Складання діалогів. Контрольне читання мовчки
Уроки № 12, 13
ЗВ’ЯЗНЕ МОВЛЕННЯ
Тема. Складання діалогів. Контрольне читання мовчки
Мета: систематизувати та узагальнити знання учнів про види мовленнєвої діяльності, пояснити особливості діалогічного мовлення, повправляти у складанні та розігруванні діалогів на задану тему в запропонованій ситуації спілкування; розвивати мислення, мовлення, пам’ять, комунікативні вміння, удосконалювати дикцію, правильне інтонування фрази, збагачувати й уточнювати словниковий запас учнів; з’ясувати рівень оволодіння учнями вмінням
Обладнання: підручник, таблиці, тексти для читання мовчки.
ХІД УРОКУ
I. Повідомлення мети уроку.
II. Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого.
V Робота з підручником.
1) Самостійне опрацювання таблиці “Загальні відомості про мовлення”.
2) Виконання вправи 158 (відповіді на запитання) та 159.
III. Виконання вправ на застосування узагальнюючих правил.
V Вільний диктант.
Назвати види мовленнєвої діяльності, до яких ви вдалися у процесі роботи над вільним диктантом.
У спілкуванні з людьми важливе значення має вміння поставити себе на місце іншого. Якщо ви вмієте
Правду кажучи, більшість людей ніколи не намагається подивитися на ситуацію й предмет обговорення з іншої точки зору, крім власної. Це відчувається передовсім під час суперечок, коли можна почути таке: “Ось я йому покажу!” або “Я його примушу зі мною погодитись!”.
У кожній суперечці зустрічаються два погляди, дві вимоги, дві претензії. Розв’язати суперечку означає якнайшвидше знайти компроміс між цими поглядами або вимогами. Адже кожна зі сторін по-своєму має рацію, незважаючи на те, про яку суперечку йдеться – побутову, виробничу чи суспільну. (За І. Томаном)
Словник.
Компроміс – згода, порозуміння, досягнуті шляхом взаємних поступок.
IV. Вивчення нового матеріалу.
V Пояснення вчителя.
Усне мовлення (говоріння) – ситуативно вмотивований і ситуативно зумовлений процес. Ситуація спричиняє мотив (мету) спілкування: у мовця виникає потреба щось з’ясувати, необхідність щось повідомити, до чогось спонукати. Мотив спричиняє найрізноманітніші вияви спілкування: запитання – відповідь; прохання – згода (відмова), пропозиція і згода (незгода), нерозуміння і пояснення тощо.
Ситуацію спілкування можна показати у вигляді таблиці:
При говорінні здійснюється перехід від внутрішнього мовлення (мовлення подумки, у максимально згорнутій формі, в якому реальне фізичне звучання замінюється його відображенням у свідомості мовця) до мовлення зовнішнього (мовлення для співрозмовників). У процесі аудіювання (слухання-розуміння) здійснюється перехід від зовнішнього мовлення до внутрішнього.
Діалогічне усне мовлення передбачає розуміння співрозмовниками реальної ситуації спілкування, зорове сприйняття співрозмовниками одне одного (міміки, жестів), сприйняття інтонаційного оформлення мовлення.
Зорієнтувавшись у ситуації спілкування, кожен із співрозмовників планує своє висловлювання (планування відбувається у внутрішньому мовленні). Цю частину підготовки до спілкування можна показати за допомогою таблиці:
Усне діалогічне мовлення здійснюється за умови безпосереднього контакту співрозмовників, кожен з яких почергово то слухає-сприймає, то говорить. Тому, щоб навчитися діалогу, необхідно досконало оволодіти такими видами мовленнєвої діяльності, як аудіювання та говоріння.
Діалогічне мовлення є ланцюгом реплік, які породжуються в процесі спілкування двох або декількох осіб. Розрізняють репліку-стимул, яка спонукає співрозмовника до відповіді або дії, та репліку-реакцію, що звучить у відповідь.
Зберігаючи у внутрішньому мовленні початок розмови (зміст попередніх реплік) кожен зі співрозмовників знову-таки у внутрішньому мовленні планує “смислові згустки” наступної репліки. Плануючи репліки, слід передовсім намітити основну тезу спілкування і логічно просуватися до бажаної кінцівки.
Діалогу властиві такі ознаки: граматична неповнота речень, використання простих синтаксичних конструкцій, різних речень за метою висловлювання тощо.
V. Виконання вправ на закріплення вивченого.
V Розказати, що потрібно взяти до уваги, щоб зорієнтуватися в ситуації спілкування, і що визначити перед тим, як вступити в спілкування, якщо:
Ви маєте намір звернутися до вчителя мови (історії, математики) з проханням порадити підручники та довідкову літературу, якими варто скористатись у процесі самостійної підготовки перед вступом до вузу;
Ви хочете попросити вчителя літератури або керівника шкільного драмгуртка допомогти вашим однокласникам у роботі над сценарієм випускного вечора;
Ви хочете звернутися до голови батьківського комітету класу з проханням допомогти в організації випускного вечора;
Ви хочете звернутися до класного керівника із пропозицією допомогти у технічному забезпеченні проведення випускного вечора (устаткуванням для влаштування дискотеки, святкового освітлення залу тощо).
V Скласти та попарно розіграти за особами діалог, можливий у кожній із вказаних ситуацій.
VI. Проведення контрольного читання мовчки.
МАТКА
Ця дивовижна історія сталася в жовтні сорок третього року в глухому селі, яке навіть німецькі війська під час наступу обминули: боялися потопити свою техніку в болотах.
Літак упав за селом, на узліссі. Гахнуло так, що земля пішла хвилями.
Люди спершу боялися туди й потикатися, а за якийсь час найсміливіші притягли уламок крила з чорним хрестом: німець, не наш. “А де ж поділися німці?” – питали цікаві.- “Як де? У ямі прикопало”.
Василина Моторна до тієї ями не бігала. У неї були свої клопоти, хоча і її війна не обминула: забрала чоловіка і сина та десь і зжувала – кісточок не залишила. Он вони висять на стіні – дві похоронки. Василина, щоранку проснувшись, хрестилася не до образів, що тьмяніли у закутку, а до похоронок: “Упокой, Господоньку, їхні душі невинні”, і їй щоразу аж легшало.
Другого дня Василина помандрувала в інший кінець лісу: назбирати в’язанку хмизу. І тільки ступила до лісу, як щось застогнало.
Стогін донісся з кущів на узліссі. Василина підійшла, розгорнула і заклякла: на землі лежав німець. Лежав у такій точнісінько формі, як недавно навідувались німці у село. Василина, перехрестившись налякано, хотіла одступитися, коли на білому обличчі затремтіли стулені повіки.
– Матка… Матка… – тоненько і жалібно.
Це слово Василина знала. І вже знала, що не залишить його отак помирати в лісі.
У дворі в неї стояв візок саморобний: чоловік ще зробив, на всі руки був майстер. Тепер Василина стояла над ним і подумки розмовляла з чоловіком: “Що ж ти, Левку, змайстрував його таким куцим? Як же я вмощу того бідолагу?” Оминала називати отого німцем, бо німець убив її чоловіка і сина. Просто там лежала людина, яку конче треба порятувати од смерті.
Поморочилась, поки примостила. Добралась до двору. Підважила свого “пасажира” негаданого, а він був легкий, як дитина, та до хати занесла.
Стягнула чоботи, звільнила його од мундиру. Сорочку з нього зняла: на сухеньких, як у півника, грудях ворушився хрестик блискучий. “Не інакше – мати наділа… Ох, сини, сини, що ж ви, кляті душі, воюєте, матерям віку вкорочуєте?”
Дістала зі скрині білизну синову, одягла його. Обережно помила, обгорнула капустяним листям. Йому мовби полегшало, не так стогнав.
– Матка… Матка… – озивався тихо до неї.
Всеньку ніч коло нього просиділа: прислухалася – диха?.. не диха? Згадувала сина, що такий же був, як і цей, молодесенький, вона й досі не вірила отій похоронці: не розумом, серцем не вірила… Може, він теж отакечки лежить, може, поранений, і над ним отак чужа мати сидить, дослухаючись?
Як не стереглась Василина, як не завішувала вікна,- не вбереглася. Може, те, що Василина раптом стала брати молоко в сусідки (своєї корови вже давно не було), село насторожило, а може, й те, що стала двічі топити, зігріваючи воду. А може, якесь лихе око угледіло, як Василина везла німця із лісу.
Одного разу до села вкотила машина, повна солдатів. У всіх петлиці малинові. Не питали дороги – до Василини прямо під’їхали. Оточили двір, автомати наставили. Ускочили і з порога:
– Гдє нємєц?!
Підскочили, висмикнули з ліжка, на ноги поставили.
– Та він поранений! – вирвалось у Василини.
– Ранений!.. Фашиста жалєєш?.. І ти собірайся!
Забрали, не дали отямитись.
На допит Василину водили переважно вночі. Її аж хитало, вона вже не тямила, що у неї питають. А вони, як дятли:
– Сколько ти фашистов пригрєла?
Потім був трибунал, тут уже Василина нічого не тямила. Нарешті їй винесли вирок: десять літ таборів та п’ять позбавлення прав.
Відбувала покарання на Колимі, а коли повернулась через п’ятнадцять років додому,- жодного зуба в роті й ні волосини на голові. І – “матка” до самого скону. (565 слів) (За А. Дімаровим)
V Вибрати на кожне із запитань правильну відповідь.
1. Розказана письменником історія трапилась:
А) у зоні військових дій;
Б) у прифронтовій смузі;
В) у зоні активної дії партизанів;
Г) далеко в тилу.
2. Пораненого німця Василина Моторна знайшла:
А) на лісовій галявині;
Б) у вирві від вибуху літака;
В) у кущах на узліссі;
Г) у садку біля своєї хати.
3. Від пораненого німця Василина почула слова:
А) “фрау, фрау”;
Б) “мутер, мутер”;
В) “матка, матка”;
Г) “мамка, мамка”.
4. До хати Василина допровадила пораненого:
А) на змайстрованому сусідом візку;
Б) на змайстрованому сином візку;
В) на змайстрованому чоловіком візку;
Г) на самостійно змайстрованому візку.
5. Подумки Василина називала пораненого:
А) фашистом;
Б) бідолагою;
В) бідахою;
Г) невдахою.
6. Для Василини поранений був:
А) жорстоким окупантом;
Б) представником народу, який знищив її сина й чоловіка;
В) солдатом, який зазнав поразки в бою;
Г) людиною, яку конче треба порятувати од смерті.
7. Хрестик на німцевих грудях вразив Василину, тому що:
А) очевидно, його наділа синові матір;
Б) очевидно, поранений був віруючим;
В) такий хрестик мав і її син;
Г) хрест не врятував німця.
8. Сидячи усю ніч над пораненим, Василина думала:
А) про чоловіка і сина, у загибель яких не вірила;
Б) про сина, у загибель якого не вірило її серце;
В) про горе матері німецького вояка;
Г) про загибель сотень синів українських і німецьких матерів.
9. Жінка сподівалася на те, що:
А) її син живий, але поранений, і його доглядає чужа мати;
Б) німець видужає і допоможе їй дізнатися про долю сина;
В) німець видужає, знайде і врятує її сина;
Г) німець видужає і забере її з собою до Німеччини.
10. Те, що солдати заїхали прямо у Василинин двір, свідчило:
А) вони здогадалися, що поранений може переховуватись у самотньої вдови;
Б) вони зрозуміли, що матір загиблого могла пожаліти чужого сина;
В) її виказав хтось із односельців;
Г) вони заїхали на перше подвір’я, яке впало їм в око.
11. За змістом і головною думкою подане оповідання перегукується із твором:
А) “А зорі тут тихі” Бориса Васильєва;
Б) “Мати” Олександра Довженка;
В) “Обеліск” Василя Викова;
Г) “Гарячий сніг” Юрія Бондарева.
12. Оповідання утверджує:
А) непереможну силу милосердя і святість материнства;
Б) необхідність притлумлювати материнський інстинкт, який може зашкодити самій матері;
В) ненависть до ворогів народу і віру в перемогу ідеології своєї держави;
Г) поміркованість, обережність, тактику невтручання до чужих справ із метою самозбереження.
VII. Відповіді вчителя на запитання учнів (після того як відповіді на тестові запитання здано).
VIII. Підведення підсумків уроку.
IX. Домашнє завдання.
Сформулювати завдання з 3-4 ситуативних вправ на складання та розігрування діалогів (орієнтовні теми: дотримання правил мовного етикету шкільною молоддю на заняттях у школі та в побуті, у колі ровесників та зі старшими; ставлення до репетиторства у процесі підготовки до вступу у вуз; ставлення до сучасних україномовних періодичних видань). У процесі виконання домашнього завдання використовувати подані вище таблиці. Підготуватися до виконання самостійно складених вправ (попарно).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...