Проблеми соціальної справедливості та рівності у трактуванні К. Маркса


Історія економічних вчень

ВИНИКНЕННЯ І РОЗВИТОК МАРКСИСТСЬКОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ

Проблеми соціальної справедливості та рівності у трактуванні К. Маркса

Маркс висунув оригінальну теорію доходів, яка грунтується на його теорії додаткової вартості. Він розглядає її в третьому томі “Капіталу”. Однак можна зазначити, що вона була не зовсім завершеною, адже більшість матеріалів цього тому після смерті автора знаходились у


чорнових начерках, а Ф. Енгельс намагався надати їм закінченого вигляду.

Сутність марксистської теорії доходів полягає в тому, що всі доходи промислових, торгових і грошових капіталістів, а також землевласників, тобто прибуток, відсоток і земельна рента, розглядаються як результат розподілу ними додаткової вартості, створеної найманими робітниками у сфері матеріального виробництва. Це означає, що всі класи, які одержують зазначені первинні доходи, трактувались Марксом як класи експлуататорські, в якій би сфері вони не діяли.

Відповідно до теорії К. Маркса джерелом доходу є праця. У створенні нової вартості бере участь тільки один фактор – робітник, власник робочої сили. Інші види доходів – підприємницький прибуток, торговий прибуток, позичковий відсоток, рента – перетворені форми додаткової вартості, результат неоплаченої праці робітників. Справедливість розподілу доходів, за Марксом, полягає в тому, що доходи учасників трудової діяльності формуються відповідно до суспільно необхідних витрат праці на виробництво товарів. Вимірювання частки кожного працівника визначається однією мірою – працею, що забезпечує рівність у розподілі трудових доходів. Діє не принцип рівняння, а принцип рівнозначності трудових зусиль. Враховується як кількість праці (відпрацьовані години), так і якість її (складна праця зводиться до простої праці).

З переходом від приватної до суспільної власності досягається значною мірою рівномірна участь усіх працездатних у створенні суспільного продукту. При розподілі суспільного продукту учасники виробництва не вправі претендувати на одержання “повного не урізаного продукту праці”.

У “Критиці Готської програми” Маркс писав, що частина продукту йде на задоволення загальних потреб і на забезпечення нестатків суспільства в майбутньому. Це – додатковий продукт. На оплату праці та задоволення поточних потреб витрачається необхідний продукт.



1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Аналізуюче схрещування.
Ви зараз читаєте: Проблеми соціальної справедливості та рівності у трактуванні К. Маркса