Структурування ораторської промови

РИТОРИКА

§ 16. Структурування ораторської промови.

Мовне оформлення висловлювання

Про композицію висловлювання, вимоги до тексту промови в аспекті культури мовлення та про форми мовленнєвого впливу

Пригадайте

– Яку роль у промові відіграє вступна частина та завершення?

– Яке мовлення вважається змістовним, точним, логічним, доречним?

Вступна частина

Структура усного виступу містить у собі вступ, основну частину, завершення.

Мета вступу полягає в тому, щоб стисло пояснити завдання промови, чітко й зрозуміло

сформулювати суть теми і вказати часткові питання, на яких промовець збирається зупинитися. Вступ не повинен бути занадто серйозним, надто сухим, надто довгим. Перші фрази повинні бути максимально простими і миттєво доходити до свідомості будь-якого слухача.

Типові помилки промовців під час підготовки вступу:

– роблять вступ або довгим, або нудним, або те й інше разом;

– не вміють докладно пояснити, про що йтиметься, внаслідок;

Чого слухачі орієнтуються зовсім не на те, про що йтиметься;

– інколи промовець починає з досить цікавого випадку, який не має ніякого відношення до суті справи.

Основна

частина

Основна частина промови – це найбільш навантажена й об’ємна частина виступу. Адже тут ітиметься про ту ідею, яку в розгорнутому вигляді потрібно донести до слухачів, надихнути їх на прийняття якогось рішення. В основній частині промови дають юридичні, економічні, політичні ті інші наукові визначення, наводять порівняння, статистичні дані, роблять посилання на авторитети.

Завершення виступу

Важливою композиційною частиною будь-якого виступу є завершення. Переконливе і яскраве запам’ятовується слухачами. залишає добре враження про промову. Навпаки, невдале завершення іноді губить непогану промову. Завершення виступу складається, як правило, з двох частин: а) узагальнення основних думок; б) підбиття підсумків, наголошення на поставленій меті, заклик до виконання певних дій.

Прикінцеві речення треба підготувати й записати заздалегідь, сформулювати виразніше й переконливіше.

195.1. Прочитайте текст. Визначте його тему та основну думку. Випишіть ключові слова й словосполучення. На яких положеннях акцентує увагу автор? Що нового з прочитаного ви дізналися для себе?

ЯК ЗАЦІКАВИТИ СЛУХАЧІВ

Навряд чи зможе захопити слухача той, хто викладає свої думки безладно, хто не розмежовує першорядні та другорядні поняття, хто часто перескакує з однієї теми на іншу, у кого кінець розповіді не має нічого спільного з її початком.

У якій же послідовності треба викладати інформацію (думки, події, факти)? Це залежить від змісту повідомлення чи розповіді. Під час розповіді про якісь події найчастіше застосовується послідовність у часі. Якщо ви розповідаєте про якусь пригоду, то викладаєте окремо її події так, як вони насправді відбувалися: одна за одною. З погляду слухачів, таке впорядкування розповіді має недолік: у більшості випадків вона починається буденно і, отже, нецікаво. Цікавими бувають, як правило, середина розповіді та її кінець.

Якщо ви хочете зацікавити слухачів своєю розповіддю, то випускайте з неї несуттєві подробиці. Швидко, але не порушуючи послідовність, наближайтеся до розв’язки. Поганий же оповідач, радіючи з того, що дістав змогу виговоритися, як правило, розповідає детально, з найменшими подробицями.

Якщо ви маєте на меті розповісти слухачам щось таке, чого вони досі не знають, то в процесі викладу треба йти від простого до складнішого або від відомого до невідомого…

Особливу увагу треба приділяти початку, оскільки саме він вирішує успіх усієї розповіді. Гете катись дотепно сказав: “Якщо я перший гудзик застебну неправильно, то й далі застібатиму неправильно”. Якщо ви з самого початку не зумієте привернути увагу слухачів, то може статися, що до вашої розповіді справа взагалі не дійде… Часто буває доцільно вже в першому ж реченні визначити, що цікаве чи несподіване буде змістом вашої розповіді. Про те, наскільки цікавим є її зміст, судіть не зі свого погляду, а з погляду тих, на кого вона розрахована (За І. Томаном).

II. Знайдіть у тексті й ще раз уважно прочитайте вислів Й. Гете Про що в ньому йдеться?

196. У 1999 році в Національному університеті “Києво-Могилянська академія” виступила українська поетеса Ліна Костенко з промовою “Гуманітарна аура нації, або Дефект головного дзеркала”. Перш ніж приступити до основної частини промови, вона дала визначення всіх ключових понять свого виступу для того, щоб аудиторія її сприйняла так, як цього хотіла поетеса.

Прочитайте фрагмент вступної частини промови Ліни Костенко. Яким трьом ключовим поняттям дає визначення авторка? Як вона тлумачить ці поняття? Чи вдалося поетесі підготувати слухачів до сприйняття основної частини промови?

ГУМАНІТАРНА АУРА НАЦІЇ

Отже, гуманітарна аура нації. Чи не правда, яке приємне для слуху поєднання слів? Справді, кожна нація повинна мати свою гуманітарну ауру. Тобто потужно емануючий комплекс наук, що охоплюють всі сфери суспільного життя, включно з освітою, літературою, мистецтвом, – в їхній інтегральній причетності до світової культури і, звичайно ж, у своєму неповторно національному варіанті.

Але спершу уточнимо термінологію, щоб уникнути смислових аберацій. У наш складний час, у нашій проблематично незалежній державі, де так поляризувалися пріоритети, впадає в очі, наприклад, амбівалентність поняття “гуманітарний”. Для одних – це комплекс гуманітарних дисциплін, адже humanitas – це категорія культури, освіти, духовності. Для іншого слово “гуманітарний” асоціюється перш за все з гуманітарною допомогою. Як для мене, це вельми прикрий термінологічний збіг, що часом призводить до непорозумінь, коли замість вироблення концепції гуманітарної політики в її кардинальних аспектах, все зводиться до розмови про черговий гуманітарний вантаж або про екологічно чисті макарони.

Думаю, що в країнах Європи, де є сильна традиція Гуманізму, чіткіше розмежовані ці поняття: гуманітарний і гуманістичний, людський і людяний, у нас же в означенні гуманітарних наук і гуманітарної ж допомоги ця різниця стерлася. Але треба мати на увазі цей нюанс.

Аура. У словниках радянського періоду, енциклопедичних, філософських, навіть іншомовних, – а ці словники осіли на стелажах, і люди досі користуються ними, – аура однозначно інтерпретується як термін медичний, з області симптоматики деяких тяжких недуг, як специфічний стан, що передує нападові хвороби. Це, очевидно, від нелюбові до окультних наук, де аурою вважається невидиме світіння, яким оточені матеріальні тіла, особливо людина, і яке дано побачити хіба що сенситивам та ясновидцям. Ауру вивчали ще в 20-х роках, за допомогою світлофільтрів, тоді ж у Лондоні вийшла книжка Вальтера Кельнера “Аура людини”…

Структурування ораторської промови

М. Мамчур. Між небом і землею

Однак існує етимологія слова, досить звернутися до латини, – аура має там до десятка значень, і всі вони зв’язані з вітерцем, повівом, або золотом, відтінками золотого. Відоме Горацієве “aurea mediocritas” – золота середина, чи епітет Персея “auri gena” – золотороденний, тобто син Данаї від Юпітера, який навідав її у вигляді золотого дощу…

Що ж до поняття “нація”, то лише на перший погляд здається, що це таке чітке і всім зрозуміле поняття. Саме в це поняття останнім часом, уже в умовах, здавалось би, незалежної України, внесено стільки плутанини, що пересічний громадянин може вкрай розгубитися, начитавшись нашої преси, де українців то пропонують вважати етносом, що й досі ще не відбувся як нація, то вже аж політичною нацією, що містить у собі весь наш поліетнічний конгломерат, то народом України, то, як у Конституції сказано, – українським народом. У паспорті графа національності скасована. Епітетом національний розкидаються так бездумно, що іноді він втрачає контури сенсу.

Проблема тут навіть не в ідентифікації нації, а в кризі самоідентифікації національно дезорієнтованої частини суспільства. Не буду вдаватися в теорію питання, це окрема тема, скажу лише самоочевидну річ: якби українці не були нацією, то вони давно були б уже не українці. Одначе був же якийсь божественний вітер, що кидав покоління за поколінням на боротьбу саме за цей народ, за цей шматок землі, який Бог на планеті подарував саме українцям (Л. Костенко).

Форми мовленнєвого впливу

Завдяки вдалому добору слів і висловів можна яскраво передати думки й тим самим посилити мовленнєвий вплив на слухача. Наприклад, стилістично забарвлені слова, поєднання антонімів в одній фразі, риторичні звертання і запитання, попарно з’єднані сполучником однорідні члени речення, лаконічні безсполучникові речення, в т. ч. у складі фразеологізмів.

Тропи та стилістичні фігури

Посилюють вплив на слухача тропи: порівняння, епітети, метафори, уособлення, гіпербола (перебільшення), літота (применшення), іронія, алегорія, перифраз, а також стилістичні (риторичні) фігури: повтор окремих слів чи речень, інверсія, риторичне звертання, риторичне запитання, антитеза (протиставлення), анафора (однаковий початок кількох фрагментів), епіфора (однаковий кінець кількох фрагментів), синтаксичний паралелізм (однакова будова двох чи кількох речень), градація (кілька однотипних за семантикою або синтаксичною роллю слів, словосполучень чи частин складного речення, які ніби підсилюють одне одного і сприяють більшій емоційності вислову). Наприклад: Великий і незламний народ твій, народ-трудівник, народ-воїн, народ лицар. Не підкорився він мерцям (О. Довженко).

197.1. Попрацюйте в парах. Прочитайте. Визначте, за допомогою яких тропів і стилістичних фігур досягнуто виразності, образності, переконливості та яскравості в наведених фрагментах публічних виступів.

I. Тепер захисники полководця Верреса можуть заявити: “Хай Веррес злодій, хай святотатець, хай перший негідник і злочинець, але він добрий і вдалий полководець і його треба зберегти на важкий час для республіки” (Цицерон). 2. У місті народжується розкіш, з розкоші неминуче виростає жадібність, з жадібності проривається зухвалість, потім виникають всі злочини і лиходійства (Цицерон). 3. Ми ніколи їх не забудемо. Запам’ятаємо їх такими, якими бачили сьогодні вранці під час підготовки до старту, коли ми помахали їм на прощання, їм, хто кинув виклик міцним узам Землі й торкнувся обличчя Бога (Із промови Р. Рейгана після вибуху космічного шатла “Челленджер”). 4. …Ми не задоволені, і не будемо задоволені, поки правосуддя стікає у прірву, як вода, а справедливість не стане могутньою течією (Мартін Лютер Кінг).

5. І реве худоба вночі, і віщує недолю. Біжать миші степами незчисленні на схід і віщують недолю (О. Довженко).

II. Зробіть письмовий синтаксичний розбір другого речення.

198. Прочитайте речення. Знайдіть порушення мовних норм, визначте їхній характер. Відредаговані речення запишіть.

1. У своїх виступах виступаючі переважно відзначили успіхи в роботі, але ж треба вказувати й на недоліки. 2. Він з успішністю впорається з поставленими перед ним завданням. 3. Це дуже здібний і перспективний на майбутнє шахіст. 4. У більшості гуртків маються кваліфіковані керівники. 5. Наприкінці виступаючий подякував присутніх за увагу.

6. Як відомо, що велике значення має жива мова народу.

199. Мікрофон. Як ви розумієте такий вислів Р. Декарта: “Правильно визначайте слова – і ви звільните світ від половини непорозумінь”?

200.1. Прочитайте текст, визначте його проблематику. Що, на вашу думку с найголовнішим у коханні? Об які підводні камені найчастіше розбиваються по чуття?

МУЖНІСТЬ КОХАННЯ

Якось, виступаючи перед молодіжною аудиторією, відома українська поетеса Тамара Коломієць одержала записку. У ній запитувалося: що € найголовнішим у коханні. Ніжність? Вірність? Довготривалість?

– Мужність, – відповіла поетеса.

І в наш час любов нерідко вимагає мужності. Молода людина одержує серйозну травму під час спортивних змагань, в автокатастрофі, лежить прикута до ліжка. Чи вистачить у її друга, обраного на все життя, сили волі, витримки, характеру, щоб не впасти у відчай, не піддатися душевній слабкості, а залишитися поруч у тяжких випробуваннях? На жаль, не завжди. Нерідко буває, що тільки-но обставини змінюють омріяний напередодні весілля ідеал подружнього життя, де все уявлялося радісним і щасливим, – і подальше спільне життя здається вже неможливим.

Інколи трапляється, що молодятам доводиться виявляти справжню мужність, відстоюючи своє право на любов, на створення власного сімейного вогнища.

Ось один з листів до журналу: “Ми познайомилися із Сашком, коли він щойно повернувся з армії. Я закінчувала будівельне училище. Він прийшов і сказав: “Ти – доля. Ходімо зі мною”. Ми розуміли одне одного з півслова. Та його батьки вважали, що ми не пара, і, щоб урятувати сина від помилки, відмовляли його “При перших же труднощах, – пророкували вони, – ви розбіжитеся”. Сашко залишив інститут, влаштувався на роботу, де йому надали житло. На порозі була зима. Треба було купити йому пальто, черевики. Я теж доношувала шкільні сукні, перешивала все сама. Важко було, звичайно, та ми не скаржилися, були щасливі від того, що разом, викроювали гроші на театр, концерти. Потім у нас народився син. Коли на дворічний ювілей нашого весілля зібралися всі рідні, Сашкова мати зізналася, що недооцінювала наших почуттів. А мені хочеться сказати велике спасибі Сашковим батькам, передусім за труднощі, які загартували нашу любов”.

Структурування ораторської промови

М. Богданов Бєльський. У човні

Беручи шлюб, ми беремо на себе і певні моральні зобов’язання турбуватись одне про одного, поважати одне одного, зігрівати дім теплом свого серця, своєї душі. Егоїзм, самолюбство, нехтування інтересами близької людини – ось ті підводні камені, об які найчастіше розбиваються почуття (За Т. Журбицькою).

II. Проаналізуйте текст з погляду культури мовлення та форм мовленнєвого впливу.

III. Чи згодні ви з твердженням, висловленим у виділеному реченні? Які аргументи добирає авторка для доведення своєї думки?

201. Мікрофон. Чи згодні ви з тим, що кохання – це змагання між чоловіком і жінкою за те, щоб дати одне одному якомога більше щастя? Що, на вашу думку, означає піклуватись одне про одного?

202. Прочитайте висловлювання. Коротко прокоментуйте кожне з них На основі одного з висловлювань підготуйте експромтом невеликий виступ на 2-3 хвилини. Ретельно продумайте початок та завершення виступу.

1. Висока душа при найменшій нагоді прагне до добродійності; душа низька не інакше, як плазом, іде до своєї мети (Конфуцій). 2. Основні турботи мають бути присвячені душі, потім менш важливі турботи – тілу, що підкоряється душі; гроші повинні займати третє й останнє місце (Платон). 3. Народ, що не знає своєї історії, є народ сліпців (О. Довженко). 4. По-справжньому освічений той, хто вміє читати між рядками (О. Сухомлин). 5. У цьому світі люди прагнуть любові й схвалення більше, ніж хліба (Мати Тереза). 6. Гідним є лише життя, прожите заради інших людей (А. Ейнштейн). 7. Де немає мрії, люди помирають (Соломон).

203. Попрацюйте а парах. Уявіть, що вам потрібно виступити з промовою на шкільному телебаченні. Оберіть одну із запропонованих нижче тем. Один із вас має підготувати й виголосити вступну частину промови, інший – завершення. Намагайтеся, щоб ваш вступ був оригінальним, зацікавив потенційних слухачів, налаштував на позитивний лад, зосередив їхню увагу й підготував до сприйняття основної частини. У завершенні потрібно підсумувати сказане, намітити питання подальших зустрічей, посилити враження від виступу. Зверніть увагу, що вступ і завершення мають бути взаємопов’язаними.

1. Сім чудес України. 2. Мови живуть і вмирають. 3. Умій себе загартувати. 4. Храми Чернігівщини. 5. Море і міфи. 6. Графіті – сучасний настінний живопис.

Висновки

1. Для успішного виступу в аудиторії важливо підготувати добрий вступ та добре завершення і зробити так, щоб вони були пов’язані одне з одним.

2. Під час виступу потрібно використовувати якомога більше конкретних прикладів; наводити в разі потреби висловлювання авторитетних осіб; задавати питання, щоб підкреслити перехід від однієї думки до іншої.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: Структурування ораторської промови