Головна ⇒ 📌Довідник з української мови ⇒ Статистичні основи морфологічної стилістики

Статистичні основи морфологічної стилістики

Стилістика української мови

Теорія і практика стилістики як окремого лінгвістичного вчення про слова всіх частин мови (змінюваних і незмінюваних) передбачає і їх стилістичну характеристику, а в її межах і кількісний вияв різних форм слова (слів), бо це відображає неоднакову функціональну спрямованість, спроможність і мовленнєву актуальність кожної мовної форми.

Кількісний вияв слів усіх частин мови, їх форм в окремих художніх текстах можна простежити в таблиці:

Поезія як особлива

художня творчість значно менше, ніж проза й драматургія, визначається суто кількісними мовними показниками, та, як видно з таблиці, навіть у поетичному мовленні до найуживаніших слів належать іменники (їх об’єктивно найбільше в кожній мові), дієслів у проаналізованих текстах – 250, менше прикметників – 233. Після них за спадною частотністю розміщуються: сполучники – 128, прийменники – 124, прислівники – 73, займенники – 22 та слова інших частин мови. Якнайменше використання числівників у поетичних текстах пояснюється тим, що це слова з абстрактно-кількісним значенням, які, відтворюючи лише кількісно-числові

відношення між об’єктами дійсності, не надають їм категоріально-якісної оцінки, лише зрідка забарвлюють кількісну характеристику когось або чогось певною почуттєвістю. Числівники – міжстильові лексеми, майже однаково вживані в усіх стилях мови, однак типовіші для книжних (офіційно-ділового, наукового й публіцистичного) стилів. Це пояснюється їх семантичною сутністю – точно визначати кількість предметів, явищ, ознак чи порядок їх при лічбі. Однак за певних ситуацій кількісні показники вияву певних реалій можуть вражати мовців. Здебільшого це трапляється в інформативно-публіцистичних текстах і зрідка – в художньому мовленні, напр.: І не відає, що над нею стоїть істота, котра сильною рукою відбере життя мільярдам ворогів винограду (М. Коцюбинський).

Менш характерні для поетичного мовлення дієприслівники (загалом і дієприкметники). Вони мають своєрідне значення енергії, дії, але позначені еталоном, ознакою книжності, яка обмежено властива розмовно-побутовому мовленню і тільки із спеціальною стилістичною метою стає атрибутом мовлення художнього. Дієприкметниковий і дієприслівниковий звороти здебільшого є елементами мовлення наукового, офіційно-ділового, загалом книжного. Вони також можуть римуватися. У поетичному мовленні ці засоби нерідко переобтяжують виклад, знижують художню барвистість, легкість, емоційність творів.

У поезії обмежено вживаються вигуки, що дає змогу уникати штучної пафосності, об’єктивно оцінювати явища життя.

Значна кількість сполучників (їх 128) в розглянутих поетичних текстах засвідчує цільність, влучність, розмаїтість і, водночас, окресленість семантико – синтаксичних зв’язків між їх сегментами (частинами, елементами).

Кількісний вияв дієслів у художньому мовленні великий. Тому художній стиль (як і розмовно-побутовий) вважають значною мірою дієслівним.

Частотність уживання слів різних частин мови завжди є своєрідним показником стильової належності висловленого, має незаперечне пізнавальне значення. Підрахунки мовних одиниць сприяють розумінню функціонування мови, її виражальних можливостей.

Отже, до семантично й стилістично найпотужніших слів належать іменники та дієслова: їх лексичне значення предметності (для іменників) і дії, стану (для дієслів) є центром, навколо якого групуються в реченні всі інші слова зі своїм особливим частиномовним значенням. Цим доповнюється те, що виражене іменником або дієсловом.

(1 votes, average: 5.00 out of 5)

Морфологічні засоби стилістики Стилістика української мови Морфологічні засоби стилістики Стилістичні можливості морфологічної системи сучасної української літературної мови широкі й функціонально потужні. Більшість повнозначних слів представлена не однією формою, а кількома, навіть багатьма, і всі вони певною мірою стилістично неповторні, своєрідні. Кожна із змінюваних форм виконує певну комунікативну, отже, й стилістичну функцію. Стилістичні функції мовних одиниць сконденсовані в таких […]...

Робота зі стилістики в початковій школі 8.3. Робота зі стилістики в початковій школі Навчаючи української мови молодших школярів, учитель розширює коло питань, конкретизуючи й поглиблюючи зміст шкільної програми. Адже структура шкільного курсу, незалежно, якого типу школа – нового чи традиційного, – вимагає ознайомлення учнів з багатством рідної мови, починаючи з 1 класу. Робота зі стилістики па уроках української мови в 1-4 […]...

Об’єкт і предмет стилістики – Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови Об’єкт і предмет стилістики Стилістика, як і кожна наука, має свій об’єкт вивчення і предмет вивчення. Об’єкт стилістики української мови. Ним є реальні функції мовних одиниць кожного з рівнів мови, які впродовж її розвитку закріпились за кожною мовною одиницею – фонемою, морфемою, словом, реченням. Українська мова, її одиниці з певними стилістичними функціями […]...

Сучасна українська літературна мова як основа стилістики – Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови Сучасна українська літературна мова як основа стилістики Сучасна українська літературна мова утворилася з різнотипних структурних одиниць, які формувалися упродовж багатьох століть (на думку вчених, із V – VI ст. н. е.). Українці послуговуються нею системно, переважно із всенародною однозначністю. Українська мова для них є однією з суттєвих духовно-внутрішніх і зовнішніх національних сутностей. […]...

Фонетичні засоби стилістики Стилістика української мови Фонетичні засоби стилістики Об’єктом фонетичної стилістики слугують функції фонетичних засобів мовлення, передусім функції фонем в усіх можливих і нормативних поєднаннях їх у словах, а також наголошування слів. Фонема – найменша мовна й мовленнєва одиниця, яка ні окремо, ні в слові чи реченні не має лексичного значення і, отже, окремої самодостатньої комунікативності. Вимовлена […]...

Методологія, методи й методика стилістики – Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови Методологія, методи й методика стилістики Для стилістики, як і для будь-якої іншої науки, важливими є методологія (грец. methodos – спосіб і logos – вчення), методи й методика дослідження, вивчення. Всі три реалії тісно пов’язані між собою. Методологія стилістики. Її сутність полягає в тій філософській, світоглядно-теоретичній позиції, з якої осмислюються й висвітлюються проблеми […]...

Теоретичне і практичне значення стилістики – Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови Теоретичне і практичне значення стилістики Кожна наука – як окрема галузь знань чи навчальна дисципліна – завжди соціально важлива, має неповторно своєрідне теоретичне і практичне значення. Теоретичне значення стилістики. Воно полягає в тому, що знання теорії цієї науки збагачує знаннями про найусталеніші функції мовних одиниць, дає рекомендації щодо того, як можна з […]...

Мовні й позамовні основи мовленнєвої культури Стилістика української мови Мовні й позамовні основи мовленнєвої культури Мовленнєва культура окремої особи і всього народу, її зміст і рівень розвитку визначаються двома основними чинниками: – станом і багатством мови (у конкретний період функціонування); – позамовними обставинами, рівнем, сутністю життя народу, передусім його освічених верств. Довершеність усного й писемного мовлення окремої особи в межах кожного […]...

Основні терміни стилістики – Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови Основні терміни стилістики Як і кожна інша галузь знань, стилістика оперує великою кількістю своєрідних, тільки їй властивих мовознавчих термінів. До основних термінів стилістики належать: “стилістика”, “стилістична система мови”, “стилістична структура мови”, “стилістема”, “стиль мови”. Стилістика являє собою лінгвістичне вчення про закономірне і всенародно усталене функціонування мови, її основних структурних частин (фонетичного складу, […]...

Лінгводидактичні основи словникової роботи 6. СЛОВНИКОВА РОБОТА НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ 6.1. Лінгводидактичні основи словникової роботи Лексика української мови вивчається у двох напрямах: розділ “Лексикологія” і робота над словом у процесі навчання мови в 1-4 і 5-11(12) класах. Ці два аспекти вивчення словникового складу рідної мови вимагають розрізнення таких понять, як “вивчення лексики” і “словникова робота”. Вони не завжди […]...

Риторика як складова стилістики Стилістика української мови Риторика як складова стилістики Важливим елементом стилістики, загальної теорії й практики культури мовлення є ритори к а (грец. rhetor – оратор) – наука красномовства (ораторського мистецтва). Риторика – це також навчальний предмет, у якому викладено теорію красномовства, ораторського мистецтва. Таку назву мають і особливі навчальні підручники, посібники: Старовинні риторики перелічували багато наук, […]...

Способи творення дієслів – Дієслово УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Дієслово Способи творення дієслів Дієслова можуть утворюватися від дієслів та інших частин мови. Префіксальним способом дієслова утворюються тільки від інших дієслів, причому до одного твірного слова може приєднуватися значна кількість префіксів, які надають дієслову іншого значення: Зайти, прийти, вийти, перейти, підійти, надійти, зійти, дійти, відійти, обійти. Це найбільш продуктивний […]...

Узагальнення і систематизація набутих знань із стилістики 8.5. Узагальнення і систематизація набутих знань із стилістики У 5-7 класах на основі ознайомлення з текстом, його різновидами та структурними елементами закладаються знання про типи і стилі мовлення. У наступних класах знання про стилі мовлення поглиблюються й розширюються. У 8-9 класах ця робота проводиться принагідно під час аналізу текстів різних стилів. Великі можливості для удосконалення […]...

Поглиблення і систематизація знань, умінь і навичок з культури мовлення, стилістики і риторики 9.3. Поглиблення і систематизація знань, умінь і навичок з культури мовлення, стилістики і риторики З метою формування в учнів умінь уважно, стилістично диференційовано підходити до вибору мовленнєвих засобів, вироблення у старшокласників мовного чуття пошани до правильного нормативного українського мовлення, нетерпимості до псування мови програмою передбачено повторення й поглиблення основних відомостей зі стилістики – поняття про […]...

ПРИСЛІВНИК ЯК ОКРЕМА ЧАСТИНА МОВИ ПРИСЛІВНИК 1. ПРИСЛІВНИК ЯК ОКРЕМА ЧАСТИНА МОВИ У лінгвістичній літературі донедавна побутувала думка, що прислівник належить до кардинальних частин мови і виділяється в окрему і повнозначну частину мови переважно за набором трьох різнорідних ознак. До них зараховували лексичне значення ознаки, морфологічну невідмінюваність і синтаксичну функцію обставини. Вказувалося також на своєрідне словотворче оформлення прислівників: їх основи […]...

Статистичні таблиці Статистичні таблиці – сукупність статистичних відомостей про соціально-економічні явища і процеси та їх аналіз, викладених у певній послідовності і зв’язку за допомогою системи рядків і стовпчиків й отриманих у результаті їх зведення і групування. Основними складовими С. т. є підмет (в якому називається об’єкт аналізу, що складається з одиниць сукупності або їхніх груп та сукупності […]...

Стилетвірні й нестилетвірні ознаки як лінгвальні основи стилю – Стилі і форми мови Стилістика української мови Стилетвірні й нестилетвірні ознаки як лінгвальні основи стилю Кожен мовний стиль формується із стилетвірних і нестилетвірних явищ, особливостей. Саме стилетвірними мовними одиницями один стиль мови відрізняється від усіх інших стилів. Такі засоби зосереджують у собі неповторну стильову своєрідність, сконцентровано виявляються в одному стилі, а в інших простежуються лише частково. Наприклад, слова і […]...

ОСНОВНІ ОРФОГРАМИ ДОДАТКИ Додатки 3 ОСНОВНІ ОРФОГРАМИ 1. Букви е, и, що позначають ненаголошені голосні в коренях слів. 2. Велика буква у власних назвах. 3. Букви, що позначають звуки, які уподібнюються. 4. Подвоєні букви. 5. Роздільне написання прийменників з іменниками і займенниками. 6. Перенос частин слова з рядка в рядок. 7. Уживання м’якого знака. 8. Уживання апострофа. […]...

Основні розділи української мови як навчального предмета Українська мова Основні розділи української мови як навчального предмета Фонетика вивчає звуки мови і мовлення, наголос, склад. Графіка вивчає умовні знаки при передачі на письмі усного мовлення (букви, апостроф, знак наголосу, дефіс, крапка, знак питання, знак оклику, кома, тире, двокрапка, лапки, дужки). Орфографія – це система правил передачі звуків мови (слів і їх форм) на […]...

Статистичні дані. Способи подання даних УРОК № 45 Тема. Статистичні дані. Способи подання даних Мета уроку: домогтися засвоєння учнями змісту понять: вибіркова сукупність, або вибірка, статистичний ряд, об’єм вибірки, частота вибірки, відносна частота вибірки, полігон частот і гістограма, а також формування уявлення учнів про предмет вивчення математичної статистики. Працювати над формуванням умінь наводити приклади подання статистичних даних у вигляді таблиць […]...

МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ. ЕЛЕМЕНТИ СТИЛІСТИКИ ПОВТОРЕННЯ В КІНЦІ РОКУ § 63. МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ. ЕЛЕМЕНТИ СТИЛІСТИКИ 542 І. Прочитайте текст. Визначте тематичні речення та ключові слова. Дайте відповідь на запитання, сформульоване в заголовку. ЧОГО ЯБЛУКА СТАЛИ КИСЛІ? Мишкові й Дмитрикові захотілося чужих яблук. Гарячого липневого дня вони перелізли через низький тин саду. Вилізли на гіллясту яблуню та й їдять. Яблука ще […]...

Сполучник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Сполучник Сполучником називається службова частина мови, яка вживається для зв’язку однорідних членів речення, частин складного речення та складових частин тексту. Сполучник не має лексичного значення, не змінюється, не буває членом речення, не входить ні до члена речення, ні до частин складного речення. За будовою розрізняють сполучники прості, складні й […]...

Загальна характеристика частин мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Загальна характеристика частин мови Морфологія – це розділ мовознавчої науки, у якому слова вивчаються як частини мови. Слова об’єднуються в частини мови за такими спільними для них рисами: А) загальним лексичним значенням; Б) морфологічними ознаками (граматичним значенням); В) синтаксичною функцією; Г) особливостями словотворення. Отже, частини мови – це лексично-граматичні групи слів. Слова кожної […]...

Об’єктивне і суб’єктивне в стилістиці – Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови Об’єктивне і суб’єктивне в стилістиці Реалії “об’єктивне” й “суб’єктивне” становлять постійну ознаку всього того, що наявне і сприймається людиною в навколишньому світі, отже, і в мові, яка виявляється в мовленні. Об’єктивне в стилістиці – це те, що існує поза волею людини, не залежить від неї, не підвладне її бажанням; суб’єктивне в стилістиці […]...

Лінгвістичні основи навчання української мови 1.4. Лінгвістичні основи навчання української мови Основою шкільного курсу української мови є мовознавча наука – розгалужена система знань про мову, її структуру, основні одиниці і способи поєднання цих одиниць у тексті. Суттєвими для навчання української мови є такі її ознаки: мова знакова система; у мовному знаці поєднуються ідеальна і матеріальна сторони; мова – явище поліфункціональне […]...

СИНТАКСИЧНА ЗУМОВЛЕНІСТЬ ЛЕКСИЧНОГО ЗНАЧЕННЯ ПРИСЛІВНИКА ПРИСЛІВНИК 2. СИНТАКСИЧНА ЗУМОВЛЕНІСТЬ ЛЕКСИЧНОГО ЗНАЧЕННЯ ПРИСЛІВНИКА З-поміж інших повнозначних частин мови прислівник вирізняється синтаксичною зумовленістю його лексичного значення, тому що воно не є самостійним, як в іменника, прикметника та дієслова, а базується на лексичних значеннях іменників, прикметників і дієслів, ужитих в прислівниковій синтагматичній позиції. Це означає, що лексичні значення предмета, статичної ознаки, процесу, стану […]...

Морфологічний розбір числівника – Числівник Українська мова Частини мови Числівник Морфологічний розбір числівника 1. Початкова форма (називний відмінок). 2. Розряд за значенням: – кількісний (власне кількісний, неозначено-кількісний, збірний, дробовий); – порядковий. 3. Розряд за будовою: – простий; – складний; – складений. 4. Морфологічні ознаки: – рід (якщо є); – число (якщо є); – відмінок (якщо є). 5. Синтаксична роль. Один […]...

Спостереження за роллю дієслів у текстах розповідного та описового характеру. (Вправи 275-278) Тема. Спостереження за роллю дієслів у текстах розповідного та описового характеру. (Вправи 275-278). Мета. Провести спостереження за роллю дієслів у текстах розповідного та описового характеру; звернути увагу на їх виражальні можливості; вчити добирати найбільш влучні дієслова відповідно до ситуації мовлення. Обладнання: мовний матеріал. Хід уроку I. Організація класу. II. Аналіз контрольної роботи (аудіювання). III. Перевірка […]...

Формування лексичних умінь і навичок 6.7. Формування лексичних умінь і навичок Вивчення розділу “Лексикологія” і подальша словникова робота на уроках української мови формують в учнів лексичні вміння і навички, передбачені програмою української мови в кожному класі. Значна частина вмінь і навичок формується в 5-6 класах, де вивчається розділ “Лексикологія”. У 5 класі учні повинні з’ясовувати значення слів самостійно, користуючись тлумачним […]...

Науковий стиль – Стилі мовлення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО ЛІНГВІСТИКА ТЕКСТУ Стилі мовлення Науковий стиль Цей різновид літературної мови використовується в наукових працях, для викладення результатів наукової дослідницької діяльності. Метою наукового стилю є повідомлення, пояснення, тлумачення досягнутих наукових результатів, відкриттів. Найпоширеніша форма наукового стилю – монолог. При складенні текстів наукового стилю завжди присутній попередній відбір мовних одиниць, стилістичних засобів. […]...

Закінчення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО БУДОВА СЛОВА. СЛОВОТВІР Будова слова Закінчення – це змінна значуща частина слова, яка виражає його граматичні значення – рід, число, відмінок, особу, час тощо – і слугує для зв’язку слів у словосполученні та реченні. Щоб виділити закінчення, необхідно змінити форму слова: Рука – рукаМи, сидіти, – сидЯть. Закінчення відображає різноманітні […]...

МОВЛЕННЯ ЯК ПРЕДМЕТ СТИЛІСТИКИ Й КУЛЬТУРИ МОВЛЕННЯ. СТИЛІСТИКА ТА ЇЇ ПІДРОЗДІЛИ: СТИЛІСТИКА МОВИ Й СТИЛІСТИКА МОВЛЕННЯ, ЇХ ВІДМІННІСТЬ ВСТУП Урок № 1 МОВЛЕННЯ ЯК ПРЕДМЕТ СТИЛІСТИКИ Й КУЛЬТУРИ МОВЛЕННЯ. СТИЛІСТИКА ТА ЇЇ ПІДРОЗДІЛИ: СТИЛІСТИКА МОВИ Й СТИЛІСТИКА МОВЛЕННЯ, ЇХ ВІДМІННІСТЬ Мета: навчити учнів розрізняти поняття “культура мовлення” та “стилістика”, терміни “стилістика мови” й “стилістика мовлення”; розвивати вміння визначати стилі мовлення та виділяти засоби створення емоційно-експресивної виразності; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у […]...

Комунікативно-стилістичні якості мовлення Стилістика української мови 4. Комунікативно-стилістичні якості мовлення На підвалинах знань про стилістику різнотипних мовних засобів і практичного вміння послуговуватись ними в індивідуальному мовленні в українській мові вже майже сформувався всенародний комплекс її одиниць, стилістичне використання яких в усному й писемному мовленні забезпечує належну культуру висловлювання, котра найповніше виявляється в таких комунікативно-стилістичних якостях мовлення, як його […]...

Стилістика службових слів Стилістика української мови Стилістика службових слів Кількісно невелику групу слів (їх у мові всього кілька сотень) становлять слова, які прийнято називати не повнозначними, службовими. Цим означенням аж ніяк не применшується їх важливість у мовній системі, у мовленні будь-кого. Якщо з речення, а ще більше – із кілька реченнєвого відрізка мовлення вилучити службові слова, то його […]...

Фізіологічні основи мовлення. Значення другої сигнальної системи у сприйнятті навколишнього середовища. Мова і мислення РОЗДІЛ X. БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОВЕДІНКИ ЛЮДИНИ Тема 2. МИСЛЕННЯ І СВІДОМІСТЬ УРОК 96. Фізіологічні основи мовлення. Значення другої сигнальної системи у сприйнятті навколишнього середовища. Мова і мислення Освітня мета: вивчити особливості першої і другої сигнальних систем; сформувати поняття про фізіологічні основи мови; показати роль мови у життєдіяльності людини. Основні поняття і терміни: перша сигнальна система, […]...

Загальновживані слова – ЛЕКСИКА ЛЕКСИКА Загальновживані слова Основу лексичного складу української мови становлять слова, які розуміють і вживають усі носії мови незалежно від місця помешкання й роду занять. Ці слова називаються загальновживаними. До загальновживаних належать такі основні групи слів на позначення: спорідненості і свояцтва (Мати, батько, брат, дочка, дід), частин та органів тіла (Голова, рука, нога, вухо, серце), явищ […]...

Динамічні і статистичні закони ФІЗИКА Частина 5 АТОМНА ФІЗИКА Розділ 16 ХВИЛЬОВІ ВЛАСТИВОСТІ РЕЧОВИНИ 16.8. Динамічні і статистичні закони Із розвитком фізики поряд з динамічними законами (механіки Ньютона) було встановлено статистичні закони. Під динамічними законами розуміють не лише закони динаміки, а й всі закони, що характеризують поведінку індивідуальних об’єктів. Статистичні закони, навпаки, є законами поведінки сукупності об’єктів або подій. […]...

Фонетична стилістика і її одиниці Стилістика української мови Фонетична стилістика і її одиниці Фонетична стилістика – де лінгвістичне вчення про функцію (функції) окремої фонеми і найрізноманітніші поєднання фонем у словах і між словами в межах усієї мовної системи, а також про функціональний вияв нормативно-літературної вимови слів, про наголошування слів, типову інтонацію мовних одиниць....

ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ Лексикологія. Лексикологія як учення про слово. Ознаки слова як мовної одиниці. Лексичне значення слова. Багатозначні й однозначні слова. Пряме та переносне значення слова. Омоніми. Синоніми. Антоніми. Лексика української мови за походженням. Власне українська лексика. Лексичні запозичення з інших мов. Загальновживані слова. Професійна, діалектна, розмовна лексика. Терміни. Лексика української мови з погляду активного й […]...

СЛОВОТВІР. ОРФОГРАФІЯ СЛОВОТВІР. ОРФОГРАФІЯ Словотвір – це розділ науки про мову, який вивчає способи творення слів. Більшість слів української мови – похідні, утворені від інших слів. Саме ці слова, особливості їх творення є предметом вивчення словотвору. Словотворення є одним із головних джерел поповнення словникового складу української мови. Виникнення нових слів на базі вже існуючих – процес активний […]...

Ви зараз читаєте: Статистичні основи морфологічної стилістики

« Перші держави західних слов’ян. Виникнення слов’янської писемності

ЕКСПЕРТИЗА ПРОЕКТУ ПІДПРИЄМСТВА ЕКОЛОГІЧНА »

Related posts: