Страховий ринок

Related posts:

1. Страховий ринок ФІНАНСИ Модуль 4 ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАСАДИ СТРАХУВАННЯ ТА СКЛАДОВІ ЕЛЕМЕНТИ ФІНАНСОВОГО РИНКУ І МІЖНАРОДНИХ ФІНАНСІВ РОЗДІЛ 12 СТРАХУВАННЯ І СТРАХОВИЙ РИНОК 12.3. Страховий ринок Поняття страхового ринку трактується в економічній літературі у двох аспектах. По-перше, страховий ринок – це особлива сфера грошових відносин, де об’єктом купівлі-продажу є специфічна послуга – страховий захист і де формується її […]...
2. Світовий ринок сировини Світовий ринок сировини – система економічних відносин між окремими країнами, ТНК та міжнародними монополіями з приводу купівлі-продажу різних видів сировини. В цю систему входять організаційно-економічні відносини з приводу організації торгівлі сировиною на товарних біржах, аукціонах, міжнародних торгах та укладання контрактних угод; відносини економічної власності з приводу формування ціни на сировину, оплати послуг посередників (якщо така […]...
3. Розділ 12. Страхування і страховий ринок – МОДУЛЬ 4 ФІНАНСИ ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ МОДУЛЬ 4 . ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАСАДИ СТРАХУВАННЯ ТА СКЛАДОВІ ЕЛЕМЕНТИ ФІНАНСОВОГО РИНКУ І МІЖНАРОДНИХ ФІНАНСІВ Розділ 12. Страхування і страховий ринок 1. Страховий агент – це: А) фізична або юридична особа, яка самостійно здійснює страхові операції; Б) штатний працівник страхової компанії; В) фізична особа, яка за дорученням страховика укладає договір страховика; Г) юридична […]...
4. Ринок послуг Ринок послуг – сукупність організаційно-економічних і відносин економічної власності щодо організації та купівлі-продажу послуг. Перші пов’язані з організацією купівлі-продажу цього особливого товару, другі виникають у процесі створення послуг та їх споживання (своєрідного привласнення). Послуги створюються у сфері матеріального (громадське харчування, торгівля, побут та ін.) і нематеріального (освіта, охорона здоров’я, мистецтво, культура) виробництва. З огляду на […]...
5. Світовий ринок золота Світовий ринок золота – сукупність економічних відносин між країнами світу (в т. ч. окремими компаніями, банківськими домами, спеціалізованими фірмами тощо) з приводу регулярної купівлі-продажу золота. Окремими підсистемами цього ринку є організаційно-економічні відносини – з приводу вивчення ринку та організації купівлі-продажу золота; техніко-економічні відносини – з приводу видобування золота передусім країнами-виробниками (ПАР, США, Австралія та ін.), […]...
6. Ринок регіональний Ринок регіональний – сукупність економічних відносин (в т. ч. техніко-економічних, організаційно-економічних та відносин економічної власності) між різними економічними суб’єктами з приводу організації купівлі-продажу товарів і послуг у сфері обміну в межах певних територій відповідно до вимог специфічних форм закону товарного виробництва і грошового обміну. Основними функціями P. p. є: перетворення продуктів окремих підприємств на товар […]...
7. Страхування Страхування – система відносин економічної власності та організаційно-економічних відносин між різними суб’єктами страхового ринку з приводу створення страхових резервів (фондів) та їх використання для відшкодування різних видів витрат, збитків з боку фізичних та юридичних осіб у разі настання страхових випадків шляхом виплати страхових компенсацій і страхових сум. Основними суб’єктами С. є страхові компанії (страховики), страхувальники […]...
8. Внутрішній ринок Внутрішній ринок – система національних економічних відносин, які виникають між виробниками і споживачами матеріальних благ і послуг та інших об’єктів власності у процесі купівлі-продажу товарів і послуг. У цій системі розрізняють організаційно-економічні відносини (включають вивчення ринку, вивчення досвіду торгівлі та ін), своєрідні техніко – економічні відносини (наявість спеціалізованих ринків в окремих регіонах країни, спеціалізованих товарних […]...
9. Відносини між страховою компанією (страховиком) і підприємством. Страховий договір, страховий внесок і страхове відшкодування УРОК 24 Відносини між страховою компанією (страховиком) і підприємством. Страховий договір, страховий внесок і страхове відшкодування Мета уроку: з’ясувати особливості страхових відносин; розкрити сутність основних категорій; визначити головні особливості страхового договору. Основні поняття: ризик, прибуток, страхування, страховий договір, страховий внесок, страхове відшкодування. Тип уроку: комбінований. Хід уроку I. Організаційний момент II. Актуалізація опорних знань і […]...
10. СТРАХОВИЙ ТАРИФ Культурологічний словник СТРАХОВИЙ ТАРИФ – це ставка страхового внеску з одиниці страхової суми за визначений період страхування. Конкретні розміри страхових сум і страхових тарифів установлюються окремими нормативними актами зі страхування....
11. Світовий ринок засобів праці Світовий ринок засобів праці – система економічних відносин між суб’єктами різних країн з приводу організації, використання і купівлі-продажу машин, обладнання та інших засобів праці. Основними суб’єктами на цьому ринку виступають розвинені країни світу. За структурою С. р. з. п. поділяється на ринок засобів праці легкої, машинобудівної та інших комплексних галузей з відповідним розмежуванням усередині кожної […]...
12. Ринок іпотечний Ринок іпотечний – важливий елемент ринку позичкових капіталів, на якому об’єктом купівлі-продажу виступають іпотечні цінні папери, акумулюються довготермінові грошові нагромадження та виникають й розвиваються при цьому відносини економічної власності. До іпотечних цінних паперів належать заставні, іпотечні сертифікати (заставні свідоцтва), іпотечні облігації та ін. їх особливістю є те, що вони котируються на вторинному ринку та на […]...
13. Ринок цінних паперів Ринок цінних паперів – сукупність економічних відносин між різними суб’єктами ринку (комерційними, інвестиційними банками, фондовими біржами та інституціональними інвесторами – страховими компаніями, пенсійними та інвестиційними фондами) щодо організації та купівлі-продажу акцій, облігацій і спеціальних цінних паперів. Складовими цих економічних зв’язків є організаційно-економічні відносини, пов’язані з організацією роботи фондових бірж і посередників, виконуваних ними функцій, з […]...
14. Фактори інноваційної активності Фактори інноваційної активності – комплекс організаційно-економічних, правових, політичних заходів, які разом із удосконаленням відносин економічної власності використовують з метою створення пільгових умов для збільшення внутрішніх і зовнішніх інвестицій. Такими факторами у сфері відносин економічної власності є впровадження реального плюралізму основних типів і форм власності, розширення об’єктів купівлі-продажу власності, якісне вдосконалення управління власністю в різних її […]...
15. Страховий захист Страховий захист – створення різноманітних страхових фондів у суспільстві з метою уникнення, подолання або обмеження негативного впливу найважливіших видів ризиків і відшкодування збитків, спричинених несприятливими обставинами. Основними джерелами відшкодування збитків є власні фінансові ресурси юридичної або фізичної особи; створення страхових фондів суспільства у формі резервів матеріальних і фінансових ресурсів. Найважливішими формами страхових фондів є: 1) […]...
16. Ринок інтелектуальної власності Ринок інтелектуальної власності – система економічних відносин між різними суб’єктами господарювання з приводу організації, використання і купівлі-продажу патентів, ліцензій, інших об’єктів інтелектуальної власності і привласнення на цій основі частини необхідного і додаткового прибутку. В інтелектуальній власності виділяють кількісний та якісний аспекти. Кількісний аспект – різні об’єкти інтелектуальної власності (патенти, ліцензії, проекти, ноу-хау, програми математичного забезпечення, […]...
17. Організаційно-економічні відносини Організаційно-економічні відносини – відносини між людьми з приводу організації безпосереднього виробництва (у т. ч. обміну, розподілу і споживання) матеріальних благ і послуг. О.-е. в. – важливий елемент (підсистема) економічної системи, проміжна ланка між техніко – економічними та виробничими відносинами (відносинами економічної власності), організаційна форма розвитку продуктивних сил (О.-е. в. можуть або сприяти їх розвитку, або […]...
18. Фондовий ринок Фондовий ринок – складова фінансового ринку, в межах якої формується система відносин економічної власності та організаційно-економічних відносин з приводу випуску, розміщення і купівлі-продажу цінних паперів. Двома основними підсистемами цього ринку є первинний ринок цінних паперів, на якому відбувається емісія акцій, облігацій та інших цінних паперів (векселів, чеків, депозитних сертифікатів та ін.), і вторинний ринок цінних […]...
19. Економіка торгівлі Економіка торгівлі – сукупність економічних відносин, які об’єктивно формуються і розвиваються в процесі підготовки до реалізації товарів та послуг і визначають ефективність праці, використання різних ресурсів і засобів обслуговування, а також економічних законів, які управляють цими процесами. Ці відносини поділяються на техніко – економічні, організаційно-економічні та відносини економічної власності. Техніко-економічні відносини в торгівлі, як і […]...
20. Фінанси підприємств Фінанси підприємств – відносини економічної власності між суб’єктами господарювання та всередині підприємств з приводу формування, розподілу і використання фінансових ресурсів (доходів і фондів) у процесі їх (підприємств) діяльності у всіх сферах суспільного відтворення. Речовим змістом цих відносин є найліквідніша і найдинамічніша форма власності – гроші. Такі відносини економічної власності у межах підприємств формуються і розвиваються […]...
21. Ринок засобів виробництва Ринок засобів виробництва – підсистема необхідних і сталих зв’язків між підприємцями, торговельними організаціями, частково кредитно-фінансовими інститутами і державою з приводу купівлі-продажу, передання в оренду засобів виробництва. В політекономічному контексті Р. з. в. означає систему відносин економічної власності між різними суб’єктами підприємницької діяльності з приводу купівлі-продажу засобів і предметів праці і привласнення на цій основі частини […]...
22. Ринок Ринок – регульована сукупність економічних відносин між фізичними та юридичними особами – суб’єктами різних типів і форм власності та господарювання в межах окремих країн і світового господарства з приводу організації та купівлі-продажу різноманітних товарів і послуг відповідно до законів товарного виробництва. У політекономічному контексті Р. означає систему відносин економічної власності з приводу вторинного привласнення й […]...
23. Ринок світовий Ринок світовий – система економічних відносин, які виникають між суб’єктами світогосподарських економічних відносин у сфері обміну, на основі інтернаціоналізації продуктивних сил і розвитку міжнародного поділу праці всіх форм, в т. ч., спеціалізації, кооперування та комбінування виробництва, а отже, інтернаціоналізації виробництва і збуту товарів та послуг. P. c. є історично першою формою інтернаціоналізації господарського життя. З […]...
24. Ринок ф’ючерсний Ринок ф’ючерсний – система економічних відносин між юридичними та фізичними особами з приводу купівлі-продажу товарів, іноземної валюти, окремих видів цінних паперів (облігацій, казначейських векселів) та ін. цінностей з метою уникнення або зменшення втрат від несприятливої динаміки цін. На відміну від інших видів ринків, продавець на Р. ф. отримує плату за частину вартості товару в момент […]...
25. Страхові резерви Страхові резерви – грошові кошти, що створюються страховими компаніями з метою гарантованого забезпечення виплат страхових сум і страхового відшкодування залежно від видів страхування. С. р. формуються за рахунок страхових премій і використовуються в тому разі, коли сума виплат страхувальникам у певний період здебільшого перевищує поточні надходження платежів, а також у заздалегідь узгоджених випадках. Водночас вільні […]...
26. Ринок інформаційний Ринок інформаційний – сукупність економічних відносин між суб’єктами господарювання, окремими індивідами у сфері обміну з приводу збирання, обробки, систематизації інформації та її купівлі-продажу згідно з законами товарного виробництва і привласнення на цій основі максимального прибутку. Основними об’єктами Р. і. є програми ЕОМ баз різноманітних даних (фінансової, статистичної, комерційної інформації тощо), архівні документи, книги, відповідна інформація […]...
27. Ринок золота Ринок золота – сукупність відносин економічної власності з приводу організації та купівлі-продажу золота. Такими відносинами є організаційно-економічні (пов’язані з організацією роботи центрів купівлі-продажу цих товарів, виконуваними ними функціями) та відносини економічної власності (привласнення), що формуються між продавцями і покупцями золота. Купівлю-продаж золота організовують консорціуми місцевих банків (банкірські доми) і спеціалізовані фірми, що здійснюють очистку металу […]...
28. Оплата товару (послуг, робіт) Оплата товару (послуг, робіт) – оплата покупцем переданих йому продавцем товарів, наданих послуг, виконаних робіт, що здійснюється відповідно до угоди купівлі – продажу. В ній передбачені сума оплати, валюта, терміни, форми розрахунків тощо. Основними видами О. т. (п.,р.) є: 1) попередня (до отримання товарів, надання послуг, виконання робіт); 2) у кредит (частинами після отримання товару […]...
29. Страховий ризик Страховий ризик – 1) конкретний випадок (подія) або їх сукупність, які можуть настати випадково або ймовірно і на випадок яких здійснюється страхування; 2) розподіл несприятливих економічних наслідків між страховиком і страхувальником у разі настання страхового випадку. Основними критеріями розмежування С. р. є настання випадкових ризиків з високим рівнем ймовірності, які включаються в розмір відповідальності страховика; […]...
30. Ринок вторинний Ринок вторинний – 1) ринок без посередників, на якому здійснюються операції купівлі-продажу цінних паперів між особами, які не є первинними кредиторами і позичальниками. Кошти від такого продажу надходять тримачам цінних паперів, а не їх емітентам. Так, на ринку державних цінних паперів, який становить бл, 75% фондового ринку України, обсяг Р. в. за 1998-2002 збільшився з […]...
31. Страхові пули Страхові пули – об’єднання страхових компаній з метою спільного страхування складних видів ризиків. Премія і сума збитків за такими ризиками передається в пул, що здійснює розподіл страхових операцій між учасниками об’єднання залежно від обсягів переданих внесків або згідно з досягнутими угодами. Розрізняють С. п. страхові (створені на базі співстрахування з визначенням участі членів у певних […]...
32. Ринок робочої сили Ринок робочої сили – система економічних відносин між найманими працівниками (зайнятими і безробітними), підприємцями, державою (опосередковано) та біржами робочої сили (праці) (державними і приватними) з приводу організації, використання й купівлі-продажу робочої сили. Цю сукупність економічних відносин становлять: 1) організаційно-економічні відносини щодо роботи бірж робочої сили та виконання ними своїх функцій (збирання і надання інформації про […]...
33. Ринок позичкових капіталів Ринок позичкових капіталів – сукупність організаційно-економічних відносин і відносин економічної власності щодо організації та купівлі-продажу вільних грошових коштів і перетворення їх на грошовий капітал. Суб’єктами цих відносин є підприємства, фірми і компанії різних типів і форм власності, населення, держава та ін. Об’єкти Р. п. к. – особисті заощадження населення, тимчасово вільні кошти, що утворюються в […]...
34. Міжнародний ринок капіталу Міжнародний ринок капіталу – підсистема міжнародних економічних відносин (передусім відносин економічної власності) між різними суб’єктами з приводу формування та перерозподілу фінансових ресурсів між країнами. Суб’єктами М. р. к. є передусім ТНК і ТНБ, страхові та інвестиційні компанії, уряди, міжнародні й регіональні фінансово-кредитні організації (МВФ, МБРР та ін.). Основними підсистемами М. р. к. є ринок грошей, […]...
35. Ринок монополізований Ринок монополізований – ринок, на якому здійснюється купівля-продаж товарів і послуг з незначною кількістю товаровиробників, кожен з яких виробляє частку продукції, яка може впливати на рівень цін. Об’єднання кількох таких виробників дає їм змогу зосередити більшість товарів і послуг у своїх руках і диктувати ціни на ринку. У США три гігантські автомобільні концерни (“Дженерал моторз”, […]...
36. Правила страхування Правила страхування – сукупність правових норм, якими визначаються основні умови відносин між страховою компанією (страхувальником) і страховиком. П. с. включають перелік об’єктів страхування та порядок укладання договору, порядок визначення страхових сум, страхові тарифи та ризики, додаткові умови виконання страхових зобов’язань, термін та місце дії договору страхування, поведінку страхової компанії у випадку страхування, перелік документів, необхідних […]...
37. Ринок нерухомості Ринок нерухомості – особливий вид ринку, на якому об’єктом купівлі-продажу чи застави для отримання кредиту є нерухомість і сукупність організаційно-економічних і відносин економічної власності, які при цьому функціонують. У сучасній економічній теорії до нерухомості відносять землю і все, що знаходиться на або під її поверхнею, незалежно від того, створене воно природою чи людською працею – […]...
38. Ринок регульований Ринок регульований – ринок, регульований і контрольований передусім державою та наднаціональними органами за допомогою адміністративних, правових та економічних заходів. Правові заходи – законодавчо встановлена державою верхня і нижня межі для багатьох товарів і послуг (нижня – мінімум заробітної плати при продажу товару “робоча сила”), а опосередковано – і монопольне законодавство. Економічні заходи – регулювання ринку […]...
39. Страхові компанії Страхові компанії (страхові товариства) – організації, які здійснюють страхові операції, відшкодовують на певних умовах збитки юридичних і фізичних осіб з настанням страхового випадку. Кошти на це накопичують із страхових внесків. У країнах із соціальною ринковою економікою існує два типи С. к.: перший тип передбачає утворення страхового кооперативу, завдання якого – формування за рахунок членських внесків […]...
40. Капітал промисловий Капітал промисловий – сукупність економічних відносин між капіталістами-підприємцями і найманими працівниками у сфері безпосереднього виробництва та частково обігу щодо виробництва, реалізації та привласнення вартості товарів і послуг, передусім втіленої в них додаткової вартості. Категорію “К. п.” вперше обгрунтував К. Маркс. Оскільки складовими економічних відносин є техніко – економічні, організаційно-економічні та відносини економічної власності, то розвиток […]...