Сальвадорі (Salvadori) Массимо (Макс-Вільям)

Related posts:

1. Петті Вільям Петті Вільям (1623-1687) – відомий англійський економіст і статистик, засновник класичної політичної економії. Отримав ступінь доктора фізики. Перша праця на політекономічну тему – “Трактат про податки і збори” – опублікована 1662. Спочатку П. дотримувався поглядів меркантилістів. Предметом економічної теорії, називав науку про багатство (відтак це визначення було підтверджене і доповнене Д. Рікардо). Водночас розглядав економіку […]...
2. Вебер (Weber) Макс (1864 – 1920) Вебер (Weber) Макс (1864 – 1920) – німецький соціолог, економіст, історик. Мету своїх досліджень вбачав у тому, щоб в основу суспільної науки покласти відкриті закономірності, можливість кількісного аналізу, принципи раціоналізму і плюралізму, на основі яких можна пояснити поведінку людини. Це дало йому змогу розробити поняття “ідеальний тип”, за допомогою якого можна обгрунтувати категорію “людина економічна” […]...
3. Джевонс (jevons) Вільям Стенлі Джевонс (jevons) Вільям Стенлі (1835 – 1882) – відомий англійський економіст, статистик і філософ, засновник математичної школи політичної економії. Д. вважав, що мінова вартість визначається кінцевою корисністю, але не надавав останній самостійного значення у відриві від витрат виробництва. Відповідно до цього він сформулював правило, яким керується споживач, прагнучи отримати максимум корисності: свій дохід споживач розподілятиме […]...
4. Вебер Макс Політологічний словник Вебер Макс (1864 – 1920) – німецький соціолог і філософ політики, один із досить впливових й авторитетних представників наукової думки XX ст. В. виходець із заможної родини, батько його був депутатом німецького рейхстагу. Він вивчав право й економіку в університетах Берліна, Гайдельберга, Мюнхена, захистивши дисертацію, викладав в університетах Німеччини, читав курс лекцій у […]...
5. Шокова терапія “Шокова терапія” – система радикальних заходів, спрямованих на докорінне перетворення соціально-економічної системи з метою переходу до нової економічної, соціальної, політичної системи, що супроводжуються надмірним зростанням цін, збільшенням армії безробітних, значним зниженням національного доходу та життєвого рівня, послабленням соціальної захищеності тощо. На відміну від “Ш. т.” у більшості постсоціалістичних країн Східної Європи здійснювалась політика градуалізму, тобто […]...
6. ПЕТТІ Вільям Соціологія короткий енциклопедичний словник ПЕТТІ Вільям (1623 – 1687) – англ. економіст, основоположник клас, політ, економії, д-р фізики, проф. анатомії та музики, представник школи “політ, арифметиків”, один з основоположників екон. статистики і демогр. досліджень. Автор праці “Політична арифметика, чи Роздуми стосовно розмірів і вартості землі, людей, будівель, сільського господарства, мануфактур, торгівлі, рибної ловлі, ремісників, моряків, […]...
7. Беверідж Вільям Генрі Беверідж Вільям Генрі (1879-1963) – англійський економіст, неокейнсіанець. Виступав за посилення державного регулювання економіки і навіть за безпосередній контроль держави над народним господарством, тому пропонував у мирний час використовувати досвід регулювання економіки військового періоду. Крім того, доводив необхідність націоналізації частини великої промисловості, здійснення контролю над капіталовкладеннями у всіх укладах економіки, в тому числі приватному. Загалом […]...
8. ВЕБЕР (WEBER) Карл Еміль Максиміліан (Макс) Соціологія короткий енциклопедичний словник ВЕБЕР (WEBER) Карл Еміль Максиміліан (Макс) (21.04.1864, Ерфурт – 14.06.1920, Мюнхен) – нім. соціолог, історик, соціальний філософ, громадський діяч. Засновник розуміючої соціології і теорії соціальної дії, один із засновників соціол.. науки у Німеччині. Здобув освіту в ун-тах Гейдельберга, Берліна і Геттінгена, викладав в унтах Гейдельберга, Фрайбурга і Мюнхена. Наук, діяльність розпочав […]...
9. Економічний розвиток Економічний розвиток – незворотні, спрямовані, закономірні (кількісно-якісні та сутнісні) зміни економічної системи в довготерміновому періоді, що відбувається під впливом економічних суперечностей, потреб та інтересів, зумовленість яких характеризується дією основних законів діалектики, що не виходять за межі глибинної внутрішньої сутності такої системи. Серед суперечностей економічної системи виділяють суперечності кожної з її підсистем (див. Економічні суперечності). Основними […]...
10. Підсистема економічна Підсистема економічна – найважливіша після системи структурна частина або комплекс, що об’єднує різні елементи, має підсистемні закони розвитку та суперечності й у взаємодії з іншими підсистемами забезпечує розвиток і функціонування цілісної економічної системи, реалізацію основної мети. У межах сучасної економічної системи виділяють такі підсистеми: продуктивні сили, техніко-економічні відносини, технологічний спосіб виробництва, організаційно-економічні відносини, відносини економічної […]...
11. Конфлікт Конфлікт (лат. conflictus – зіткнення) – фаза розвитку суперечності (в т. ч. економічної), в якій сторони К. стають антагоністичними, або полярними, заперечують одна одну й переходять у більш розвинене явище чи процес з якісно новими формами вияву попередніх суперечностей; антагоністичні, несумісні інтереси, цінності й цілі між окремими індивідами, колективами, соціальними прошарками, верствами і класами. Вирішення […]...
12. Саморух економічної систем Саморух економічної системи – зміна системи загалом та її окремих підсистем, елементів і компонентів під впливом властивих їй внутрішніх суперечностей та умов, що зумовлює перехід системи на вищий рівень організації. На відміну від С. е. с., рух системи здійснюється під впливом зовнішніх факторів та умов, які впливають на неї лише опосередковано. Найважливішою суперечністю, у результаті […]...
13. Основний економічний закон Основний економічний закон – внутрішньо необхідні, сталі й сутнісні зв’язки між двома сторонами основної економічної суперечності (продуктивними силами і відносинами економічної власності), які є основним джерелом розвитку суспільного способу виробництва, а також виражають основну мету певного способу виробництва. О. е. з. первісного ладу була необхідність постійного колективного виробництва (добування) засобів до існування та їх рівномірного […]...
14. Крайні межі розвитку сучасного суспільства Крайні межі розвитку сучасного суспільства – полярні крайнощі в еволюції сучасної економічної системи, передусім за критеріями економічної власності та регулювання економіки. Такі межі з боку відносин економічної власності – приватна і державна. Історично однією з крайніх меж за умов класичного капіталізму XVI-XIX ст. була приватна капіталістична власність; іншою – державна власність за умов бюрократичного соціалізму. […]...
15. Свобода Свобода – здатність окремої людини, трудового колективу, окремих соціальних верств і груп ухвалювати рішення і діяти відповідно до власних інтересів (економічних, соціальних, політичних та ін.) і цілей з урахуванням об’єктивних умов (а отже, об’єктивних законів) і загальнолюдських інтересів. С. і вільна свідома діяльність людини – найважливіші риси її сутності. Голландський філософ Б. Спіноза розглядав С. […]...
16. Стадія Стадія – період, фаза, ступінь економічного процесу або еволюції економічної системи, в т. ч. суспільного способу виробництва. Зокрема, процес відтворення поділяють на С. безпосереднього виробництва, розподілу, обміну і споживання. В еволюції економічної системи капіталізму виокремлюють С. висхідну (домонополістичний капіталізм) і нисхідну (монополістичний і державно-монополістичний капіталізм). Основними критеріями їх розмежування є: по-перше, ступінь розвитку основної суперечності […]...
17. Економічні закони Економічні закони – внутрішньо необхідні, сталі та істотні зв’язки між протилежними сторонами, властивостями економічних явищ і процесів, а також між підсистемами та елементами економічної системи. Природа Е. з. органічно пов’язана з економічною сутністю – комплексом необхідних, глибинних зв’язків і відносин, які визначають основні ознаки, особливості й тенденції розвитку певної матеріальної системи. Сутність і закон можуть […]...
18. Економічний потенціал Економічний потенціал – комплексна характеристика рівня економічної могутності країни, наявних ресурсів і можливостей забезпечувати розширене відтворення, суспільні потреби та соціально-економічний прогрес суспільства. Е. п. складається з потенціалу продуктивних сил, техніко – економічних відносин, організаційно-економічних відносин, відносин економічної власності та господарського механізму, їх діалектичної взаємодії. Е. п. продуктивних сил забезпечується природним, трудовим, технічним, технологічним, науковим, інформаційним, […]...
19. Процес економічний Процес економічний – послідовна і закономірна зміна станів підсистем та елементів економічної системи, внаслідок чого поступово формуються відповідні структурні ланки нової системи та відбувається трансформація менш розвиненої економічної системи в досконалішу. Двома основними типами П. е. є функціонування економічної системи (означає відтворення її сутнісних та якісних сторін загалом та окремих складових зокрема) і її розвиток […]...
20. Теорії та концепції порівняльних економічних систем Теорії та концепції порівняльних економічних систем – сукупність концепцій про спільні ознаки та відмінності різних економічних систем, або “економічна компаративістика” і певна сукупність методологічних засад їх дослідження. Одні вчені методологію такого аналізу називають теоретико-методологічними засадами основних напрямів сучасної економічної теорії, інші твердять про доцільність створення спеціальної методології дослідження таких систем. Вихідною економічною категорією Т. та […]...
21. Соціальний контроль Соціальний контроль – комплекс заходів, здійснюваних державою та громадськими організаціями з метою забезпечення упорядкованої взаємодії у межах соціальної системи (суспільства загалом) та її окремих підсистем і елементів (окремих соціальних груп, організацій тощо) відповідно до усталених в даній країні системи цінностей, морально-етичних і правових норм та ін. Зміст С. к. зумовлюється характером економічної, соціальної, політичної, правової, […]...
22. Транзитологія Транзитологія – одна із суспільних наук, яка вивчає сутність, основні етапи та форми трансформаційних процесів при переході від однієї суспільно-економічної формації до іншої. В межах цієї науки можна виокремити економічну транзитологію предметом вивчення якої є сутність, основні етапи та форми трансформаційних процесів при переході від однієї економічної системи до іншої. Методологічною основою Т. є діалектичний […]...
23. Закон суперечності в економічному дослідженні Закон суперечності в економічному дослідженні – закон, який є найважливішим інструментом пізнання глибинної сутності економічних явищ і процесів, економічних систем, соціальної та економічної природи людини, шляхом розгалуження цілого на суперечності, виділення двох найважливіших взаємно суперечливих сторін, їх боротьба та злиття в нову категорію. Як логічний закон, закон суперечності стверджує, що жодне висловлювання, речення та їх […]...
24. Трансформаційна криза Трансформаційна криза – криза всіх підсистем (продуктивних сил, техніко-економічних, організаційно-економічних відносин і відносин економічної власності, а також господарського механізму) економічної системи, внаслідок чого у разі проведення хибних реформ істотно знижуються рівень і якість життя переважної більшості населення. Така криза проявляється кризою системи надбудовних відносин – соціальних, правових, політичних, ідеологічних, культурних та ін. Найбільше Т. к. […]...
25. Соціальні суперечності Соціальні суперечності – діалектична взаємодія різних соціальних верств і груп та окремих індивідів всередині них, які мають протилежні потреби, інтереси та цілі в межах соціальної системи, внаслідок якої (взаємодії) відбувається розвиток цієї системи та її перехід в іншу. С. с. виступають рушійною силою розвитку соціальної системи, але проходять при цьому такі етапи еволюції: тотожність і […]...
26. Закон необхідної різноманітності Закон необхідної різноманітності – сформульований Р. Ешбі закон, згідно з яким для досягнення стійкого передбаченого результату необхідно, щоб різноманітність системи, якою управляють, повинна бути, у крайньому разі, такою ж, як і різноманітність діяльності, якою управляють. Звуженим варіантом цього закону є обгрунтоване Я. Тінбергеном положення про те, що кількість інструментів економічної політики повинна бути більшою або […]...
27. Індустріального суспільства концепція Індустріального суспільства концепція – концепція, в якій за основу класифікації суспільства прийнято розвиток машинної техніки і великого промислового виробництва, але ігнорується або применшується вирішальна роль відносин економічної власності на засоби виробництва. Виникла в середині XX ст. Значний внесок у розробку І. с. к. зробили Дж. Гелбрейт, У. Ростоу, С. Кузнец, А. Арон, що надавало усій […]...
28. Як Л. Мізес характеризує варіант сучасного економічного устрою? Історія економічних вчень НЕОЛІБЕРАЛІЗМ Як Л. Мізес характеризує варіант сучасного економічного устрою? Мізес послідовно розглядає варіанти сучасного економічного устрою – ринкову та неринкову економіки. У ринковій системі Мізес розглядає проблему еволюції і роль приватної власності в господарській діяльності. Приватна власність, на його думку, є необхідним реквізитом цивілізації і матеріального добробуту. Соціальна роль приватної власності полягає […]...
29. Законодавчі збори Політологічний словник Законодавчі збори – назва однопалатного парламенту в Сальвадорі, а також законодавчої влади в ряді суб’єктів, наприклад, Російської Федерації (Кабардино-Балкарія, Красноярський край, Нижньогородська область тощо). М. Головатий...
30. Принцип історизму в економічному дослідженні Принцип історизму в економічному дослідженні – принцип діалектики, який передбачає вивчення генезису (а отже, передумов) певної економічної системи (її окремих підсистем та елементів); основних стадій та етапів її еволюції; законів і закономірностей розвитку та функціонування і, відповідно, суперечностей; кількісно-якісних і сутнісних перетворень і переходу до принципово нової економічної системи; історії понять і категорій, які відображають […]...
31. Взаємодії теорія Взаємодії теорія – концепція західних учених, в якій розвиток суспільства загалом і економічної системи зокрема пояснюється взаємодією різноманітних та рівноправних факторів природи, технологічного способу виробництва й суспільних відносин (правових, політичних, національних, духовних, психологічних тощо) і заперечуються закономірності економічного розвитку, вирішальна роль відносин власності. Висунули й обгрунтували В. т. наприкінці XIX ст. американський соціолог У. Огберн, […]...
32. ДЕТЕРМІНІЗМ ГЕОГРАФІЧНИЙ Екологія – охорона природи ДЕТЕРМІНІЗМ ГЕОГРАФІЧНИЙ – 1) філософський принцип, що стверджує причинну зумовленість усіх явищ природи, суспільства й мислення, пояснює явища сусп. життя, у т. ч. форми природокористування, особливостями прир. середовища та геогр. положенням місцевості, розглядає геогр. середовище як головну, визначальну силу розвитку людського суспільства. Як і вульгарний географізм, Д. г. не прийнятний. Однак […]...
33. Система зворотних зв’язків Система зворотних зв’язків – принцип побудови сучасних розвинених національних економічних систем, який дає можливість досліджувати результати впливу функціонування та розвитку окремих її підсистем на характер {соціально-економічний зміст) розвитку цілісної економічної системи, а отже, враховувати відмінність між метою такого впливу та її результатом. Найповніше на характер розвитку національної економічної системи впливають такі підсистеми, як господарський механізм, […]...
34. Прогнозування економічне Прогнозування економічне (від грец. prognosis – передбачення) – спосіб наукового передбачення основних напрямків розвитку економічної системи або її окремих елементів. Найважливіші функції П. е.: з’ясування основних шляхів і перспектив еволюції економічної системи, можливих структурних змін у ній, пріоритетних напрямків соціально-економічного прогресу; виявлення і обгрунтування альтернативних шляхів розвитку системи та показників її еволюції; оцінка можливих соціально-економічних […]...
35. Ленін, (Ульянов) Володимир Ілліч Ленін (Ульянов) Володимир Ілліч (1870-1924) – відомий російський економіст, політик, філософ і соціолог, засновник і керівник першої радянської держави. Зробив певний внесок у розвиток методології політекономічного дослідження: 1) виділив суперечності як ядро діалектики, визначив закон єдності і боротьби суперечностей як закон пізнання і застосував принцип суперечності в аналізі багатьох конкретних явищ і процесів. Зокрема, Л. […]...
36. Соціально-економічна відокремленість виробників Соціально-економічна відокремленість виробників – власність окремих товаровиробників на засоби виробництва та результати праці, яка дає змогу самостійно вирішувати питання господарської діяльності (що, як і в якому обсязі виробляти) та управління власністю. Характер відокремленості (повна або часткова) залежить від панівного типу власності. З погляду продуктивних сил відокремленість виробництва зумовлюється насамперед неоднорідністю праці; з боку техніко-економічних відносин […]...
37. Яку роль відводили представники нової історичної школи державі? Історія економічних вчень ІСТОРИЧНА ШКОЛА Яку роль відводили представники нової історичної школи державі? Найбільшою заслугою економістів нової історичної школи було те, що вони задовго до Дж. М. Кейнса поставили питання про регулюючу й спрямовану роль держави у господарському житті суспільства. Г. Шмоллер, наприклад, стверджував, що Прусська держава – це основна сила розвитку суспільства, найвагоміший речовий […]...
38. Ринковий соціалізм Ринковий соціалізм – одна з концепцій побудови соціалізму, яка передбачає проведення соціально-економічної політики з використанням методів як централізованого планового управління економікою країни так і розвитку товарно-грошових ринкових відносин, визнає плюралізм власності, в т. ч. й приватної, необхідність конкуренції між товаровиробниками й іншими атрибутами соціально-ринкової системи. Теорія Р. с. розроблялась і пропагувалась на Заході в 60-х […]...
39. Тероризм економічний Тероризм економічний – колективно і суспільно небезпечні в національному (в т. ч. регіональному та місцевому) або міжнародному масштабах дії, що призводять до порушень функціонування та розвитку чи руйнування окремих елементів економічної системи або системи загалом, а також носіїв цих систем – окремих громадян, трудових колективів, соціальних верств і груп. Основними формами вияву Т. е. на […]...
40. Базис економічний Базис економічний – сукупність історично визначених економічних відносин (техніко – економічних, організаційно-економічних і відносин економічної власності), які становлять економічну структуру суспільства у взаємодії з розвитком продуктивних сил. (Див. Техніко – економічні відносини; Організаційно-економічні відносини; Економічна власність). В історії розвитку людської цивілізації існувало декілька Б. е.: первіснообщинного ладу, рабовласницького, феодального і капіталістичного способів виробництва, а нині […]...