Регулювання економічне

Регулювання економічне – цілеспрямовані дії різних суб’єктів господарської діяльності, що забезпечують розвиток економіки, використання економічних законів, узгодження інтересів і вирішення економічних суперечностей. Об’єктами P. e. на макрорівні є: 1) продуктивні сили; 2) техніко-економічні відносини (відносини спеціалізації, кооперування, комбінування виробництва, його концентрації); 3) організаційно-економічні відносини (маркетингова діяльність, система менеджменту та ін.); 4) відносини економічної власності; 5) господарський механізм,

тобто воно спрямоване на розвиток економічної системи, окремих її ланок, досягнення рівноваги економічної системи. На мікрорівні об’єктами P. e. є окремі елементи цих підсистем. Так, регулювання техніко-економічних відносин обмежується одиничним поділом праці та регулюванням особливої форми поділу праці (всередині окремих галузей). Головними суб’єктами P. e. за сучасних умов є: держава, корпорації (передусім наймогутніші монополії, в т. ч. олігополії) і ТНК, наднаціональні органи. Кожен з них здійснює регулювання або окремих ланок господарства, або економічної системи загалом, її підсистем. На мікрорівні
суб’єктами P. e. є власники малих і середніх підприємств, галузеві міністерства і відомства, окремі індивіди. Індивід – здебільшого в межах окремої сім’ї, приватної фірми. В межах корпорації регулювання здійснює колектив у складі власника, менеджерів різних ланок, частково найманих працівників, однак ключова роль у ньому належить власникові та вищим менеджерам; у межах національної економічної системи – держава; центральний уряд; національний банк; у межах окремих регіонів світового господарства – наднаціональні органи окремих інтеграційних угруповань; у межах світового господарства – міжнародні організації (в т. ч. фінансово-кредитні) – ООН, МВФ, наймогутніші країни світу (“сімка”). Істотним для досягнення рівноваги сучасної економічної системи є державне P. e. P. e. господарського механізму значною мірою збігається з самим поняттям господарського механізму як системи управління народним господарством з використанням економічних законів, вирішення суперечностей суспільного способу виробництва, реалізації власності, оптимального розвитку людини, формування її потреб, створення системи стимулів і узгодження економічних інтересів основних класів і соціальних груп. Відмінність між ними полягає в тому, що P. e. не включає адміністративних і правових важелів (вони є складовою господарського механізму), що його об’єктом є регулювання співвідношення між ринковими важелями саморегулювання економіки і державним (а також наддержавним) економічним регулюванням.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: Регулювання економічне