Пряма мова

Словосполучення

Пряма мова

Пряма мова – дослівна передача чужого висловлювання. Пряма мова утворює особливе складне речення, яке складається із двох частин: слів автора (вказівки на те, кому належить висловлювання) та власне прямої мови (чужого висловлювання):

Божий чоловік положив Петрусеві на голову руку та й каже: “Добрий козак; по батькові пішов…” (П. Куліш)

Слова автора можуть стояти перед прямою мовою, після неї або всередині неї.

До слів автора, як правило, входять дієслова зі значенням мовлення, думки, мети

висловлювання, емоцій, волевиявлення: сказати, говорити, спитати, писати, відповідати, думати, заперечувати, кричати, звертатися, вигукувати, шепотіти, підказувати, підтвердити, зауважити, погодитися, здивуватися, зітхнути, образитися, промовляти та ін.

Пряма мова може відтворювати не тільки сказане вголос, а й те, про що хтось думає чи подумав; хто про що писав (часто це є цитатою).

У складі власне прямої мови може бути не одне, а кілька речень.

Слова автора завжди вимовляються з розповідною інтонацією, власне пряма мова – відповідно до мети висловлювання.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: Пряма мова