Регіоналізація

Related posts:

1. Регіональні міжнародні економічні угоди Регіональні міжнародні економічні угоди – міжнародні договори між двома або більше країнами певного регіону з метою регулювання планомірного розвитку продуктивних сил, міжнародного поділу праці в межах регіону та вдосконалення на цій основі відносин економічної власності. В межах міжнародних техніко-економічних відносин в Р. м. е. у. йдеться, зокрема, про поглиблення міжнародної спеціалізації та кооперації виробництва, раціоналізації […]...
2. Реформи суспільні Реформи суспільні – перетворення, запровадження кількісно-якісних змін, перебудова системи суспільних відносин загалом або її окремих підсистем – економічних, соціальних, правових, політичних та ін. P. c. не передбачають переходу до іншої суспільно-економічної формації, а здійснюються в її межах; внаслідок цього кількісно-якісні зміни відбуваються в межах єдиної внутрішньої (глибинної) сутності. Якщо такі зміни стосуються окремих підсистем суспільних […]...
3. Валютні відносини Валютні відносини – сукупність економічних відносин між країнами, юридичними і фізичними особами, міжнародними економічними, фінансово-кредитними організаціями, пов’язані з іншими формами міжнародних економічних відносин та функціонуванням і розвитком національних і світових грошей, а також поступовою глобалізацією товарно-грошових відносин у межах світового господарства. Провідну роль у цій системі відіграють відносини економічної власності, пов’язані з купівлею – продажем […]...
4. Закони соціальні – внутрішньо необхідні Закони соціальні – внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між продуктивними силами та елементами системи суспільних відносин (економічних, соціальних, правових, політичних та ін.). Розрізняють передусім три основні типи З. е.: 1) всезагальні; 2) загальні; 3) специфічні, або стадійні. До першого належать закони, які діють в усіх суспільно-економічних формаціях і охоплюють усі елементи (підсистеми) суспільних відносин […]...
5. Організація громадська Організація громадська – об’єднання громадян на основі спільності їх економічних, соціальних, політичних, правових, національних, культурних та інших форм суспільних інтересів з метою їх задоволення або захисту. До основних ознак О. г. належать стабільність їх складу, наявність спільної мети, органів управління, орієнтація на активну діяльність, наявність програми, статуту та ін. Своєю чергою, О. г. можуть об’єднуватись […]...
6. Світове співтовариство Світове співтовариство – сукупність усіх держав і народів Землі та системи світогосподарських (економічних, політичних та ін.) зв’язків, спрямованих на вирішення глобальних проблем людства. До таких проблем належать збереження миру та відвернення світової війни, подолання екологічної, енергетичної та інших криз, проблеми розвитку самої людини, зокрема забезпечення її гідного майбутнього тощо (див. Глобальні проблеми людства). Основними структурними […]...
7. Міждержавні фонди Міждержавні фонди – фонди грошових засобів, створені на основі міждержавних угод з метою регулювання платіжних балансів, стабілізації валютних курсів, здійснення регіональної, структурної, соціальної політики та ін. М. ф. – форма економічної реалізації процесів інтернаціоналізації економічних відносин, передусім відносин економічної власності. Оскільки інтернаціоналізація господарського життя якнайінтенсивніше здійснювалася з часу розгортання НТР, М. ф. найбільшого розвитку набули […]...
8. Економічна соціологія Економічна соціологія – наука, яка виникла на стику економічної теорії та соціології і вивчає соціологічні закони, властиві суспільно-економічним формаціям, механізм їх дії та форми вияву у діяльності соціальних верств і груп. Е. с. вивчає, зокрема, закон визначальної ролі базису щодо надбудови. Між економічною і соціальною системами існують щільні зв’язки, які й досліджує Е. с. Це […]...
9. Економіка будівництва Економіка будівництва – 1) окрема галузь народного господарства; 2) наука, яка вивчає сукупність економічних відносин взаємодії з продуктивними силами у будівництві, а також господарський механізм і закономірності розвитку цієї галузі та фактори, що визначають ефективність виробництва і праці. Зокрема, йдеться про шляхи розвитку будівельної індустрії, зв’язки будівництва з іншими галузями господарства та ін. Водночас вона […]...
10. Регіон Регіон – велика територія країни із здебільшого однаковими природно-кліматичними та економічними умовами і характерною спрямованістю розвитку продуктивних сил з урахуванням соціальних, демографічних та інших особливостей, економічної і соціальної інфраструктури. Внаслідок цього розвиток Р. здійснюється на підставі законів національної економічної системи та регіональних, які розкривають сутність регіональних економічних відносин. Основними типами Р. є: малі (представлені територіально-виробничими […]...
11. Роздержавлення Роздержавлення – поступове зниження функцій держави у всіх сферах суспільних відносин – економічних, соціальних, правових, політичних, ідеологічних, культурних та ін. Таке комплексне Р. є доцільним в оптимальних межах лише у так званих постсоціалістичних країнах внаслідок тотального одержавлення в них усіх сфер суспільного життя. Водночас у більшості інших країн світу воно недоцільне, передусім у сфері економіки, […]...
12. Економічні інтереси Економічні інтереси – 1) усвідомлені економічні потреби окремих людей, колективів, соціальних верств і класів, об’єктивні спонукальні мотиви їх економічної діяльності, зумовлені розвитком їхніх потреб, місцем у системі суспільного поділу праці, еволюцією відносин економічної власності та управління нею; 2) користь, вигода. Як форма вияву економічних відносин Е. і. є водночас формою вияву та реалізації економічних законів. […]...
13. Європейські співтовариства Європейські співтовариства – регіональні об’єднання західноєвропейських країн: Європейське об’єднання вугілля і сталі (ЄОВС), Європейське співтовариство з атомної енергії (Євратом) та ЄС, які формують основу розвитку та функціонування ЄС. Оформилося в єдину міжнародну урядову організацію з набуттям чинності 1967 Договору про створення єдиних наднаціональних органів. З 1967 ці співтовариства мають спільні наднаціональні органи. Згідно з Маастрихтськими […]...
14. Система державного регулювання економіки Система державного регулювання економіки – сукупність об’єктів державного регулювання та відносин між різними економічними суб’єктами з приводу такого регулювання в усіх сферах суспільного відтворення у процесі виконання основних функцій такого регулювання. Основні об’єкти С. д. р. е. – продуктивні сили, економічні відносини і значна частина господарського механізму. У межах кожного з цих об’єктів (підсистем) виділяють […]...
15. Структура народного господарства Структура народного господарства – комплекс внутрішніх зв’язків між сферами, галузями, секторами, регіонами, формами власності тощо й окремими структурними утвореннями всередині цих елементів, пов’язаних між собою системою суспільного поділу праці. Розрізняють відтворювальну, техніко-економічну, технологічну, організаційно-економічну, соціально-економічну, галузеву й територіальну структури. Відтворювальна (загальноекономічна) структура – передусім співвідношення та певна сукупність внутрішніх зв’язків між основними сферами суспільного відтворення: […]...
16. Базис економічний Базис економічний – сукупність історично визначених економічних відносин (техніко – економічних, організаційно-економічних і відносин економічної власності), які становлять економічну структуру суспільства у взаємодії з розвитком продуктивних сил. (Див. Техніко – економічні відносини; Організаційно-економічні відносини; Економічна власність). В історії розвитку людської цивілізації існувало декілька Б. е.: первіснообщинного ладу, рабовласницького, феодального і капіталістичного способів виробництва, а нині […]...
17. Синергія Синергія (синергічний ефект) (гр. synergos – той, що діє разом) – поява нової продуктивної сили або якісно нових джерел розвитку, зростання ефективності діяльності в результаті поєднання окремих частин, елементів, факторів в єдину систему за рахунок т. зв. системного ефекту (емерджентності). Ні сучасний працівник, ні найдосконаліша техніка окремо неспроможні виготовляти переважну більшість економічних благ, їхнє поєднання […]...
18. Структура економічна Структура економічна – спосіб взаємозв’язку між метасистемами, підсистемами, елементами і компонентами економічної системи, внутрішня її організація. З гносеологічного погляду структура розкриває внутрішньо необхідні сталі й суттєві взаємозв’язки між окремими економічними категоріями (а отже, відповідає статусу економічного закону), сукупність яких виражає внутрішню сутність економічної системи. Окремий економічний закон розкриває внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між […]...
19. Регіональні організації Регіональні організації – міжнародні організації держав певного регіону – політичні, економічні, військові тощо. Формальною ознакою Р. о. є належність країн – членів до одного географічного району (регіону). Широко відомі такі Р. о., як Європейський Союз (ЄС), Організація африканської єдності (ОАЄ), Організація американських держав (ОАД), Ліга арабських держав (ЛАД). Заснування і діяльність Р. о. повинні відповідати […]...
20. Україна та Європейський Союз Україна та Європейський Союз – сукупність суспільних відносин, передусім економічних, політичних і правових, між Україною з часу проголошення незалежності та ЄС щодо перспектив її вступу в цей союз. Україна наприкінці 90-х XX – на початку XXI ст. проголосила курс на європейську інтеграцію. Відносини між Україною та ЄС офіційно розпочалися з підписання у липні 1994 “Угоди […]...
21. Інтернаціоналізація господарського життя Інтернаціоналізація господарського життя – об’єктивний економічний процес виникнення й розвитку економічних зв’язків і відносин між національними господарствами різних країн, що охоплює всі сфери суспільного відтворення і призводить до виникнення та розвитку інтернаціонального господарства. Основними формами І. г. ж. є світова торгівля, міжнародний рух капіталу, робочої сили і міжнародні валютні відносини, тобто форми міжнародних економічних відносин. […]...
22. Регулювання економічне Регулювання економічне – цілеспрямовані дії різних суб’єктів господарської діяльності, що забезпечують розвиток економіки, використання економічних законів, узгодження інтересів і вирішення економічних суперечностей. Об’єктами P. e. на макрорівні є: 1) продуктивні сили; 2) техніко-економічні відносини (відносини спеціалізації, кооперування, комбінування виробництва, його концентрації); 3) організаційно-економічні відносини (маркетингова діяльність, система менеджменту та ін.); 4) відносини економічної власності; 5) […]...
23. Тоталітаризм суспільний Тоталітаризм суспільний – повне (тотальне) одержавлення всіх сфер суспільних відносин (соціальних, правових, політичних, ідеологічних та ін.) і встановлення такого ж контролю держави над цими відносинами. Формами вияву Т. е. в СРСР була монополізація партійним, державним і радянським апаратом усієї повноти влади в суспільстві, скасування права на страйки, демонстрації, на створення нових політичних партій і громадських […]...
24. Валютні зони Валютні зони – об’єднання декількох або багатьох держав на основі валютних союзів для координації політики у сфері зовнішньоекономічних відносин. Валютними блоками, що утворилися в першій половині 30-х, були стерлінговий і доларовий. На основі стерлінгового блоку під час другої світової війни утворилася стерлінгова В. з., а на базі доларового – доларова В. з. У повоєнний період […]...
25. Структура та інфраструктура міжнародних економічних відносин Структура та інфраструктура міжнародних економічних відносин – сукупність основних елементів міжнародних економічних відносин, відповідних установ та організацій і системи взаємозв’язків, що формують спосіб взаємодії, внутрішню організацію міжнародних економічних відносин (МЕВ). Передусім виділяють міжнародні техніко-економічні відносини і міжнародні відносини економічної власності. Перші – відносини міжнародної спеціалізації, концентрації виробництва тощо, які формують матеріально-речову форму процесу інтернаціоналізації продуктивних […]...
26. Виробництво сталі в світі, 2007 р ДОДАТКИ Додаток 12 Виробництво сталі в світі, 2007 р. (за даними Міжнародного інституту чувуну і сталі (IISI) Групи країн Виробництво, тис. т Частка у світовому виробництві, % Загалом світ 1344265 100 Азія 754574 56,1 Африка 18764 1,4 Близький Схід 16452 1,2 Європейський Союз (27) 210186 15,6 Європейський Союз (15) 175609 13,1 Інша Європа 30452 2,3 […]...
27. Ринок регіональний Ринок регіональний – сукупність економічних відносин (в т. ч. техніко-економічних, організаційно-економічних та відносин економічної власності) між різними економічними суб’єктами з приводу організації купівлі-продажу товарів і послуг у сфері обміну в межах певних територій відповідно до вимог специфічних форм закону товарного виробництва і грошового обміну. Основними функціями P. p. є: перетворення продуктів окремих підприємств на товар […]...
28. Класифікація цілей державного управління Державне управління Класифікація цілей державного управління. Упорядкування цілей державного управління за певними ознаками, критеріями. Серед різновидів цілей державного управління можна виділити наступні: суспільно-політичні, що охоплюють комплексний, цілісний, збалансований і якісний розвиток суспільства; соціальні, що відображають вплив суспільно-політичних цілей на соціальну структуру суспільства, взаємовідносини її елементів, стан і рівень соціального життя людей; духовні, пов’язані в одному […]...
29. Історія народного господарства (економічна історія) Історія народного господарства (економічна історія) – окрема економічна дисципліна, яка вивчає економічні системи країн світу у процесі історичного розвитку, властиві їм закони, закономірності та тенденції з урахуванням різних критеріїв періодизації суспільства за домінування формаційного підходу. Оскільки основними складовими (підсистемами) народного господарства є продуктивні сили, техніко – економічні відносини (а в їх єдності – технологічний спосіб […]...
30. Ідеологія економічна Ідеологія економічна (від ідея та гр. logos – слово, поняття, вчення) – система економічних ідей, понять і теорій, в яких адекватно відображаються економічні інтереси і світогляд соціальних верств, класів, націй і народу, дається оцінка сучасної, минулої чи майбутньої економічної системи. Водночас ідеологія, а отже, й I. e. характеризується як певна сукупність поглядів, понять, концепцій, відірваних […]...
31. Класифікація соціальних законів Класифікація соціальних законів – виділення певних типів та видів соціальних законів за критеріями їх розмежування. Кожна сфера діяльності має певні типи соціальних законів: 1) всезагальні, які розкривають сутність процесів становлення, розвитку, занепаду й зміни всіх суспільно-економічних формацій і охоплюють усі підсистеми суспільних відносин (економічних, соціальних, правових, політичних, духовних, культурних, ідеологічних тощо). До них належать закон […]...
32. Економічні науки Економічні науки – сукупність наукових дисциплін (близько 50), які вивчають закони й суперечності розвитку економічних систем у процесі їх історичної еволюції, управління господарством, відносини між людьми і навколишнім середовищем та інші проблеми. Виокремлюють загальні та конкретні Е. н. До загальних належать економічна теорія, політична економія, історія народного господарства, історія економічної думки, теорія управління народним господарством […]...
33. Предмет економічної теорії Предмет економічної теорії – система економічних відносин у взаємодії з розвитком продуктивних сил в усіх сферах суспільного відтворення, а також пізнання законів і закономірностей такої взаємодії, цілісність і організованість якої забезпечується господарським механізмом. Основні підсистеми економічних відносин: техніко-економічні, організаційно-економічні, відносини економічної власності (в т. ч. товарно-грошові відносини). Основними підсистемами, які виникають внаслідок взаємодії окремих елементів […]...
34. Антагонізм Антагонізм – одна з форм розвитку соціально-економічних суперечностей, якій властива непримиренна боротьба двох або декількох протилежних сторін, тенденцій, законів, закономірностей та економічних форм. Соціальними формами вияву закономірностей та економічних форм є непримиренна боротьба між окремими країнами, класами, верствами, прошарками та суб’єктами. До А. між окремими економічними законами належить суперечність між законом зростання продуктивності праці та […]...
35. Відтворення людини Відтворення людини – безперервне відновлення всіх сутнісних сил людини як соціобіологічної істоти шляхом задоволення відповідних потреб. За своєю структурою таке відтворення означає передусім відновлення людини як основної продуктивної сили, відновлення в межах окремих підсистем цілісної економічної системи, а також у системі надбудовних відносин. Як найважливіший елемент продуктивних сил вона є також суб’єктом техніко – економічних, […]...
36. Час політичний Політологічний словник Час політичний – характеризує діяльність, буття політичних відносин, перебіг політичних процесів, час життя політичної ідеї, теорії, послідовність утвердження типів політичних відносин. М. Головатий...
37. Управління Управління – свідомий цілеспрямований вплив суб’єктів (економічних, соціальних, політичних та ін. відносин) на окремих людей, трудові колективи та більш широкі спільноти, а також на економічні об’єкти з метою досягнення цими суб’єктами цілей і надання стабільності та динамічності розвитку керованим об’єктом. У. за сучасних умов здійснюється за допомогою спеціалізованих технічних засобів – засобів зв’язку, комп’ютерних систем […]...
38. Економічна безпека техніко-економічних відносин Економічна безпека техніко-економічних відносин – рівень розвитку суспільного поділу праці та інших елементів техніко – економічних відносин (концентрації виробництва, комбінування виробництва та ін.) та їх захищеності від внутрішніх і зовнішніх загроз, завдяки чому техніко – економічні відносини сприяють стабільному розвитку продуктивних сил. До основних внутрішніх загроз належать наявність розірваних і ще не повністю відновлених з […]...
39. Економіка торгівлі Економіка торгівлі – сукупність економічних відносин, які об’єктивно формуються і розвиваються в процесі підготовки до реалізації товарів та послуг і визначають ефективність праці, використання різних ресурсів і засобів обслуговування, а також економічних законів, які управляють цими процесами. Ці відносини поділяються на техніко – економічні, організаційно-економічні та відносини економічної власності. Техніко-економічні відносини в торгівлі, як і […]...
40. Політологія Політологія – наука про політику, закономірності розвитку та функціонування політичного процесу, політичної системи і влади, про сутність, форми і методи діяльності суб’єктів політики. Хоча поняття “політика” та інші споріднені поняття і терміни вживались ще у Давній Греції, Римі та Єгипті, наука П. сформувалась лише у другій половині 50-х XX ст. Політика взаємопов’язана і проникає в […]...