РЕФОРМАЦІЯ

Related posts:

1. КУЛЬТ РЕЛІГІЙНИЙ Культурологічний словник КУЛЬТ РЕЛІГІЙНИЙ (від лат. cultus – догляд, поклоніння) – система релігійних дій, предметів і символів, протягом певного часу етноконфесійно зорієнтованих, апробовуваних у релігійній практиці і за потреби змінюваних. Пов’язаний з релігійними уявленнями віруючих і спрямований на задоволення релігійних потреб. У деяких конфесіях К. р., завдяки високому розвитку церковного мистецтва, може задовольняти й естетичні […]...
2. КОНТРРЕФОРМАЦІЯ Культурологічний словник КОНТРРЕФОРМАЦІЯ (від лат. contra – проти і Реформація) – релігійний рух у Європі середини XVI – XVII ст., спрямований на збереження та зміцнення становища католицької церкви в боротьбі з Реформацією і протестантизмом....
3. ВАГАНТИ Культурологічний словник ВАГАНТИ (від лат. vagans (vagantis) – блукаючий) – в ХП-XIV ст. у деяких країнах Західної Європи – мандрівні актори – втори і виконавці здебільшого антиклерикальних пісень і вистав....
4. РЕНЕСАНС Культурологічний словник РЕНЕСАНС (франц. Renaissance, від лат. відроджуюсь) – 1) Епоха Відродження, період суспільно-політичного і культурного розвитку країн Західної і Центральної Європи (в Італії – XIV-XVI ст., в інших країнах – кінець XV – XVI ст.), зумовлений зародженням капіталістичних відносин. У період Р. розвинулась нова буржуазна ідеологія і культура, виник новий світогляд – гуманізм. Відроджувався […]...
5. ВІДРОДЖЕННЯ, РЕНЕСАНС Культурологічний словник ВІДРОДЖЕННЯ, РЕНЕСАНС (франц. Renaissance, італ. RenascimeNto) – епоха в історії культури країн Західної і Центральної Європи, а також деяких країн Східної Європи (в Італії – XIV-XVI ст., в ін. країнах – кін. XV-XVI ст.). Розрізняють раннє В. (XV ст.), високе В. (кін. XV – 1-ша чверть XVI ст.), пізнє В. (2-га – 3-тя […]...
6. ПУРИТАНИ Культурологічний словник ПУРИТАНИ (англ. puritans, від purity – чистота) – 1) Прихильники протестантської течії у християнстві – кальвінізму в Англії та Шотландії XVI-XVII ст. П. виступали за проведення глибоких церковних реформ та політичного перетворення в Англії. Вимагали перебудови англіканської церкви в дусі послідовного протестантизму, тобто очищення церкви від елементів католицизму, ліквідації церковної ієрархії, конфіскації церковних […]...
7. БАПТИСТЕРІЙ Культурологічний словник БАПТИСТЕРІЙ (від грец. baptisterion – купіль) – хрещальня, приміщення для здійснення обряду хрещення. У західноєвропейських країнах Б. – часто окрема споруда, кругла або багатогранна в плані, перекрита куполом....
8. ТЕОЛОГІЯ Культурологічний словник ТЕОЛОГІЯ (від грец. theos – бог і логія) – те саме, що богослов’я, теоретичний виклад, тлумачення й виправдання певних релігійних поглядів....
9. ІНТЕРІОРИЗАЦІЯ Культурологічний словник ІНТЕРІОРИЗАЦІЯ (лат. овнутрювання) – процес перетворення зовнішніх, реальних дій з предметами на внутрішні ідеальні дії, перетворення об’єктивних змістів на суб’єктивні смисли....
10. САМОПРЕЗЕНТАЦІЯ Культурологічний словник САМОПРЕЗЕНТАЦІЯ (від лат. praesentio – подання) – акт самовираження та поведінки, спрямований на те, щоб створити добре враження, узгодження з ідеалами інших значимих людей....
11. Реформація в Україні Історія України Українські землі під владою Речі Посполитої (друга половина XVI – перша половина XVIII ст.) Українські землі під владою Речі Посполитої у другій половині XVI – першій половині XVIII ст. Реформація в Україні У першій половині XVI ст. в Європі набув поширення антикатолицький рух, який дістав назву Реформація. Прибічники руху вимагали обмеження влади духовенства, […]...
12. Відродження та Реформація Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ V ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКА ФІЛОСОФІЯ ЕПОХИ ВІДРОДЖЕННЯ Відродження та Реформація Обидва ці процеси – епохальні історичні явища, що відіграли значну роль у становленні буржуазно-демократичних суспільств у Європі і створенні засад нової європейської культури. Реформація і Ренесанс тісно пов’язані між собою. Ідеї реформування церкви висловлювалися багатьма мислителями Ренесансу, а всебічна критика середньовічного […]...
13. АБСОЛЮТ Культурологічний словник АБСОЛЮТ (від лат. absolutus – безумовний, необмежений) – те, що ні від чого не залежить, безвідносне. В ідеалістичній філософії і релігійних тлумаченнях – вічна, незмінна, нескінченна першооснова світу (абсолютна ідея, абсолютна особа, Бог тощо)....
14. АКРОПОЛЬ Культурологічний словник АКРОПОЛЬ (грец. akropolis, від akros – верхній і polis – місто) – укріплена частина давньогрецького міста, розміщена на узвишші, так зване горішнє місто. А. – спочатку фортеця, з VIII ст. до н. е. – релігійний, культурно-громадський центр. Найбільш відомий А. в Афінах. В Україні відомі А. античних держав Північного Причорномор’я (А. Пантікапея на […]...
15. АМІНЬ Культурологічний словник АМІНЬ (від грец. і лат. amen – і давньоєвр. “Хай буде істинна”) – слово, що вживається наприкінці християнських молитов, релігійних текстів, наприклад, євангелій, апостольських послань, як вияв повної згоди з істинністю їх змісту, підтвердження вірності Богові....
16. Географія світового транспорту Географія Економічна і соціальна географія світу Загальна економіко-географічна характеристика світу Географія світового транспорту Транспорт – одна з найважливіших галузей виробництва, яка забезпечує виробничі й невиробничі потреби господарства й населення в усіх видах перевезень. В економічно розвинених країнах отримали розиток усі види транспорту. Виділяють північноамериканський (США, Канада, Австралія) та західноєвропейський (країни Західної і Центральної Європи, Японія) […]...
17. АЛЬТРУЇЗМ Культурологічний словник АЛЬТРУЇЗМ (франц. altruisme, від лат. alter – інший) – моральний принцип, що полягає у безкорисливому прагненні до діяльності на благо інших, у готовності заради цього зректися власних інтересів; протилежний егоїзмові. Термін “А.” запровадив О. Конт. Окремі філософи-моралісти (Ф. Хатчесон, А. Шефтсбері) вважали, що суперечності суспільства можна подолати самовихованням у дусі А....
18. АМБІЦІЯ Культурологічний словник АМБІЦІЯ (від лат. ambio – обходжу, домагаюсь) – надмірне захоплення своїм “я”, самозакоханість, чванливість, пихатість. У осіб з цими рисами деформоване розуміння свого “я” і образів інших людей. Вони важкі у спілкуванні, колектив їх не приймає. А. як психологічна риса особистості перешкоджає її вихованню в дусі колективізму, розумному поєднанню у неї громадських і […]...
19. ЕКСТРАВЕРТ Культурологічний словник ЕКСТРАВЕРТ – тип особистості, протилежний інтроверту, на відміну від якого йому більш властива спрямованість, що безпосередньо відгукується на зовнішні впливи. Е. зовнішньо спрямований, він комунікабельний і легко вступає в контакти; живе лише сьогоденням і інтересами людей, які його оточують....
20. БОГОСЛУЖІННЯ Культурологічний словник БОГОСЛУЖІННЯ – відправлення певних релігійних обрядів. Б. поділяються на т. зв. суспільні, чи, власне, богослужіння, і приватні (треби) – на замовлення окремих віруючих. Справляє певний естетичний та психологічний вплив на віруючих за допомогою спеціально організованих інсценувань, співу, проповідей тощо....
21. ЕЙФОРІЯ Культурологічний словник ЕЙФОРІЯ (грец. добре переношу) – стан надмірної веселості, що часто не має об’єктивних передумов; підвищений настрій (відчуття радості, безтурботності). Спостерігається при токсичних ураженнях головного мозку, органічних захворюваннях центральної нервової системи....
22. ЕССЕНИ Культурологічний словник ЕССЕНИ, або ЕССЕЇ – іудейська секта, заснована 150 р. до н. е. Стояла осторонь політичної боротьби, демонструвала релігійний аскетизм, суворо дотримувалася традиційних іудейських настанов. Частина Е. практикувала безшлюбність. Займалася сільським господарством, ремісництвом та лікуванням; майно в їхніх громадах було спільним. Вступ до секти був пов’язаний з таємними ритуалами. Е. вірили у безсмертність душі, […]...
23. ШАНС Культурологічний словник ШАНС (від франц. chance – удача, випадковість) – умова, яка може забезпечити успіх, удачу; ймовірність здійснення чогось....
24. Атлантизм Політологічний словник Атлантизм – ідеологія і політика тісного союзу і всебічного співробітництва США з країнами Західної Європи. М. Головатий...
25. ОНТОГЕНЕЗ Культурологічний словник ОНТОГЕНЕЗ (грец. зародження, розвиток) – індивідуальний розвиток організму; сукупність послідовних морфологічних, фізіологічних та біохімічних перетворень, що відбуваються в організмі з моменту зародження до смерті; розвиток людського індивіда у соціальних вимірах його буття....
26. НАРОДНІ ЗВИЧАЇ ТА ОБРЯДИ Культурологічний словник НАРОДНІ ЗВИЧАЇ ТА ОБРЯДИ. Народний звичай – традиційний порядок визначення подій, свят, який пов’язаний з виконанням певних дій та використанням відповідних атрибутів та предметів. Народний обряд – це сукупність установлених звичаєм дій, пов’язаних з побутовими традиціями або виконанням релігійних настанов; церемонія культових та звичаєвих обрядів....
27. ІНІЦІАЦІЯ Культурологічний словник ІНІЦІАЦІЯ – обряд посвячення юнаків у повноправні члени суспільства, що імітував вмирання та нове народження або перетворення на іншу істоту....
28. ФУНДАМЕНТАЛІЗМ Культурологічний словник ФУНДАМЕНТАЛІЗМ – ідейна течія, що виникла на поч. ХХ ст. як реакція на ліберальні зміни в протестантистській теології. Прихильники Ф. виступили з критикою будь-яких релігійних новацій та світських теорій, що здатні підірвати релігійну віру. Ф. поширив вплив на інші протестантистські течії не лише в Америці, а й у Європі. Нині має міжконфесійний характер. […]...
29. ЮСТИЦІЯ Культурологічний словник ЮСТИЦІЯ (лат. justitia, букв. – справедливість) – сукупність судових установ, діяльність суду щодо здійснення правосуддя, а також судове відомство....
30. СПАСІННЯ Культурологічний словник СПАСІННЯ – поняття релігійної психології, що означає конечну мету прагнень, бажань і зусиль індивіда, спокутування провини і прощення гріхів, рятунок від вічних мук у загробному житті. Хоча С. дарується людині, як твердить релігія, внаслідок багаторічного морально-психологічного самообмеження і ретельного виконання релігійних ритуалів, віруючою людиною воно сприймається як чудо і божа милосердність....
31. УРБАНІЗАЦІЯ Культурологічний словник УРБАНІЗАЦІЯ – процес перетворення міста у найвагоміший осередок проживання людей і центр зосередження та обміну культурних цінностей, утворення штучного середовища, протилежного природі....
32. РОЗВИТОК Культурологічний словник РОЗВИТОК – зміни від простого до складного, від нижчого до вищого в результаті накопичення кількісних змін, що ведуть до якісних перетворень. Джерелом та внутрішнім змістом Р. є боротьба протилежностей, під час якої нове одержує перемогу над старим. Фізичний і психічний Р. людини відбувається за загальними законами Р. Розрізняють ряд ступенів в індивідуальному розвитку […]...
33. ГАЛЬШТАТСЬКА КУЛЬТУРА Культурологічний словник ГАЛЬШТАТСЬКА КУЛЬТУРА – археологічна культура племен раннього залізного віку (приблизно Х-V ст. до н. е.), поширена на півдні Середньої Європи. Від назви могильника, відкритого поблизу м. Гальштата в Південно-Західній Австрії....
34. Міграція робочої сили Міграція робочої сили – переміщення працездатного населення з одного регіону в інший, а також з однієї країни в іншу у пошуках роботи, вищої заробітної плати і кращих умов життя. М. р. с. зумовлена передусім нерівномірністю процесу накопичення капіталу, соціально-економічного розвитку окремих країн, неоднаковими умовами праці, наявністю значної армії безробітних та іншими причинами, М. р. с. […]...
35. ВІДОКРЕМЛЕННЯ ШКОЛИ ВІД ЦЕРКВИ Культурологічний словник ВІДОКРЕМЛЕННЯ ШКОЛИ ВІД ЦЕРКВИ – конституційно-правовий принцип, що стверджує світський характер державної системи освіти та виховання, незалежність її від релігійних організацій. У державних навчально-виховних закладах не дозволяється викладання будь-яких релігійних віровчень, активна участь священнослужителів у навчально-виховному процесі. У державних навчальних закладах може здійснюватися лише релігієзнавча освіта без цільового формування певного ставлення до релігії. […]...
36. МИТО Культурологічний словник МИТО – державний грошовий збір (непрямий податок), що його справляють з юридичних і фізичних осіб у разі здійснення між ними або між ними та державою певних дій (перелік їх визначає законодавство). М. справляють у разі виникнення спеціальних відносин (укладення орендних договорів, передавання цінних паперів, оформлення в державних органах доручень тощо) або за здійснення […]...
37. ГОТИКА, ГОТИЧНИЙ СТИЛЬ Культурологічний словник ГОТИКА, ГОТИЧНИЙ СТИЛЬ (від італ. gotico – готський, від назви германського племені готів), – художній стиль, що став завершальним етапом розвитку середньовічного мистецтва країн Західної, Центральної та частково Східної Європи (між серед. XII i XV-XVI ст.). Зародився у Північній Франції (Іль-де-Франс). Готичне мистецтво переважно культове за призначенням та релігійне за тематикою. Особливе місце […]...
38. СЕРЕДНЄ Соціологія короткий енциклопедичний словник СЕРЕДНЄ – міра центральної тенденції для ознак, виміряних за метричною шкалою. Див. Міри центральної тенденції....
39. КОШТОРИС ВИТРАТ Культурологічний словник КОШТОРИС ВИТРАТ – основний плановий документ, який визначає загальний обсяг, цільове надходження та використання, а також щоквартальний розподіл коштів, що відпускаються з бюджету на утримання бюджетних установ або здійснення централізованих заходів щодо соціального, господарського, екологічного, культурного та іншого будівництва....
40. Утворення системи світового соціалізму ТЕМА 5. КРАЇНИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ (1945 р. – ПОЧАТОК ХХІ СТ) §18. Країни Центральної та Східної Європи після Другої світової війни 2. Утворення системи світового соціалізму. СРСР намагався закріпити свій вплив на країни Східної Європи укладанням міжнародних політичних угод. 25 січня 1949 р. Болгарія, Угорщина, Польща, Румунія, СРСР і Чехословаччина проголосили створення Ради […]...