РАЦІОНАЛІЗАЦІЯ

Related posts:

1. ТЕОЛОГІЯ Культурологічний словник ТЕОЛОГІЯ (від грец. theos – бог і логія) – те саме, що богослов’я, теоретичний виклад, тлумачення й виправдання певних релігійних поглядів....
2. ЛЕГІТИМНІСТЬ Культурологічний словник ЛЕГІТИМНІСТЬ (від лат. legitimus – законний) – у ширшому значенні – визнання, усвідомлення та виправдання соціального порядку, події, діяльності посадової особи тощо....
3. КОМПЕТЕНТНІСТЬ Культурологічний словник КОМПЕТЕНТНІСТЬ (від лат. competens – відповідний, здатний) – психосоціальна якість, що означає силу і впевненість, джерелом яких є відчуття власної успішності та корисності. К. сприяє усвідомленню особистістю власної здатності ефективно взаємодіяти з оточенням....
4. КАРНАВАЛ Культурологічний словник КАРНАВАЛ – універсальний механізм, який є противагою ієрархічності середньовічного суспільства....
5. АЖІОТАЖ Культурологічний словник АЖІОТАЖ (франц. аgiotage) – психічний стан людини. Важливе значення у виникненні А. відіграють емоції людини. Оскільки вони можуть бути позитивними чи негативними, то й сам А. буває як позитивним, так і негативним. Психологічний механізм А. полягає в навіюванні, захопленні, наслідуванні групових захоплень (наприклад, масовий А. під час хокейних чи футбольних ігор). А. може […]...
6. САМОПОВАГА Культурологічний словник САМОПОВАГА – всеохопна самооцінка людини, яка базується на почутті власної гідності....
7. ПОШУК Культурологічний словник ПОШУК (науковий) – система гносеологічних прийомів і соціальних заходів, спрямованих людством на здобуття нових знань, відкриття об’єктивної істини. Гносеологічний аспект наукового П. зумовлений специфікою евристичної функції науки; він полягає у глибокому знанні сучасного стану науки, її внутрішньої логіки і основних тенденцій розвитку, загальних принципів і законів, оволодінні філософською методологією, вмінні користуватися матеріалістичною діалектикою, […]...
8. ДИЗ’ЮНКЦІЯ Культурологічний словник ДИЗ’ЮНКЦІЯ (від лат. disjunqo – роз’єдную, розрізняю) – що полягає в поєднанні двох або більше висловлювань за допомогою логічного сполучника “або” в нове, складне судження (пор. кон’юнкція)....
9. ТОТАЛЬНІСТЬ Культурологічний словник ТОТАЛЬНІСТЬ (від лат. totus – весь, цілий) – всеосяжна цілісність життєвиявлення індивіда. Для немарксистської психології властиве нетотальне розуміння активності людини у світі, що виявляється у абсолютизації одного чи кількох ставлень її до об’єктивної дійсності: пізнавального (раціоналізація людини, підкреслення рефлексивних аспектів її активності), вольового (волюнтаризм), не рефлексивного (інтуїтивізм), поведінкового (біхевіоризм), підсвідомого (фрейдизм)....
10. СКЕПТИЦИЗМ Культурологічний словник СКЕПТИЦИЗМ (від грец. scepticos – той, що розглядає, досліджує, сумнівається) – психологічний стан людини, не впевненої у комусь або чомусь, позиція людини, що сумнівається; філософський напрям, який характеризується сумнівами в існуванні будь-якого надійного критерію істини....
11. ТВОРЧІСТЬ Культурологічний словник ТВОРЧІСТЬ – діяльність, результатом якої є створення якісно нових матеріальних благ та духовних цінностей. Вона має психологічний аспект і передбачає наявність у особистості здібностей, мотивів, знань та вмінь, завдяки яким створюється продукт, що характеризується новизною та оригінальністю....
12. КОМПЛЕКС МЕНШОВАРТОСТІ Культурологічний словник КОМПЛЕКС МЕНШОВАРТОСТІ – глибоке всеохоплююче почуття власної неповноцінності порівняно з іншими людьми. Часто супроводжується дефективними, помилковими установками і поведінкою....
13. ЕТНОЦЕНТРИЗМ Культурологічний словник ЕТНОЦЕНТРИЗМ (від грец. племінний, народний та лат. центр) – переконання у зверхності, вищості власної етнічної та культурної групи, відповідно зневага до інших груп. 124...
14. БОГОСЛУЖІННЯ Культурологічний словник БОГОСЛУЖІННЯ – відправлення певних релігійних обрядів. Б. поділяються на т. зв. суспільні, чи, власне, богослужіння, і приватні (треби) – на замовлення окремих віруючих. Справляє певний естетичний та психологічний вплив на віруючих за допомогою спеціально організованих інсценувань, співу, проповідей тощо....
15. СОВІСТЬ Культурологічний словник СОВІСТЬ – особистісна форма морально-емоційного самоконтролю, компонент моральної самосвідомості. С. – афективно-когнітивна структура: в результаті самооцінки за певною ціннісною шкалою (за критеріями добра і зла справедливості, порядності) виникає почуття вини, гостре емоційно-тривожне переживання невідповідності своїх помислів чи дій суспільне визначеним етичним зразкам бажаної і 260 ідеальної поведінки. С. – рефлексивна емоція, болісне самоусвідомлення […]...
16. ЖАРГОН Культурологічний словник ЖАРГОН (франц. jargon, від галло-романського gargone – базікання) – соціальний діалект; відрізняється від літературної мови специфічною лексикою і вимовою, але не має власної фонетичної й граматичної систем....
17. УСТАНОВКА Культурологічний словник УСТАНОВКА – стан готовності до певної активності, спрямованої на задоволення тієї чи іншої потреби. Психологічний стан суб’єкта, породжений зорієнтованістю на мету і готовністю до дії. Сприятлива або несприятлива оцінювальна реакція на будь-що або будь-кого, яка виражається в почуттях, судженнях, враженнях, цілеспрямованій поведінці....
18. ПРАВО Культурологічний словник ПРАВО – система загальнообов’язкових правил, норм поведінки, що встановлюються і забезпечуються державою....
19. ПЕРСОНІФІКАЦІЯ Культурологічний словник ПЕРСОНІФІКАЦІЯ (від лат. persona – особа і facere – робити) – часткова ідентифікація себе з іншими, усвідомлення і відчуття власної індивідуальності та унікальності, відкриття особистістю самої себе....
20. ЕМПІРИЗМ Культурологічний словник ЕМПІРИЗМ (від грец. empeiria – досвід) – один із напрямів теорії пізнання, який на противагу раціоналізмові стверджує, що єдиним джерелом і критерієм пізнання є чуттєвий досвід, применшує значення логічного аналізу і теоретичних узагальнень (напр., емпірична Соціологія, що застосовується у соціологічних дослідженнях, обмежується спостереженням у суспільному житті лише окремих сторін, здебільшого нематеріальних)....
21. ЕКСПЕКТАЦІЇ Культурологічний словник ЕКСПЕКТАЦІЇ (від англ. expectation – очікування) – приписування іншій людині очікуваних або прогнозованих форм поведінки та думок....
22. ДИСКОМФОРТ Культурологічний словник ДИСКОМФОРТ (від лат. dis… – префікс, що тут означає брак чогось, і англ. eomfort – сукупність побутових зручностей, затишок; почуття задоволення від них) – незручний, неприємний психологічний стан людини, що викликає стійкі негативні емоції. Д. породжується різними причинами: втомленістю, хворобами, невдачами, неблагополучними відносинами з людьми, незадоволенням важливих потреб тощо....
23. ДИСПОЗИЦІЯ Культурологічний словник ДИСПОЗИЦІЯ (від лат. dispositio – розташовую, розміщую) – у психології наперед визначений план поведінки, спосіб дій людини. Д. може бути природжена або набута. Д. часто є діяльністю у її потенційній формі (у вигляді здатності, нахилу, установки). Знаючи Д., можна докладніше пояснити причини поведінки людини. Окремим видом Д. є звичка....
24. САНКЦІЇ (СОЦІАЛЬНІ) Культурологічний словник САНКЦІЇ (СОЦІАЛЬНІ) (від лат. sanctio – непорушна постанова) – норми, які примушують дотримуватися певних правил поведінки та діяльності....
25. ГЕНДЕРНІ РОЛІ Культурологічний словник ГЕНДЕРНІ РОЛІ – набір очікуваних зразків поведінки (норм) залежно від чоловічої або жіночої статі....
26. РОЛЬ Культурологічний словник РОЛЬ – набір норм, які визначають способи та правила поведінки людей, що мають ту чи ту соціальну позицію, статус, функції....
27. АЛГОРИТМ Культурологічний словник АЛГОРИТМ (лат. algorithmus) – сукупність правил, спосіб поведінки, система заданих “кроків” для ефективного розв’язання завдань....
28. СОЦІАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ Культурологічний словник СОЦІАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ – галузь психології, що вивчає психічні характеристики поведінки і діяльності людей, включених у соціальні спільності (групи)....
29. ПРОСОЦІАЛЬНА Культурологічний словник ПРОСОЦІАЛЬНА ПОВЕДІНКА – позитивна, соціально корисна поведінка, протилежність антисоціальної поведінки....
30. САМОПРЕЗЕНТАЦІЯ Культурологічний словник САМОПРЕЗЕНТАЦІЯ (від лат. praesentio – подання) – акт самовираження та поведінки, спрямований на те, щоб створити добре враження, узгодження з ідеалами інших значимих людей....
31. САМОКОНТРОЛЬ Культурологічний словник САМОКОНТРОЛЬ – у психології один з виявів усвідомлюваної регуляції людиною власної поведінки та діяльності з метою забезпечення відповідності їх результатів поставленим цілям, пред’явленим вимогам, нормам, правилам, зразкам. Мета С. полягає як у попередженні, так і у виправленні допущених помилкових дій чи операцій. Завдяки коригуючій функції С. людина спроможна реалізувати запропонований їй кимсь або […]...
32. ДИСЦИПЛІНА Культурологічний словник ДИСЦИПЛІНА (від лат. disciplina – учення, виховання, розпорядок) – певний обов’язковий порядок поведінки членів трудового колективу, громадян....
33. ПРИНЦИП Культурологічний словник ПРИНЦИП (від лат. principium – начало, основа) – 1) Першопочаток; те, що лежить в основі певної теорії науки. 2) Внутрішнє переконання людини; основне правило поведінки....
34. ЕТИКЕТ Культурологічний словник ЕТИКЕТ (франц. etiquette, від флам. steeken – устромляти) – 1) Правила поведінки людей. 2) Порядок дій, правил ввічливості під час ділових зустрічей, переговорів, у дипломатичних колах....
35. АГРЕСІЯ Культурологічний словник АГРЕСІЯ (від лат. aggredior – нападаю) – фізична або вербальна форма поведінки, метою якої є заподіяння комусь шкоди, силовий спосіб розв’язання конфліктів....
36. ПОСТРИГ Культурологічний словник ПОСТРИГ – церковний обряд у християнстві, що здійснюється під час посвячення в чернецтво, запозичений християнством у Стародавній Греції та Стародавньому Римі звичай стригти волосся у рабів. Символізує зречення від власної волі і повної згоди коритися волі Бога....
37. АБСОЛЮТНИЙ ДУХ Культурологічний словник “АБСОЛЮТНИЙ ДУХ” – поняття філософії Г. В. Ф. Гегеля, що характеризує “Абсолютну Ідею” на стадії її розвитку, на якій вона, пройшовши ступені логіки і природи, суб’єктивного і об’єктивного духу через мистецтво, релігію і філософію, досягає пізнання своєї власної сутності....
38. ФРУСТРАЦІЯ Культурологічний словник ФРУСТРАЦІЯ (лат. обман, невдача, марне сподівання) – блокування цілеспрямованої поведінки і пов’язані з ним негативні почуття – досади, гніву, жалю, ненависті, розпачу тощо....
39. ДЕДУКЦІЯ Культурологічний словник ДЕДУКЦІЯ (від лат. “виведення”) – один з основних способів міркування (умовиводу) і методів дослідження. 1) Перехід у пізнанні від загального до часткового та одиничного; виведення часткового та одиничного із загального. 2) У логіці та методології науки – процес логічного висновку, що становить собою перехід від засновків до висновків (наслідків) на підставі застосування правил […]...
40. ІМПЕРАТИВ Культурологічний словник ІМПЕРАТИВ (лат. владний) – вимога, наказ, закон. У І. Канта – загальнозначущий, безумовний моральний принцип на противагу особистим принципам поведінки людини, які мають значення лише за певних умов....