СИСТЕМА САПРОБНОСТІ

Related posts:

1. ОЦІНКА ЗБИТКІВ ВІД ЗАБРУДНЕННЯ Екологія – охорона природи ОЦІНКА ЗБИТКІВ ВІД ЗАБРУДНЕННЯ – визначення втрат у пром. виробництві, кількості та якості с.-г. продукції, працездатності й стані здоров’я населення тощо, причиною чого є фіз., хім. та біол. забруднення довкіл ля. Слід пам’ятати, що О. з. в. з. середовища можлива лише в певних кінцевих величинах, у той час як шкода може […]...
2. ЗАБРУДНЕННЯ БІОЛОГІЧНЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ БІОЛОГІЧНЕ -1) привнесення в середовище і розмноження в ньому небажаних для людини організмів; 2) проникнення (прир. чи антроп.) в експлуатовані екосистеми або технол. пристрої видів організмів, не характерних для даних угруповань і зазвичай там відсутніх. Забруднення мікроорганізмами є бактеріол. забрудненням....
3. ПОТЕНЦІАЛ ТРОФІЧНИЙ Екологія – охорона природи ПОТЕНЦІАЛ ТРОФІЧНИЙ – здатність виробляти орг. речовину завдяки діяльності живих організмів у розрахунку на одиницю площі або об’єму за одиницю часу (фактично синонім біол. продуктивності – термін, що вживається в літературі із проблем якості води)....
4. ІНДИКАТОР ЗАБРУДНЕННЯ ПОВЕДІНКОВИЙ Екологія – охорона природи ІНДИКАТОР ЗАБРУДНЕННЯ ПОВЕДІНКОВИЙ – біол. індикатор забруднення (живий організм), за зміною поведінки якого можна судити про наявність забруднення (напр., зміна малюнка павутини, геометрії бджолиних стільників)....
5. ЗАБРУДНЕННЯ БІОГЕННЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ БІОГЕННЕ, забруднення біотичне – поширення певних, як правило, не бажаних для людини біогенних речовин (виділень, відмерлих організмів тощо) на території та (або) в акваторії, де їх раніше не було....
6. БІОДИНАМІЧНА СИСТЕМА ЗЕМЛЕРОБСТВА Екологія – охорона природи БІОДИНАМІЧНА СИСТЕМА ЗЕМЛЕРОБСТВА – система землеробства, що грунтується на основних теор. положеннях Рудольфа Штайнера. Згідно з цією системою необхідні продукти рослинного походження отримують у замкненому циклі с.-г. виробництва без застосування мін. добрив. З бур’янами борються мех. і біол. методами, із шкідниками агрокультур – засобами природного походження. У Б. с. з. важливі […]...
7. ОЧИЩЕННЯ ВОДИ Екологія – охорона природи ОЧИЩЕННЯ ВОДИ – усунення сторонніх домішок (у т. ч. живих організмів) з води за допомогою мех., фіз. – хім. (хлорування, озонування тощо) та біол. методів....
8. ПОКАЗНИКИ ЯКОСТІ води Екологія – охорона природи ПОКАЗНИКИ ЯКОСТІ води – сукупність біол. та фіз.-хім. характеристик води: трофосапробності, солоності та твердості, водневого показника (рН), конц. забруднювальних речовин....
9. ЕКОБІОМОРФА Екологія – охорона природи ЕКОБІОМОРФА – сукупність видів з подібними формами росту, біол. ритмами, екол.-фізіол. особливостями, які мають однакові зв’язки з середовищем та вплив на нього. Кожну Е. розглядають як непорушну єдність біоморфи, що визначається ген. природою, формою росту й біол. ритмом організмів, та екоморфи, що визначається ставленням до умов середовища....
10. ХРОНОБІОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ХРОНОБІОЛОГІЯ – розділ біології, який вивчає умови виникнення, природу, закономірності і значення різних біол. ритмів. Як галузь біології, X. опрацьовує закони перебігу періодично повторюваних біол. процесів і поведінки різних біол. систем у часі. Біол. ритми, які дуже поширені в живій природі, їх взаємодія один з одним та з умовами середовища, що […]...
11. ЗАБРУДНЕННЯ ВОДИ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ВОДИ – привнесення у воду чи утворення в ній (синтез, розмноження тощо) фіз., хім. та біол. агентів, які несприятливо впливають на середовище життя або завдають шкоди матер. цінностям....
12. ГЕНОСТАЗ Екологія – охорона природи ГЕНОСТАЗ – здатність ген. системи біосфери зберігати і відтворювати свої структуру і функції в процесі істор. розвитку планетарної біол. системи та її пристосування до нових біотичних і абіотичних умов довкілля. Г. є результатом взаємодії біол. механізмів, які діють на рівні макромолекул, клітин, організмів, популяцій, біоценозів. Г. відображає дію заг. законів збереження […]...
13. Людина та біосфера – Біосфера – найбільша жива система Природознавство Природні та штучні системи в середовищі існування людини Біосфера – найбільша жива система Людина та біосфера Діяльність людини чинить руйнівний вплив на біосферу. 1. Спалювання палива, вирубування лісів, забруднення Світового океану призводять до накопичення в атмосфері вуглекислого газу, який перешкоджає віддачі планетою тепла в космос. Це явище називається парниковим ефектом. У результаті парникового ефекту […]...
14. БІОМЕТРІЯ Екологія – охорона природи БІОМЕТРІЯ – галузь біології, що вивчає статистичний аналіз групових біол. явищ, розділ варіаційної статистики, методами якої (теорія ймовірностей, математична статистика) обробляють експериментальні дані спостережень та проводять планування кількісних експериментів. Основний метод Б. полягає у виборі певної статистичної моделі, перевірці відповідності її експериментальним біол. даним та в аналізі стат. і біол. результатів, […]...
15. ОЧИЩЕННЯ СТІЧНИХ ВОД Екологія – охорона природи ОЧИЩЕННЯ СТІЧНИХ ВОД – видалення забруднень мех., хім., біол. методами очищення та дезінфекція стічних вод від бактер. забруднення. Мех. О. с. в. забезпечує вилучення із стічних вод нерозчинних домішок (жирів, нафтопродуктів, смол тощо), розділяє стічні води на рідку й тверду фази. Хім. очищення здійснюють добавлянням у стічні води специф. реагентів, які, […]...
16. ЗНИКНЕННЯ ВИДІВ Екологія – охорона природи ЗНИКНЕННЯ ВИДІВ – вимирання певних видів тварин і рослин унаслідок прямого винищення, руйнування місць їхнього існування, забруднення довкілля тощо. У II тисячолітті з лиця Землі зникло понад 40 видів ссавців (дикий бик-тур, дикий кінь-тарпан, сумчастий вовк та ін.), близько 100 видів птахів (не літаючий голуб-дронт), а кількість зниклих видів безхребетних тварин, […]...
17. КОСМІЧНА БІОЛОГІЯ Екологія – охорона природи КОСМІЧНА БІОЛОГІЯ – комплекс біол. наук, що вивчають особливості життєдіяльності земних організмів в умовах космічного простору й в умовах польоту на космічних апаратах, принципи побудови біол. систем забезпечення життєдіяльності членів екіпажу космічних кораблів, а також досліджують позаземні форми життя....
18. РАДІОЧУТЛИВІСТЬ Екологія – охорона природи РАДІОЧУТЛИВІСТЬ – чутливість біол. об’єктів до дії йонізуючого випромінювання., яке спричинює в клітинах організмів зміни, ступінь прояву яких різний. Мірою Р. є доза опромінення, що викликає загибель 50 % клітин або організмів (ЛД50). Для різних біол. об’єктів Р. може відрізнятись у сотні і тисячі разів: ЛД50 для клітин ссавців становить 2-5 […]...
19. ОРІЄНТУВАННЯ ТВАРИН Екологія – охорона природи ОРІЄНТУВАННЯ ТВАРИН – здатність організмів визначати своє статичне положення в просторі при пересуванні та міграції. Основу О. т. становлять складні біол. процеси, які здійснюються за допомогою органів чуття, біолокації (кити, кажани), смаку та нюху (комахи, хижаки), хеморецепції складу води (риби, ракоподібні), реакцій організму на отриману з довкілля та опрацьовану ЦНС інформацію. […]...
20. ІЗОЛЯЦІЯ (У ПРИРОДІ) Екологія – охорона природи ІЗОЛЯЦІЯ (У ПРИРОДІ) – виникнення бар’єрів, які перешкоджають вільному схрещуванню організмів. 1) Процес роз’єднання двох або кількох особин одного виду. Стосується внутрішньовидових відносин, зменшуючи можливість схрещування особин даного виду; 2) роз’єднання флори і фауни суміжних геогр. зон, регіонів і обл., впливає на відносини між великою кількістю видів. І. відіграє важливу роль […]...
21. СТАБІЛЬНІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи СТАБІЛЬНІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА – здатність екосистеми протистояти коливанням абіотичних і біотичних чинників середовища, включаючи антроп. впливи. С. е. можна розглядати як екол. рівновагу, тобто відносну стійкість видового складу живих організмів, їх чисельність, продуктивність, розподіл у просторі, а також сезонних змін, біол. колообігу речовин та ін. біол. процесів у будь-яких прир. угрупованнях....
22. СИСТЕМА ОРГАНІЧНОГО СВІТУ Біологія. Комплексний довідник – підготовка до ЗНО та ДПА СИСТЕМА ОРГАНІЧНОГО СВІТУ Організми, що населяють планету Земля, надзвичайно різноманітні: рослини, гриби, тварини, бактерії. Існує близько 10 млн. видів організмів. Вони живуть у водоймах, грунтах, на поверхні суходолу, у повітрі, в інших живих організмах. В залежності від притаманних організмам особливостей будови та процесів життєдіяльності вчені поділяють […]...
23. БІОТЕЛЕМЕТРІЯ Екологія – охорона природи БІОТЕЛЕМЕТРІЯ – дистанційне дослідження біол. явищ і вимірювання біол. показників організмів за допомогою прикріпленого до них датчика. Сигнали останнього реєструються на пункті приймання інформації, де вона обробляється й аналізується. Основні галузі застосування Б.: дослідження фізіології та екології тварин, фізіології праці і спорту, космічна біологія, медицина....
24. ЧИННИК ЗАБРУДНЕННЯ ДОВКІЛЛЯ Екологія – охорона природи ЧИННИК ЗАБРУДНЕННЯ ДОВКІЛЛЯ – вплив, зумовлений інформаційним, фіз., хім. або біол. забрудненням простору, що оточує об’єкт чи суб’єкт....
25. БІОТИП Екологія – охорона природи БІОТИП – група особин у межах місцевої популяції, які мають однаковий генотип і практично подібні за всіма ознаками. Біол. типом, або життєвою формою, часто називають великі групи організмів різних систематичних категорій, які мають подібне пристосування до певних умов існування....
26. ШКАЛА ЯКОСТІ ВОДИ Екологія – охорона природи ШКАЛА ЯКОСТІ ВОДИ – індекс якості води, що враховує поширення, тривалість та ступінь її забруднення. Якість води прир. водойм зумовлює її придатність як екол. ніші для життя рослин і тварин. Наявність і дослідження індикаторних організмів у біоценозі водойми дає змогу оцінити стан і придатність її як джерела питної води, для зрошення […]...
27. ІЗОЛІНІЯ БІОІНДИКАТОРНА Екологія – охорона природи ІЗОЛІНІЯ БІОІНДИКАТОРНА – лінія, яка сполучає точки однакової реакції організмів-біоіндикаторів або біоіндикаторних угруповань на сумарне забруднення довкілля чи забруднення однією з хім. сполук....
28. ЗАБРУДНЕННЯ ЛОКАЛЬНЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ЛОКАЛЬНЕ – забруднення-1 невеликого регіону (звичайно навколо пром. підприємства, населеного пункту тощо). Розрізняють також точкове забруднення та забруднення поодинокої труби або неорганізованого джерела....
29. АВТОГАМІЯ Екологія – охорона природи АВТОГАМІЯ – біол. процес самозапилення і самозапліднення вищих рослин, а також деяких одноклітинних організмів....
30. ЗАБРУДНЕННЯ ФІЗИЧНЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ФІЗИЧНЕ – забруднення-1, пов’язане зі змінами фіз. параметрів середовища: температурно-енергет. (теплове забруднення), хвильових (світлове, шумове, ел.-магн. забруднення), радіац. (радіац. забруднення) тощо....
31. ІНДИКАТОР ЗАБРУДНЕННЯ Екологія – охорона природи ІНДИКАТОР ЗАБРУДНЕННЯ, апробіонт – фіз., хім. пристрій або біол. об’єкт, який виявляє наявність, аналізує якісний та кільк. склад забрудників у довкіллі....
32. ПОЛЯ ФІЛЬТРАЦІЇ Екологія – охорона природи ПОЛЯ ФІЛЬТРАЦІЇ – території. призначені (зазвичай спеціально влаштовані) для біол. очищення стічних вод від забруднення і, як правило, не використовуються для ін. потреб....
33. НАТУРАЛІЗАЦІЯ (біол.) Екологія – охорона природи НАТУРАЛІЗАЦІЯ (біол.) – повне закріплення акліматизованого виду в новому для нього регіоні, остаточне входження інтродуцента в екол. нішу раніше чужої йому екосистеми, пов’язане з набуттям цим видом спец. адаптацій. Найкраще Н. піддаються рослини з високими темпами росту і здатністю до швидкого розмноження (карантинні бур’яни) та тварини, які успішно витримують конкуренцію з […]...
34. ЗАБРУДНЕННЯ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ – 1) привнесення або утвор. у середовищі звичайно не характерних для нього фіз., хім., інформ. чи біол. агентів; перевищення в досліджуваний період часу прир. середньо-багаторічного рівня (у межах його граничних коливань) конц. перелічених агентів у середовищі, що нерідко призводить до негативних наслідків; 2) збільшення конц. фіз., хім., інформ. та біол. […]...
35. СИСТЕМА ОРГАНІЧНОГО СВІТУ ЯК ВІДОБРАЖЕННЯ ЙОГО ІСТОРИЧНОГО РОЗВИТКУ РОЗДІЛ 4. ОСНОВИ ЕВОЛЮЦІЙНОГО ВЧЕННЯ. ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК ОРГАНІЧНОГО СВІТУ § 54. СИСТЕМА ОРГАНІЧНОГО СВІТУ ЯК ВІДОБРАЖЕННЯ ЙОГО ІСТОРИЧНОГО РОЗВИТКУ Що таке штучна і природна системи організмів? У складі сучасної біосфери налічують близько 3 млн видів живих істот, з них тварин – понад 2 млн, рослин – близько 600 тис., решта – це гриби, прокаріоти та […]...
36. СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ ОРГАНІЗМІВ Екологія – охорона природи СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ ОРГАНІЗМІВ – вузькі морфофізіол. пристосування, адаптація окремих видів рослин і тварин до порівняно сталих специф. умов навколишнього середовища. Напр., спеціалізація кишкових паразитів, повна біол. відповідність гриба-паразита і рослини-живителя. С. о. виникла в процесі еволюц. розвитку....
37. СЕРЕДОВИЩЕ ВНУТРІШНЬО-КВАРТИРНЕ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ ВНУТРІШНЬО-КВАРТИРНЕ – умови життя в житлових приміщеннях. Включає фіз.-хім. та біол. чинники (у т. ч. психол.). С. в. створюється із зовн. впливів (прир. радіація, транспортний шум, хім. фон, біол. оточення, забруднення, вологість і склад повітря), вплив буд. конструкцій, опорядження квартир (висота стелі, забарвлення стін, радіоактивність будматеріалів, освітлення крізь вікна тощо) […]...
38. БЕР Екологія – охорона природи БЕР (біологічний еквівалент рентгена) – позасистемна одиниця еквівалентної дози йонізуючого випромінювання, показник еквівалентної дози. Б. дорівнює дозі будь-якого виду йонізуючого випромінювання, що чинить таку саму біол. дію, як доза рентгенівського або гамма-випромінювання величиною в 1 рентген. 1 бер = 10-2 Зв = 100 ерг/г. Йонізуюче випромінювання спричинює функціональні та структ. зміни […]...
39. СИСТЕМАТИКА – ПРИРОДА Екологія – охорона природи СИСТЕМАТИКА – 1) біол. наука, основним завданням якої є опис існуючих і вимерлих видів та побудова їх прир. системи, тобто такої, яка відображала б шляхи істор. розвитку й споріднені зв’язки окремих груп організмів. Ін. назва – Біосистематика; 2) класифікація та групування предметів і явищ. Ін. назва – Систематизація....
40. Система управління якістю Система управління якістю – комплекс заходів у межах економічної системи на мікрорівні, спрямованих на поліпшення якості товарів і послуг з урахуванням платоспроможності споживачів. їх якість – це найважливіший критерій зростання ефективності діяльності підприємства, фірми та компанії за сучасних умов. У межах продуктивних сил якість товарів і послуг залежить передусім від якості робочої сили, засобів і […]...