Стан лісів України та резерви для підвищення їх продуктивності

Лісівництво

РОЗДІЛ 2. ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ЛІСІВ ЛІСІВНИЧИМИ МЕТОДАМИ

Лекція 3. ФАКТИЧНА І ПОТЕНЦІАЛЬНА ПРОДУКТИВНІСТЬ ЛІСІВ

3.3 Стан лісів України та резерви для підвищення їх продуктивності

На підставі даних обліку лісового фонду України (1989) можна обчислити ті показники, які характеризують можливі резерви для підвищення продуктивності лісів. Так, 19,7% лісів зростають з III і нижчими класами бонітету; 58,7% – мають повноту нижче 0,7. А ліси такої області, як Житомирська мають повноту 0,7 менше на площі 66%.

Запаси стиглих

лісових насаджень у середньому по Україні станов­лять 287 м-3*га-1, і, зокрема, по областях: Житомирська – 253, Вінницька – 218, Волинська – 222, Рівненська – 203, Київська – 257, що далеко від потенційно можливих у віці головної рубки.

Стан наших лісів не дозволяє належним чином використати можли­вості лісорослинних умов. Фактичні запаси в лісах України в 2-3 рази менші можливих. Як свідчать дані П. Г. Вакулюка (1993), у державних лісах запас середньовікових деревостанів сосни становить 257, присти­гаючих – 275 і стиглих – 269 м-3 та’1 у більшості держлісгоспів України.

Аналіз матеріалів обліку лісового фонду показує,

що в багатьох випадках деревостани мають низьку повноту, далеку від оптимальної для свого віку. Понад 600 тис. га земель держлісфонду зайняті похід­ними насадженнями, які також не мають оптимальної повноти. Запаси стиглих насаджень становлять у Чернігівській області – 147, у Полтав­ській – 118 м-3 *га-1.

У 90-х рр. середній запас деревини в стиглих деревостанах хвойних порід становив 381, а в м’яко-листяних – 205 м-3 та-1, тобто на 46% менше. Дубові низькостовбурні лісостани дають 130-150 м-3 *га-1. До того ж площа м’яко-листяних насаджень не зменшується, а зростає. Якщо на 1.01.1961 р. вона становила 598 тис. га, то на 1.01.1988 – 624 тис. га.

В останні десятиліття у лісовому господарстві України (70-80 рр.) спостерігалася тенденція до проведення інтенсивних проріджувань та прохідних рубок. Це призводило до різкого зменшення приросту після 50-60-річного віку. Тоді як при проріджуванні та прохідній рубці запаси сягали за 400 м3/га, після їх проведення вони знижувалися до 300 і менше м3/га, не нарощуючи масу до віку головної рубки.

В умовах Литви (К. К. Буш) доведено і підтверджено регресивним аналізом, що в сосняках чорничному та зеленомошному приріст площі поперечних перерізів (ППП) на 1 га складає за 10 років після рубки в 30-40-річному віці – 7,7-8,6 м2, 50 – 60-річному – 4,5-4,8 м2, а в 70-80- річному лише 1,0-1,4 м2. Це свідчить, що надто зріджувати сосняки, старші 60 років, недоцільно. Господарство в лісі потрібно вести з позиції “врожаю” у вік головної рубки.

Висока продуктивність лісів може бути забезпечена відповідною кількістю дерев на 1 га в певному віці. Якщо взяти соснові насадження, то е 30-35-річному віці сосна дає найбільший приріст у висоту, за діаметром та запасом деревини. Догляд повинен вестися так, щоб створити умови для оптимального просторового розміщення дерев, щоб вони не притупляли ріст у висоту і одночасно розвивали необхідних розмірів крону. Після 40 років інтенсивність вибірки деревної маси в сосняках повинна поступово знижуватись, а після 60 років догляд краще не проводити.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: Стан лісів України та резерви для підвищення їх продуктивності