СЕРЕДОВИЩЕ ВНУТРІШНЬО-КВАРТИРНЕ

Related posts:

1. ВНУТРІШНЬО-КВАРТИРНЕ СЕРЕДОВИЩЕ Екологія – охорона природи ВНУТРІШНЬО-КВАРТИРНЕ СЕРЕДОВИЩЕ – див. Середовище внутрішньо-квартирне....
2. ВЗАЄМОДІЯ ЧИННИКІВ Екологія – охорона природи ВЗАЄМОДІЯ ЧИННИКІВ – одна з характерних особливостей екол. чинників. Чинники природного середовища, об’єднані в складні комплекси, пов’язані між собою так, що зміна одного з них спричинює зміну ін. Так, зміна освітлення викликає зміну т-ри повітря, його вологості тощо. Грунтові умови великою мірою визначаються кліматом (грунтове повітря, грунтова вологість, т-ра грунту, мікробіол. […]...
3. СЕРЕДОВИЩЕ АРТЕПРИРОДНЕ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ АРТЕПРИРОДНЕ – штучно створене оточення людей, яке складається з суто техн. (споруди, будинки, асфальт шляхів, штучне освітлення) та прир. (повітря, прир. освітлення тощо) елементів....
4. СЕРЕДОВИЩЕ АРХІТЕКТУРНО-ЛАНДШАФТНЕ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ АРХІТЕКТУРНО-ЛАНДШАФТНЕ – поєднання прир. умов та буд.-архіт. форм, які разом створюють передумови для госп. та побут, діяльності людини....
5. ХВОРОБИ ПРОФЕСІЙНІ Екологія – охорона природи ХВОРОБИ ПРОФЕСІЙНІ – захворювання, зумовлені впливом на організм людини несприятливих чинників виробничої сфери в процесі її трудової діяльності (напр.: хім. токс. речовини; виробничий пил; фіз. чинники – шум, вібрація, високі чи низькі т-ри, ел.-магн., йонізуюче чи лазерне випромінювання, ультразвук, електр. поле тощо; біол. виробничі чинники – антибіотики, дріжджові гриби, ферментні препарати; […]...
6. УТИЛІЗАЦІЯ ПОБУТОВИХ ВІДХОДІВ Екологія – охорона природи УТИЛІЗАЦІЯ ПОБУТОВИХ ВІДХОДІВ – вилучення з побут, відходів цінних (метали) та негорючих (скло) компонентів з наступним спалюванням або зброджуванням орг. речовин з метою добування енергії (біогаз) чи сировини для виробництва будматеріалів, компостів тощо....
7. СЕРЕДОВИЩЕ АГРЕСИВНЕ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ АГРЕСИВНЕ – будь-яке середовище, що спричинює або посилює корозію металів чи виробів з них, унаслідок фіз.-хім. або біол. впливів....
8. АБІОТИЧНЕ СЕРЕДОВИЩЕ Екологія – охорона природи АБІОТИЧНЕ СЕРЕДОВИЩЕ – сукупність неорг. умов (чинників) існування організмів (сонячне світло, тепло, материнська порода, повітря, вода тощо)....
9. РЕЖИМ ЕКОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи РЕЖИМ ЕКОЛОГІЧНИЙ – хід зміни чинників середовища, кільк. градації екол. чинників, їх сезонні зміни, тривалість прояву. Напр., для росту й розвитку рослин найсуттєвішими є Р. е. вологості, освітлення, трофності тощо....
10. СЕРЕДОВИЩЕ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ – комплекс прир. у прир.-антроп. та соц.-екон. чинників, що впливають на людину....
11. ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ Екологія – охорона природи ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ – сукупність природних та змінених людиною абіотичних і біотичних чинників, які справляють безпосередній або опосередкований вплив на людину та народногосподарську діяльність....
12. СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ – умови існування (сукупність абіотичних та біотичних чинників) окремого організму або біоценозу загалом, що впливають на їхній ріст і розвиток....
13. ЧИННИК БІОГЕННИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК БІОГЕННИЙ – група чинників-1, пов’язаних як з прямим, так і з опосередкованим впливом живих організмів на середовище нині та в минулий час (сукупність біол., біотичних та біоценотичних чинників)....
14. СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ ТА ЙОГО ЧИННИКИ Розділ 5. ОРГАНІЗМИ І СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ Тема 1. ОРГАНІЗМИ І СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ § 55. СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ ТА ЙОГО ЧИННИКИ Середовище існування живих організмів. Частина природи, яка оточує живий організм і з якою він взаємопов’язаний, називається середовищем існування (середовищем життя). Для життя рослинам необхідні кисень, вуглекислий газ, вода, мінеральні речовини, сонячне світло, тепло. Наявність цих умов […]...
15. СТАБІЛЬНІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи СТАБІЛЬНІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА – здатність екосистеми протистояти коливанням абіотичних і біотичних чинників середовища, включаючи антроп. впливи. С. е. можна розглядати як екол. рівновагу, тобто відносну стійкість видового складу живих організмів, їх чисельність, продуктивність, розподіл у просторі, а також сезонних змін, біол. колообігу речовин та ін. біол. процесів у будь-яких прир. угрупованнях....
16. Екологічний оптимум – Середовище існування. Фактори середовища МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ Розділ 3 БІОГЕОЦЕНОТИЧНИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ ТА МІСЦЕ ЛЮДИНИ В НЬОМУ 3.1.2. Середовище існування. Фактори середовища Екологічний оптимум Екологічні чинники поділяються на постійні (гравітація) і непостійні (більшість абіотичних, всі біотичні та антропогенні). Параметри (інтенсивність дії) непостійних чинників змінюються в певних межах. Вплив екологічного чинника на організм (екосистему) залежить від його природи та інтенсивності. […]...
17. ПЕРЕРОБКА ВІДХОДІВ Екологія – охорона природи ПЕРЕРОБКА ВІДХОДІВ – мех., фіз. – хім. та біол. перетворення пром. та побут, (комунальних) відходів з метою нейтралізації шкідливих компонентів або вилучення з відходів корисних компонентів, придатних для повторного використання....
18. БІОДИНАМІЧНА СИСТЕМА ЗЕМЛЕРОБСТВА Екологія – охорона природи БІОДИНАМІЧНА СИСТЕМА ЗЕМЛЕРОБСТВА – система землеробства, що грунтується на основних теор. положеннях Рудольфа Штайнера. Згідно з цією системою необхідні продукти рослинного походження отримують у замкненому циклі с.-г. виробництва без застосування мін. добрив. З бур’янами борються мех. і біол. методами, із шкідниками агрокультур – засобами природного походження. У Б. с. з. важливі […]...
19. БІОДЕГРАДАЦІЯ Екологія – охорона природи БІОДЕГРАДАЦІЯ – властивість певних матеріалів чи об’єктів змінювати свої структуру або якість під впливом біол. чинників....
20. СЕРЕДОВИЩЕ СОЦІАЛЬНІ Соціологія короткий енциклопедичний словник СЕРЕДОВИЩЕ СОЦІАЛЬНІ – сукупність соціальних умов життєдіяльності людини, що виливають на її свідомість і поведінку. Поняття “С. с.” є видовим стосовно більш заг. поняття “середовище”, змістом якого є все те, що оточує річ, рослину, тварину або людину і впливає на них безпосередньо чи опосередковано. Вплив або дія на що-небудь с; найважливішою […]...
21. АЕРОТЕНК Екологія – охорона природи АЕРОТЕНК – спец, споруда або резервуар для біол. очищення стічних вод фільтруванням їх крізь крупнозернисті матеріали, які містять аеробні мікроорганізми, або продуванням повітря....
22. РОСЛИНИ І НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ Довідник з біології РОСЛИНИ РОСЛИНИ І НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ Всі етапи зростання і розвитку рослин здійснюються в тісній взаємодії з умовами навколишнього середовища. Найбільше на них впливають абіотичні фактори, тобто чинники неживої при­роди: вміст в грунті води та мінеральних солей, світло, темпера­тура, насиченість повітря киснем і вуглекислим газом. Ставлення різних видів рослин до перерахованих чинників неоднакове. […]...
23. АКУМУЛЯЦІЯ Екологія – охорона природи АКУМУЛЯЦІЯ – процес нагромадження на поверхні Землі, в організмах, на дні прир. і штучних водних басейнів, у відстійниках інж. споруд продуктів ерозії та абразії, води, солей, Орг. решток, різноманітних забрудників внаслідок діяльності вітру, вод, що течуть, льодовиків, вулканів, моря та ін. геол. і біол. чинників....
24. СЕРЕДОВИЩЕ ЖИВИЛЬНЕ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ ЖИВИЛЬНЕ – середовище, яке застосовують для вирощування мікроорганізмів. Для приготування С. ж. використовують агар, желатин, хім. сполуки, різну рослинну та тваринну сировину тощо....
25. РЕТРОГРЕСІЯ Екологія – охорона природи РЕТРОГРЕСІЯ – процес зміни видового і кільк. складу рослинності, пов’язаний з її поступовим руйнуванням фіз., хім. або біол. чинниками. Першими деградують або зникають не найстійкіші до цих чинників види....
26. БІОЛОГІЧНІ РИТМИ Екологія – охорона природи БІОЛОГІЧНІ РИТМИ – біоритми, цикл, коливання інтенсивності й характеру біол. процесів і явищ, що спостерігаються майже в усіх тварин, рослин, мікроорганізмів тощо. Значною мірою відповідають цикл, змінам напруженості чинників довкілля. Є важливою пристосовницькою ознакою організмів....
27. ХРОНОБІОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ХРОНОБІОЛОГІЯ – розділ біології, який вивчає умови виникнення, природу, закономірності і значення різних біол. ритмів. Як галузь біології, X. опрацьовує закони перебігу періодично повторюваних біол. процесів і поведінки різних біол. систем у часі. Біол. ритми, які дуже поширені в живій природі, їх взаємодія один з одним та з умовами середовища, що […]...
28. СЕРЕДОВИЩЕ ПРИРОДНО-АНТРОПОГЕННЕ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ ПРИРОДНО-АНТРОПОГЕННЕ – усі модифікації прир. середовища внаслідок цілеспрямованого та опосередкованого впливу діяльності людини. Характеризується зниженням або відсутністю властивостей самовідновлення і без постійного регулюючого впливу людини поступово руйнується....
29. РЕСУРСИ БІОЛОГІЧНІ Екологія – охорона природи РЕСУРСИ БІОЛОГІЧНІ – біол. компоненти біосфери, створені життєдіяльністю продуцентів, консументів і редуцентів. До Р. б. належать продукти харчування людей, корм для тварин, с.-г. сировина для пром-сті й органогенні корисні копалини. Р. б. кількісно відтворювані завдяки розмноженню, росту тощо, однак якісно вони практично невідновні....
30. БІОТЕХНОЛОГІЯ Екологія – охорона природи БІОТЕХНОЛОГІЯ – 1) прикладні мікробіологія і біохімія; 2) сукупність пром. методів, що використовують живі організми і біол. процеси для виробництва цінних для нар. госп-ва продуктів. Прикладами таких методів можуть бути мікробіол. синтез ферментів, вітамінів, амінокислот, антибіотиків тощо. Перспективним є пром. добування ін. біол. активних речовин (напр., гормональних препаратів, стимуляторів імунітету) методами […]...
31. ГЕНОСТАЗ Екологія – охорона природи ГЕНОСТАЗ – здатність ген. системи біосфери зберігати і відтворювати свої структуру і функції в процесі істор. розвитку планетарної біол. системи та її пристосування до нових біотичних і абіотичних умов довкілля. Г. є результатом взаємодії біол. механізмів, які діють на рівні макромолекул, клітин, організмів, популяцій, біоценозів. Г. відображає дію заг. законів збереження […]...
32. БЕЗПЛІДДЯ Екологія – охорона природи БЕЗПЛІДДЯ – повна або часткова втрата організмом здатності утворювати життєздатні статеві клітини (гамети) або відтворювати потомство. Нерідко є наслідком забруднення довкілля, виникає під впливом несприятливих біол., фіз., хім. та ін. чинників....
33. БІОФІЛЬТР Екологія – охорона природи БІОФІЛЬТР – фільтр для біол. очищення стічних вод. Це споруда (резервуар) з подвійним дном, заповнена на висоту до 2 м фільтрувальним матеріалом (котельним шлаком, керамзитом тощо). Під час пропускання стічних вод на поверхні фільтрувального матеріалу утворюється плівка з бактерій і грибів, які окиснюють і мінералізують орг. речовини цих вод. Повітря надходить […]...
34. СЕРЕДОВИЩЕ РОЗВИТКУ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ РОЗВИТКУ – усі модифікації прир. середовища, створені людиною (госп. угіддя, зелені насадження, рекультивовані землі тощо), споруди, транспортні і пром. об’єкти, світ речей, що оточує людину і впливає на неї. Характеризується відсутністю властивостей самовідновлення й саморегуляції, поступово порушується без постійного регулюючого впливу з боку ЛЮДИНИ....
35. БІОМЕТРІЯ Екологія – охорона природи БІОМЕТРІЯ – галузь біології, що вивчає статистичний аналіз групових біол. явищ, розділ варіаційної статистики, методами якої (теорія ймовірностей, математична статистика) обробляють експериментальні дані спостережень та проводять планування кількісних експериментів. Основний метод Б. полягає у виборі певної статистичної моделі, перевірці відповідності її експериментальним біол. даним та в аналізі стат. і біол. результатів, […]...
36. Закони соціальні – внутрішньо необхідні Закони соціальні – внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між продуктивними силами та елементами системи суспільних відносин (економічних, соціальних, правових, політичних та ін.). Розрізняють передусім три основні типи З. е.: 1) всезагальні; 2) загальні; 3) специфічні, або стадійні. До першого належать закони, які діють в усіх суспільно-економічних формаціях і охоплюють усі елементи (підсистеми) суспільних відносин […]...
37. ЕЛІМІНАЦІЯ Екологія – охорона природи ЕЛІМІНАЦІЯ – загибель організмів унаслідок впливу різних абіотичних і біотичних чинників довкілля. Е. подають величиною, оберненою до виживання. Розрізняють Е. заг. (не вибіркову) і вибіркову. Заг. Е. – це вплив на популяцію чинників довкілля граничної інтенсивності, що переважає над екол. пластичністю виду, внаслідок чого відбувається масова загибель особин незалежно від їхніх […]...
38. РАДІОАКТИВНІСТЬ ПРИРОДНА Екологія – охорона природи РАДІОАКТИВНІСТЬ ПРИРОДНА – наявність у земній корі, грунті, повітрі, в рослинних і тваринних організмах радіонуклідів прир. походження, а також радіонуклідів, які безперервно утворюються під час взаємодії косм. випромінювання з ядрами атомів. У гір. породах міститься значна частина прир. радіонуклідів. Рівень радіоактивності гір. порід і грунтів варіює в широких межах, що пов’язано […]...
39. СЕРЕДОВИЩЕ ЗОВНІШНЄ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ ЗОВНІШНЄ – все те, що знаходиться поза даним об’єктом....
40. СЕРЕДОВИЩЕ АБІОТИЧНЕ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ АБІОТИЧНЕ – неорг. фіз.-хім. основа середовища....