Римаренко Юрій Іванович

Related posts:

1. САЄНКО Юрій Іванович Соціологія короткий енциклопедичний словник САЄНКО Юрій Іванович (1936, м. Київ) – укр. соціолог, д-р екон. наук, проф. У 1954 р. закінчив Київський держ. пед. ін-т, Сфера наук, інтересів: соціальна експертиза, мат. статистика та моделювання в соціології, етнокультура та ін. Експерт з гуманітарних питань Представництва ООН в Україні, член Європейської соціол. асоціації, експерт МАГATE з соціальних […]...
2. Липа Юрій Іванович Політологічний словник Липа Юрій Іванович (1900 – 1944) – народився в Одесі, в сім’ї відомого громадського і політичного діяча, письменника Івана Липи (псевдонім Петро Шелест та ін.), активного діяча українського відродження, засновника таємного товариства “Братство Тарасівців”. Письменник і публіцист, лікар за фахом. Літературну діяльність розпочав з 1917 р. як організатор української видавничої справи (заснував видавництво […]...
3. Панчук Май Іванович Політологічний словник Панчук Май Іванович (01.05. 1937 р., с. Попільня Попільнянського району Житомирської обл.) – дослідник політичної історії України, проблем етнології та етнополітологи. Доктор історичних наук (1983), професор (1987). Заслужений діяч науки і техніки (1997). Академік Академії наук вищої школи та Української Академії політичних наук. Закінчив Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка (1960). До […]...
4. Кудряченко Андрій Іванович Політологічний словник Кудряченко Андрій Іванович (нар. 1954) – доктор історичних наук, професор, дійсний член (академік) Міжнародної Кадрової Академії. Після закінчення історичного факультету Вищої комсомольської школи при ЦК ВЛКСМ у 1978 – 1987 pp. працював на звільненій комсомольській роботі: у Кіровоградському обкомі ЛКЄМ України, першим секретарем Голованівського райкому комсомолу, керівником лекторської групи ЦК ЛКЄМ України. Захистивши […]...
5. ПОГОРІЛИЙ Олександр Іванович Соціологія короткий енциклопедичний словник ПОГОРІЛИЙ Олександр Іванович (23.09.1940, с. Онішки Оржицького р-ну Полтавської обл.) – укр. соціолог, фахівець у галузі історії і теорії соціології. Закінчив відділення філософії історико-філос. ф-ту Київського держ. ун-ту ім. Т. Г. Шевченка (1962). Працював на викладацькій роботі у Київському політехн. ін-ті, Київському нац. ун-ті ім. Т. Шевченка, з 1994 р. – […]...
6. СУДАКОВ Володимир Іванович Соціологія короткий енциклопедичний словник СУДАКОВ Володимир Іванович (16. 10. 1952, м. Київ) – укр. соціолог, закінчив філос. ф-т Московського держ. ун-ту ім. М. В. Ломоносова (1978), д-р соціол. наук (1996), Працює пров. наук, співроб відділу теорії та історії соціології Ін-ту соціології ПАН України. Автор 40 друк, праць з проблем теорії та методології соціол. пізнання, соціальних […]...
7. Рябов Сергій Геннадійович Політологічний словник Рябов Сергій Геннадійович (нар. 1954) – український філософ, політолог. Основні наукові інтереси – філософія політики, теорія держави і влади, методика викладання політичних знань, політична культура, громадянська освіта. Навчався у Білоруському державному університеті, закінчив Київський державний університет ім. Тараса Шевченка. Автор понад 100 публікацій, найпомітнішими серед яких є: “Державна влада: проблеми авторитету і легітимності” […]...
8. ГОЛОВАХА Євген Іванович Соціологія короткий енциклопедичний словник ГОЛОВАХА Євген Іванович (13.08.1950, Київ) – укр. соціолог і психолог, фахівець з соціальної психології, політ, соціології та соціології особистості, д-р філос. наук (1990). Закінчив Московський держ. ун-тет (1972). Після закінчення аспірантури в Ін-ті філос. АН України (1976) працював у цьому ін-ті. З 1991 р – зав. відділу соціальної психології Ін-ту соціології […]...
9. Дойч Карл Політологічний словник Дойч Карл (нар. 1912)- німецький політолог, колишній президент Міжнародної і Американської асоціації політичних наук. Розробив і обгрунтував “інформаційно-кібернетичну модель” політичної системи суспільства. З 1967 р. – професор Гарвардського університету. Найвідоміші праці “Нерви управління: моделі політичної комунікації і контролю” (1963), “Націоналізм і його альтернативи” (1969), “Політика і держава. Як люди вирішують свою долю” (1970). […]...
10. Лассаль Фердинанд Політологічний словник Лассаль Фердинанд (1825 – 1864) – відомий німецький політичний діяч, мислитель. Вивчав філософію у Вроцлаві, Берліні. У 1848 – 1849 рр. розпочав політичну діяльність, об’єднався з революційною групою, яка гуртувалася навколо “Нової Рейнської газети”. Виступав за об’єднання Німеччини “згори” (підтримував Бісмарка) – під керівництвом Пруссії. Обстоював ідею створення самостійної робітничої партії, був одним […]...
11. ТАРАСЕНКО Валентин Іванович Соціологія короткий енциклопедичний словник ТАРАСЕНКО Валентин Іванович (27.01.1940, с. Грабарівка Пирятинського р-ну Полтавської обл. ) – укр. соціолог. Закінчив філос. ф-т Київського держ. ун-ту ім. Т. Г. Шевченка (1969). Канд. філос. наук (1978), ст. наук, співроб. з 1988 р., д-р соціол. наук (1992), проф. (1997). Працює зав. кафедри теорії та історії соціології Київського нац. ун-ту […]...
12. Чижевський Дмитро Іванович Політологічний словник Чижевський Дмитро Іванович (1894 – 1977)- видатний український вчений – філософ, історик, філолог, славіст, культуролог, доктор філософії, член ВУАН. Народився в м. Олександрії Херсонської губернії. В 1911 р. закінчує Олександрійську класичну гімназію і вступає на фізико – математичний факультет Петербурзького університету, де вивчає математику, астрономію і філософію. Під впливом лекцій М. О. Лосського […]...
13. Шкляр Леонід Євдокимович Політологічний словник Шкляр Леонід Євдокимович (нар. 1953) – доктор політичних наук (1996 p.), професор (2002 p.), кандидат філософських наук (1985 p.). Начальник відділу суспільних наук ВАК України. Закінчив філософський факультет Київського національного університету ім. Т. Шевченка (1979 p.). З 1979 до 1982 p. – аспірант Інституту філософії ім. Г. Сковороди HAH України. З 1982 до […]...
14. Сенченко Микола Іванович Політологічний словник Сенченко Микола Іванович (нар. 1945) – український вчений, політолог, журналіст. Доктор технічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України. Закінчив факультет обчислювальної техніки Харківського інституту радіоелектроніки. Працював інженером, науковим співробітником, викладачем, з 1985 р. був директором Центральної наукової бібліотеки Академії наук України, потім – проректором Національного університету “Києво-Могилянська академія”, Київського державного університету […]...
15. Губерський Леонід Васильович Політологічний словник Губерський Леонід Васильович (нар. 1941) – доктор філософських наук, професор, член – кореспондент НАНУ (відділ історії, філософії та права, 1997). Народився в м. Миргороді Полтавської області. Закінчив філософський факультет Київського університету, де працював проректором. З 1994 р. – директор Інституту міжнародних відносин Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Заслужений працівник освіти України (1995 […]...
16. Картунов Олексій Васильович Політологічний словник Картунов Олексій Васильович (30.03.1940, с. Ново-Романівка Арзгірського р-ну Ставропольського краю Російської Федерації) – український історик – міжнародник, політолог та етнополітолог, кандидат історичних наук з 1976 р., доктор політичних наук з 1996 р., професор з 1998 р., академік Української Академії політичних наук з 1999 р. Закінчив у 1967 р. історичний факультет (відділення міжнародних відносин) […]...
17. Рух на захист прав людини Політологічний словник Рух на захист прав людини – політичний, громадський рух з вимогами дотримуватися прав людини, не порушувати їх. Йдеться насамперед про Конвенцію ООН з прав людини, інші національні угоди, домовленості (наприклад, Заключний акт Наради з безпеки і співробітництва в Європі 1975 р.) тощо. Рух на захист прав людини в недемократичних суспільствах часто переслідується, на […]...
18. Варзаріван Михайлович Політологічний словник Варзаріван Михайлович (нар. 1937) – філософ, політолог, етнолог, педагог, кандидат філософських наук (1975), доцент (1980), доктор політичних наук (1995), професор (1990), член – кореспондент УАПН (1997), професор кафедри політичних наук Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова, науковий консультант Апарату Верховної Ради України. Народився в с. Домулжень Флорештського р-ну Республіки Молдова. Закінчив Миколаївський […]...
19. Яворницький (Еварницький) Дмитро Іванович Політологічний словник Яворницький (Еварницький) Дмитро Іванович (26.10.(7.11) 1855, с. Сонцівка Харківської губ. (нині с. Борисівка Дергачівського р-ну Харківської обл.) – 5.08.1940, м. Дніпропетровськ) – видатний український історик, археолог, археограф, музеєзнавець, етнограф, фольклорист, мовознавець, письменник. 1874 року закінчив харківське повітове училище, у 1874 – 1877 рр. навчався у Харківській духовній семінарії, у 1877 – 1881 рр. […]...
20. Огієнко Іван Іванович (митрополит Іларіон) Політологічний словник Огієнко Іван Іванович (митрополит Іларіон) (2.01.1882, Брусилів на Київщині, тепер Житомирської обл. -29.03.1972, Вінніпег, Канада)- видатний український вчений – богослов, енциклопедист, державний, культурний та церковний діяч, мовознавець, поліглот, перекладач Біблії та релігійної літератури. Після закінчення початкової школи (1896) навчався в Київській фельдшерській школі. У 1900-1903 рр. працював помічником лікаря, самостійно вивчав латинську та […]...
21. Бухарін Микола Іванович Політологічний словник Бухарін Микола Іванович (1888 – 1938)- революціонер, політичний діяч, економіст, соціолог. Народився в сім’ї вчителів. Навчаючись у гімназії, в 1905 р. вступив у соціал-демократичну організацію. В 19 років Б. стає членом РСДРП, активно бере участь у створенні студентської організації Москви. В 1910 р. Б. був заарештований за організацію страйків і масових сходок. Після […]...
22. Аристотель Політологічний словник Аристотель (384 – 322 до н. е.) – давньогрецький мислитель, учень Платона, вихователь Александра Македонського. Уперше виокремив у природі людину як політичну істоту, в яку природа вселила прагнення до державного об’єднання. Глибоко досліджував сутність влади, держави, політичних устроїв, проблеми розмежування влади. Розробив модель ідеальної держави – полісу, умови її існування. Тісно поєднував політику […]...
23. ДОНЦОВ Дмитро Іванович Соціологія короткий енциклопедичний словник ДОНЦОВ Дмитро Іванович (17.08.1883, Мелітополь – 30.03.1973, Канада) – укр. публіцист, літ. критик і політик. З 1939 р. – в еміграції. Становлення соціол. поглядів відбувалося під впливом праць Г. Спенсера, Ч. Дарвіна, А. Шопенгауера, Ф. Ніцше, В. Парето, Л. Гумпловича та ін. Вихідні соціол. принципи Д. такі: ірраціоналізм, волюнтаризм, націоналізм, визнання […]...
24. Токвіль Алексіс Шарль де Політологічний словник Токвіль Алексіс Шарль де (1805 – 1859) – відомий французький соціолог, історик, політичний діяч, мислитель, що увійшов в історію як винятковий борець проти будь-якої тиранії. Суспільство розглядав виключно крізь призму взаємовідношення у ньому рівності і свободи. А. Токвіль вважав, що є три основних види загрози існуванню демократії і демократичних інститутів: політична централізація влади […]...
25. ЛУКАШЕВИЧ Микола Павлович Соціологія короткий енциклопедичний словник ЛУКАШЕВИЧ Микола Павлович (1942) – укр. соціолог, філософ. Закінчив Київський ін-т інженерів цивільної авіації (1969). Д-р філос. наук (1989), проф. Фахівець у галузі адаптації і соціалізації людини, соціології праці, соціології освіти, соціології виховання, самоменеджменту, ділової кар’єри. – Тв.: Молодежь и труд: проблемы производственной адаптации. Харьков, 1987; Производственная адаптация молодежи; сущность функции […]...
26. Сегрегація Політологічний словник Сегрегація (від лат. segregatio – відокремлення) – у соціальних відносинах вид расової, етнічної, національної, релігійної, статевої дискримінації, що виявляється у територіальному, політичному, культурно-освітньому, зокрема релігійному тощо відокремленні одних рас, етносів, націй тощо від інших (поселення, навчання, заборона чи обмеження релігійних вірувань, участі у політичних процесах тощо). У другій половині XX ст. расову дискримінацію […]...
27. МИХАЛЬЧЕНКО Микола Іванович Соціологія короткий енциклопедичний словник МИХАЛЬЧЕНКО Микола Іванович (15.02.1942, с. Косичі Суразького р-ну Брянськ, обл.) – укр. соціальний філософ, політолог, соціолог. У 1969 р. закінчив Київський держ. ун-т ім. Т. Г. Шевченка. Д-р філос. наук (1987), проф. (1988). З 1969 р. по 1990 р. працював у Ін-ті філософії, з 1990 р. працівник Ін-ту соціології НАН України […]...
28. Великодержавний шовінізм Політологічний словник Великодержавний шовінізм (від фр. chauvinisme – від імені капрала наполеонівської армії, якому приписують фразу: Французи кращі за всіх, всі гірші за французів) – агресивна форма націоналізму, проповідування національної винятковості, протиставлення інтересів однієї нації інтересам інших націй, гіпертрофована національна гордість, яка переростає в пихатість, розпалювання національної ворожнечі і ненависті. Власне термін шовінізм є похідним […]...
29. Автономізація в унітарній державі Політологічний словник Автономізація в унітарній державі – процес набуття національними чи територіальними громадами статусу самоврядування. Оскільки політична і правова теорія знає кілька типів автономій – національно-територіальну, національно-культурну, національно-персональну і територіальну, то здійснення певного різновиду автономізації залежить від характеру державного устрою. Так, для країни з федеративним державним устроєм цілком природною є наявність автономних утворень національно-територіального чи […]...
30. Національна ідея Політологічний словник Національна ідея – Аполітичний проект майбутнього нації, імператив її свідомості й чину, смисложиттєвий чинник національного розвитку; 2) певний комплекс вірувань, національного світобачення і розуміння, своєрідний духовно-інтелектуальний потенціал нації, людини – державотворця і співгромадянина; 3) система ціннісних орієнтирів, що полягає в урахуванні інтересів усіх верств суспільства, усіх народів (М. Жулинський); 4) форма державного самоусвідомлення […]...
31. Питання національне Політологічний словник Питання національне – сукупність проблем, пов’язаних з ліквідацією національно-етнічного утиску, гноблення, диктату, зі встановленням рівноправних відносин між усіма етносами і створенням необхідних умов для їх вільного і всебічного розвитку. П. н. виявляється як у системі міжнаціональних, так і національно-державних (етнополітичних) відносин. При цьому воно передбачає вирішення складної гами економічних, правових, культурних та інших […]...
32. Щокін Георгій Васильович Політологічний словник Щокін Георгій Васильович (нар. 1954) – український вчений, педагог, психолог, соціолог, управлінець, релігієзнавець, соціальний філософ. Закінчив Київський державний педагогічний інститут (1981 р.). Працював соціологом, керівником кадрових служб підприємства, главку, міністерства, заступником директора Державної служби зайнятості Держкомпраці України (1980 – 1989 рр.). Захистив дисертацію кандидата психологічних наук у Київському державному університеті ім. Т. Шевченка […]...
33. ЗАХАРЧЕНКО Марко Васильович Соціологія короткий енциклопедичний словник ЗАХАРЧЕНКО Марко Васильович (01.01.1938, с. Дідівщина Фастівського р-ну Київської обл.) – укр. соціолог. В 1960 р. закінчив філос. відділення історико-філос. ф-ту Київського держ. ун-ту ім. Т. Г. Шевченка. Канд. філос. наук (1967), доцент (1972), проф. (1997). Нагороджений знаком “Відмінник освіти України” (1998). Працював учителем (1961), лаборантом соціол. лабораторії Київського держ. ун-ту […]...
34. Литвин Володимир Михайлович Політологічний словник Литвин Володимир Михайлович (нар. 1956) – доктор історичних наук, професор (1996 р.), академік НАНУ (Від ділення історії, філософії та права, новітня історія України, 2003), академік АПрНУ (2000). Голова Верховної Ради України (з 28.05.2002). Народився в с. Слобода-Романівська Новоград-Волинського району Житомирської області. Закінчив історичний факультет Київського державного університету ім. Т. Шевченка (1973 – 1978 […]...
35. СУЇМЕНКО Євген Іванович Соціологія короткий енциклопедичний словник СУЇМЕНКО Євген Іванович (10. 09. 1932, м. Новомосковськ Дніпропетровської обл.) – укр. соціолог, фахівець з питань екон. соціології та соціології праці, д-р філос. наук, проф., дійсний член Укр. АН Нац. прогресу. Закінчив істор.-філол. ф-т Дніпропетровського ун-ту (1957). Після закінчення аспірантури (1963) працював у Дніпропетровському ун-ті на каф. філософії, в 1984 р. […]...
36. Верховний комісар ООН з прав людини Політологічний словник Верховний комісар ООН з прав людини – посада, запроваджена в 1993 р. в структурі ООН з метою заохочення, захисту та нагляду за дотриманням громадянських, соціальних, економічних і культурних прав людини, оптимізації наявних механізмів захисту цих прав, здійснення з цією метою діалогу з урядами держав, політичними і громадськими організаціями і рухами. Призначає В. к. […]...
37. >Оуен Роберт Політологічний словник Оуен Роберт (1771 – 1858)- англійський соціаліст. Найвідоміша праця О. – “Новий погляд на суспільство” (1812 – 1813). Він був переконаний у тому, що характер людини формується під впливом оточення, в якому вона живе і працює, а тому присвятив своє життя пропаганді цієї теорії і практичним експериментам, метою яких було показати життєздатність його […]...
38. Істон Девід Політологічний словник Істон Девід (нар. 1917) – американський політолог. Став відомим і популярним передусім у зв’язку з адаптацією і використанням принципів і методів системного аналізу до вивчення функціонування політичних систем, а також завдяки дослідженням феномену “політична соціалізація”. Політичну систему розглядав як таку, що повністю і динамічно змінюється і її існування залежить саме від цих змін, […]...
39. Вернадський Володимир Іванович Вернадський Володимир Іванович (1863 – 1945) – видатний український та російський учений, автор теорій про живу речовину, біосферу і ноосферу, що має істотне значення для еколого-економічного обгрунтування раціонального природокористування та оптимізації взаємодії суспільства і природи. Поняття “ноосфера” означає якісно новий стан біосфери Землі (її перебудови) і навколишнього простору (отже, нової оболонки Землі), що формується під […]...
40. Європейська соціальна хартія Політологічний словник Європейська соціальна хартія – європейський договір, що захищає основні соціальні та економічні права громадян країн, що приєдналися до Хартії. Підписана в 1961 в Турині, набрала чинності в 1965 р. Є. с. х. є документом – відповідником Європейської конвенції з прав людини в царині захисту соціальних та економічних прав. Є. с. х. є дієвим […]...