РЕЧЕННЯ З ПРЯМОЮ МОВОЮ


ВІДОМОСТІ ІЗ СИНТАКСИСУ ТА ПУНКТУАЦІЇ

§ 20. РЕЧЕННЯ З ПРЯМОЮ МОВОЮ

Про те, з яких частин складається речення з прямою мовою, особливість його інтонування та про вживання розділових знаків у такому реченні

157 Прочитайте речення. У кожному з них виділено пряму мову; інша частина – слова автора. На основі спостереження зробіть висновок про особливості будови речень з прямою мовою. Яка роль таких речень у мовленні?

1. У давнину


говорили: “Якщо на хаті звив гніздо лелека, то в родині буде лад”.

2. “А тепер берімося до діла”,- весело запропонував Андрій.

Пряма мова

Пряма мова – це точно відтворене висловлювання певної особи, передане від її імені.

Слова автора

Слова, що вказують, кому належить пряма мова, називають словами автора. Вони можуть стояти перед прямою мовою або після неї.

Інтонація

В усному мовленні пряму мову вимовляємо повільніше й вищим тоном, ніж слова автора. Слова автора після прямої мови читаємо швидше і трохи зниженим голосом. Між словами автора й прямою мовою робимо паузу.

РЕЧЕННЯ З ПРЯМОЮ МОВОЮ

Розділові знаки

II. Прочитайте виразно речення вголос, правильно їх інтонуючи.

На письмі пряму мову завжди беремо в лапки і перше слово пишемо з великої букви.

Якщо слова автора стоять перед прямою мовою, то після них ставимо двокрапку.

Якщо слова автора стоять після прямої мови, то перед ними ставимо кому (знак питання або знак оклику) й тире. Слова автора після прямої мови починаємо з малої букви.

158 І. Знайдіть у реченнях слова автора і пряму мову. Визначте, де стоять слова автора – перед прямою мовою чи після неї.

1. “Дідусю, відпочиньте вже”, – сказав Андрійко (Л. Вишневецький). 2. У кожній родині змалечку казали дитині: “Не кидайся хлібом, він – святий” (3 журналу). 3. Промовила конвалія: “Прощай, гаю милий!” (Леся Українка). 4. “Що ти хочеш сказати, Галю?” – питає Ганна Олексіївна. “У Марійки братик народився”, – сповіщає Галя (В. Сухомлинський).

Схеми

Речення з прямою мовою можна зобразити за допомогою таких схем:

1. А: “П”. 3. “П”, – .

2. А : “П?” 4. “П?!” – .

(П – пряма мова; – слова автора.)

159 І. Спишіть речення, ставлячи пропущені розділові знаки Обгрунтуйте вживання розділових знаків при прямій мові У якому реченні є звертання?

1. Кожен кущик і стежка мов говорять мені Ти у рідному домі, у своїй стороні (А. Камінчук). 2. Мені сказала мати Розцвіла ромашка біля хати (Г. Кривда). 3. От і принесли нам лебеді на крилах життя говорить мій дід Дем’ян (М. Стельмах). 4. Іду та людей питаю Де тут дорога до рідного краю? (В. Симоненко). 5. Аж тут Зоя гукає Дивись, журавлі. Які ж вони гарні. Бачиш Дмитрику? (В. Сухомлинськии).

II Зобразіть схеми речень з прямою мовою.

III. Обгрунтуйте написання сумнівних приголосних у виділених словах.

160 І. Перебудуйте подані речення так, щоб слова автора стояли після прямої мови. Як це вплине на вживання розділових знаків? Утворені речення запишіть.

1. Бджола каже: “Годуй мене до Купала Йвана, то зроблю з тебе пана” (Нар. творчість). 2. В одному з віршів Микола Сингаївський писав: “Я люблю наш тихий сад і осінній листопад”. 3. Поле каже: “Я зеленію, бо засіває мене праця людська” (В. Сухомлинський). 4. Усміхнувшись, гукнув подорожній: “Здоровенькі були, пастушки!” (В. Скомаровський). 5. Вовк у лося запитав: “Ти чому рогатий став?” (Є. Гуцало).

II. Поясніть, як ви розумієте зміст першого речення. Що ви знаєте про свято Івана Купала?

161 Складіть і запишіть два речення з прямою мовою про народні звичаї, обряди, вірування. Назвіть дієслова, з допомогою яких ви ввели пряму мову.

162 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Утворіть з поданих речень і запишіть речення з прямою мовою, використавши вказівку на те, кому вони належать, як слова автора. Використовуйте дієслова говорив, казав, писав, зазначав, стверджував, переконував тощо. Один з вас має ставити слова автора перед прямою мовою, а інший – після. Обміняйтеся зошитами і перевірте правильність виконання.

ЗРАЗОК А хто свою мову забуде, той серце забуде своє (В. Сосюра). – “А хто свою мову забуде, той серце забуде своє”, – писав В. Сосюра.

1. Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова (Панас Мирний). 2. Нападати на мову народу – це означає нападати на його серце (Г. Лаубе). 3. Не цурайтесь того слова, що мати співала… (Т. Шевченко). 4. Без мови рідної, юначе, й народу нашого нема (В. Сосюра).

І ТАКЕ БУВАЄ!

Хто зможе записати подані речення так, щоб дванадцять балів отримав Сергій, а не Світлана, змінюючи при цьому лише розділові знаки. Змінювати форму слів, міняти їх місцями, а також додавати нові слова не можна.

Учителька сказала: “Світлані ставлю дванадцять балів. Сергію, а тобі потрібно ще раз повторити матеріал параграфа”.

163 Перебудуйте подані речення на синонімічні речення з прямою мовою. Перебудовані речення запишіть. Накресліть схеми двох речень з прямою мовою (на вибір).

ЗРАЗОК Хвалилася кобила, що з возом горшки побила. – Хвалилася кобила: “Я з возом горшки побила”.

1. Давня мудрість учить, що не потрібно робити іншому того, чого не хочеш, щоб робили тобі. 2. Калина хвалилася, що вона з медом солодка. 3. Обіцяв горщик, що розіб’є казана. 4. Юрко радісно вигукнув, що його мама найкраща.



1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (2 votes, average: 1.00 out of 5)
Loading...


Таблиця порівняння штучного і природного добору.
Ви зараз читаєте: РЕЧЕННЯ З ПРЯМОЮ МОВОЮ