СЕЗОННА ЗАЛЕЖНІСТЬ

Related posts:

1. СЕЗОННА ГЛИБИНА ПРОМЕРЗАННЯ Екологія – охорона природи СЕЗОННА ГЛИБИНА ПРОМЕРЗАННЯ – див. Глибина промерзання сезонна....
2. СЕЗОННА (РІЧНА) ДИНАМІКА ЕКОСИСТЕМ Екологія – охорона природи СЕЗОННА (РІЧНА) ДИНАМІКА ЕКОСИСТЕМ – див. Динаміка екосистем сезонна (річна)....
3. ТРУТНЕВИЙ РОЗПЛІД ТРУТНЕВИЙ РОЗПЛІД – яйця, відкладені в трутневі чарунки, що за обсягом трохи більші за бджолині. Відкритий Т. р. легко відрізнити від бджолиного: личинки трутнів значно більші; у закритому – опуклі кришечки. Іноді матка відкладає незапліднені яйця в бджолині чарунки й бджоли запечатують їх особливо опуклими кришечками (горбатий розплід). Т. р. розташований зазвичай на краях рамок. […]...
4. ГЛИБИНА ПРОМЕРЗАННЯ СЕЗОННА Екологія – охорона природи ГЛИБИНА ПРОМЕРЗАННЯ СЕЗОННА – глибина промерзання грунту в зимовий період....
5. ВУЛИКОВІ БДЖОЛИ ВУЛИКОВІ БДЖОЛИ – бджоли, які не вилітають за узятком, а працюють у вулику: чистять чарунки, вигодовують розплід, переробляють нектар тощо. Роботу всередині вулика проводять молоді бджоли віком 3-10 днів і старі бджоли. Кількість В. б. в одній сім’ї не буває постійною. Це залежить від віку бджіл, фізіологічних змін у їхніх організмах, зовнішніх умов, температури повітря, […]...
6. ДИНАМІКА ЕКОСИСТЕМ СЕЗОННА (РІЧНА) Екологія – охорона природи ДИНАМІКА ЕКОСИСТЕМ СЕЗОННА (РІЧНА) – одна з форм цикл, (періодичних) змін у біотичному угрупованні (добові, сезонні, погодно-т-рні тощо), що пов’язані зі змінами пір року....
7. РОЗПЛІД БДЖОЛИНИЙ РОЗПЛІД БДЖОЛИНИЙ – запліднені яйця, личинки й лялечки робочих бджіл, які знаходяться в чарунках стільників у гнізді бджіл. Ріст бджолосімей, поповнення їх молодими бджолами прямо залежать від кількості Р. б. у гнізді. У період зимівлі, з кінця лютого, а при сприятливих умовах і раніше, матка починає відкладати в чарунки стільників запліднені яйця, з яких виходять […]...
8. ТРУТНІ ТРУТНІ – тимчасові члени бджолиної сім’ї, кількість яких залежить від віку матки, сили сім’ї, стану гнізда, якості стільників. Черевце Т. тупе, а не овальне, крила виходять за його межі, очі великі та складні, у них немає жала. Довжина тіла Т. складає 15-17 мм, а вага – близько 200 мг. Т., як і матка, не здатен […]...
9. ТЕПЛОТВОРЕННЯ У БДЖІЛ ТЕПЛОТВОРЕННЯ У БДЖІЛ – має величезне значення для бджолосім’ї. Організм бджоли може регулювати температуру тіла: знижувати до 12 °С і нижче та підвищувати до 44 °С. При цьому не завжди спостерігається пряма залежність між температурою тіла й температурою навколишнього середовища. Так, у зимовий період у стані спокою температура в клубі бджіл може становити 12 °С, […]...
10. БДЖОЛИ КРИМСЬКІ БДЖОЛИ КРИМСЬКІ – живуть у гірських районах Кримського півострова. За біологічними й морфологічними ознаками Б. к. займають середнє місце між бджолами Кавказу й українськими. Так, довжина хоботка в них трохи менша, ніж в абхазьких бджіл, але майже дорівнює довжині хоботка сірих грузинських бджіл. Б. к. дуже миролюбні. Не схильні до злодійства. Б. к. добре вирощують […]...
11. СИЛЬНА СІМ’Я СИЛЬНА СІМ’Я – бджолина сім’я, у якій після формування гнізд на зиму бджоли займають близько 14 рамок. Навесні такі сім’ї займають 8 рамок, улітку, перед медозбором, – 20 і більше. С. с. краще зимують, менше споживають корму, тому що гніздо обігрівається краще, добре облітуються навесні й швидко набирають силу. У С. с. створюються прекрасні умови […]...
12. ГНІЗДО БДЖІЛ ГНІЗДО БДЖІЛ – частина стільників у вулику, на якій зосереджується життя всієї бджолосім’ї. Зазвичай ці стільники зайняті розплодом і кормами. Г. б. складається з декількох вертикально розташованих стільників із вуличками між ними у 8-12 мм. Температура Г., як правило, більш-менш рівна незалежно від зовнішньої температури повітря. Оптимальна температура для життєдіяльності бджіл у той період, коли […]...
13. ЗАПЕЧАТАНИЙ РОЗПЛІД ЗАПЕЧАТАНИЙ РОЗПЛІД – личинки й лялечки в запечатаних восковими кришечками чарунках. На шостий день життя личинки, коли вона вже приймає корм, бджоли запечатують її пористою кришечкою, що складається з воску й перги. Трутневий розплід бджоли запечатують опуклими кришечками, бджолиний – пласкими....
14. СІМ’Я БДЖІЛ СІМ’Я БДЖІЛ – біологічна одиниця, між окремими особинами якої існує тісний взаємозв’язок. Жити окремо бджоли, матка та трутні не можуть. В одній С. б. налічується 1 матка, до 80 тис. бджіл і кілька сотень трутнів. Матка виконує лише одну функцію – відкладає запліднені яйця, з яких виходять робочі бджоли або матки, з незапліднених – трутні. […]...
15. РІСТ БДЖОЛИНИХ СІМЕЙ РІСТ БДЖОЛИНИХ СІМЕЙ – визначається кількістю бджіл в одній бджолосім’ї. Р. б. с. залежить від кількості молодих бджіл, які з’являються на світ, і тих, що вмирають. У сильній і середній сім’ї, як правило, у день виводиться 1/12 частина наявного в гнізді печатного розплоду. Відхід бджіл підраховують, виходячи із середнього життя бджоли: у сильних сім’ях воно […]...
16. ПРИСТОСОВАНІСТЬ РІЗНИХ ПОРІД БДЖІЛ ДО ПОШУКУ УЗЯТКУ ПРИСТОСОВАНІСТЬ РІЗНИХ ПОРІД БДЖІЛ ДО ПОШУКУ УЗЯТКУ – залежить від біологічних особливостей порід і кліматичних умов тієї місцевості, де вони живуть. Найактивнішими в пошуку узятку вважаються кіпрські, сірі гірські, країнські й Італійські породи бджіл. Кіпрські*місцеві бджоли були змушені пристосуватися до первинних умов перебування, де медоносна рослинність відрізнялася бідністю, що виробило в них крайню злобливість. Через […]...
17. ВИКИДАННЯ РОЗПЛОДУ ВИКИДАННЯ РОЗПЛОДУ – спостерігається при неблагополучності сім’ї або при захворюванні бджіл. Так, при європейському гнильці й мішочницькому розплоді хворі личинки й лялечки гинуть, втрачають природне забарвлення, відстають від стінок і дна чарунок. Бджоли викидають їх із вулика. При американському гнильці личинки й лялечки втрачають свою форму, їхні оболонки стають тендітними. Бджоли не можуть витягти личинки […]...
18. НАПРЯМОК ЛІТАННЯ БДЖІЛ НАПРЯМОК ЛІТАННЯ БДЖІЛ – залежить від джерела узятку. Перші вильоти роблять бджоли-розвідниці. Вони досліджують місцевість у пошуках нектару й пилку. Знайшовши рослину, яка виділяє достатню кількість нектару або пилку, бджола починає шукати квітки цього виду рослини та збирати корм. Повернувшись до вулика, вона “танцем” сповіщає літних бджіл про наявність у природі узятку. Бджоли вилітають на […]...
19. ТРУТНЕВА ВОЩИНА ТРУТНЕВА ВОЩИНА – стільник, який складається з трутневих чарунок, діаметр яких у середньому складає 7 мм, глибина – 16 мм. Чарунки для виведення трутнів бджоли зазвичай будують у кутах або внизу рамок, якщо вони навощені не цілими листами. У трутневі чарунки бджоли пергу не складають. Будівництвом трутневих чарунок бджоли займаються в період ройового інстинкту, а […]...
20. МАТОЧНИКИ МАТОЧНИКИ – воскові чарунки, що їх бджоли відбудовують для виведення маток. М. бувають ройові й норицеві. При виникненні в сім’ї ройового стану бджоли будують ройові М., що їх можна побачити в гнізді з боків стільників. При раптовій втраті матки бджоли будують норицеві М. на бджолиних засіяних чарунках або чарунках, зайнятих молодими личинками. Ройові М. мають […]...
21. ЗАГРАТОВУВАННЯ ЛЬОТКА ЗАГРАТОВУВАННЯ ЛЬОТКА – необхідне, щоб запобігти проникненню гризунів у вулик в осінньо-зимовий період. 3. л. проводять при збиранні гнізд на зимівлю. Льотковий загороджувач установлюють таким чином, щоб бджоли могли вільно проходити. 3. л. проводять під час перевезення пасік на основні медоноси. У цьому випадку це необхідно, щоб бджоли не виходили з вуликів. Або ж використовують […]...
22. РЕФЛЕКСИ РЕФЛЕКСИ – реакція організму на подразники зовнішнього середовища. Р. бувають уроджені, що передаються з покоління в покоління (безумовні), і придбані протягом життя (умовні). Умовні Р. виробляються в бджіл на основі безумовних. Умовний Р. можна виробити в бджіл на запах, колір, місце, але при цьому вони повинні одержувати підкріплення (безумовний Р.) у вигляді їжі. Умовні Р., […]...
23. ПІДГОТОВКА БДЖОЛОСІМЕЙ ДО ГОЛОВНОГО УЗЯТКУ ПІДГОТОВКА БДЖОЛОСІМЕЙ ДО ГОЛОВНОГО УЗЯТКУ – нарощування сили сімей до початку узятку. Ця робота проводиться залежно від типу узятку, його особливостей у цій місцевості, часу головного узятку й системи вуликів на пасіці. Основною умовою в цій роботі має бути забезпечення бджолиних сімей у весняно-літній період безперервним узятком. Необхідно використовувати будь-яку можливість для одержання товарних медів. […]...
24. ВІДНОВЛЕННЯ СТІЛЬНИКІВ ВІДНОВЛЕННЯ СТІЛЬНИКІВ – тонкий шар нового білого воску, нанесений на краї стільників, особливо у верхній частині рамок. Таке зустрічається при рясному узятку, коли бджоли приносять у гніздо багато нектару. У зв’язку з дим підвищується восковидільна здатність бджіл, вони добудовують стільники, щоб розмістити більше меду в гнізді. Поява оновлених стільників у гнізді – ознака доброго узятку....
25. ДРЕСИРУВАННЯ БДЖІЛ ДРЕСИРУВАННЯ БДЖІЛ – шляхом численних експериментів було встановлено, що бджоли дресируються на запах. Д. б. важливе для запилення ними сільськогосподарських культур як у полі, так і в теплиці. Без запилення бджолами деяких культурних рослин знизилися б урожаї цих культур або ж вони не плодоносили б зовсім. Розміщення на пасіці стільників з ароматизованим сиропом, а потім […]...
26. БДЖОЛИ ІТАЛІЙСЬКІ БДЖОЛИ ІТАЛІЙСЬКІ – за останні 150 років порода поширилася в усьому світі. Назва породи свідчить про батьківщину цих бджіл. Поширені в Німеччині, США, Канаді, Новій Зеландії, добре переносять середньоазіатський теплий клімат, у холодніших регіонах з довгою зимою погано зимують, піддаються захворюванню нозематозом більше, ніж місцеві бджоли. Продуктивність виявилася нижчою, ніж у середньоросійських і кавказьких. Забарвлення […]...
27. ВИТРАТИ КОРМУ БДЖОЛОСІМ’Ї В ПЕРІОД ЗИМІВЛІ ВИТРАТИ КОРМУ БДЖОЛОСІМ’Ї В ПЕРІОД ЗИМІВЛІ – залежать від сили бджолосім’ї, тривалості й умов зимівлі, кількості нарощуваного розплоду восени й на початку весни. Сильні сім’ї з молодими матками за вересень – жовтень споживають до 4-5 кг корму. Узимку бджоли поїдають неоднакову кількість корму. З листопада по лютий – 600-700 г на місяць, у лютому – […]...
28. ЗАПОВНЕННЯ МЕДЯНОГО ЗОБКА ЗАПОВНЕННЯ МЕДЯНОГО ЗОБКА – у різних випадках воно є неоднаковим. Зобок зазвичай вміщає в себе близько 60 мг меду, ройові бджоли зазвичай беруть близько 43 мг меду, літні бджоли при сильному узятку вміщають у зобок близько 48 мг нектару, при слабкому – не більше ніж 20 мг. Наповнення зобка водою залежить від навколишньої температури. Так, […]...
29. АСПЕРГІЛЬОЗ АСПЕРГІЛЬОЗ (кам’яний розплід, кам’яна черва) – інфекційна хвороба, що супроводжується загибеллю й висиханням розплоду, а іноді й дорослих бджіл. Високою є ймовірність виникнення її на пасіках, розташованих у притінках і на вогкому грунті. Збудник хвороби – гриб – патогенний для шовковичного шовкопряда, дубового шовкопряда, багатьох видів диких комах, птахів, тварин і людей. Світло не впливає […]...
30. ГРАТЧАСТИЙ РОЗПЛІД ГРАТЧАСТИЙ РОЗПЛІД – у нормальній сім’ї бджоли викидають личинку, якщо її стать не відповідає чарунці. У такий спосіб виходить Г. р....
31. РОБОЧИЙ ДЕНЬ БДЖОЛОСІМ’Ї РОБОЧИЙ ДЕНЬ БДЖОЛОСІМ’Ї – залежить від умов зовнішнього середовища: температури повітря, наявності в природі узятку. Основне значення має стан сім’ї, кількість відкритого розплоду й місце, де розташовані вулики. Навесні, наприклад, у холодному вулику залишається більше бджіл, щоб обігрівати розплід. Улітку ж тонкостінні вулики, пофарбовані в темні тони, сильно прогріваються сонцем, і більша частина бджіл змушена […]...
32. ВИКО-ФАЦЕЛІЄВА СУМІШ ВИКО-ФАЦЕЛІЄВА СУМІШ – дає підтримувальний узяток у першій половині літа. Обидва види рослин відрізняються морозостійкістю, тому висівають їх напровесні. Нектароносність 1 га складає 40 кг. Тривалість цвітіння й медозбору залежить від цілей, для яких висаджувалася суміш. Якщо для одержання насіння вики, то бджоли збирають із фацелії нектар протягом усього періоду цвітіння, тобто 3-4 тижні, що […]...
33. ПОДІЛ СІМ’Ї НА ПІВЛЬОТУ ПОДІЛ СІМ’Ї НА ПІВЛЬОТУ (навпіл) – прийом, що дозволяє одну сім’ю розділити на дві невеликі й поступово розвинути їх у дві самостійні сильні сім’ї. Перевага цього методу полягає в тому, що дві сім’ї одержують розплід і бджіл різного віку, через що не порушується їхня життєдіяльність і вони досить швидко набирають силу. Цей метод найкраще застосовувати […]...
34. ВУЛИЧКА ВУЛИЧКА – міжрамковий простір у гнізді бджіл, у бджільницькій практиці це ще й одиниця виміру сили сім’ї, куди входить 250-300 г бджіл. У природних умовах бджоли будують стільники завтовшки 2,4-2,5 см, з величиною вулички між ними 1,2-1,3 см. Стільники, у які бджоли складають нектар, можуть бути й товщі – 3,2-3,5 см. На практиці величина В. […]...
35. НАДСТАВКИ НАДСТАВКИ – додаткові яруси, що використовують для збільшення обсягу багатокорпусних, двокорпусних, 12-рамкових вуликів й іноді вуликів-лежаків. Практика показала, що, наприклад, доцільніше використовувати на пасіках вулики з магазинними Н., які набагато легші ніж гніздові корпуси. Н. виготовляють у вигляді додаткових корпусів до багатокорпусних, других корпусів до двокорпусних, магазинів до 12-рамкового й лежаків, і Н. для секційних […]...
36. ПОЧУТТЯ ЧАСУ В БДЖІЛ ПОЧУТТЯ ЧАСУ В БДЖІЛ – розвинене дуже добре. Бджіл можна легко привчити відвідувати годівниці з підгодівлею за умови, що виставляти їх будуть щодня в той самий час. Можна також поєднати підгодівлю й виліт бджіл на пошуки корму, при цьому часовий інтервал між ними повинен бути не менше ніж 2 год. До моменту виставки підгодівлі бджоли […]...
37. ПОЇННЯ БДЖІЛ У ВУЛИКАХ ПОЇННЯ БДЖІЛ У ВУЛИКАХ – застосовують, коли в бджіл виникає потреба у воді, а вилетіти з вулика на її пошуки вони з якої-небудь причини не можуть. Завжди дають бджолам воду навесні, тому що сім’ї активізуються, споживають більше корму, у гніздах з’являється розплід, але вильоти за межі вулика ще дуже небезпечні для них, тому що стоять […]...
38. БДЖОЛИ ЛІТНІ БДЖОЛИ ЛІТНІ – бджоли, які вилітають із вулика за кормом. Б. л. на 14-21-йдень свого життя абсолютно готові до літної діяльності зі збирання нектару, води, пилку та прополісу. Але можлива готовність Б. л. працювати й на 3-й день свого життя. Це обумовлено такими факторами, як стан гнізда, сім’ї й інтенсивність узятку. Сильний узяток і мала […]...
39. БДЖОЛИ ДАЛЕКОСХІДНІ БДЖОЛИ ДАЛЕКОСХІДНІ – поширені в Приморському й Хабаровському краях, на Далекому Сході. Походять вони від українських бджіл і почасти середньоросійських. Переселенці з України завезли своїх бджіл на Далекий Схід у 70-х рр. XIX ст. За всі ці роки бджоли повністю позбулися гнильцевих захворювань і пристосувалися до умов іншого клімату й дуже сильного узятку з величезних […]...
40. СКУПЧУВАННЯ БДЖІЛ СКУПЧУВАННЯ БДЖІЛ – скупчення великої кількості бджіл біля льотка, під прилітною або за вставною дошкою, іноді під дахом. С. б. відбувається в спеку в безузятковий період або при невеликому узятку, коли в гнізді, зайнятому розплодом, підвищується температура до 37 °С і вище. С. б. відбувається тоді, коли вентиляція ними вулика вже не допомагає. Найчастіше С. […]...