СПАДКОВА МІНЛИВІСТЬ – ОСНОВИ ГЕНЕТИКИ ТА СЕЛЕКЦІЇ. ЗАКОНОМІРНОСТІ СПАДКОВОСТІ
Біологія – універсальний довідник
ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ
ОСНОВИ ГЕНЕТИКИ ТА СЕЛЕКЦІЇ. ЗАКОНОМІРНОСТІ СПАДКОВОСТІ
СПАДКОВА МІНЛИВІСТЬ
Мінливість, яка пов’язана зі зміною генотипу, називається спадковою. Є два види спадкової мінливості: комбінативна і мутаційна.
Комбінативна мінливість – поява нових поєднань ознак внаслідок перекомбінації генів. Джерелом комбінативної мінливості є статевий процес; випадкове поєднання (комбінація) негомологічних хромосом під час мейозу і, як наслідок, незалежне успадкування ознак;
Мутаційна мінливість – спадкові зміни, які виникають у генетичному матеріалі організму. Мутації – нові зміни в генотипі, тоді як комбінації – нові поєднання батьківських генів у зиготі.
Характеристика мутацій:
1. Змінюють генотип і успадковуються.
2. Мають стрибкоподібний та індивідуальний характер. Виникають в окремих особин у популяції.
3. Неадекватні до умов середовища і є нейтральними, корисними чи шкідливими.
4.
В основі будь-яких мутацій лежить поява нових типів білків.
Класифікація мутацій
1. За характером зміни фенотипу мутації є біохімічні, фізіологічні, анатомо-морфологічні.
2. За впливом на життєдіяльність мутації поділяються на корисні і шкідливі. Шкідливі є летальними і викликають загибель організму ще в ембріональному розвитку.
Здебільшого мутації шкідливі, тому що ознаки в нормі є результатом добору й адаптують організм до середовища існування. Мутація завжди змінює адаптацію. Ступінь її корисності або шкідливості визначається часом. Якщо мутація допомагає організму краще пристосуватися, дає новий шанс вижити, то вона “підтримується” добором і закріплюється в популяції.
3. Мутації бувають прямі і зворотні. Останні зустрічаються набагато рідше. Як правило, пряма мутація пов’язана з дефектом функції гена. Ймовірність вторинної мутації у зворотний бік у тій же точці дуже мала, частіше зазнають мутацій інші гени.
Мутації, зазвичай, рецесивні, тому що домінантні виявляються відразу ж і легко “відкидаються” добором.
4. За характером зміни генотипу мутації поділяються на генні, хромосомні та геномні.
Генні, або точкові, мутації – зміна нуклеотиду в одному гені в молекулі ДНК, що призводить до утворення аномального гена, а отже, аномальної структури білка і розвитку аномальної ознаки. Генна мутація – це результат “помилки” при реплікації ДНК. p>
Результатом генної мутації в людини є такі захворювання як серпоподібноклітинна анемія, фенілкетонурія, дальтонізм, гемофілія. Внаслідок генної мутації виникають нові алелі генів, що має значення для еволюційного процесу.
Хромосомні мутації – структурні зміни хромосом, хромосомні перебудови. Основні типи хромосомних мутацій:
А) делеція – втрата ділянки хромосоми;
Б) транслокація – перенесення частини хромосом на іншу негомологічну хромосому, як результат – зміна групи зчеплення генів;
В) інверсія – обертання ділянки хромосоми на 180°;
Г) дуплікація – подвоєння генів у певній ділянці хромосоми.
Хромосомні мутації призводять до зміни функціонування генів і мають значення для еволюції виду.
Геномні мутації – зміни кількості хромосом у клітині, поява зайвої або втрата хромосоми в результаті порушень під час мейозу. Кратне збільшення кількості хромосом називається поліплоїдією (3n, 4n і т. д.). Цей вид мутації часто зустрічається в рослин. Багато культурних рослин поліплоїдні стосовно диких предків.
Збільшення хромосом на одну-дві у тварин призводить до аномалій розвитку або загибелі організму. Наприклад: синдром Дауна в людини – трисомія по 21-й парі, всього у клітині 47 хромосом.
Мутації можуть бути отримані штучно за допомогою радіації, рентгенівських, ультрафіолетових променів, хімічних агентів у результаті теплових впливів.
Закон гомологічних рядів М. І. Вавилова. Вітчизняний вчений-біолог М. І. Вавилов встановив закономірність виникнення мутацій у близькоспоріднених видів: “Роди і види, генетично близькі, характеризуються подібними рядами спадкової мінливості з такою правильністю, що, знаючи ряд форм у межах одного виду, можна передбачати появу паралельних форм в інших видів і родів”.
Відкриття закону полегшило пошуки спадкових відхилень. Знаючи мінливість і мутації в одного виду, можна передбачати можливість їхньої появи у близьких видів, що має значення в селекції.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...