Різноманітність класу Ракоподібні. Лабораторна робота № 5 “Вивчення пристосованості у зовнішній будові ракоподібних до середовища існування”
ЧЛЕНИСТОНОГІ
УРОК № 21
Тема. Різноманітність класу Ракоподібні. Лабораторна робота № 5 “Вивчення пристосованості у зовнішній будові ракоподібних до середовища існування”.
Мета: ознайомити учнів з різноманітністю ракоподібних, показати їх роль в екосистемах і їхнє значення для людини
Обладнання й матеріали: підручник [1], зошити [2], [3], фотографії, малюнки, плакати, схеми, що дозволяють ілюструвати різноманітність ракоподібних, їхню роль в екосистемах і значення для людини.
Базові поняття й Терміни: ракоподібні, різноманітність
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
І. Організаційний етап
Перевірка домашнього завдання
Учитель перевіряє в зошиті [2] наявність виконаної лабораторної роботи № 5 “Вивчення пристосованості у зовнішній будові ракоподібних до середовища існування”. Запитує, що залишилося незрозумілим, чи були труднощі у її виконанні, відповідає на питання школярів.
II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності
Обговорення питання
Якщо у вас є акваріум, то ви, звичайно, купували для рибок корм – сушених дафній. Що це за тварини – дафнії?
ІІІ. Вивчення
Розповідь учителя з елементами бесіди
1. Різноманітність ракоподібних
Ракоподібні у школярів звичайно асоціюються з річковим раком. На цьому уроці необхідно показати, що крім річкового раку існує безліч ракоподібних, які мають інші розміри й виглядають інакше, наприклад дафнії, якими годують акваріумних риб.
Більшість ракоподібних – водні організми. Вони живуть у морях, океанах, озерах, річках, калюжах і у вологих місцях. Деякі представники цієї групи тварин ведуть сидячий спосіб життя. Наприклад, морські жолуді й морські качечки прикріплюються до днища суден або до плаваючих на поверхні предметів і разом з ними переміщаються. Від приполярних областей до тропічних лісів можна зустріти наземних ракоподібних – мокриць, краба пальмового злодія.
Умовно всіх ракоподібних поділяють на дві групи: вищі й нижчі раки.
Нижчі раки (дафнія, циклоп) живуть у відкритих водоймах. Розміри їхнього тіла від декількох міліметрів до одного-двох сантиметрів. Більшість із них входить до складу планктонів і бентосу. Серед них є травоїдні, хижаки й паразити.
Дафнії здатні ширяти в товщі води й виконувати різкі стрибки, звідси їхня друга назва – водяні блохи. Тіло цих рачків поміщено у двостулкову черепашку, з якої стирчать голова й гіллясті вусики. У дафній в тілі накопичуються крапельки жиру, які видно крізь прозорі покрови. Живляться дафнії, відфільтровуючи з води різні водорості, найпростіших і бактерії. Так, одна дафнія магна за добу здатна з’їсти до 40 мільйонів одноклітинних організмів.
Циклони одержали своє ім’я на честь міфічного одноокого велетня. На чолі у цих ракоподібних одне око. їхні рухи дуже схожі на “фігури” вищого пілотажу. Циклопи – хижаки. Вони нападають на коловерток, інших рачків і подібних собі. Циклопи не отруйні, але бувають заражені паразита. ми людини.
Представником вищих раків є річковий рак. Зустрічається в річках, струмках. На дні річки і в обривах рак вириває нірку глибиною більше 25 см. У нірці він відсиджується в спеку, а взимку рятується від холоду, закриваючи вхід мулом. Річковий рак веде нічний спосіб життя. Навесні самка відкладає яйця, які прикріплють до черевних ніжок і всюди носить із собою. На початку літа з них з’являються раченята. Кілька днів вони залишаються сидіти під черевцем матері. Першого літа вони швидко ростуть і линяють 10 разів, другого літа – 5 разів. Живуть раки майже 20 років.
Вусоногі рачки, морські жолуді й морські качечки ведуть у дорослому стані нерухливий спосіб життя. Передній кінець їхнього тіла перетворюється в орган прикріплення – плоску широку підошву або м’ясисту стеблинку. Зовні тіло захищене раковиною, що складається із пластинок карбонату кальцію. Прикріплюючись до днищ кораблів, вусоногі значно гальмують хід суден і збільшують витрату палива. Кораблі доводиться ставити в доки, щоб очищати днища.
Раїси-самітники. Черевце рака-самітника не має твердого покриву. Для захисту вони звичайно поселяються в порожніх мушлях черевоногих молюсків або стеблах бамбука. Рак-самітник може жити в симбіозі з актиніями й іншими кораловими поліпами.
Краб пальмовий злодій легко піднімається на пальми висотою 20 м, клішнями зрізує кокосові горіхи й на землі їх розкриває.
2. Роль ракоподібних в екосистемах, їхнє значення для людини
Ракоподібні мають велике значення в природі й господарстві людини. Незліченна кількість ракоподібних, що населяють морські й прісні води, служить їжею для багатьох видів риб, китоподібних та інших тварин. Дафнії, циклопи, бокоплави – чудовий корм для прісноводних риб і їхніх личинок. Багато дрібних ракоподібних живиться фільтраційним способом, тобто відціджує грудними кінцівками харчову суспензію. Завдяки їхній харчовій діяльності стає світлішою природна вода й покращується її якість.
Чимало видів великих ракоподібних є промисловими, наприклад омари, краби, лангусти, креветки, річкові раки. Морські ракоподібні середніх розмірів використовуються людиною для приготування поживної білкової пасти.
Ряд ракоподібних веде паразитичний спосіб життя. Наприклад, коропова воша – шкірний паразит коропових риб. Деякі із зяброногих раків, наприклад щитень, під час масового розвитку завдають відчутної шкоди молоді риб, вирощуваної в ставкових господарствах. Деякі види циклопів є проміжним хазяїном стьожкових червів (наприклад, стьожака широкого).
IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів
Робота з підручником
Школярі працюють із малюнками на с. 90, 91, ознайомлюючись із різноманітними ракоподібними тваринами.
Потім вони читають текст про ракоподібних на с. 89-91. Перевірити свої знання учні можуть, відповівши на запитання 1-2 на с. 91.
Робота із зошитом
Виконати завдання в зошиті [3, с. ЗО-31].
V. Самостійна робота учнів
У зошиті [2], або [3, вкладиш, с. 6] школярі виконують лабораторну роботу № 5 -“Вивчення пристосованості у зовнішній будові ракоподібних до середовища існування “.
Потім учні ознайомлюються з рубрикою “Запам’ятайте найважливіше” на с. 91, при необхідності записують висновки в зошит.
VI. Підсумки уроку
Школярі самостійно підбивають підсумок уроку, звертаючи увагу на ті нові знання, яких вони набули в процесі цього уроку.
VII. Домашнє завдання
У підручнику [1] прочитати § 21, відповісти на запитання 3, 4 після параграфа на с. 91.
У зошиті [3, с. 30-31] виконати завдання.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...