Що таке національна свідомість та національна самосвідомість?
19 Що таке національна свідомість та національна самосвідомість? Що слід розуміти під національною ідеєю?
Національна свідомість є складною модернізованою системою духовних феноменів, які формуються у процесі історичного розвитку нації і відповідно відображують основні засади її буття.
Це поняття охоплює широкий спектр процесів, ідей, устремлінь, які в цілому утворюють духовний універсум нації. Його сутність – в єдності індивідуального і спільного.
У національній свідомості чітко вирізняються три основні рівні функціонування:
До найважливіших функцій національної свідомості належать: рефлексивна, пізнавальна, консолідуюча
Визнаючи важливу роль національної свідомості у процесі державотворення, зауважимо, що національне відродження – це не просто усвідомлення народом своєї етнічної єдності, національної неповторності. Воно пов’язане з усім цілеспрямованим процесом життєдіяльності людей тієї чи тієї нації, формуванням особи як суб’єкта національної свідомості.
Основними характеристиками української національної свідомості сучасні вчені вважають її цілісність, універсалізм, системність, структурну сталість, сприйнятливість до інновацій, геополітичну врівноваженість, етнокультурний плюралізм, релятивізм (здобуття знань шляхом поєднання, порівняння й протиставлення різних позицій, тобто у такий спосіб досягається не одностайність думок, а об’єктивність та неупередженість), консерватизм та енергійність.
Національна самосвідомість – усвідомлення спільнотою або окремою людиною своєї національної належності. Вона пов’язана із самоідентифікацією нації, грунтується на державній, політичній, громадянській самоідентифікації.
Національна самосвідомість може бути активним чинником державотворення. Її концептуальна сутність – концентрація національного духу в площині саморозвитку та формуванні державницької волі народу. Адже тільки усвідомивши себе як націю, ми зможемо посісти належне місце серед країн Європи.
Важливим є розуміння поняття “ідентичність”, що означає належність людини чи групи людей до певної спільноти, ототожнення себе з її нормативними і функціональними характеристиками й готовність стати репрезентантом останньої. Основні види ідентичності: індивідуальна і колективна, соціально-функціональна, реальна й уявна, постійна і тимчасова, маргінальна і стабільна.
Процес співвідношення індивіда або групи (спільноти) з певною діяльністю чи субстанційною та інституційною сферою – це ідентифікація. Результат цього процесу – ідентичність.
В етнічній ідентичності головну роль відіграють об’єктивні ідентитети (основні, сутнісні показники): расові (антропологічні), культурні (мова), психологічні (менталітет). Етнічна ідентичність завжди об’єктивна, навіть якщо людина сама себе не усвідомлює.
Головну роль у національній ідентичності відіграють суб’єктивні ідентитети – громадсько-політичні чинники, інтереси, перспективи. Національна ідентичність є динамічною. Це свідомий вибір.
Складовою національної свідомості є національна ідея – ідея нації як поліетнічної спільноти, що проживає на спільній території і має спільне громадянство. Така спільнота має власну мету, об’єднана спільною історичною долею, мовою, культурними традиціями.
Говорячи про національну ідею, ми маємо на увазі певний акумулятор прогресивних національних програм, політичних ідей, гасел і цінностей. Національна ідея визначає теоретичні засади національної свідомості.
Натомість національна меншовартість – це забуття національної ідентичності, втрата гордості за свою націю, індиферентне ставлення до національних здобутків, глибока недовіра до держави, влади, партій, реформ.
Сучасні дослідники національної ідеї вважають потрібним урахування таких чинників:
– психологічних особливостей українського народу, його ментальності;
– загальнолюдських потреб (фізіологічних, безпеки, соціальних зв’язків, самоповаги) і цінностей (істини, справедливості, любові, плюралізму, свободи думки, вибору та вчинку, свободи творчості);
– вічного прагнення людини до вдосконалення, довершеності, засвоєння загальнолюдських цінностей;
– об’єктивної потреби в консолідації народу.
Українська національна ідея, грунтуючись на національних і загальнолюдських гуманітарних цінностях, має стати концептуальним ядром стратегії гуманітарного розвитку як духовна і морально-етична квінтесенція національної самосвідомості українців та поєднаних з ними спільною історичною долею інших етносів України.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...