Стилістичні функції підмета й присудка

Related posts:

1. Складені присудки – Члени речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Члени речення Складені присудки Складеним називається присудок, виражений двома або кількома словами. Складені присудки бувають дієслівні та іменні. Складений дієслівний присудок містить допоміжне дієслово, яке своїми граматичними ознаками узгоджується з підметом, вказує на час та спосіб дії, на початок, тривалість, кінець, бажаність чи можливість дії і неозначену […]...
2. Питання для самоконтролю – Члени речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Члени речення Питання для самоконтролю 1. Чим відрізняється речення від інших одиниць мови (звуків, морфем, слів)? 2. Назвіть основні ознаки речення. 3. Які речення називаються двоскладними? 4. Чому саме іменник у називному відмінку є основним способом вираження підмета? 5. Чим ще може бути виражений підмет? 6. Що […]...
3. Присудок – Просте речення Словосполучення Просте речення Присудок Присудком називається головний член речення, який означає те, що говориться про підмет, і відповідає на питання що робить підмет? що з ним робиться? який він є? що (чим) він є? Підмет і присудок граматично залежні один від одного. Присудки бувають прості (складаються з одного дієслова) і складені (виражаються неозначеною формою дієслова […]...
4. Риторичне запитання, його стилістичні функції СТИЛІСТИКА СИНТАКСИСУ § 22. Риторичне запитання, його стилістичні функції Риторичне запитання не потребує відповіді, оскільки вона загальнозрозуміла. 264. ІІІ. 1) [найб’Л’ше] – 9 б., 8 зв. [жит’: М] – 6 б., 5 зв. [пропозЦ’ійу] – 10 б., 11 зв. 2) Опублікований – преф. сп. твор. Найстарший, найбільше, пропозиція 3) Удома – прислів. 4) Оклигавша – […]...
5. Зразок синтаксичного розбору складносурядного речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Види складних речень Зразок синтаксичного розбору складносурядного речення В одну мить розсунувся простір і стали ближчі зорі (Ю. Мушкетик). 1. Речення складне, сполучникове, складносурядне. 2. Має дві граматичні основи: 1) Простір розсунувся, 2) Зорі стали ближчі; прості речення пов’язані між собою сполучником І (єднальний). 3. Кома не […]...
6. Зразок синтаксичного розбору складнопідрядного речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Види складних речень Зразок синтаксичного розбору складнопідрядного речення Це станеться тоді (коли?), як рак свисне (Народна творчість). 1. Речення складне, сполучникове, складнопідрядне. 2. Головне речення: Це станеться тоді; підрядне: Як рак свисне. 3. Складнопідрядне часу. 4. Сполучник як. 5. Між головним і підрядним реченням ставиться кома. 6. […]...
7. Особливості узгодження присудка з підметом, вираженим словосполученням або складноскороченим словом – Просте речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Просте речення Особливості узгодження присудка з підметом, вираженим словосполученням або складноскороченим словом Присудок узгоджується в множині з підметом – словосполученням, вираженим іменником у називному відмінку та іменником в орудному відмінку з прийменником з. Рано звечора погасили світло син з матір’ю (Панас Мирний). Присудок узгоджується в множині й однині з підметом, вираженим кількісним […]...
8. Зразок синтаксичного розбору безсполучникового складного речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Види складних речень Зразок синтаксичного розбору безсполучникового складного речення Гув мотор, катер пінив носом хвилі (Ю. Мушкетик). 1. Граматичні основи: Гув мотор і катер пінив. 2. Речення складається з двох простих речень. 3. Перелік фактів. 4. Інтонація переліку. 5. Між двома простими реченнями ставиться кома. 6. Перше […]...
9. Стилістичні функції додатка. Активний і пасивний звороти СТИЛІСТИКА СИНТАКСИСУ § 28. Стилістичні функції додатка. Активний і пасивний звороти 306. 1. Людині бійся душу Ошукать, бо В цьому схибиш – то уже навіки. 2. Тільки може любов поєднати і Землю, і Небо. 3. Як плоть моя замішана На крові, отак мій дух – на український мові. 4. Хочеться Зустрічі, білої Радості. В серці […]...
10. Способи вираження підмета – Просте речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Просте речення Двоскладні речення. Головні і другорядні члени речення. Підмет і присудок як головні члени речення Способи вираження підмета Підмет і присудок – це головні члени двоскладного речення, що становлять його Граматичну основу. Підметом називається головний член речення, що означає предмет, про який говориться в реченні, і відповідає на питання Хто? що? […]...
11. Зразок синтаксичного розбору складних речень з різними видами зв’язку УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Види складних речень Зразок синтаксичного розбору складного речення з різними видами зв’язку Спартак дізнався від неї, що прибула нова партія полонених і серед них є кілька студентів (О. Гончар). 1. Це речення складається з трьох простих речень. 2. У ньому сполучниковий вид зв’язку, між першим і другим […]...
12. Способи вираження простого дієслівного присудка – Присудок. Способи його вираження – Члени речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Члени речення Присудок. Способи його вираження Присудком називається головний член речення, який означає, що говориться про підмет, і відповідає на питання Що робить підмет? що з ним робиться? який він є? ким він є? Присудки бувають прості та складені. Способи вираження простого дієслівного присудка У ролі простого […]...
13. Стилістичні функції абзацу і тексту Стилістика української мови Стилістичні функції абзацу і тексту Стилістичні можливості абзацу й тексту зазвичай ширші й різноманітніші, ніж можливості речення, але водночас вони менш компактні й цілісні за змістом. Абзац (нім. Adzatz – перерва, пауза, відступ) – частина тексту (або весь текст) від одного відступу до другого, яка містить одне, кілька чи й багато пов’язаних […]...
14. Не з різними частинами мови – Частка як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Частка як службова частина мови Не з різними частинами мови 1. Не є префіксом і пишеться Разом: А) із будь-якими словами, якщо вони не вживаються без Не: Нероба, нестерпний, нехтувати, непосидючий, ненавидячи, невтямки; Б) з іменниками, прикметниками та прислівниками, якщо з не утворюються нові поняття з протилежним значенням і їх можна замінити словами, […]...
15. ЗАПОЗИЧЕНІ СЛОВА, ЇХ СТИЛІСТИЧНІ ФУНКЦІЇ СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ЛЕКСИКОЛОГІЇ І ФРАЗЕОЛОГІЇ Урок № 41 ЗАПОЗИЧЕНІ СЛОВА, ЇХ СТИЛІСТИЧНІ ФУНКЦІЇ Мета: поглибити знання учнів про запозичені слова, удосконалити вміння пізнавати їх, за допомогою словників тлумачили значення, розвивати вміння визначати стилістичні функції запозичених слів та навички доцільного користування ними; розвивати чуття слова; виховувати почуття патріотизму та полікультурності. Внутрішньопредметні зв’язки: Лексикографія: тлумачення значень слів […]...
16. Синтаксичний розбір простого речення – Другорядні члени речення Українська мова Синтаксис Другорядні члени речення Синтаксичний розбір простого речення 1. Просте речення (тип речення). 2. Загальна характеристика: двоскладне, односкладне; ускладнене, неускладнене; повне, неповне; поширене, непоширене. 3. Характеристика граматичної основи: – підмет (простий чи складений, морфологічний аналіз підмету); – присудок (простий дієслівний, складений іменний, складений дієслівний, морфологічний аналіз присудка). 4. Другорядні члени речення (група підмета): […]...
17. Стилістичні функції відмінкових форм іменника Стилістика української мови Стилістичні функції відмінкових форм іменника Усі іменники мають граматичне значення відмінків. Кожна відмінкова форма іменника виражається або однією фонемою (найчастіше) чи двома, трьома фонемами, або відмінкові форми певної групи іменників нульові, не звукові (у незмінних словах). Відмінок – граматична (морфологічна) категорія слів, які належать до іменних частин мови. Цією категорією виражаються різні […]...
18. Стилістичні функції засобів словотвору Стилістика української мови Стилістичні функції засобів словотвору Винятково важлива роль у вираженні найрізноманітніших лексичних значень, які властиві словам і багатьом сполученням слів, належить засобам словотвору, особливо афіксам (префіксам, суфіксам, частково і флексіям), основоскладанню. Кожен словотвірний афікс завжди вагомий і функціонально, бо надає кореневій частині слова із зовнішньою чи нульовою флексією або кореневій частині незмінного повнозначного […]...
19. Стилістичні функції неологізмів Стилістика української мови Стилістичні функції неологізмів Рушійною силою всіх змін у лексиці мови є навколишня дійсність, діяльність, номінативно-мовленнєва творчість людини від часів родового й племінного буття до національного, міжнаціонального. Людина завжди називала все пізнаване, пізнане, усвідомлене чи тільки усвідомлюване, уявлюване нею: явища природи, суспільні та індивідуальні реалії. Так у мовній системі виникли слова і сполучення […]...
20. Складні випадки кваліфікації другорядних членів речення. Стилістичні функції другорядних членів СТИЛІСТИКА СИНТАКСИСУ § 26. Складні випадки кваліфікації другорядних членів речення. Стилістичні функції другорядних членів ПОЯСНЕННЯ ПОЯСНЕННЯ 296.Берег Річки, кімната Вчителя, човен На березі, політ Орла, спів Матері, рядок Вірша, кущ Шипшини, вареники З вишнями, Добром нагріте серце, красаПрироди, учень Гімназії, збирання Винограду, потиск Руки, в ім’я Перемоги, маківка Ялинки. Прийм. ім, місця дієсл. ПДП ім. […]...
21. Комунікативно-стилістичні функції жестів, міміки Стилістика української мови Комунікативно-стилістичні функції жестів, міміки Усне мовлення являє собою явище і власне мовне (фонетико – фонологічне, лексичне, фразеологічне, граматичне), і таке, що доповнюється певними немовними реаліями. Для спілкування, за словами Н. Бабич, “недостатньо оволодіти мовною системою, опанувати механізм інтонування (мелодію, наголос, темп, паузи) – потрібно ще й набути вправності у застосуванні позамовних засобів […]...
22. НЕОЛОГІЗМИ, ЇХ СТИЛІСТИЧНІ ФУНКЦІЇ СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ЛЕКСИКОЛОГІЇ І ФРАЗЕОЛОГІЇ Урок № 42 НЕОЛОГІЗМИ, ЇХ СТИЛІСТИЧНІ ФУНКЦІЇ Мета: поглибити знання про неологізми та засвоїти їх стилістичні функції; розвивати розуміння взаємозв’язків між мовними явищами і суспільними реаліями; виховувати прагнення десятикласників до підвищення культури власного мовлення. Внутрішньопредметні зв’язки: Лексикологія і стилістика: відповідно до теми. Словотвір: способи творення нових слів. Сиитаксис: словосполучення, речення, […]...
23. Складні випадки правопису НЕ з частинами мови – Орфографія Українська мова Орфографія Складні випадки правопису НЕ з частинами мови НЕ пишеться разом: 1. З іменниками та прикметниками: – якщо іменник (прикметник) без не не вживається: недуга, немовля, ненависть, немічний; – іменник (прикметник) з префіксом не – становить єдину назву (характеристику) предмета, яку в багатьох випадках можна передати синонімом: неправда (брехня), нещастя (лихо), неволя (рабство), […]...
24. Види присудків Українська мова Синтаксис Види присудків – Простий дієслівний (складається з одного слова – дієслова): – Складений дієслівний (складається з допоміжного дієслова): . – Складений іменний (складається з дієслова-зв’язки та іменної частини): . Тире між підметом і присудком Ставиться: 1. Якщо підмет і присудок виражені називним відмінком іменника або числівника: Життя без книг – це хата […]...
25. Стилістичні функції фразеологізмів Розділ 11 СТИЛІСТИКА І КОНОТАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ § 35. Стилістичні функції фразеологізмів Синтез функціонального й структурно-семантичного підходів до ФО породжує бісинхронний підхід до мови, що створює органічну єдність мови – коду й реалізації цього коду в процесі мовлення. Він же породжує й опозицію денотативно-сигніфікативного й експресивно-стилістичного аспектів. Виразні семантико – стилістичні якості фразеологізмів – їх […]...
26. ЗАСТАРІЛІ СЛОВА, ЇХ СТИЛІСТИЧНІ ФУНКЦІЇ СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ЛЕКСИКОЛОГІЇ І ФРАЗЕОЛОГІЇ Урок № 39 ЗАСТАРІЛІ СЛОВА, ЇХ СТИЛІСТИЧНІ ФУНКЦІЇ Мета: повторити відомості про застрілі слова, їх стилістичні функції; навчити розрізняти архаїзми й історизми, визначати їх стилістичну роль у мовленні; удосконалювати вміння доцільно вживати лексику обмеженого використання у власному мовленні; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у школярів повагу до історії рідної […]...
27. Простий і складений присудки (іменний і дієслівний) – Просте речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Просте речення Простий і складений присудки (іменний і дієслівний) Присудком називається головний член речення, який означає, що говориться про підмет, і відповідає на питання Що робить підмет? що з ним робиться? який він є? хто або що він є? Підмет і присудок граматично взаємозалежні. Сила Іде знизу, од народного серця (С. Васильченко). […]...
28. Не і ні з прислівниками – Прислівник МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Прислівник Не і Ні з прислівниками 1. Не виступає в ролі префікса і пишеться Разом: А) якщо прислівник без не не вживається: Невдовзі, неминуче, невпинно; Б) якщо прислівник з Не утворює нове поняття з протилежним значенням і його можна замінити словом, близьким за змістом: Неголосно (= тихо), негуманно (= жорстоко), нелегко (= важко), […]...
29. НЕ з різними частинами мови – Частка УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Частка НЕ з різними частинами мови Не пишеться разом: – коли виступає у складі будь-якої частини мови (крім дієслова) в значенні префікса, тобто коли слово без цієї частки не вживається: Невільник, негода, недуга, нежить, немовля, ненависть, неук; невгасимий, непохитний, незліченний, невпинний, невсипущий, негайний, ненависний, ненастанний, непохитний, нестямний; невдовзі, невинно, […]...
30. Односкладні речення – Просте речення Словосполучення Просте речення Односкладні речення Односкладними називаються речення, граматична основа яких складається з одного головного члена – присудка або підмета, а відсутність другого головного члена на розуміння змісту речення не впливає. Односкладні речення можуть бути як самостійними, так і в складі складного речення. Односкладні речення поділяються на дві групи: з головним членом – присудком та […]...
31. Безособові речення – Односкладні речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Односкладні речення Безособові речення Безособовими називаються такі односкладні речення, у яких дія або стан не співвідноситься з дійовою особою. Якщо в означено-особовому або неозначено-особовому реченні підмет не визначений, але мислиться, то в безособових реченнях його взагалі немає. Головний член безособового речення може бути виражений: А) безособовим дієсловом. Схотілось сонця, веселого шуму ріки, […]...
32. Комунікативно-стилістичні якості мовлення Стилістика української мови 4. Комунікативно-стилістичні якості мовлення На підвалинах знань про стилістику різнотипних мовних засобів і практичного вміння послуговуватись ними в індивідуальному мовленні в українській мові вже майже сформувався всенародний комплекс її одиниць, стилістичне використання яких в усному й писемному мовленні забезпечує належну культуру висловлювання, котра найповніше виявляється в таких комунікативно-стилістичних якостях мовлення, як його […]...
33. Функції. Властивості функції: нулі функції, проміжки знакосталості, зростання і спадання функції УРОК № 19 Тема. Функції. Властивості функції: нулі функції, проміжки знакосталості, зростання і спадання функції Мета уроку: закріпити знання учнів про означення поняття нулів функції, проміжків знакосталості, функції, що зростає або спадає на проміжку, а також про способи відшукання названих характеристик функції у випадках, якщо функція задана графічно або аналітично. Закріпити вміння учнів виконувати дії […]...
34. Стилістичні властивості дієслова Стилістика української мови Стилістичні властивості дієслова У кожній розвиненій мові дієслова становлять найчисленнішу (після іменників і прикметників) групу лексем. Дієслово – повнозначне слово, яке позначає дію, стан предмета як процес. Значення дієслів виявляються у граматичних (морфологічних) категоріях особи, виду, стану, способу, часу, а також числа і роду (мин. час, умовний спосіб). Разом з іменниками, прикметниками […]...
35. Стилістичні особливості форм іменника. Власні й загальні назви МОРФОЛОГІЧНІ ЗАСОБИ СТИЛІСТИКИ § 12. Стилістичні особливості форм іменника. Власні й загальні назви ПОЯСНЕННЯ Вживання великої літери З великої літери пишуться всі слова: – в іменах, прізвищах, прізвиськах, псевдонімах: Леся Українка, князь Ярослав Мудрий; – у назвах міфологічних істот, персонажів, кличках тварин: бог Меркурій, Червона Шапочка, кіт Чорні Лапки; – в астрономічних, географічних назвах, назвах […]...
36. Стилістичні особливості категорії числа іменників Стилістика української мови Стилістичні особливості категорії числа іменників Однією із словозмінних морфологічних (граматичних) категорій, яка містить у собі вказівку на кількість осіб, предметів, явищ, позначуваних іменниками, є категорія числа. Категорія числа іменників має здебільшого дві форми вияву – однину й множинну. їх стилістична сутність майже адекватна, пор.: Навчаю учня і Навчаю учнів. Ці речення розрізняються […]...
37. Стилістичні можливості загальновживаної лексики Стилістика української мови Стилістичні можливості загальновживаної лексики В усіх стилях і жанрах мови соціально й комунікативно найважливішою є загальновживана лексика. Загальновживана лексика – слова й лексичні сполучення слів, якими користується кожен, хто володіє певною мовою. Вони пов’язані з повсякденним життям усіх громадян, позначають такі реалії, в яких кожен мовець щодня має потребу, і тому вони […]...
38. Способи вираження складного підмета – Члени речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Члени речення Способи вираження складного підмета 1. Іменником у називному відмінку + іменником ізприйменником в орудному відмінку: Сніг з морозом поморозив всі на полі квіти (Леся Українка). 2. Займенником у цих же формах: Та ми ж з тобою були колись товариші (Леся Українка). 3. Числівником у називному […]...
39. Способи вираження іменної частини присудка – Члени речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Члени речення Способи вираження іменної частини присудка У ролі іменної частини присудка можуть виступати різні частини мови: 1. Іменники в називному, родовому або орудному відмінках з прийменником та без нього: Марта Була ще Дитина, коли після смерті батька Сафрон взяв дівчинку до себе (М. Стельмах). Я Був […]...
40. Способи вираження простого підмета – Члени речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Члени речення Способи вираження простого підмета 1. Називним Відмінком: – іменника: Встає зоря багрова (І. Нагнибіда); – займенника: Я чую твій плач, Ярославно (П. Воронько); – субстантивованого прикметника: Злий плаче від заздрості, а добрий – від радості (Народна творчість); – числівника: Дев’ять – непарне число. 2. Неозначеною […]...