САД І ПОЛЕ

Тема 2 ПРИРОДНІ ТА ШТУЧНІ ЕКОСИСТЕМИ

§ 16. САД І ПОЛЕ

Сад – це не тільки місце, де ростуть фруктові дерева, кущі” ягоди, квіти (мал. 70, 1). Це витвір мистецтва, що створюється упродовж тривалого часу. План саду, форма доріжок, поєднання різних видів дерев, склад квітів на клумбах – результат художньої творчості людини. Сад – це картина, що постійно змінюється залежно від пори року.

Мал. 70. 1 – сад; 2 – поле

Багато садів є історичними пам’ятками, подібно до пам’яток архітектури, картин чи

інших мистецьких витворів. Розвиток садового мистецтва пов’язаний з історією культури різних часів і народів. Віками розвивалася зелена архітектура, що надавала садам симетричних прямолінійних штучних форм. Із часом штучний архітектурний стиль поступився пейзажному – вільному, близькому до природи.

Найрізноманітніші сади створені в різних країнах світу. Відомі усьому світові висячі сади Семіраміди в Стародавньому Вавилоні, створені понад 2 500 років тому. Пам’ять про них зберігається як про сьоме чудо світу.

Всесвітньо відомий парк “Софіївка” в Умані (мал. 71, 1). Польський магнат граф Потоцький

створив його для своєї нареченої Софії на місці гаю і яру всього за рік. У парку два озера, “Долина гігантів”, “Храм на березі нижнього озера”, “Лабіринт”, “Каскад трьох сліз” і багато інших прекрасних місцин, створених митцями. Подив і захоплення викликають інші відомі парки світу: парк Дикої природи в штаті Вайомінг (США), кам’яний сад у Таллінні, Петергофський парк поблизу Санкт-Петербурга, Версальський парк у Франції. Під час створення останнього осушили болото, перемістили горб, у безводній піщаній долині Побудували канал завдовжки 1 600 метрів. До нього за 50 км підвели воду, щоб за допомогою 221 насоса подавати її у фонтани. Ще більшою роботою було створення зеленої архітектури парку – зелених колон, арок, алей, що дивують надзвичайною красою і в наш час.

Мал. 71. 1 – Софіївка; 2 – Нікітський ботанічний сад

Сади – не тільки окраса природи, а і місце її пізнання. Велика роль у цьому належить ботанічним садам. У світі більше ніж 400 знаменитих ботанічних садів. Гордістю киян і окрасою Києва є Київський ботанічний сад. У Криму на березі Чорного моря біля села Нікіта на 280 гектарах розкинувся Нікітський ботанічний сад (мал. 71, 2), заснований 1812 року. Сад неможливо описати, його потрібно бачити. У саду зібрано понад 45 000 видів рослин, у парку посаджено 14 332 дерева.

Ботанічні сади відрізняються від декоративних і парків тим, що в них зібрано величезну кількість посаджених у певному порядку рослин, кожна з яких має етикетку з назвою.

У великих містах при сільськогосподарському університеті чи академії є ботанічний сад. У ботанічному саду можна вчитися розпізнавати рослини, любити та цінувати красу живої природи. Шкільний або власний сад може стати ботанічним. Прикріпіть на кожну рослину етикетку з її видовою назвою українською і латинською мовами, зазначте батьківщину рослини та її видові особливості, можливості її використання – і сад набуде статусу ботанічного.

Сад належить до штучних екосистем. Штучні екосистеми (наприклад, сади, поля, городи) зазвичай мають меншу життєстійкість, ніж природні екосистеми. Наприклад, якщо сад не доглядати, він заростає бур’янами, дикорослими деревами і кущами, перестає давати урожай. Особливо сад потребує догляду навесні. Як тільки підуть у ріст дерева та кущі, відразу з’являються і шкідники. Багато їх можна знайти навколо навіть одного дерева яблуні (мал. 72).

Мал. 72. Шкідники саду: 1 – довгоносик; 2 – яблуневий квіткоїд;

З – яблуневий пильщик; 4 – грушевий клопик; 5 – яблунева міль;

6 – кільчастий шовкопряд

Бруньки та листки ушкоджують довгоносик (мал. 72, 1), яблуневий квіткоїд (мал. 72,2), яблуневий пильщик (мал. 72, 3) та грушевий клопик (мал. 72, 4). У травні з’являється яблунева міль (мал. 72, 5) – шкідник листків яблуні, горобини та глоду. З яєць кільчастого шовкопряда навесні виходить гусінь (мал. 72,6), що об’їдає листки, а інколи і бруньки. Через півтора місяці з гусениць утворюються лялечки, з яких у червні виходять метелики і відкладають яйця до наступної весни.

Не поспішайте купувати отрутохімікати для боротьби із шкідниками. Придивіться до птахів і жуків, які живуть поруч вами. Розгляньте мал. 73. На ньому зображено деяких жужелиць. Це хижаки, які є ворогами шкідників і захисниками вашого саду і городу. З ранньої весни до пізньої осені вони поїдають гусінь, ловлять мух, комарів, не минають і Черв’яків.

Найпомітніші великі жужелиці: жужелиця паркова (мал. 73,1) кужелиця решітчаста (мал. 73,2), жужелиця садова (мал. 73, 3) і жужелиця-красотіл (мал. 73, 4). Щодоби захисники саду з’їдають стільки личинок, гусені, що вага з’їденого перевищує вагу їх власного тіла у 2 – 3 рази. Бігунчик блискучий (мал. 73, 5) поїдає яйця і молодих личинок жуків-листкоїдів, капустяної мухи. Отже, кожна жужелиця – допомога вашому саду. Дайте дорогу жужелиці, щоб ненароком не зачепити її, врятуйте жужелицю, яка потрапила у яму чи воду. І вона відплатить вам сторицею…

Мал. 73. Захисники саду: 1 – жужелиця паркова, 2 – жужелиця решітчаста,

З – жужелиця садова, 4 – жужелиця-красотіл, 5 – бігунчик блискучий

Поле – рівна ділянка земної поверхні, що використовується людиною для вирощування трав’янистих культурних рослин – зернових, технічних, овочевих (мал. 70, 2).

До зернових культур належать пшениця, жито, ячмінь, овес, кукурудза, просо. З них виготовляють борошно, крупу.

Після зернових найбільш поширеною культурою на полях нашої країни є картопля. До овочевих рослин поля належать морква, огірок, капуста, цибуля, перець. Технічними культурами поля є соняшник, цукровий буряк, льон.

У культурних рослин багато ворогів. Перш за все, це бур’яни, що швидко ростуть, закриваючи сходи від сонячного світла, забираючи з грунту поживні речовини і вологу. Поширеними серед них є пирій, осот, щириця, берізка, кукіль. Щоб захистити культурні рослини, їх прополюють – звільняють від бур’янів. Використовують також хімічні способи боротьби З бур’янами, що є небезпечним для грунту і для довкілля взагалі. Серед комах є корисні для рослин (бджоли, джмелі, оси) і шкідливі (сарана, жук-довгоносик, колорадський жук, личинки травневого хруща). Серед звірів є дрібні гризуни, що живляться зерном – ховрахи, миші, байбаки.

У грунті живуть сліпаки. Це шкідники поля, які не тільки живляться рослинами, а й роблять значні запаси на зиму. Інколи в норах ховрахів знаходять до 30-40 кг відбірного зерна, а в норах сліпаків – близько 100 кг картоплі. Серед птахів багато друзів поля – жайворонків, сов, кібчиків, боривітрів. Останні поїдають велику кількість гризунів.

Поле – нестійка екосистема. Якщо його не обробляти, воно швидко заростає дикорослими рослинами. До штучних екосистем належать також присадибні ділянки, на яких вирощують різноманітні овочеві рослини.

Сад, парк, поле – штучні екосистеми, створені людиною для задоволення своїх потреб. Штучні екосистеми мають меншу, порівняно з природними, стійкість і потребують постійного догляду людини.

1. Чим сад або парк відрізняється від лісу, гаю? 2. З якою метою люди створюють сади, парки? 3. Охарактеризуй місцеві сади, парки. 4. Розкажи про власний сад чи той, у якому часто буваєш.

5. Для чого люди створюють поля?

? 1. Наведи приклади 3-4 шкідників саду, поля. Як із ними боротися? 2. Назви 3-4 сорти зернових, овочевих, технічних культур, що ростуть на полях, та розкажи про їх використання.

1. Що вам відомо про архітектуру парків, садів України і світу?

2. Яку особливість мають ботанічні сади? 3. Яким чином можна шкільний чи власний сад перетворити на ботанічний?

Проект

Моделюємо сад

Мета проекту: навчитися моделювати сад.

Хід роботи

1. Ознайомитися з науково-популярною літературою про планування саду.

2. Визначити розміри ділянки, відведеної під сад. Накреслити план ділянки, обравши масштаб.

3. Нанести на план ділянки розміщення дерев, кущів, квітника в саду.

4. Виготовити об’ємний макет саду.

5. Взяти участь у конкурсі представлених однокласниками моделей саду. Якщо можливо, змоделювати сад під відкритим небом, використавши підручні матеріали (гілки дерев, лишайники тощо).