Рекомендації

Паблик рилейшнз

ПАБЛІК РИЛЕЙШНЗ ДЛЯ АТОМНИХ СТАНЦІЙ

9.6. Рекомендації

Відповідно до аксіоматики ПР теперішній стереотип практично неможливо зняти. Витрачати на це кошти немає сенсу. Дешевше поряд будувати новий стереотип. Оскільки СТРАХ через АЕС буде завжди, слід розробляти такі види “сюжетів”:

– високий рівень ПРОФЕСІОНАЛІЗМУ дає можливість працювати з будь-яким СТРАШНИМ об’єктом;

– опора на ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД з показом ролі АЕС там: яка інформація на сьогодні й перспектива на завтра;

— аргументом для національно-демократичних рухів має стати позбавлення ВІД ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД РОСІЇ.

І ще один сюжет, який для нас сьогодні закрито більш болючою чорнобильською проблематикою – це проблема ЯДЕРНИХ ВІДХОДІВ. Директор корпоративних комунікацій компанії “Британське ядерне паливо” Колін Дункан підкреслює, що він відповідальний за комунікативну стратегію, куди входить передача бізнес-повідомлень політикам, мас-медіа, громадськості й споживачам. Особливою трудністю для нього є ядерні відходи, оскільки, якщо люди і згодні з наявністю ядерної енергії, вони однаково погано ставляться до ядерних відходів. Його завданням стає доведення до громадської думки того, що даній британській компанії можна довірити навіть такі страшні з погляду пересічної людини речі, як ядерні відходи.

І тут ми

знову повертаємося до поняття професіоналізму. Центральною складовою іміджу компанії Колін Дункан вважає “професійну довіру”: “Цінності, які ми хочемо передати зовнішньому світові, це ті самі цінності, які ми сповідуємо всередині. Я сповідую ці цінності в моїй щоденній роботі зі співробітниками, котрі починають передавати ці цінності у зовнішній світ. Тоді люди зможуть вірити нам, покладатися на нас, бачити в нас професіоналів, а у нас буде впевненість іноді сказати, що “нам слід передивитися це питання”. Багато компаній, які постійно ігнорують те, що говорить їм зовнішній світ, покинули бізнес”.

Роджер Фишер, Уильям Юри

Путь к согласию или переговоры без поражения

М.: Наука, 1990. – 158 с.

Автори є прибічниками “принципового” підходу до переговорів. Якщо у разі “жорсткого” підходу метою є перемога, а учасники – це противники, то у разі “м’якого” підходу все будується на поступках, і учасник легко піддається тиску. “Принциповий” підхід вимагає бути жорстким до проблем, але м’яким до людей. У книзі багато суто комунікативних правил, що мають всезагальне значення. Наприклад, таке: досвідчений переговірний більше слухає, ніж говорить. “Поки ви не подасте знак, що добре розумієте, про що вони говорять і що демонструють, вам можуть не повірити, що ви чули їх” (С. 53). Завданням переговорів є перехід від позицій до інтересів, задоволення яких зробить процес згоди більш довгочасним. Одним з прийомів, що розглядаються, є процедура одного тексту. У 1978 р. США виступили посередником між Єгиптом та Ізраїлем і подали проект угоди, з яким ніхто не погодився. Після двадцяти трьох проектів США підготували текст, який і було прийнято. Цей технічний прийом дав можливість обмежити число рішень, зменшити невизначеність кожного з них і послабити жорстку прив’язаність сторін до своїх позицій.

Allen Н. Center, Patrick Jackson

Public relations practices. Managerial case studies and problems

Englewood Cliffs: Prentice-Hall, 1990. – 441p.

Типова для Заходу книга, повністю складена з розглядів конкретних ситуацій, в які потрапляли цілком конкретні фірми. Ален Сентер працював віце-президентом у Лeo Барнета, дванадцять років був віце-президентом з ПР у Мотороли. Патрік Джексон був редактором бюлетеня PR reporter. Усі розділи книги вибудовано за тематичним принципом (на зразок “Стосунки з пресою”, “Стосунки з інвесторами”, “Менеджмент кризи” тощо). У кризовому розділі серед інших ситуацій розбирається робота поліції на місці авіакатастрофи. У розділі “Стосунки з населенням” – опозиція ядерному реактору, де перераховується 10 комунікативних засобів для спілкування з населенням, які було задіяно в даному конкретному випадку (С. 87.):

1. Інформаційний центр для відвідувачів.

2. Мобільна атомна виставка для шкіл, універсамів та ін.

3. Портативна розбірна виставка (для шкіл, зібрань та ін.).

4. Шкільні програми про мирне використання атома.

5. Фільми для перегляду (про роботу реакторів).

6. Брошури (для відвідувачів, для офісів, для відповідей на листи).

7. Набір для виступаючого у клубних програмах.

8. Регулярні контакти з журналістами.

9. Інформування з програми співробітників, акціонерів, пенсіонерів.

10. Контакти з групами спеціальних інтересів.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...

Недодатні числа це.
Ви зараз читаєте: Рекомендації