктюрна, тематична палітра

ноктюрнів, композиційна будова (форма) ноктюрна, ноктюрн у вокальній музиці, поєднання жанрів.

Твори, що вивчаються на уроці:

· Е. Гріг. Ноктюрн №4 з циклу “Ліричні п’єси” у виконанні Е. Гілельса.

· Ф. Шопен. Ноктюрн сі-мажор у виконанні С. Ріхтера.

· А. Бабаджанян. Ноктюрн.

· “Хлоп’ята і дівчата” (слова І. Діка, музика А. Островського).

Хід уроку

1. Вхід під ноктюрн. Організаційний момент. Мотивація до навчання.

2. Новий матеріал для засвоєння. Бесіда з учнями про жанр ноктюрна в різних країнах.

На початку XIX ст. у Німеччині почав зароджуватися новий музичний напрямок – романтизм. Митці-романтики виявляли великий інтерес до народної творчості. У музиці середини XIX століття активно розвивалися національні композиторські школи Польщі (Ф. Шопен, С. Монюшко), Чехії (Б. Сметана, А. Дворжак), Угорщини (Ф. Ліст). Пізніше, з кінця XIX ст. , до романтизму приєдналися національні школи Норвегії (Е. Гріг), Іспанії (І. Альбеніс), Фінляндії (Я. Сібеліус). У національних композиторських школах виникали нові, переважно камерні жанри, які зверталися до духовного світу людей, розповідали про те, що хвилює кожного. Серед цих музичних жанрів у XIX ст. вирізнився ноктюрн.

3. Музичне сприймання. Е. Гріг. Ноктюрн №4 з циклу “Ліричні п ‘єси” у виконанні оркестру; Ф. Шопен. Ноктюрн сі-мажор у виконанні С. Ріхтера.

4. Аналіз музичних творів.

1. Розкажіть про особливості звучання ноктюрнів.

2. Назвіть засоби виразності ноктюрна. Охарактеризуйте їх.

3. Про що “розповіла” вам ця музика? Які картини ви собі уявляєте під звуки цих мелодій?

4. Який із прослуханих творів вам сподобався більше? Чим саме?

5. Бесіда з учнями про історію виникнення ноктюрна.

Ноктюрни з’явилися ще у XVIII ст. як багаточастинні інструментальні п’єси довільної форми, близькі до дивертисментів чи серенад. Ці твори писали переважно для духових або для струнних інструментів і виконували на свіжому повітрі у вечірні та нічні години. Іноді-такі композиції називали італійським словом notturno.

В епоху романтизму ноктюрн стає невеликою одночастинною п’єсою мрійливого або елегійного характеру. Автором перших ноктюрнів романтичного типу для фортепіано був ірландський композитор Джон Філд. Близькі за характером п’єси творили й інші композитори – романтики: Р. Шуман писав програмні ноктюрни; Ф. Ліст створив тип ноктюрна, пов’язаний із поетичним текстом (цикл “Мрії кохання”, що складається з трьох ноктюрнів); Н. Паганіні став автором чотирьох ноктюрнів для струнного квартету.

Всесвітню славу здобув 21-й ноктюрн Ф. Шопена. Узагалі, Шопенівські ноктюрни написано в тричастинній, або в рондальній, формі з темповими контрастами, як правило – повільно-швидко-повільно. Ці ноктюрни утворюють маленьку “нічну” п’єсу, яка розповідає історії з життя.

У XX ст. фортепіанні ноктюрни писали О. Скрябін, Е. Саті. Г. Форе, В. Косенко, В. Сильвестров та інші. З’являються програмні ноктюрни сюїтного типу: ноктюрни К. Дебюссі в трьох частинах. ‘ ноктюрни К. Шимановського для скрипки та фортепіано, ноктюрн І Б. Бріттена для голосу із супроводом (для тенора і малого оркестру”, ноктюрн В. Барвінського для голосу й оркестру (на слова І. Франка”.

Окрім того, в XX-XXI ст. жанр ноктюрна використовується і в поезії, наприклад, “Ноктюрн” С. Єсеніна, “Іронічний ноктюрн” О. Забужко, “Ноктюрн дерев” І. Шувалової тощо.

Музичний словничок

Ноктюрн (франц. nocturne – нічний) – лірична наспівна мелодична п’єса, зміст якої пов’язаний з художніми образами ночі.

6. Виконання творчого завдання.

Розгляньте ілюстрації. Які з них, на вашу думку, передають настрій ноктюрнів Ф. Шопена та Е. Гріга? Обгрунтуйте свій вибір.

(Споглядання ілюстрацій із зображенням природних явищ: А. Куїнджі “Місячна ніч на Дніпрі” та “Червоний захід сонця”, К. Моне “Схід сонця. Враження”, І. Айвазовський “Місячна ніч. Берег моря”),

7. Музичне сприймання. А. Бабаджанян. Ноктюрн.

8. Бесіда про композитора.

Арно Арутюнович БАБАДЖАНЯН (1921-1983)

Радянський композитор і піаніст вірменського походження, автор мюзиклів, джазових композицій, віртуозних творів для двох роялів. Зажив популярності як композитор-пісенник, успішно співпрацював із поетом Р. Рождественським, Є. Євтушенком, А. Вознесенським, Л. Дербеньовим та співаками М. Магомаєвим та Й. Кобзоном. Найбільшу популярність здобув “Ноктюрн” А. Бабаджаняна, який існує як інструментальна п’єса та пісня.

9. Аналіз музичного твору.

1. Порівняйте прослуханий твір з інструментальними ноктюрнами Е. Гріга та Ф. Шопена. Знайдіть спільні та відмінні риси.

2. Який настрій створює ноктюрн А. Бабаджаняна?

3. Пригадайте, які твори Е. Гріга ми слухали раніше.

10. Виконання творчого завдання.

Послухайте сучасний ліричний ноктюрн А. Бабаджаняна. Порівняйте його з відомими ноктюрнами зарубіжних та вітчизняних композиторів. Доберіть слова до характеристики засобів музичної виразності.

11. Фізкультхвилинка “Пластична імпровізація – танцюємо під музику ноктюрна”.

12. Розспівування. Поспівка. Вправи для розвитку музичного слуху та голосу (за вибором вчителя).

13. Розучування пісні. “Хлоп’ята і дівчата” (слова І. Діка, музика А. Островського).

Знайомство з піснею та її змістом, розучування мелодії першого куплету та приспіву. Виконання першого куплету, приспіву під акомпанемент інструмента.

14. Узагальнення вивченого матеріалу. Рефлексія.

· 3 яким музичним жанром ми ознайомилися на уроці?

· Що ви знаєте про історію становлення і розвитку цього жанру?

· Назвіть композиторів, які писали ноктюрни.

· Який із прослуханих на уроці ноктюрнів вас найбільше вразив?

15. Домашнє завдання.

Послухай декілька ноктюрнів. Ті, що найбільше сподобалися, запишіть для своєї фонотеки. До одного з них намалюйте ілюстрацію.

16. Вихід з класу під ноктюрн.

17. Для допитливих – виконання музичного проекту.

Проект “Таємниця ноктюрна”

Мета: навчитися писати сценарії шкільного вечора, присвяченого музичному жанру, знаходити потрібну інформацію та обробляти її.

Очікуваний результат: сценарій шкільного вечора.

План створення:

Чи хочете дізнатися, в чому полягає особливість жанру ноктюрна? А які ноктюрни-шедеври існують в музиці? Про усе це можна довідатися, створивши разом з усім класом сценарій свята.

1. Перегляньте з друзями музичні енциклопедії та знайдіть інформацію про особливості жанру й історію його розвитку.

2. Зберіть музичні файли з ноктюрнами минулого та сучасності й укладіть власну фонотеку.

3. Складіть разом цікавий сценарій шкільного свята, на якому буде лунати музика ноктюрна, транслюватися відео та лунати музика сучасних ноктюрнів в естрадній обробці.

4. Зробіть разом рекламу заходу та програмку, запросіть на вечір друзів класу або справжніх артистів, які виконають ноктюрни.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: Про що розповідає ноктюрн?