Розділові знаки при прямій мові – Пряма і непряма мова. Діалог


СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ

Пряма і непряма мова. Діалог

Розділові знаки при прямій мові

1. Пряма мова після слів автора:

А: “П”. Старий Франчукраптом схопив порожне відро, відімкнув його від криничного цепу і наче аж урочисто сказав: “Ти ось хвилину зажди, сину. Я од журавля принесу. Там вода м’яка і рутою пахне” (І. Григурко).

А: “П!” Сам лежить у калюжі, а кричить: “Не бризкай!” (Народна творчість).

А: “П?” Питається Трав’яний Хлопчик: “Чи подобається тобі на чарівному горищі?” (Б. Крауш).

А: “П…” Щаслива мати дивилася на своіх здорованів і похитувала головою: “Діточки галушок захотіли… Маленькі мої…” (М. Стельмах).

2. Пряма мова перед словами автора:

“П”,- а. “Весна… Ще одна весна”,- сказала замріяно й трохи сумно Світлана Кузьмівна (Ю. Мушкетик).

“П?”- а. “Хто?”- доноситься з-за дверей глухо, заспано (В. Дрозд).

“П!”- а. “День добрий!” – чемно вітали вчителя діти по

дорозі до школи (Д. Бедзик).

“П…”- а. “Біда…”- стогоном обзивається темрява (М. Стельмах).

3. Пряма мова розірвана словами автора:

А) на місці розриву не було знака або стояв один із знаків: , , , ;

“П,-а,-п”. “Нумо, хлоп’ята,- каже Семирозум, дістаючи цівку й сіпаючи нитяними віжками,- рушимо” (В. Дрозд);

Б) на місці розриву стояла крапка;

“П,- а.- П”. “Ти збирайся, не спіши,- додав Арсен.- Ми отут на травичці почекаємо” (І. Григурко);

В) на місці розриву стояв, або.

“П! – а.- П”. “Як дивно підібрані кольори! – сказав Олександр Кіндратович, обережно відбираючи в Холода букет.- Чудесна гармонія” (Ю. Мушкетик).

“П?-а.-П”. “І всі загинули? – спитав Григорій тужно.- Ніхто не вирвався?” (В. Шевчук).

“П…-а.-П”. “Прощай…- промовив \Сковорода] журно.- Можливо, ми вже не побачимося” (В. Шевчук).

4. У словах автора два дієслова зі значенням висловлювання.

“П,-а: – П”. “Ви молодий, а думаєте по-стародавньому, ніби справді сите черево на науку не квапиться,- усміхнулася приязно Галина й легко торкнулася плеча юнака: – Ходімо!” (Б. Антоненко-Давидович).

5. Пряма мова в середині авторських слів:

А: “П”. а. Казав пан: “Кожух дам”, та слово його тепле (Народна творчість).

А: “П” – а. Я крикнув: “Згода”- і одвів полки (Л. Костенко).

А: “П!” – а. Та й дивлюсь нишком, чи не

А: “П?” – а. Пізнаю його де, коли чую: “Ой мені

А: “П…” – а. лишенько!”- жахнулася Катря обік мене. Оглянулася я:

“Що тобі?” – питаю (Марко Вовчок).

Зверніть увагу!

Якщо пряма мова, виражена розповідним реченням, розриває слова автора, перед нею ставиться двокрапка, а після неї тире або кома. Тире ставиться, коли на місці розриву не повинно бути ніякого знака, а кома – якщо вона була в словах автора. Перевірити це можна, вилучивши пряму мову. Порівняйте: Вона сказала: “Я ще повернуся”- й вийшла з кімнати (Вона сказала й вийшла з кімнати) і Сказавши: “Я ще повернуся”, вона вийшла з кімнати (Сказавши, вона вийшла з кімнати).

У такій позиції після прямої мови можуть ставитися кома й тире, якщо пряма мова закінчується звертанням, відокремленим членом речення, підрядною частиною тощо. Близнята глянули на батька. Він кивнув їм головою: “Ідіть, хлопці, коли пан кличе”,- і пильно-пильно подивився на Левка… (М. Стельмах).



1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Види текстів у підручнику.
Ви зараз читаєте: Розділові знаки при прямій мові – Пряма і непряма мова. Діалог