Продуктивний капітал

Продуктивний капітал – форма капіталу, що функціонує у сфері безпосереднього виробництва і базується на антагонізмі особистісних і речових факторів виробництва. За матеріально-речовим змістом П. к. складається із засобів і предметів праці, робочої сили, об’єктів інтелектуальної власності (патентів, ліцензій, ноу-хау), форм і методів організації виробництва, інформації. Засоби виробництва і робоча сила, куплені діючим капіталістом, є основними елементами П. к. Носій робочої сили за сучасних умов – сукупний працівник (наймані робітники, наукові працівники, інженери, конструктори, менеджери нижчої ланки, маркетологи, дизайнери, економісти, бухгалтери та ін.). Засоби виробництва на передових підприємствах у розвинених країнах світу – верстати з числовим програмним управлінням, промислові роботи, диспетчерські пункти, комп’ютерні системи, наукові прилади та ін. Функцію поєднання цих двох елементів П. к. виконують менеджери різних ланок (див. Менеджер), передусім управлінці середньої та нижньої ланок. Тому їхня праця є продуктивною, бере участь у створенні необхідного та додаткового продуктів. Оскільки до продуктивних сил входять наука, інформація, форми й методи організації виробництва тощо, їхню продуктивну комбінацію (поєднання) здійснюють вищі менеджери та підприємці, праця яких також є продуктивною. Упродовж майже чотирьох з половиною століть (з XVI) засоби виробництва і робоча сила виступали як антагоністичні суперечності. В останні три-чотири десятиріччя XX ст. цей антагонізм певною мірою долався завдяки участі найманих працівників в управлінні підприємством, частковому перетворенню їх на співвласників компаній (за наявності певної...


кількості акцій і привласнення відповідної суми дивідендів). Майже повністю цей антагонізм долається на викуплених трудовими колективами підприємствах. П. к. поділяють на постійний і змінний. Критерієм такого поділу К. Маркс вважав неоднакову роль кожного з них у створенні вартості, в т. ч. додаткової. Водночас у процесі поєднання робочої сили і засобів виробництва виникає нова продуктивна сила – синергічний ефект, внаслідок чого продуктивною силою певною мірою стають і засоби виробництва (див. Капітал змінний; Постійний капітал). Без такого поєднання засоби виробництва не мають фізичної продуктивності, не перетворюються на елемент П. к. Поєднуючись, обидва ці елементи стають П. к., хоч їхня участь у створенні додаткового продукту неоднакова; вирішальну роль відіграє змінний капітал, оскільки, по-перше, він надає руху постійному капіталу, а, по-друге, створює засоби виробництва з допомогою зерстатів, устаткування, машин. Залежно від способу перенесення вартості на новостворений продукт П. к. поділяють на основний і оборотний. Головна функція П. к. – створення основної маси додаткового продукту. Дві інші функціональні форми капіталу (крім П. к.) – грошовий і товарний капітал. Водночас кожна з цих форм є окремою стадією кругообігу капіталу. Реалізувавши цю вартість, капіталіст знову купує елементи П. к. (передусім робочу силу та засоби виробництва) і розпочинає процес виробництва. П. к. функціонує і розвивається в межах різних форм капіталістичної власності: індивідуальної, акціонерної, монополістичної, державної, інтегрованої та ін.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...
Ви зараз читаєте: Продуктивний капітал