Процес управління

Related posts:

1. Ухвалення управлінських рішень Ухвалення управлінських рішень – вибір оптимальних раціональних рішень на підставі системного аналізу з урахуванням критерію ефективності функціонування організації у сферах матеріального та значною мірою нематеріального виробництва. Основними етапами У. у. р. є: 1) підготовка та обгрунтування рішень, що передбачає комплексний аналіз проблемної ситуації за умов невизначеності та обмежень у часі, визначення основної мети та похідних […]...
2. Структура організації Структура організації – комплекс сталих елементів і взаємозв’язків між ними, що забезпечують організації цілісність і виконання виробничо-трудових функцій, поставлених завдань. Основними елементами організації є: 1) працівники, об’єднані у структурні ланки (бригади, дільниці, цехи, відділення, сектори, трудові колективи та ін.); 2) основні засоби (верстати, машини, устаткування, будівлі, споруди, прилади та ін.); 3) матеріально-сировинні ресурси; 4) енергетичні […]...
3. Організація управління Організація управління – процес створення досконалішої системи управління або запровадження прогресивних якісних і сутнісних змін у структуру і порядок функціонування та розвиток раніше створеної діючої системи управління з метою поліпшення якості організації та реалізації поставлених перед нею цілей. Основними вимогами до О. у. є: 1) визначення оптимальної кількості складових (підрозділів, служб, бригад тощо) залежно від […]...
4. Процес державного управління Державне управління Процес державного управління. Свідома і цілеспрямована послідовна діяльність, пов’язана з реалізацією державно-владних повноважень суб’єктами державного управління, внаслідок чого відбувається зміна суспільних станів, подій і явиш. П. д. у. спрямований на проведення в життя державної стратегії та політики і є основним способом реалізації суб’єкт-об’єктних відносин на державному рівні, де суб’єктом державного управління є система […]...
5. Методи ухвалення управлінських рішень Методи ухвалення управлінських рішень – сукупність етапів (стадій) підготовки управлінських рішень і способів їх ухвалення з метою ефективного управління виробничою діяльністю підприємства, передусім персоналу підприємства, фірми, компанії. Процес ухвалення управлінського рішення можна згрупувати у три основні стадії: підготовка рішення, його схвалення та реалізація. На першій стадії здійснюють пошук і накопичення достовірної інформації, її обробку, аналізують […]...
6. Основні складові процесу управління: управління виробництвом, персоналом, фінансами, збутом. Функції управління підприємством: планування, організація, мотивація, контроль. Еволюція поглядів і сучасні надбання теорії управління УРОК 27 Основні складові процесу управління: управління виробництвом, персоналом, фінансами, збутом. Функції управління підприємством: планування, організація, мотивація, контроль. Еволюція поглядів і сучасні надбання теорії управління Мета уроку: охарактеризувати явище “управління” та його основні складові; розкрити зміст функцій управління; дослідити еволюцію поглядів на управління; розвивати вміння учнів висловлювати власні думки, аналізувати інформацію та робити висновки. Основні […]...
7. Принципи управління Принципи управління – цілеспрямоване використання у практиці управління об’єктивних законів світу, які втілюються в основних правилах, нормах такого управління. Такими П. у. є: єдність політичного та економічного підходів у практиці господарської діяльності; гнучкість економічної політики залежно від внутрішніх і зовнішніх умов; залучення найманих працівників до активного управління на різних рівнях; диференційований підхід до різних об’єктів […]...
8. Кредитний процес Кредитний процес – рух банківського капіталу як послідовна зміна його етапів, під час якого відбувається перетворення акумульованих фінансових ресурсів у капітал та ін. Виділяють 7 основних етапів К. п., управління якими банк повинен ефектно організовувати. Перший етап включає комплексний аналіз і попередній відбір заявок на отримання кредиту, для чого проводиться науково обгрунтована експертиза доцільності надання […]...
9. Лінійна структура управління Лінійна структура управління – централізована форма управління, за якої у багаторівневих системах управління всі функції управління (накази, розпорядження) здійснює вищестояща ланка (начальник, президент та ін.), а підлеглі виконують ці накази. Л. с. у. реалізується у взаємовідносинах між начальником і підлеглими за ієрархічною структурою згори донизу. Усі розпорядження надходять від одного начальника, а для керівника кожного […]...
10. Дивізіональна структура управління Дивізіональна структура управління (англ. devision – поділ, розподіл) – структура управління підприємством, фірмою, компанією, за якої відділи, наділені оперативною самостійністю, вступають у договірні відносини один з одним, отримують прибутки і здійснюють самофінансування, а вище керівництво приймає стратегічні рішення (ставить довготермінові цілі та планує заходи щодо їх реалізації – розширення масштабів виробництва, модернізація підприємства тощо). За […]...
11. Лінійно-функціональна структура управління Лінійно-функціональна структура управління – форма управління фірмою, корпорацією, яка передбачає поєднання лінійного і функціонального управління (передання спільних для кількох підрозділів функцій одному органу (підрозділу) або виконавцю), що дає змогу поєднувати централізацію і децентралізацію в управлінні. Управління здійснює рада директорів або вищих менеджерів, управлінські рішення розробляють висококваліфіковані фахівці відповідно до напрямів діяльності фірми, корпорації з урахуванням […]...
12. Теорія державного управління Державне управління Теорія державного управління. Система узагальненого достовірного знання про становлення і розвиток державного управління. Її об’єктом є багатоаспектна управлінська діяльність системи та окремих органів державної влади і місцевого самоврядування. Предметом Т. д. у. є як загальносвітові, універсальні закономірності і форми державного управління, так і суто національні, самобутні для тієї або іншої країни. В умовах […]...
13. Ієрархія рішень Державне управління Ієрархія рішень. у державному управлінні Система рішень в ієрархічній структурі державного управління. В останній можливі різні тенденції зв’язків та потоків рішень. Перша з них відображає рух потоку рішень знизу вгору тобто прийняття рішень на верхньому рівні на підставі рішень нижчих рівнів (наприклад, при формуванні державних програм). Така тенденція характерна для рішень, що потребують […]...
14. Класифікація основних організаційних структур (форм) управління банками Класифікація основних організаційних структур (форм) управління банками – виокремлення найважливіших організаційних структур залежно від їх значущості та використання в малих, середніх і великих банках. Найпоширенішою є лінійно-функціональна форма управління, для якої характерне використання двох підрозділів, причому працівники першого виконують основні функції та операції банку і мають безпосередній зв’язок з клієнтами, тоді як працівники другого підрозділу […]...
15. Управління акціонерною власністю Управління акціонерною власністю – комплекс цілей, засобів і важелів їх досягнення, що реалізуються шляхом цілеспрямованого впливу власників і менеджерів (передусім вищих) на розвиток об’єктів акціонерної власності, а також відносин між різними суб’єктами з приводу їх привласнення у різних сферах суспільного відтворення з метою отримання максимальних прибутків і дивідендів. Щодо об’єктів акціонерної власності, то управління ними […]...
16. Показники ефективності оцінки системи управління якістю М. Болдріджа Показники ефективності оцінки системи управління якістю М. Болдріджа – найважливіші критерії оцінки якості управління в усіх сферах господарської діяльності, визначаються в балах, розроблені міністром торгівлі США М. Болдріджем. До таких показників належать: 1) лідерство (120 балів, в т. ч. лідерство в організації – 70 балів; соціальна відповідальність – 50 балів); 2) стратегічне планування (85 балів, […]...
17. Адміністративний процес Адміністративний процес – а) у широкому розумінні – порядок здійснення виконавчої та розпорядчої діяльності суб’єктів державного управління, що регулюється як правовими нормами, так і організаційними правилами, звичаями, традиціями. Зміст А. п. полягає у практичній реалізації завдань та функцій державного управління шляхом виконання певних процедур управлінської діяльності. Головними стадіями А. п. є: розробка й прийняття управлінського […]...
18. Структура управління організацією Структура управління організацією – комплекс відносин самостійних підрозділів підприємства, фірми, компанії та окремих ланок всередині них, які, функціонуючи, утворюють єдину інтегративну цілісність, а отже, підпорядкованість. З точки зору суб’єктних відносин С. у. о. відображає підпорядкованість окремих посад, зайнятих кожним працівником, та його взаємовідносини з іншими працівниками свого чи інших структурних підрозділів. Сутність С. у. о. […]...
19. Школи стратегічного управління банком Школи стратегічного управління банком – основні напрями у сфері обгрунтування теорії і практики стратегічного менеджменту. До таких шкіл належать: 1. Пропонування – автори якої намагаються показати напрями розробки стратегії банку, серед яких, своєю чергою, розрізняють: а) школу дизайну (її досягненнями є обгрунтування понять “стратегія”, “конкурентні переваги”, “компетенція” та ін.); б) школу планування, автори якої зорієнтовані […]...
20. Об’єкт управління Об’єкт управління – окремий компонент, елемент, підсистема та система, які сприймають управлінський вплив з боку органу управління (суб’єкта) або іншого елемента, підсистеми тощо. Суб’єкт управління є управлінською ланкою системи управління, яка здійснює цілеспрямований вплив на інші елементи даної системи. Такими суб’єктами на мікрорівні є капіталіст – власник, менеджери (менеджери вищої і середньої ланки також стають […]...
21. Система державного управління Державне управління Система державного управління. Система, елементами якої є: суб’єкт державного управління, тобто органи державної влади; об’єкти державного управління, тобто сфери та галузі суспільного життя, що перебувають під організуючим, регулюючим і координуючим впливом держави; державно-управлінська діяльність (процес), тобто певного виду суспільні відносини, через які реалізуються численні прямі та зворотні зв’язки між суб’єктами та об’єктами державного […]...
22. Що таке політичний процес? 35 Що таке політичний процес? Політичний процес – форма функціонування політичної системи суспільства, яка еволюціонує у просторі й часі. Це один із суспільних процесів, що має власні якісні характеристики. Зокрема, він є визначенням конкретного, з кінцевим результатом процесу певного масштабу (наприклад, проведення виборів, формування громадських рухів або утворення політичних партій). Політичний процес відображує реальну взаємодію […]...
23. Цивільний процес Цивільний процес – процесуальна діяльність суб’єктів цивільних процесуальних правовідносин: судів – з розгляду цивільної справи, перевірки законності та обгрунтованості винесеного у справі рішення; органу судового виконання – з примусової реалізації судового рішення; осіб, які беруть участь у справі,- із захисту суб’єктивних майнових і особистих немайнових прав, державних і громадських інтересів; інших учасників процесу – із […]...
24. Організаційна структура управління Організаційна структура управління – внутрішня будова конкретної системи управління, що охоплює усі її елементи та існуючі між ними взаємозв’язки, взаємодії, стосунки. Головними елементами будь-якої системи управління є суб’єкт управління (керуючий суб’єкт), який приймає рішення, обов’язкові для виконання, та об’єкт управління (керований об’єкт), який зобов’язаний виконувати управлінські рішення. У державному управлінні керуючими суб’єктами, як правило, є […]...
25. Автотранспортні управління Міністерства транспорту – УПРАВЛІННЯ АВТОМОБІЛЬНИМ ТРАНСПОРТОМ Загальний курс транспорту РОЗДІЛ 3 УПРАВЛІННЯ ТРАНСПОРТОМ В УКРАЇНІ 3.3. УПРАВЛІННЯ АВТОМОБІЛЬНИМ ТРАНСПОРТОМ Автотранспортні управління Міністерства транспорту Автотранспортні управління в Автономній Республіці Крим та областях є територіальними органами Мінтрансу і підпорядковані Державному департаменту автомобільного транспорту. (Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.98 № 1913. Управління у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, актами Президента […]...
26. Децентралізація управління Децентралізація управління – цілеспрямований процес організаційних змін на мікро – та макрорівнях, пов’язаний з переданням на нижчі ланки управління функцій вищих органів, зі зростанням частки нижчих ланок управління у виконанні окремих важливих функцій вищих ланок управління, а також функцій, які виконувались спільно різними ланками управління. Крім того, важливою ознакою Д. у. є зростання ролі економічних […]...
27. Управління державне Управління державне – цілеспрямований регулятивний вплив держави на розвиток і функціонування суспільних процесів (в т. ч. окремих його підсистем – економіки, права, політики та ін.), а також на діяльність окремих індивідів, колективів, соціальних верств і груп. Таке управління здійснюється через систему державних органів та осіб, які виконують у них різноманітні функції та завдання держави з […]...
28. СТИЛЬ УПРАВЛІННЯ Культурологічний словник СТИЛЬ УПРАВЛІННЯ (керівництва) – стійка сукупність особистісних та індивідуально-психологічних характеристик керівника, за допомогою яких реалізується той чи інший метод (методи) керівництва. У практиці і теорії управлінської діяльності розрізняють типологію стилів керівництва за ознакою переважання одноособових чи групових способів впливу на організацію виробничого процесу. Це – авторитарне управління: керівник сам визначає групові цілі, сам […]...
29. Сіткове планування та управління Сіткове планування та управління – система, в якій застосовуються сіткові графіки з метою планування та управління комплексами взаємопов’язаних робіт. За допомогою цієї системи можна чітко визначити найоптимальніші терміни реалізації певної роботи, події, виділити їх послідовність, здійснити комплексний аналіз стану виконання робіт у певний період часу. С. п. та у. широко використовується при спорудженні нових складних […]...
30. Система корпоративного управління Система корпоративного управління – комплекс заходів з боку керівництва акціонерної компанії, спрямованих на формування органів управління та реалізацію їхніх рішень у процесі управління акціонерною власністю цієї компанії, та відносини між її учасниками у межах чинного законодавства. Корпоративне управління здійснюють загальні збори акціонерів (як найвищий орган управління), наглядова рада, ревізійна комісія, власники контрольних пакетів акцій і […]...
31. Організаційно-економічні відносини Організаційно-економічні відносини – відносини між людьми з приводу організації безпосереднього виробництва (у т. ч. обміну, розподілу і споживання) матеріальних благ і послуг. О.-е. в. – важливий елемент (підсистема) економічної системи, проміжна ланка між техніко – економічними та виробничими відносинами (відносинами економічної власності), організаційна форма розвитку продуктивних сил (О.-е. в. можуть або сприяти їх розвитку, або […]...
32. Управління інвестиціями на підприємстві Управління інвестиціями на підприємстві – процес комплексного аналізу, планування, координування, стимулювання і всебічного контролю за інвестиціями, спрямованими на їх ефективне використання та отримання максимального приросту чистих прибутків. Основними етапами У. і. на п. є: 1) відбір найефективніших інвестиційних проектів та оцінка їх ефективності (порівняно з іншими проектами); 2) схвалення проекту; 3) створення стабільної та потужної […]...
33. Управління витратами Управління витратами – процес розробки і реалізації стратегічних цілей підприємства, фірми, компанії щодо скорочення витрат усіх видів ресурсів з метою зміцнення їх конкурентоспроможності та привласнення максимальних прибутків. Основними елементами У. в. є комплексний аналіз сучасних витрат, планування їх зниження на середній та довготривалий періоди, реорганізація виробництва (у разі необхідності), створення нової системи стимулів для працівників, […]...
34. Функції державного управління Функції державного управління – порівняно самостійні, спеціалізовані частини змісту управлінської діяльності, що характеризуються певною цільовою спрямованістю та якісною однорідністю. Існують різні види управлінських функцій. З точки зору внутрішньої технології управлінської діяльності найчастіше виділяють такі, як прогнозування, планування, організація, регулювання, керування, координація, облік, контроль. Ці функції належать до загальних, або основних. Розрізняють також функції спеціальні (характеризують […]...
35. Бюджетний процес Бюджетний процес – заснована на правових нормах діяльність державних органів щодо укладання, розгляду проекту бюджету, затвердження його і виконання, а також щодо укладання, розгляду й затвердження звіту про виконання бюджету. Б. п. складається з послідовних стадій – етапів діяльності державних органів. На кожній стадії над бюджетом працюють органи, повноваження яких встановлюються нормативними актами. Проект бюджету […]...
36. Управління конфліктами в колективі Управління конфліктами в колективі – комплекс методів, які власники і менеджери підприємств використовують для ефективного управління конфліктними ситуаціями та їх усунення. Вибір методів залежить від характеру конфліктів (функціональні сприяють підвищенню ефективності організації, поліпшенню відносин співробітництва і взаємодопомоги, дисфункціональні погіршують ці параметри) та їхніх типів. Так, міжособові конфлікти найчастіше пов’язані з прагненням керівників окремих підрозділів отримати […]...
37. Стадії організаційного розвитку Грейнера Стадії організаційного розвитку Грейнера – виокремлення основних стадій залежно від організаційних структур, механізмів координації та важелів управління з урахуванням різної ефективності на кожній з них. До таких стадій належать: 1) креативна (початкова стадія підприємницької діяльності, що характеризується низькою віддачею і великими витратами); 2) спрямована (стабільне зростання за функціональної структури управління, системи стимулів та ін.); 3) […]...
38. Принципи управління персоналом Принципи управління персоналом – основні правила і норми, яких повинні дотримуватись керівники в процесі управління працівниками. До таких принципів належать: 1) людина – головне джерело підвищення продуктивності праці та ефективності виробництва; 2) планування довготривалої потреби в кадрах, зокрема підготовки молодих спеціалістів, їх просування по службі тощо; 3) ретельний добір і розстановка кадрів; 4) оптимальне поєднання […]...
39. Процес торгово-технологічний Процес торгово-технологічний – сукупність взаємопов’язаних, послідовно виконуваних операцій, способів і засобів завершення процесів виробництва у сфері обміну, переміщення товарів з місць виробництва у райони споживання та їх продажу. Метою цього процесу є забезпечення збереження споживчих властивостей товарів, їх товарного вигляду, доведення до кінцевих споживачів товарів у широкому асортименті з оптимальними витратами праці та часу за […]...
40. Операції процесу організації Операції процесу організації – послідовні (залежно від логічного розвитку) етапи свідомої цілеспрямованої операції в діяльності людини. Такими послідовними етапами є: 1) збирання необхідної інформації та усвідомлення потреб, інтересів і спонукальних мотивів діяльності; 2) з’ясування комплексу умов, необхідних для задоволення таких потреб та інтересів; 3) чітке обгрунтування основної мети та похідних від неї цілей і завдань; […]...