Реструктуризація національної економіки – проведення довготермінових якісних і сутнісних структурних змін усіх підсистем економічної системи, передусім відносин економічної власності та господарського механізму з метою підвищення ефективності її розвитку та конкурентоспроможності на світовому ринку. Так, реструктуризація продуктивних сил передбачає оптимальне поєднання довготермінових якісних і сутнісних змін окремих елементів і всієї системи. Наприклад, реструктуризація робочої сили вимагає здебільшого якісних змін загальноосвітнього
та кваліфікаційного потенціалу людини-працівника, формування рис працівника нового типу. Водночас реструктуризація відносин економічної власності передбачає сутнісні зміни як соціально-економічного змісту тотально-одержавленої власності, так і глибоких структурних змін і формування на цій основі реального плюралізму типів і форм власності за умови збереження домінантної ролі державної власності (на засоби виробництва, значну частку національного доходу та ін.). Сутнісної реструктуризації вимагали техніко-економічні відносини та інші підсистеми і ме – тасистеми (технологічний і суспільний
способи виробництва). Так, у СРСР значними були частка неоптимальних зустрічних перевезень масових вантажів і радіуси коопераційних зв’язків у промисловості (до 1300-1500 км), тоді як оптимальними є відстані у 500- 600 км. Через це щорічні транспортні витрати зростали на 6 млрд крб. Сутнісна реконструкція технологічного способу виробництва передбачає суттєве зменшення його частки, що грунтується на ручній праці, істотне збільшення частки машинної праці за одночасного його вдосконалення, оскільки засоби праці в Україні здебільшого фізично та морально зношені, а також поступове нарощування технологічного способу виробництва на автоматизованій праці. Реструктуризація організаційно-економічних відносин означає глибокі зміни відносин організації та управління (менеджменту) на підприємствах усіх типів і форм власності, які повинні бути ініційовані самими підприємцями за активної участі держави та ін. Сутнісна реструктуризація господарського механізму полягає у глибокому зламі командно-адміністративних методів управління економікою і побудові на цій основі якісно нового механізму, в якому оптимально поєднуються державне регулювання, корпоративне (передусім, монополістичне) управління та ринкове саморегулювання. При формуванні такого господарського механізму не слід повністю руйнувати попередній механізм, варто запозичувати його раціональні сторони. Р. н. е. також передбачає глибокі прогресивні зміни у натурально-речовій і вартісній структурах суспільного продукту. Лише за умов реструктуризації на макрорівні та мікрорівні досягається найвища ефективність економічних реформ. Оскільки структура означає спосіб взаємозв’язку і взаємодії підсистем та елементів, внутрішній зв’язок та організацію системи й розкривається в загальних для всієї системи економічних законах, то Р. н. е. передбачає сутнісну або якісну зміну внутрішньої організації економічної системи, способів взаємозв’язку і взаємодії її складових, а отже, відповідну модифікацію різних видів і груп економічних законів.
(
1 votes, average:
5.00 out of 5)
Loading...