РЕЖИМ ЕКОЛОГІЧНИЙ

Related posts:

1. ШОК ЕКОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи ШОК ЕКОЛОГІЧНИЙ – раптове усвідомлення суспільством екол. труднощів у його соц.-екон. розвитку. Усвідомлення критичного стану, можливостей екол. кризи і навіть екол. колапсу – не зворотних прир.-антроп. явищ, які виключають саму можливість існування людини в таких умовах довкілля....
2. ПЕСИМІЗМ ЕКОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи ПЕСИМІЗМ ЕКОЛОГІЧНИЙ – неправомірне надання негативним екол. впливам на госп-во та здоров’я людей фатального характеру, твердження про безвихідність екол. кризи, неминучість її переростання в екол. катастрофу....
3. ВОЛЮНТАРИЗМ ЕКОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи ВОЛЮНТАРИЗМ ЕКОЛОГІЧНИЙ – господарювання без урахування екол. обмежень, особливо в прогнозованому інтервалі часу, коли виникатимуть і відчуватимуться явища “екол. бумерангу” – негативного впливу чинників довкілля на госп. заходи і життя людини. В. е. характеризується відсутністю екол. мислення, нерозумінням неминучості переходу до нових технологій, які в разі підвищення соц.-екон. ефекту одночасно були […]...
4. СВІТЛОВИЙ РЕЖИМ РОСЛИН Екологія – охорона природи СВІТЛОВИЙ РЕЖИМ РОСЛИН – умови освітлювання рослин. Джерелом освітлення є природна радіація сонячна або штучні електросвітильники. С. р. р. характеризується: інтенсивністю випромінювання, спектральним складом світла, тривалістю денного освітлення, співвідношенням тривалості дня і ночі, а в умовах штучного освітлення співвідношенням періодів освітлення і затемнення. При оцінці С. р. р. враховують фізіологічне значення […]...
5. УМОВИ ЕКСТРЕМАЛЬНІ Екологія – охорона природи УМОВИ ЕКСТРЕМАЛЬНІ – граничні (мінім, чи макс.) умови, явно жорсткі для існування організмів. У. е. визначають межі толерантності виду до екол. чинників, напр. до крайніх значень т-ри, вологості, солоності тощо....
6. ВЗАЄМОДІЯ ЧИННИКІВ Екологія – охорона природи ВЗАЄМОДІЯ ЧИННИКІВ – одна з характерних особливостей екол. чинників. Чинники природного середовища, об’єднані в складні комплекси, пов’язані між собою так, що зміна одного з них спричинює зміну ін. Так, зміна освітлення викликає зміну т-ри повітря, його вологості тощо. Грунтові умови великою мірою визначаються кліматом (грунтове повітря, грунтова вологість, т-ра грунту, мікробіол. […]...
7. ФЕНОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ФЕНОЛОГІЯ – наука про сезонні явища в живій і неживій природі. Реєструє і вивчає явища, пов’язані зі змінами пір року, напр. строки утворення та сходження снігового (льодового) покриву, сезонні фази розвитку рослин, сезонні особливості розвитку й активності тварин (сплячка, діапауза, линяння, міграції). Становленню Ф. як науки в середині XVIII ст. сприяли […]...
8. СПАЛАХ ЕКОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи СПАЛАХ ЕКОЛОГІЧНИЙ – невпинне зростання чисельності якогось одного виду адвентивних, а іноді й місцевих рослин, для розселення якого склалися сприятливі умови, переважно через стійкі антропогенні зміни умов середовища....
9. РЕТРОГРЕСІЯ Екологія – охорона природи РЕТРОГРЕСІЯ – процес зміни видового і кільк. складу рослинності, пов’язаний з її поступовим руйнуванням фіз., хім. або біол. чинниками. Першими деградують або зникають не найстійкіші до цих чинників види....
10. АУТЕКОЛОГІЯ Екологія – охорона природи АУТЕКОЛОГІЯ, екологія видів – розділ екології, що на противагу синекології вивчає взаємовідносини окремих видів організмів з довкіллям. Відповідно до структурної організації виду А. вивчає вид на рівні організмів і популяцій. На рівні організмів (особин, індивідів) вона досліджує норми реакції виду на вплив екол. чинників і визначає межі стійкості та зони переваги […]...
11. РЕЖИМ ЗАКАЗНИКА Екологія – охорона природи РЕЖИМ ЗАКАЗНИКА – обмеження госп. діяльності, часткова охорона прир. комплексу, яка забезпечує збереження об’єкта (напр., популяції), групи об’єктів або ландшафту загалом. Характерною ознакою Р. з. незалежно від суворості охорони є її спрямованість на збереження або посилений розвиток одного з компонентів, що утворюють середовище, або одного з об’єктів прир. комплексу....
12. ІНЖЕНЕРІЯ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ІНЖЕНЕРІЯ ЕКОЛОГІЧНА – виробничі заходи, розділ прикладної екології, який розглядає цілеспрямовані виробничі дії, що грунтуються на екол. підходах (напр., підтримування екол. рівноваги шляхом створення системи прир. охоронних територій, впровадження екол. землеробства)....
13. ЕВРИГІГРОБІОНТ Екологія – охорона природи ЕВРИГІГРОБІОНТ – організм, здатний витримувати істотні зміни вологості середовища, що характерно, напр., для тварин літоралі....
14. ОПТИМУМ ЕКОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи ОПТИМУМ ЕКОЛОГІЧНИЙ -1) умови, за яких спостерігається найкраща життєздатність виду (пристосованість до екологічних чинників, здатність до розмноження, переважання в міжвидових взаємовідносинах тощо); 2) динамічно-балансове поєднання компонентів середовища, яке забезпечує в межах їхніх прир. цикл, коливань рівновагу в екосистемі....
15. СОН РОСЛИН Екологія – охорона природи “СОН” РОСЛИН – періодична зміна положення органів рослин протягом доби, зумовлена зміною дня і ночі, освітлення і т-ри. Під впливом цих змін, напр., квітка розкривається і закривається, листки складаються й опускаються у певний час. “С.” р. має велике значення як пристосування....
16. ЗОНА АДАПТИВНА Екологія – охорона природи ЗОНА АДАПТИВНА – 1) частина біосфери з певним комплексом фіз.- геогр. та біол. характеристик, що визначають вироблення спец, адаптацій та формування екол. ніш (напр., зона літоральна, зона пустельна); 2) назва умовного багатовимірного простору, що визначається заг. екол. характеристиками окремих великих груп тварин та ін. організмів (напр., 3. а. акул, гризунів, птахів)....
17. ГЕЛІОФІТ(И) Екологія – охорона природи ГЕЛІОФІТ(И), рос лина світлолюбна, світлова рослина – представник екол. групи рослин, оптимальна життєдіяльність яких має місце за умов повного сонячного освітлення. Такі рослини взагалі не переносять або переносять дуже погано навіть незначне затінення. Найчастіше трапляються в посушливих, сухих степах, пустелях. Г. досягають компенсаційної точки за порівняно незначного послаблення світла – 1/5…1/15 […]...
18. ЧИННИК ЕКОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ЕКОЛОГІЧНИЙ – будь-які умови середовища, на які живе відповідає реакціями пристосування (за межами пристосовних особливостей лежать летальні чинники). Класифікація екологічних чинників: За часом: – еволюційний; – історичний; – чинний (нині). За періодичністю: – періодичний; – неперіодичний. За черговістю виникнення: – первинний; – вторинний. За походженням: – космічний; – абіотичний (абіогенний); […]...
19. НАРОДЖУВАНІСТЬ Екологія – охорона природи НАРОДЖУВАНІСТЬ – одна з ознак популяції, що характеризує її як ціле, як здатність популяції до кільк. збільшення за фактичних умов середовища (т. з. екол. Н.) за одиницю часу (в осн. за рік). Виділяють також макс. Н. (абсолютну, або фізіол.) – утворення теоретично максимально можливої кількості нових особин за ідеальних умов (коли […]...
20. НОРМАТИВ ЕКОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи НОРМАТИВ ЕКОЛОГІЧНИЙ – 1) обов’язкові рамки збереження структури та функцій екосистем певного ієрархічного рівня – від елементарного біогеоценозу до біосфери загалом, а також усіх екол. компонентів, які враховуються під час госп. діяльності; 2) ступінь максимально допустимого втручання людини в екосистему, що забезпечує збереження бажаної культури і дин. якостей (тобто впливу, який […]...
21. РЕЛЬЄФ БІОГЕННИЙ Екологія – охорона природи РЕЛЬЄФ БІОГЕННИЙ – рельєф, що виникає в результаті впливу біогенних чинників, таких як рослини, тварини, мікроорганізми, діяльність людини. Розрізняють фітогенний, зоогенний та антроп. (техногенний) рельєф. Напр., зоогенний рельєф утворений внаслідок діяльності риючих тварин (гризуни, кроти, бабаки), фітогенний – у результаті росту і розвитку фітоценозів або окремих рослин (пристовбурні підвищення грунту), техногенний […]...
22. СУБСТРАТ Екологія – охорона природи СУБСТРАТ – опорний екол. компонент, а в ряді випадків одночасно живильне середовище для рослин, мікроорганізмів. Напр., грунт, дерево, каміння, до яких прикріплені і на яких розвиваються рослинні організми....
23. БІОІНДИКАЦІЯ Екологія – охорона природи БІОІНДИКАЦІЯ – властивість багатьох організмів реагувати на зміну фіз.-хім. та екол. характеристик середовища існування, що виражається в особливостях їх росту, розвитку, чисельності тощо....
24. ФОТОПЕРІОД Екологія – охорона природи ФОТОПЕРІОД – тривалість світлового періоду доби або штучного освітлення, яка відповідає вимогам організму на даному етапі розвитку. Ф. є тимчасовим параметром фотоперіодизму....
25. ІНДИКАТОР ЕКОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи ІНДИКАТОР ЕКОЛОГІЧНИЙ – група особин одного виду або угруповання, за наявністю, станом, поводженням яких у середовищі визначають фіз., хім. властивості останнього. Як І. е. використовують багато видів рослин (індикація грунт, вод, засолення субстрату, геохім. аномалій тощо). Стенобіонти, або види великих розмірів, є кращими І. е., ніж еврибіонти, або види малих розмірів....
26. НІВАЦІЯ Екологія – охорона природи НІВАЦІЯ, снігова ерозія – руйнівний вплив снігового покриву на підстилаючі гір. породи шляхом посиленого морозного вивітрювання в умовах поперемінного замерзання і відтавання. Відбувається поблизу снігової межі нівального пояса, головним чином полярних, субполярних та високогірних районів. Н. зумовлює виникнення відносних понижень, які нерідко перетворюються на кари і цирки, де створюються сприятливіші екол. […]...
27. ХОЛОДОСТІЙКІСТЬ РОСЛИН Екологія – охорона природи ХОЛОДОСТІЙКІСТЬ РОСЛИН – здатність рослин витримувати тривалий вплив низьких позитивних т-р (від 1 до 10 С) навколишнього середовища. X. р. властива рослинам помірної зони (напр., ячмінь, овес, горох та ін.). Визначається здатністю рослин у період охолодження відповідно перебудовувати власний обмін речовин, зберігати структуру цитоплазми і норм, функціонування ферментних систем. X. р. […]...
28. БУМЕРАНГ ЕКОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи “БУМЕРАНГ ЕКОЛОГІЧНИЙ”, екологічний прорахунок – непередбачений шкідливий наслідок зміни довкілля, що зводить нанівець заплановану доцільність або породжує більше проблем, ніж вирішує. Непередбаченість шкідливих наслідків зумовлена, як правило, недостатніми попередніми дослідженнями і недооцінкою сили ударів, яких завдає довкіллю та організмам госп. діяльність людини....
29. КЛІМАКС ЕКОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи КЛІМАКС ЕКОЛОГІЧНИЙ – кінцевий, стабільний стан рослинного угруповання, що перебуває в стані рівноваги з навколишнім середовищем; відносно стабільний стан його протягом тривалого часу; вищий ступінь розвитку екосистеми, фінальна сформована стадія її розвитку, що найбільшою мірою відповідає клімату даної місцевості. Кожній геогр. зоні властиві свої клімаксові екосистеми, що є найбільш сталими її […]...
30. Екологічний ефект Екологічний ефект – зміни умов природного життєвого середовища /довкілля/, кількості та якості природних ресурсів. Такі зміни можуть мати як позитивний, так і негативний характер – поліпшення або погіршення природних життєвих умов, збільшення або зменшення кількості природних ресурсів. Е. е. впливає або може вплинути у майбутньому на економічні результати матеріального виробництва і невиробничої сфери. Е. е. […]...
31. НОРМА САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНА Екологія – охорона природи НОРМА САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНА – якісно-кільк. показник, дотримання якого гарантує безпеку або оптим. умови існування людини (напр., норма житлової площі на одного члена родини, норма якості води, повітря)....
32. ВИРОДЖУВАНІСТЬ Екологія – охорона природи ВИРОДЖУВАНІСТЬ – порушення норм, форми й будови рослин і тварин, що не супроводжується пат. процесом у клітинах. В. спричинюється екол. умовами (порушення розвитку зародка під впливом, напр., радіації, високої т-ри, токс. речовин), травматичними впливами тощо. Внаслідок В. виникають дефекти (укорочення органів, карликовість), ексцеси (розщеплення органів, гігантизм), чужорідні утворення (метаморфози). Деякі види […]...
33. КОМЕНСАЛІЗМ Екологія – охорона природи КОМЕНСАЛІЗМ – форма співжиття особин різних видів, за якої один організм (коменсал) живе за рахунок ін., не завдаючи йому шкоди (напр., риби-причепи, прикріплюючись до акул, використовують їх як засіб переміщення). К. дуже поширений у природі. Взаємодоповнення екол. ніш також можна розглядати як форму К.: зміни середовища, які спричинюються одним організмом, можуть […]...
34. ФОТОФОБ Екологія – охорона природи ФОТОФОБ – тіньолюбний організм, що не витримує яскравого освітлення. Напр., усі нічні та сутінкові тварини....
35. АСПЕКТ Екологія – охорона природи АСПЕКТ (біол.) – зовн. вигляд рослинних угруповань (фітоценозу). Змінюється протягом року відповідно до чергування сезонних фаз розвитку рослин. Залежить від видового складу рослин, чисельності видів, їхньої феностадії та ярусної будови угруповання. Бувають постійними (напр., у темнохвойному лісі, де вигляд угруповання майже не змінюється) і тимчасовими (степові і лучні угруповання, які протягом […]...
36. ОПТИМІЗАЦІЯ КОМПОНЕНТНО-ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ОПТИМІЗАЦІЯ КОМПОНЕНТНО-ЕКОЛОГІЧНА – підтримання екол. рівноваги на планеті, в окремих її регіонах (геосистемах, екосистемах) за допомогою рац. співвідношення екол. компонентів. Досягається або шляхом їх збалансованої експлуатації, або через територіально екол. оптимізацію, що веде до необхідного балансу екол. компонентів....
37. СТЕНОБІОНТИ Екологія – охорона природи СТЕНОБІОНТИ – організми, що можуть жити лише в певних умовах середовища, при дуже незначних коливаннях його чинників (т-ри, солоності, вологості, кислотності тощо). Напр., форель, яка може жити лише у водоймах з дуже швидкою течією і холодною, багатою на кисень водою. С. є хорошими індикаторами відповідних умов....
38. ЗАКОН СУКУПНОСТІ (СПІЛЬНОЇ ДІЇ) ПРИРОДНИХ ЧИННИКІВ Екологія – охорона природи ЗАКОН СУКУПНОСТІ (СПІЛЬНОЇ ДІЇ) ПРИРОДНИХ ЧИННИКІВ (Е. МІТЧЕРЛІХА – А. ТІНЕМАНА – Б. БАУЛЕ) – 1) величина врожаю залежить не від окремого, навіть лімітуючого, чинника, а від усієї сукупності екол. чинників одночасно. Частки дії (коефіцієнт дії) кожного окремого чинника в сукупному впливі різні і можуть бути обчислені; 2) з усіх необхідних […]...
39. БІОМОРФА Екологія – охорона природи БІОМОРФА – життєва форма рослин, що визначається їхньою ген. природою, формою росту та біол. ритмом. До особливих Б. належать, напр., мохи, хвощі, монокарпічні рослини, вічнозелені чагарники, листопадні широколистяні дерева тощо....
40. ПРОГНОЗ ЕКОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи ПРОГНОЗ ЕКОЛОГІЧНИЙ, прогнозування екологічне – наук, передбачення можливого розвитку прир. систем, що зумовлюється прир. процесами та впливом на них людини. За масштабами прогнозованих явищ П. е. поділяють на глобальний (фіз.-геогр.), регіональний (у межах кількох країн, одного материка, океану тощо), нац. (у межах держави) та локальний (для невеликих територій). П. е. не […]...