Структура економічних категорій

Структура економічних категорій – комплекс закономірних зв’язків і відносин між складовими та елементами категорії, їхня загальна внутрішня організація, що відображає розвиток економічних явищ і процесів в еволюції певних економічних і соціально-економічних систем, а отже, їхніх різних стадій та етапів. Неоднакова кількість таких зв’язків і відносин пояснюється передусім сутністю економічної категорії, структурою економічних явищ і процесів, які вона виражає. Розрізняють комплекс економічних категорій, які виражають окремі підсистеми цілісної економічної системи. До таких підсистем, що складаються з окремих частин, елементів (а отже, є менш складними, ніж сама система, і складнішими за її структурні елементи) належать продуктивні сили, техніко-економічні відносини, організаційно-економічні відносини, відносини економічної власності і господарський механізм. Кожна з цих підсистем є водночас своєрідною системою щодо її структурних елементів. До категорій, що відображають окремі елементи продуктивних сил, відносять засоби праці, предмети праці, використовувані людьми сили природи, людину, науку, форми й методи організації праці, інформацію. Кожна з них, своєю чергою, складається з окремих компонентів, які також виражаються в окремих поняттях і категоріях. Категоріями та поняттями, що відображають структуру засобів праці, є земля, машини, устаткування, будівлі; окремими компонентами людини – її освіта, кваліфікація, здібності тощо, окремими сторонами науки – прикладна, фундаментальна, гуманітарна та ін. Закономірні зв’язки й відносини між елементами продуктивних сил розкривають категорії “процес праці” “привласнення предметів природи”, “процес виробництва”, “техніко-економічне поєднання факторів виробництва” та ін. Найглибші закономірні зв’язки й відносини між елементами продуктивних сил розкривають закони цієї підсистеми (закон зростання продуктивності праці, закон відповідності живої та уречевленої праці та ін.). Глибинні закономірні зв’язки й відносини між елементами та компонентами техніко-економічних відносин відображають такі закони даної підсистеми, як закон усуспільнення виробництва й праці, закон концентрації виробництва, закон суспільного поділу праці. Найглибші закономірні зв’язки й відносини між підсистемами технологічного способу виробництва, окремими елементами цих підсистем відображають такі закони його розвитку, як закон відповідності техніко-економічних відносин рівню, характеру і структурі продуктивних сил, закон відповідності концентрації виробництва рівню і структурі засобів виробництва та ін. Глибинні економічні зв’язки й відносини між підсистемами організаційно-економічного способу виробництва, окремими елементами цих підсистем розкривають такі ще не розкриті економічною наукою закони, як закон відповідності організаційно-економічних відносин рівню, характеру й структурі продуктивних сил, закон відповідності організаційно-економічних відносин рівню й структурі розвитку техніко-економічних відносин та ін. Категорії, поняття й закони розвиненішого способу виробництва є складнішими за своєю структурою, кількарівневими, з ускладненою внутрішньою формою організації, що збагачується у процесі еволюції економічної системи. На нижчій стадії розвитку капіталістичного способу виробництва суспільний спосіб виробництва формували лише продуктивні сили й відносини економічної власності, на...

вищій його стадії – також техніко-економічні та організаційно-економічні відносини. З огляду на це відносини економічної власності як найвища (порівняно з попередніми) суспільна форма розвитку продуктивних сил у діалектично знятому вигляді охоплюють речову та організаційну форми, про що свідчить, зокрема, те, що двома сторонами суспільного виробництва є продуктивні сили (які виражають активне ставлення людини до природи в процесі праці) і відносини економічної власності; що у процесі виробництва відбувається, з одного боку, привласнення предметів природи через процес праці, а з іншого – привласнення різних об’єктів (засобів виробництва, робочої сили та ін.) через суспільну форму. Водночас включення попередніх форм до відносин економічної власності передбачає відносну самостійність техніко-економічних та організаційно-економічних відносин. У процесі діалектичної взаємодії техніко-економічних, організаційно-економічних відносин і відносин економічної власності виникає нова якісна цілісність – економічні відносини. На сукупність цих відносин накладаються ще товарно-грошові відносини, через які за товарного виробництва відбувається реалізація інших підсистем економічних відносин. Відносини економічної власності поділяють: на відповідні підсистеми у сферах безпосереднього виробництва, обміну, розподілу й споживання; на відносини між різними суб’єктами щодо привласнення певних об’єктів власності; на основні типи та форми власності. Глибинні внутрішні зв’язки й відносини між переліченими елементами економічної власності виражають економічні закони цієї підсистеми, тому в межах складної економічної категорії виділяють комплекс закономірних зв’язків і відносин між елементами, що відображають кожну з підсистем цілісної економічної системи. Зокрема, найелементарніша економічна категорія “товар” відображає свою приналежність до продуктивних сил (цей аспект висвітлює споживча вартість товару); до техніко-економічних відносин (наприклад, комплектуючі вироби до автомобіля, відповідно до досягнутого рівня спеціалізації виробництва, виготовляють кілька тисяч підприємств); до організаційно-економічних (проведення маркетингових досліджень щодо доцільності випуску певного товару та ін.); до відносин економічної власності (що виникають у процесі виготовлення товару й фокусуються передусім в інтенсивності праці, поділі робочого часу на необхідний і додатковий тощо); до виробничих відносин (формою вияву вартості товару є його мінова вартість). Крім цих структурних елементів економічної категорії, в ній можуть відображатись окремі ланки господарського механізму (впливу на відповідні економічні відносини ринкового, державного та наддержавного регулювання тощо). С. е. к. у гносеологічному аспекті ускладнюється у процесі переходу від абстрактних категорій до конкретних, що багатші за змістом. Оскільки продуктивні сили мають декілька форм розвитку, для з’ясування глибинної сутності будь-якої економічної категорії (що можливе лише з використанням принципу суперечності) необхідно, з одного боку, виділити її матеріально-речовий зміст, а з іншого – певні форми (техніко-економічні, організаційно-економічні та виробничі відносини, а в їхньому складі – економічну власність) у відокремленому вигляді або в узагальненій комплексній формі (як економічні відносини).


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...
Ви зараз читаєте: Структура економічних категорій