Розвиток економічних законів

Розвиток економічних законів – процес трансформації законів функціонування у закони розвитку, зміни форми та змісту (в т. ч. сутності) таких законів, а також посилення інтенсивності їх дії та появи якісно нових модифікованих форм їх руху і форм вияву. Р. е. з. загалом відбувається через механізм дії специфічних форм законів кількісно-якісних перетворень, єдності і боротьби суперечностей і закону заперечення заперечення в економічній системі. Економічні закони функціонування діють у межах однієї якості певних економічних явищ і процесів, взаємодії такої якості з кількісними змінами, а також не порушують міру економічного закону. Кількість та якість, своєю чергою, є однією з основних сторін діалектичної суперечності, яка у взаємодії з іншою відповідною стороною такої суперечності у межах окремого економічного закону слугує джерелом саморозвитку економічних законів. Взаємодія кількісно-якісних змін (а отже, їх взаємопроникнення, взаємозумовленості, взаємозаперечення та ін.) на певному етапі призводить до порушення внутрішньої міри даного закону, яка характеризує глибинні властивості та ознаки діалектичної єдності якості та кількості. Це означає перехід економічних законів функціонування в економічні закони розвитку. Якщо такі зміни охоплюють окремі елементи структури економічної системи, відбувається поступове руйнування старої структури і натомість з’являється нова, здійснюється рух від менш розвиненої внутрішньої економічної форми до більш розвиненої. Оскільки сутність є сукупністю багатьох якостей, то перехід однієї якості в іншу, більш розвинену, відбувається в межах єдиної сутності, але такі зміни водночас означають процес розвитку економічного закону. Своєю чергою, перехід однієї якості в іншу означає процес діалектичного заперечення менш розвиненої якості більш розвиненою, внаслідок чого розвиток економічного закону не повністю, а діалектично заперечує економічні закони функціонування. Крім того, такий перехід (від однієї якості до іншої в межах однієї сутності) означає трансформацію одного ступеня розвитку економічного закону в інший, у процесі якого відбувається оптимальне поєднання спадковості і заперечення. Р. е. з. слід також розглядати як процес боротьби двох основних сторін суперечності кожного закону, внаслідок чого відбувається перехід з одного ступеня закону на інший. Такими найважливішими ступенями еволюції суперечностей у межах окремого економічного закону, а отже, функціонування та розвитку самого економічного закону, є тотожність, відмінність, власне суперечність, конфлікт і вирішення суперечності та її перехід в якісно або сутнісно нову форму розвитку. Р. е. з. та його особливості значною мірою залежать від типу економічних законів, а отже, їх структури...

та форм економічних зв’язків (див. Критерії класифікації економічних законів; Економічні зв’язки). Так, Р. е. з., які діють упродовж різних історичних періодів, залежить передусім від того, чи ці закони характеризують розвиток усіх типів економічних систем (закон економії часу, закон зростання потреб та ін.), чи розвиток декількох економічних систем (закон вартості, закон грошового обігу тощо), або в межах окремої суспільно-економічної формації (насамперед основний економічний закон) і навіть на окремих стадіях та ступенях такої формації. Розвиток перелічених типів економічних законів ускладнюється з переходом від всезагальних до загальних і специфічних. Найскладнішим є механізм розвитку основного економічного закону, оскільки в ньому у діалектично знятому вигляді концентрується розвиток інших специфічних економічних законів, а також знаходять свій вияв специфічні форми конкретизації механізму дії всезагальних і загальних економічних законів. Зокрема, розвиток основного економічного закону капіталізму відбувається внаслідок взаємодії, взаємозумовленості, взаємопроникнення, взаємозаперечення та ін., а отже, єдності та боротьби колективного та суспільного характеру капіталістичного виробництва і капіталістичної форми привласнення, яка еволюціонувала від приватного на нижчій стадії розвитку капіталізму, до колективного – на вищій стадії. Своєю чергою, у кожної зі сторін цієї суперечності, а також під впливом взаємодії іншої сторони відбуваються кількісно-якісні зміни та процес діалектичного заперечення відповідно нижчих форм усуспільнення виробництва та праці і форм капіталістичного привласнення. Крім того, у розвитку колективного та суспільного характеру капіталістичного виробництва в діалектично знятій формі відображалась дія таких всезагальних законів, як зростання продуктивності праці, зростання потреб та ін., у розвитку приватного та колективного капіталістичного привласнення – закон вартості, закон грошового обігу та ін. Важливо й те, що розвиток основного економічного закону, як й Інших економічних законів, передбачає їх модифікацію залежно від умов та обставин, передусім зовнішніх. До таких умов та обставин належать зміни природних умов, соціальних, політичних, правових. Механізм Р. е. з. значно ускладнюється внаслідок посилення процесів інтернаціоналізації та глобалізації національних економічних систем. За цих умов Р. е. з. відбувається в інтернаціональних і глобалізованих економічних формах. На Р. е. з. суттєво впливає регулятивна діяльність держави та наднаціональних органів. Такий вплив посилюється щодо дії економічних законів у сфері обміну, розподілу та споживання, оскільки у цих сферах зростає роль суб’єктивних факторів, а отже, у Р. е. з. Найменш помітним вплив суб’єктивних чинників на Р. е. з. є у сфері безпосереднього виробництва.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...
Ви зараз читаєте: Розвиток економічних законів