Розбір прикметника як частини мови

Related posts:

1. Морфологічний розбір прикметника Українська мова Частини мови Прикметник Морфологічний розбір прикметника 1. Початкова форма (називний відмінок однини чоловічого роду). 2. Постійні морфологічні ознаки: 1) розряд (якісний, відносний, присвійний); 2) форма: – повна, коротка (для якісних прикметників, якщо є); – стягнена, нестягнена (для прикметників жіночого і середнього роду). 3. Ступінь порівняння (для якісних прикметників): – вищий; – найвищий. 4. […]...
2. Послідовність розбору прикметника УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Прикметник Послідовність розбору прикметника 1. Назва частини мови. Загальне (лексичне) значення. 2. Початкова форма (Н. в. однини чоловічого роду). 3. Група за значенням (якісний, відносний чи присвійний). 4. Морфологічні ознаки: – ступінь порівняння (якщо є); – форма (повна, коротка; стягнена, нестягнена); – група (тверда, м’яка); – рід, число, відмінок. […]...
3. Розбір займенника як частини мови – Займенник МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Займенник Розбір займенника як частини мови Послідовність розбору 1. Частина мови. 2. Початкова форма (називний відмінок однини). 3. Розряд. 4. Рід (якщо є), число (якщо є), відмінок. 5. Синтаксична роль. Уже заходило сонце, коли Богдан, щулячись усередині, підійшов до Своєї хати (М. Стельмах). Зразок розбору СвоєЇ – займенник, початкова форма – Своя, присвійний, […]...
4. Розбір іменника як частини мови – Іменник МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Іменник Розбір іменника як частини мови Послідовність розбору 1. Назва частини мови. Загальне значення. 2. Морфологічні ознаки: А) початкова форма (називний відмінок однини); Б) власна чи загальна назва, означає істоту чи неістоту; В) число (вказати, вживається в однині і множині чи лише в однині або лише в множині); Г) рід; Г) відміна, група […]...
5. Зразок розбору прикметника УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Прикметник Зразок розбору прикметника Літо збігло, як день, і з незлежаного туману вийшов Синьоокий, золоточубий вересень (М. Стельмах). 1. Синьоокий – прикметник, означає ознаку предмета, відповідає на питання Який? 2. Початкова форма – Синьоокий. 3. Якісний. 4. Форма повна, нестягнена, група тверда, чоловічий рід, однина, називний відмінок. 5. Вересень […]...
6. Розбір числівника як частини мови – Числівник МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Числівник Розбір числівника як частини мови Послідовність розбору 1. Частина мови. 2. Початкова форма (називний відмінок). 3. Кількісний (який розряд кількісних) чи порядковий числівник. 4. Група за складом (простий, складний чи складений). 5. Рід (якщо є), число (якщо є). 6. Відмінок. 7. Синтаксична роль. Висота айсбергів часто сягає Шістдесяти метрів (В. Мезенцев). Зразок […]...
7. Розбір дієслова як частини мови – Дієслово МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієслово Розбір дієслова як частини мови Послідовність розбору 1. Назва частини мови. 2. Початкова форма (інфінітив). 3. Вид. 4. Перехідне чи неперехідне. 5. Спосіб. 6. Час. 7. Число, особа (або рід). 8. Дієвідміна. 9. Синтаксична роль. Схилив я голову і Йду поволі дрімучим лісом в самоті (О. Олесь). Зразок розбору Схилив – дієслово, […]...
8. Розбір прислівника як частини мови – Прислівник МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Прислівник Розбір прислівника як частини мови Послідовність розбору 1. Слово. 2. Частина мови. 3. Розряд за значенням. 4. Ступені порівняння (якщо є). 5. Синтаксична роль. 6. Особливості правопису (якщо є). Христина Найбільше любила весняні вітряки, коли вони, перелопачуючи вітер, затихали під великими туманними зорями (М. Стельмах). Зразок розбору Найбільше – прислівник, виражає міру […]...
9. Зразки розбору прикметника Самостійні частини мови Прикметник Зразки розбору прикметника Нарешті настав і корочун – найкоротший зимовий день, коли, як тоді вірили, бог сонця сходився з богами темряви, боровся з ними й перемагав (С. Скляренко). Зимовий – прикметник, початкова форма – зимовий, відносний, чоловічий рід, однина, називний відмінок, тверда група. Пишеться з е (бо зими). Спосіб словотворення – […]...
10. Морфологічні ознаки прикметника Українська мова Частини мови Прикметник Прикметник – це самостійна частина мови, що вказує на ознаку предмета і відповідає на питання який? яка? яке? чий? чия? чиє? Ознака предмета визначається за кольором (червоний), за розміром (великий), за матеріалом (скляний), за приналежністю (братів), за сприйняттям на смак, дотик, нюх (солодкий, м’який, духмяний), за зовнішніми прикметами і внутрішніми […]...
11. Розбір сполучника як частини мови – Сполучник як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Сполучник як службова частина мови Розбір сполучника як частини мови Послідовність розбору 1. Слово. 2. Частина мови. 3. Що з’єднує сполучник. 4. Сполучник сурядності чи підрядності. 5. Група за значенням. 6. Група за будовою. 7. Особливості правопису (якщо є). Сипнули врозтіч галки Чи ворони (Л. Костенко). Зразок розбору Чи – сполучник, зв’язує однорідні […]...
12. Розбір дієприкметника як особливої форми дієслова – Дієприкметник як особлива форма дієслова МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієприкметник як особлива форма дієслова Розбір дієприкметника як особливої форми дієслова Послідовність розбору 1. Слово. 2. Назва частини мови, її форма. 3. Початкова форма (називний відмінок однини чоловічого роду, жіночого роду, середнього роду). 4. Активний чи пасивний. 5. Вид. 6. Час. 7. Число. 8. Рід (в однині). 9. Відмінок. 10. Синтаксична роль. Тиша […]...
13. Розбір вигуку як частини мови – Вигук як особлива частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Вигук як особлива частина мови Розбір вигуку як частини мови Послідовність розбору 1. Слово. 2. Частина мови. 3. Група за значенням. 4. Особливості вимови і правопису. 5. Розділові знаки. Ох, коли б хоч виїхати з сього мертвого лісу, побачити дорогу, хату (М. Коцюбинський). Зразок розбору Ох – вигук, виражає почуття занепокоєння, тривоги, вимовляється […]...
14. ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ПРИКМЕТНИКА ПРИКМЕТНИК 3. ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ПРИКМЕТНИКА Для прикметника як частини мови граматичні категорії роду, числа та відмінка є асемантичними, похідними від однойменних категорій іменника. Зумовлюючий характер іменникових категорій закладений семантичною природою прикметника – називати ознаку предмета, тобто “постійно супроводжувати предмет”, що в мові передається граматичними формами прикметника, які без іменника не вживаються. Ознака як особливість, властивість […]...
15. Розбір дієприкметника як особливої форми дієслова – Дієприкметник Самостійні частини мови Дієприкметник Розбір дієприкметника як особливої форми дієслова 1. Слово. Частина мови, її форма. 2. Початкова форма (називний відмінок однини чоловічого роду). 3. Активний чи пасивний. 6. Число. 7. Рід (в однині). 8. Відмінок. 9. Особливості правопису. 10. Будова, спосіб словотворення. 11. Синтаксична роль....
16. Розбір сполучника як частини мови – Сполучник Службові частини мови Сполучник Розбір сполучника як частини мови 1. Слово. Частина мови. 2. Що з’єднує сполучник. 3. Сполучник сурядності чи підрядності. 4. Група за значенням. 5. Будова. 6. Походження. 7. Спосіб уживання. 8. Особливості правопису....
17. Прикметник як частіша мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Повні й короткі форми прикметника ПРИКМЕТНИК У цьому розділі ви дізнаєтеся про прикметник як частину мови. А ще ви натрапите на цікаву рубрику “І пензлем, і словом” і отримаєте естетичну насолоду від ознайомлення з творами живопису. Що треба знати про прикметник як частину мови? Насамперед він є назвою ознаки. Залежно від того, яку ознаку прикметник називає, розрізняють якісні, відносні та […]...
18. Розбір вигука як частини мови – Вигук як особлива частина мови Службові частини мови Вигук як особлива частина мови Розбір вигука як частини мови 1. Слово. Частина мови. 2. Розряд, що виражає. 3. Будова, походження. 4. Правопис, розділові знаки. Зразки розбору вигука Ох, і сом же був! Ну, йди вже, йди! Кузьма Дем’янович! Агов! Де ви? Агов-гов-гов! І раптом: – Б-б-ба-бах! Так ото зібрались і кажете […]...
19. Розбір частки як частини мови – Частка як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Частка як службова частина мови Розбір частки як частини мови Послідовність розбору 1. Слово. 2. Частина мови. 3. Розряд за значенням. 4. Особливості правопису (якщо є). Земля-трудівниця Аж парує та людям хліб готує (Народна творчість). Зразок розбору Аж – частка, модальна, виділяє й посилює значення слова парує....
20. Розбір прийменника як частини мови – Прийменник як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Прийменник як службова частина мови Розбір прийменника як частини мови Послідовність розбору 1. Слово. 2. Частина мови. 3. Похідний чи непохідний. 4. Простий, складний чи складений. 5. Відмінок слова, з яким ужитий прийменник. 6. Вимова та правопис. Поміж кущів майнув знайомий хвіст лисиці (В. Іваненко). Зразок розбору Поміж – прийменник, похідний (утворений з […]...
21. Частини мови (загальне поняття). Повторення знань про різні частини мови: іменник, прикметник, дієслово Тема: Частини мови (загальне поняття). Повторення знань про різні частини мови: іменник, прикметник, дієслово Мета: відновити і закріпити знання про слова – назви предметів, ознак, дій; формувати вміння розрізняти частини мови, правильно вживати їх у мовленні; розвивати вміння аналізувати, систематизувати мовні явища; розвивати мовлення учнів; виховувати любов до природи. Тип уроку: урок формування мовної компетенції. […]...
22. Розбір частки як частини мови – Частка Службові частини мови Частка Розбір частки як частини мови 1. Слово. Частина мови. 2. Розряд за значенням. 3. Походження, будова. 4. Особливості правопису. Зразки розбору частки Добре ж, коли вітерець! А то іншого дня ні шелесне (За І. Цюпою). Ж – частка; модальна, підсилювально-видільна; проста за будовою, непохідна; пишеться зі словом, до якого відноситься, окремо. […]...
23. Морфологічний розбір іменника – Іменник Українська мова Частини мови Іменник Морфологічний розбір іменника 1. Початкова форма (називний відмінок однини). 2. Морфологічні ознаки: – назва, загальна, власна; – істота, неістота; – рід (чоловічий, жіночий, середній); – число (однина і множина; тільки однина; тільки множина). – відміна (група (для іменників І і ІІ відміни)); – відмінок. 3. Синтаксична роль. В піснях і […]...
24. СПІВВІДНОШЕННЯ ЗМІСТУ І ФОРМИ ВИРАЖЕННЯ У КАТЕГОРІЯХ ПРИКМЕТНИКА ПРИКМЕТНИК 6. СПІВВІДНОШЕННЯ ЗМІСТУ І ФОРМИ ВИРАЖЕННЯ У КАТЕГОРІЯХ ПРИКМЕТНИКА Структура змісту категорії прикметника не однотипна. У ній знайшли своє мовне відтворення його власна система значень, що грунтується на особливостях ознаки, даної предмету від природи або встановленої за його відношенням до реалій навколишнього світу. У набір категоріальних ознак входять також граматичні значення роду, числа та […]...
25. УЖИВАННЯ ПРИКМЕТНИКІВ ДЛЯ ВСЕБІЧНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПРЕДМЕТІВ. ГРАМАТИЧНИЙ РОЗБІР ПРИКМЕТНИКА У СПОЛУЧЕННІ З ІМЕННИКОМ Мета: закріпити знання учнів про прикметник як частину мови; ознайомити зі схемою морфологічного аналізу прикметника; розвивати вміння вживати прикметники для всебічної характеристики предмета; виховувати любов до рідного слова. ХІД УРОКУ I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1. Каліграфічна хвилинка Любіть Україну у сні й наяву, Вишневу свою Україну, Красу її, вічно живу і нову, […]...
26. Перехід дієприкметників у інші частини мови – Дієприкметник Самостійні частини мови Дієприкметник Перехід дієприкметників у інші частини мови Дієприкметники можуть втрачати ознаку дієслів і переходити в прикметники, виражаючи постійні ознаки предмета: летюча миша, сидяча робота, спілий плід, печена картопля, смажена риба, квашена капуста, відсталі погляди та ін. Часто дієприкметники відрізняються від прикметників і наголосом. У дієприкметників наголос на корені (печене порося), у прикметників […]...
27. ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО ПРО ЧАСТИНИ МОВИ ПІДСУМОК ЗА РІК Мета: повторити вивчене про частини мови; розвивати вміння розрізняти частини мови; вчити застосовувати здобуті протягом навчання у початкових класах мовні знання і мовленнєві вміння під час виконання навчальних і контрольних завдань; розвивати спостережливість за мовними явищами, творче мислення, пам’ять, пізнавальний інтерес; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати любов до рідного краю, до української мови. ХІД УРОКУ […]...
28. Змінювання за родами, числами і відмінками – морфологічні ознаки прикметника МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Прикметник Змінювання за родами, числами і відмінками – морфологічні ознаки прикметника. Засобом вираження і розрізнення значень роду, числа й відмінка прикметників служать закінчення: – ий (-ій) – для чоловічого роду, – а (-я) – для жіночого, -е (-є) – для середнього; для називного відмінка множини всіх трьох родів – і (-ї). Значеннєві й […]...
29. ЧАСТИНИ МОВИ. ОСНОВНІ СПОСОБИ ЇХ РОЗПІЗНАВАННЯ ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ § 1. ЧАСТИНИ МОВИ. ОСНОВНІ СПОСОБИ ЇХ РОЗПІЗНАВАННЯ 10. Прочитайте вірш. Самостійно доберіть по 2-3 приклади слів кожної з названих у ньому частин мови. Розкажіть, що означає кожна частика мови, на які питання відповідає. Скористайтеся поданою нижче таблицею. Іменник любить називати Щоб не повторювать іменник, Завжди на ймення кожну річ: […]...
30. ЧАСТИНИ МОВИ. ВИВЧЕНІ ОРФРГРАМИ § 2. ЧАСТИНИ МОВИ. ВИВЧЕНІ ОРФРГРАМИ Вправа 15 Найбільш цікава розповідь (при утворенні найвищого ступеня порівняння прикметників складеної форми прикметник не змінюється), найшвидша тварина (неправильно утворено найвищий ступінь порівняння прикметників), більш зручний рейс (при утворенні найвищого ступеня порівняння прикметників складеної форми прикметник не змінюється), сильний біль (іменник чоловічого роду), широкий степ (іменник чоловічого роду), далека […]...
31. Спостереження за вживанням прикметників для всебічної характеристики предметів. Граматичний розбір прикметника у сполученні з іменником Урок 63 Тема. Спостереження за вживанням прикметників для всебічної характеристики предметів. Граматичний розбір прикметника у сполученні з іменником Мета: систематизувати знання учнів про прикметник як частину мови, ознайомити зі схемою морфологічного аналізу прикметника, вдосконалювати вміння визначати рід, число і відмінок прикметників; розвивати вміння вживати прикметники для всебічної характеристики предмета; виховувати почуття товариськості. Обладнання: картки індивідуального […]...
32. Дієприкметник – Дієслівні форми Українська мова Частини мови Дієслівні форми Дієприкметник Дієприкметник – це особлива дієслівна форма, яка називає ознаку предмета за дією і відповідає на питання який? яка? яке? які? Морфологічні ознаки дієприкметника Дієприкметники поділяють на 2 групи: – активні (ознака предмета за його ж дією): палаючі степи, почорніла ягода; – пасивні (ознака предмета за дією над ним): […]...
33. Морфологічний розбір дієслова – Дієслово Українська мова Частини мови Дієслово Морфологічний розбір дієслова 1. Початкова форма (інфінітив). 2. Постійні морфологічні ознаки ознаки: – перехідне чи не перехідне; – вид (доконаний, недоконаний); – дієвідміна. 3. Непостійні морфологічні ознаки: – спосіб (дійсний, умовний, наказовий); – час (теперішній, минулий, майбутній); – особа (якщо є); – число (якщо є); – рід (якщо є). 4. […]...
34. Частини мови і службові слова (аналітичні синтаксичні морфеми) МОРФОЛОГІЯ 2. ГОЛОВНІ ПОНЯТТЯ ГРАМАТИКИ Частини мови і службові слова (аналітичні синтаксичні морфеми) Частинами мови звуться лексико-граматичні класи повнозначних слів. Одним із найважчих завдань граматики як науки є саме розподіл слів за частинами мови. Жодна з існуючих на сьогодні класифікацій не задовольняє дослідників. Справа в тому, що принципи віднесення слів до різних частин мови і […]...
35. Урок розвитку мовлення. Спостереження за вживанням прикметників для всебічної характеристики предметів. Граматичний розбір прикметника у сполученні з іменником. (Вправи 196-201) Тема. Спостереження за вживанням прикметників для всебічної характеристики предметів. Граматичний розбір прикметника у сполученні з іменником. (Вправи 196-201). Мета. Формувати в учнів уміння вживати прикметники в мовленні для повнішого розкриття думки, характеристики предметів. Обладнання: мовний матеріал, прислів’я. Хід уроку I. Організація класу. II. Перевірка домашнього завдання. Інтерв’ю за матеріалами вправи 195. – Прочитайте речення, у […]...
36. Частини мови. Зв’язок прикметників з іменниками. Споріднені слова, що належать до різних частин мови Тема. Частини мови. Зв’язок прикметників з іменниками. Споріднені слова, що належать до різних частин мови. (Вправи 441-445). Мета. Повторити вивчене про іменник і прикметник, вправляти учнів у доборі споріднених слів, що належать до різних частин мови. Збагачувати мовлення учнів образними висловами, розвивати вміння вживати слова у переносному значенні. Пробуджувати бажання творити нові словесні образи, цікавість […]...
37. Послідовність розбору дієприкметника – Дієприкметник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Дієприкметник Послідовність розбору дієприкметника 1. Назва частини мови, її форма. 2. Початкова форма (називний відмінок однини чоловічого роду). 3. Активний чи пасивний. 4. Доконаного чи недоконаного виду. 5. Час – теперішній чи минулий. 6. Число. 7. Рід (в однині). 8. Відмінок. 9. Синтаксична роль. 10. Особливості вимови та написання....
38. Тематичне тестування (тема: Частини мови). Навчальне читання мовчки ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ Урок № 16 Тема: Тематич не тестування (тема: Частини мови). Навчальне читання мовчки Мета: з’ясувати рівень засвоєння знань, сформованості вмінь і навичок з теми “Частини мови”; формувати вміння й навички застосовувати здобуті теоретичні знання на практиці; розвивати комунікативні вміння, зокрема вміння читати мовчки; розвивати логічне мислення, тренувати пам’ять, формувати вміння […]...
39. Морфологія як розділ мовознавчої науки. Частини мови МОРФОЛОГІЯ І ОРФОГРАФІЯ §6. Морфологія як розділ мовознавчої науки. Частини мови Морфологія – розділ науки про мову, в якому вивчаються частини мови, їхні граматичні ознаки і способи словозміни. Частини мови – це групи слів, об’єднаних за загальним значенням, граматичними ознаками, способами словозміни. Які частини мови ви вже вивчали? 51. Прочитайте вірш Грицька Бойка. Скажіть, чим […]...
40. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО ПРО ЧАСТИНИ МОВИ УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО ПРО ЧАСТИНИ МОВИ Вправа 558 1. В українській мові є 10 частин мови, їх поділяють на самостійні та службові. Самостійні Службові Мають лексичне значення (називають предмет, дії, ознаку предметів і дій, кількість); Мають морфологічні ознаки (рід, число, відмінок, час, особу, та ін.); Є членами речення Не мають лексичного значення; Мають морфологічні […]...