Роль фактора оптимізму/песимізму в історії

Паблик рилейшнз

ВИРІШЕННЯ ДЕЯКИХ СОЦІАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ МЕТОДАМИ ПАБЛІК РИЛЕЙШНЗ

12.2. Роль фактора оптимізму/песимізму в історії

Оптимізм, що реалізується в різноманітних досягненнях і характеризується як енергійна, не конформістська поведінка з часткою ризику, простежується досить чітко в різні періоди стародавньої історії. Так, підрахунок числа подібних досягнень на сто рядків різноманітних видів грецьких текстів показав чітку відмінність періоду зростання і занепаду грецького суспільства. Ми наведемо тільки сумарні цифри, які звели разом епіграми, поезію та ін.:

Період

Кількість досягнень на 100 рядків

Зростання (900-475 до н. е.)

4,74

Вищої точки (475-362 до н. е.)

2,71

Занепаду (362-100 до н. е.)

1,35

Аналізуючи президентські вибори за період з 1948 по 1984 р., американські дослідники виявили, що песимістичні розбалакування передбачають поразку кандидата в 9 із 10 випадків. Американський виборець віддає перевагу тому, хто виражає оптимізм, а не песимізм, а також не розмірковує про проблеми, оскільки все це в сумі демонструє вербальну безпорадність кандидата.

Усе це дало підстави висунути такі гіпотези:

1. Відчуття контролю за політичним життям приводить до позитивних наслідків для громадян, збільшує довіру до уряду. Відчуття політичного безсилля має результатом політичну апатію і негативні способи її політичного відображення.

2. Відчуття контролю веде до того, що громадяни погоджуються з політичними висловлюваннями, які підкреслюють особисту відповідальність, у той час як фаталізм таврує систему.

3. Акцент на негативних аспектах ситуації знижує ступінь довіри до виступаючого і вселяє в громадян безпорадність.

Кристль де Ландтсхер у своєму дослідженні мови політики пов’язала її з такими факторами, як рівень безробіття (1965-1981 рр.) ціни на зерно (1831 -1914 рр.). У період кризи, на її думку, різко зростає роль...

метафоричної мови, тобто чим більше метафор у газеті, тим у більш складній ситуації перебуває суспільство. Непрямо ми можемо підтвердити це і використанням метафор у психотерапії, коли лікар користується ними, щоб знайти спільну мову для опису свого досвіду і досвіду пацієнта. Суспільство, перебуваючи в кризі, немає чітких шляхів розвитку і робить спробу їх намацати, використовуючи метафоричну мову.

“Мильні опери” сьогодні є варіантами “соціальних фантазій”, що вказують на світ бажань, вони допомагають скидати певну соціальну напруженість саме жінкам, як більш чутливим до реалій світу. У пізньому середньовіччі страх смерті, загробних мук, голоду, епідемій призвів до такого “скидання” напруженості, як боротьба з відьмами. Тоді ж виникло переконання, що кількість бісів безкінечно велика. Люди легко впадали в паніку, постійними стали різні вибухи обурення. “Значна частина сільських і міських заколотів становили спонтанну реакцію проти реальної чи удаваної загрози, спалах, який міг тривати тільки один день”, – пише А. Гуревич. Він також цитує І. Берсе, котрий заявляв, що заколот може вирости навіть зі свята, “заколот було “записано” в потаємній структурі свята”. Певно, ми можемо приписати цьому почуттю страху і невпевненості таку саму жахаючу підтримку боротьбі зі шкідниками, яка була притаманна періоду репресій у радянський час, коли люди несамовито аплодували, вимагаючи смертної кари для ворогів народу. Таким чином, за подібною моделлю і відбувалося вивільнення накопиченої енергії страху.

Із усього сказаного видно, що песимізм як основна ідеологія масової свідомості призводить суспільство до непрацездатного стану, це швидше ситуація очікування, а не ситуація роботи. Коли ж в очікуванні перебуває більшість, криза тільки посилюється.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...
Ви зараз читаєте: Роль фактора оптимізму/песимізму в історії