СОЦІАЛЬНИЙ ДОСВІД

Related posts:

1. ДОСВІД СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник ДОСВІД СОЦІАЛЬНИЙ – сукупність практ. набутих соціальними суб’єктами (індивідами, групами, класами, народами, націями) у процесі їх взаємодії знань, умінь, навичок, звичок, звичаїв, норм, традицій, які слугують опертям для практ. життя цих суб’єктів засобами раціоналізації та оптимізації їх взаємодії і взаємовідносин. Д. с. – результат спільної діяльності суб’єктів сусп. відносин, опредметнений у […]...
2. ДОСВІД Культурологічний словник ДОСВІД – сукупність знань і навичок, набутих на основі і в процесі безпосередньої практичної взаємодії людей із зовнішнім світом; форма засвоєння людиною раціональних здобутків минулої діяльності....
3. Досвід – СОЦІОПСИХІЧНА ПІДСТРУКТУРА ОСОБИСТОСТІ ПСИХОЛОГІЯ НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК СОЦІОПСИХІЧНА ПІДСТРУКТУРА ОСОБИСТОСТІ Соціопсихічна підструктура особистості утримує в собі психічні компоненти особистості, які сформувалися переважно під час соціалізації і забезпечують її рух у соціальному просторі й часі. До соціопсихічної підструктури особистості входять досвід, характер і спрямованість. Досвід ДОСВІД – це знання та навички, які людина набуває в процесі соціалізації. Сюди також належать […]...
4. РОЗУМ Культурологічний словник РОЗУМ – вища форма теоретичного осягання дійсності, свідоме оперування поняттями, синтез знань на найвищому рівні теорій та ідей. Р. аналізує й оцінює як дані органів чуття, так і розсудкову діяльність, а також сам себе. З погляду діалектико-матеріалістичної філософії розсудок і Р. є необхідними моментами існування і розвитку теоретичного пізнання; грані між ними рухливі. […]...
5. СТЕРЕОТИП (СОЦІАЛЬНИЙ) Культурологічний словник СТЕРЕОТИП (СОЦІАЛЬНИЙ) (грец. твердий та відбиток) – схематичний, стандартизований образ соціального об’єкта, явища, найчастіше емоційно забарвлений і достатньо стійкий....
6. РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ Культурологічний словник РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ – процес формування особистості як соціальної якості індивіда завдяки навчанню, вихованню та соціалізації. Маючи природні анатомо-фізіологічні передумови до становлення особистості, дитина в процесі соціалізації вступає у взаємодію з навколишнім світом, оволодіваючи досягненнями людства. Оволодіння дійсністю у дитини реалізується в її діяльності за допомогою дорослих, тим самим процес виховання є провідним у […]...
7. ГНОСЕОЛОГІЯ Культурологічний словник ГНОСЕОЛОГІЯ (від грец. gnosis – пізнання і… логія) – вчення про сутність і закономірності пізнання, теорія пізнання; розділ філософії, що вивчає проблеми природи пізнання і його можливостей, відношення знання до реальності, загальні умови пізнання та умови його достеменності та істинності....
8. СОЦІАЛЬНИЙ СТАТУС Культурологічний словник СОЦІАЛЬНИЙ СТАТУС (лат. стан, положення) – становище особистості в суспільстві, що встановлюється в термінах прав, обов’язків, привілеїв та свобод, які вона отримує завдяки своєму становищу....
9. ЗДАТНІСТЬ Культурологічний словник ЗДАТНІСТЬ – властивість індивіда, яка визначає його можливість, спроможність, нахил до виконання певної діяльності, наприклад здатність до навчання, здатність до трудової діяльності (професійна придатність) тощо. З. зумовлюється рівнем знань, здібностей, умінь, навичок, особистісними якостями (риси характеру і темперамент, особливості емоційно-вольової сфери). 3. опосередкована умовами діяльності і вимогами соціального оточення. 3. не є чимось […]...
10. СИНТЕЗ Культурологічний словник СИНТЕЗ (від грец. з’єднання, складання) – мислене або практичне сполучення розчленованих у ході аналізу частин предмета, встановлення їх взаємодії і зв’язків для пізнання чи виготовлення цього предмета як цілого. С. як прийом пізнання може здійснюватись на різних рівнях у діяльності людини, починаючи від простого механічного сполучення частин цілого до створення наукової теорії на […]...
11. АКСЕЛЕРАЦІЯ Культурологічний словник АКСЕЛЕРАЦІЯ (від лат. acceleratio – прискорення) – прискорення росту і статевого дозрівання дітей і підлітків в порівнянні з попередніми поколіннями....
12. САМОПІЗНАННЯ Культурологічний словник САМОПІЗНАННЯ – дослідження, пізнання самого себе. Здатність до С. притаманна лише людині; здійснюється зрештою за допомогою розуму. Складність С. полягає в його орієнтованості на саму людину, на її внутрішній світ, багатий суб’єктивним, індивідуально-самобутнім. Елементарні форми С. виявляються уже в ранньому дитячому віці. С. нарощується одночасно з розумовим розвитком дитини. С. необхідне для правильної […]...
13. СОЦІАЛЬНИЙ ПОКАЗНИК Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІАЛЬНИЙ ПОКАЗНИК – якісна і кількісна характеристика соціальних об’єктів, процесів і явищ. Соціол. дослідження грунтуються на основі системи С. п., які можна класифікувати за різними принципами. Напр., їх можна класифікувати за рівнем відображення пізнаваних соціальних властивостей у досліджуваному об’єкті. В цьому разі їх поділяють на показники – поняття, показники – ознаки, […]...
14. СОЦІАЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІАЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ – процеси в соціальній системі (суспільстві, групі), що забезпечують її стійкість та можливість управління функціонуванням її елементів (людьми, ін-тами тощо); механізм оцінки і санкціонування діяльності елементів соціальних систем та підсистем з т. з сусп. інтересів та домінуючих норм; спосіб саморегуляції соціальної системи, що забезпечує упорядковану взаємодію її елементів за […]...
15. УМІННЯ Культурологічний словник УМІННЯ – використання суб’єктом наявних знань і навичок для вибору і здійснення прийомів дій відповідно до поставленої мети. Терміном У. позначають і володіння складною системою психічних і практичних дій, необхідних для доцільної регуляції діяльності наявними у суб’єкта знаннями та навичками. Сутністю У. як психічного новоутворення є готовність до продуктивного виконання значною мірою нових […]...
16. УПРАВЛІННЯ Культурологічний словник УПРАВЛІННЯ – у психології – свідомий і цілеспрямований процес впливу на свідомість і поведінку окремих індивідів або членів групи, колективу, організації з метою підвищення організованості та ефективності їх спільної діяльності. Соціально-психологічне У. передбачає вивчення керівником ціннісних орієнтацій, мотивів та інших індивідуальних відмінностей членів групи і створення умов для гармонійного поєднання суспільних і особистісних […]...
17. ЧИННИК СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник ЧИННИК СОЦІАЛЬНИЙ – рушійна сила розвитку суспільства; явище або процес, що обумовлює ті чи інші соціальні зміни. Ч. с. свідчить про такий зв’язок соціальних об’єктів, за умов якого одні з них (причина) з необхідністю породжують інші соціальні об’єкти або їх певні властивості (наслідки). В ролі Ч. с. виступає передусім діяльність людей, […]...
18. Соціальний дарвінізм Соціальний дарвінізм – концепція, яка переносить закони розвитку природи (природний відбір, боротьба за існування і виживання та ін.) на суспільні явища і процеси та ототожнює закони розвитку останніх з законами природи. С. д., зокрема, стверджує, що суспільні відносини між людьми зумовлені біологічною природою людини. Ідеї С. д. проповідував англійський соціолог Г. Спенсер. Такий підхід означає, […]...
19. ТРАНСЦЕНДЕНТАЛЬНЕ Культурологічний словник ТРАНСЦЕНДЕНТАЛЬНЕ (від лат. transcendens – що виходить за межі) – ті аспекти буття, які виходять за межі чуттєвого досвіду емпіричного пізнання світу. Предмет релігійного та метафізичного пізнання....
20. ІРРАЦІОНАЛІЗМ Культурологічний словник ІРРАЦІОНАЛІЗМ (лат. irrationalis – несвідомий, нерозумний) – поняття, протилежне раціоналізмові, обстоює обмеженість можливості розуму в процесі пізнання, протиставить йому інтуїцію, віру, інстинкт, відчуття як основні види пізнання....
21. Ідея Бога як досвід розв’язання основної напруженості антропологічної ситуації Філософія світ людини Філософська антропологія та релігійні уявлення про людину Ідея Бога як досвід розв’язання основної напруженості антропологічної ситуації Таким чином, сутність людської істоти, що започаткована на подвоєному відношенні суб’єктності, до крайніх меж напружує її життя, перетворюючи його в певному розумінні на “цілковито нестерпне”: перед твариною її обмеженість не постає у такій гостро напруженій формі, […]...
22. КОГНІТИВНИЙ ДИСОНАНС Культурологічний словник КОГНІТИВНИЙ ДИСОНАНС (від лат. cognito – пізнання і dissona – ns – різноголосий) – напруження, яке переживає людина, відчуваючи несумісність кількох фрагментів знань....
23. СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ – сукупність соціальних та юридичних гарантій, метою яких є забезпечення державою для кожного члена суспільства реалізації його найважливіших соціально-екон прав, у т. ч. права на рівень життя, необхідний для нормального відтворення та розвитку особистості. С. з. як наук, та практ. проблема охоплює такі компоненти: реалізація конституційного права людини на […]...
24. КОНФЛІКТ СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник КОНФЛІКТ СОЦІАЛЬНИЙ (від лат. conflictus – зіткнення) – зіткнення інтересів різних соціальних груп, окремий випадок прояву соціальних суперечностей, одна з їх форм, що характеризується наявністю вираженого протистояння сусп. сил. Ядром конфлікту може бути проблема, а також усвідомлення носіями конфліктної ситуації (групами, що конфліктують) своїх протилежних інтересів та цілей діяльності. На макрорівні […]...
25. ЗНАННЯ Культурологічний словник ЗНАННЯ – форма духовного засвоєння результатів пізнання, процесу відображення дійсності, що характеризується усвідомленням їх істинності. Сумнів щодо істинності пізнавального результату виключає можливість зведення його до знання і перетворює цей результат на гадку. Статус З. як права на істину здатна забезпечити лише практика....
26. СОЦІАЛЬНИЙ ПРОЦЕС Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІАЛЬНИЙ ПРОЦЕС – послідовна зміна станів суспільства або його окремих систем. Проявляється як рух у часі низки соціальних подій чи явищ певної спрямованості. У ньому діалектично поєднуються зміна і сталість, перервність і неперервність. Тому розглядаючи певний соціальний процес, потрібно з’ясувати, в яких умовах ідуть зміни, яка їх причина та який напрям. […]...
27. РАЦІОНАЛІЗМ Культурологічний словник РАЦІОНАЛІЗМ (від лат. ratw – розум) – 1) Філософський напрям, що протиставляє містиці, ірраціоналізмові переконання у здатності людського розуму пізнавати закони буття. 2) Напрям у теорії пізнання, що на противагу емпіризмові, вважає розум єдиним джерелом і критерієм пізнання....
28. ЕКСПЕРИМЕНТ СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник ЕКСПЕРИМЕНТ СОЦІАЛЬНИЙ – метод отримання інформації про зміну соціального об’єкта у результаті цілеспрямованого впливу на нього контрольованими чинниками (змінними). Е. с. є розвитком методу спостереження, але якщо спостереження – це пасивний метод збирання інформації, то Е. с. передбачає активне втручання у функціонування об’єкта. Його проведення пов’язане з пошуком причинно-наслідкових відносин досліджуваних […]...
29. ІМІДЖ СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник ІМІДЖ СОЦІАЛЬНИЙ (від лат. imago – образ, цілісна картина уявлення) – образ тих чи інших соціальних об’єктів, явищ, процесів, ін-тів, осіб, який складається в індивідуальній та сусп. свідомості і визначає відповідне ставлення до них. I. с. є засобом сприйняття та пізнання соціальної дійсності, тому він допомагає орієнтуватися у світі соціальних відносин, […]...
30. МЕТОДОЛОГІЯ Культурологічний словник МЕТОДОЛОГІЯ (від грец. methodos – спосіб пізнання – …логія) – 1) Сукупність прийомів дослідження, що застосовуються в якійсь науці. 2) Вчення про методи пізнання та перетворення дійсності. Розрізняють а) часткову М. – сукупність методів у кожній конкретній науці; б) загальну М. – сукупність більш загальних методів; в) філософську М. – систему діалектичних методів, […]...
31. Соціальний захист військовослужбовців Соціальний захист військовослужбовців – система норм різних галузей права, які гарантують реалізацію військовослужбовцями своїх конституційних прав та свобод, матеріальне та інше забезпечення у розмірах, що стимулюють заінтересованість громадян у військовій службі і створюють умови для якісного виконання службових прав і обов’язків, державне та інші види особистого” страхування. С. з. в. включає такі гарантії: реалізацію конституційних […]...
32. Соціальний менеджмент Соціальний менеджмент – процес управління соціально-трудовими відносинами на підприємстві, фірмі, в компанії, що передбачає створення атмосфери ділового співробітництва між найманими працівниками і приєприємцями, гуманних умов праці, справедливої системи оплати робочої сили (в т. ч. праці) та стабільних стимулів до праці, нормального морально-психологічного клімату в колективі та ін. У розвинених країнах світу С. м. запроваджений у […]...
33. АБСТРАКЦІЯ Культурологічний словник АБСТРАКЦІЯ (від лат. abstractio – віддалення) – один із моментів пізнання, який полягає у мисленому відокремленні й виділенні в самостійні об’єкти окремих сторін, властивостей, відношень певних предметів пізнання. А. – процес мисленого ізолювання, “виривання” окремого предмета, відношення, властивості із сукупності предметів, відношень, властивостей. А. означає також результат процесу абстрагування – поняття, категорії (наприклад, […]...
34. Соціальний розвиток Соціологія: загальний курс. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України ЧАСТИНА ДРУГА. ОСНОВНІ СОЦІОЛОГІЧНІ ПОНЯТТЯ І КАТЕГОРІЇ Розділ 5. КАТЕГОРІЇ ТЕОРІЇ СОЦІАЛЬНОЇ ДИНАМІКИ 5.8. Соціальний розвиток Поняття розвитку є інтегральною характеристикою всіх об’єктів, яким притаманна зміна. Це поняття стає важливою категорією багатьох наук, в тому числі і соціології. Без цього поняття практично неможливо зрозуміти […]...
35. ЗДОРОВИЙ ГЛУЗД Культурологічний словник ЗДОРОВИЙ ГЛУЗД – сукупність уявлень, поглядів, навичок мислення, вироблених і зафіксованих людиною на основі її повсякденного життя. Це свого роду робоча концепція явищ і подій, що оточують нас. Внаслідок багатовікового досвіду склалися прості, але правильні уявлення, які не втрачають свого значення, оскільки вони дають людині правильні орієнтири в природному і соціальному оточенні. 3. […]...
36. Соціальна поведінка і соціальний контроль Соціологія: загальний курс. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України ЧАСТИНА ДРУГА. ОСНОВНІ СОЦІОЛОГІЧНІ ПОНЯТТЯ І КАТЕГОРІЇ Розділ 4. КАТЕГОРІЇ ТЕОРІЇ СОЦІАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ 4.8. Соціальна поведінка і соціальний контроль Соціологія вивчає поведінку людини в суспільстві, але вона, за висловом сучасного шведського соціолога П. Монсона, вивчає не лише “поведінку людини в суспільстві”, але й суспільство […]...
37. Соціальний прогрес і регрес Соціологія: загальний курс. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України ЧАСТИНА ДРУГА. ОСНОВНІ СОЦІОЛОГІЧНІ ПОНЯТТЯ І КАТЕГОРІЇ Розділ 5. КАТЕГОРІЇ ТЕОРІЇ СОЦІАЛЬНОЇ ДИНАМІКИ 5.7. Соціальний прогрес і регрес Під прогресом (лат. progressus рух вперед, успіх) зазвичай розуміють тип, напрям розвитку, який характеризується переходом від нижчого до вищого, від менш вдосконаленого до більш вдосконаленого. Про […]...
38. Соціальний інститут Соціологія: загальний курс. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України ЧАСТИНА ДРУГА. ОСНОВНІ СОЦІОЛОГІЧНІ ПОНЯТТЯ І КАТЕГОРІЇ Розділ 4. КАТЕГОРІЇ ТЕОРІЇ СОЦІАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ 4.5. Соціальний інститут Важливим елементом соціальної структури є соціальний інститут (лат. institutum – улаштування, установлення). Саме через той або інший соціальний інститут забезпечується організація і регулювання сумісної діяльності людей, сталість соціальних […]...
39. ПАРАДОКС Культурологічний словник ПАРАДОКС (від грец. – несподіваний, дивний) – судження, думка, що істотно розходиться з загальноприйнятими. Уявлення, яке не вкладається в усталені погляди. П. є формально-логічна суперечність у процесі доведення певного твердження одночасно є дані для доказу і його істинності, і хибності. Говорять про П. також у поведінці окремих індивідів, коли одні їхні вчинки нібито […]...
40. КОМПРОМІС СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник КОМПРОМІС СОЦІАЛЬНИЙ (від лат. compromissum – погодженість) – спосіб розв’язання та запобігання соціальних конфліктів, протистоянь з допомогою взаємних поступок (угод, домовленостей, договорів тощо) між супротивними (конфліктуючими) силами, що є умовою соціального миру між ними. Суть та значення К. с, полягають у досягненні заг. злагоди і порозуміння між супротивними волями і тим […]...