Сучасне трактування філософії історії

Related posts:

1. “Вічні” питання філософії історії Філософія посбіник Тема 9. ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ § 1. Загальний зміст філософії історії “Вічні” питання філософії історії Загалом, проблематика філософії історії зводиться до чотирьох головних і “вічних” питань: – Коли і як починається історія? – Що становить зміст історії? – У чому смисл історії? – Чи має історія кінець? Починаючи розгляд цих проблем, звернімо увагу на […]...
2. Введення терміна “філософія історії” Філософія посбіник Тема 9. ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ § 1. Загальний зміст філософії історії Введення терміна “філософія історії” Термін “філософія історії” був введений до філософського обігу трохи раніше – у добу Просвітництва – Вольтером (1694 – 1778) й охоплював сукупність філософських міркувань про всесвітню історію без спеціального філософсько-теоретичного обгрунтування їхньої необхідності та правомірності. Розгорнуту аргументацію розходжень між […]...
3. Особливості визначення змісту і спрямування історії представниками німецької класичної філософії Філософія посбіник Тема 9. ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ § 3. Зміст і спрямованість історії Особливості визначення змісту і спрямування історії представниками німецької класичної філософії З усіх праць німецького філософа Еммануїла Канта (1724 – 1804), що стосуються філософії історії, найповніше відображення історична тема знайшла у творі “Ідея загальної історії у всесвітньо-громадянському плані”. Філософ чітко проводить думку про залежність […]...
4. Проблема змісту історії: підходи щодо інтерпретації проблеми Філософія посбіник Тема 9. ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ § 3. Зміст і спрямованість історії Проблема змісту історії: підходи щодо інтерпретації проблеми Проблема “спрямованості історії” є зрозумілою: філософи завжди розробляли і розробляють питання про те, звідки і куди рухається суспільство. Проблема “змісту історії” набагато складніша, оскільки зміст історії можна розуміти як мету історії. А чи є мета, тобто […]...
5. Особливості філософії історії епохи Реформації Філософія посбіник Тема 9. ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ § 2. Філософські проблеми періодизації історії Особливості філософії історії епохи Реформації Досягнення італійських істориків – гуманістів були відкинуті протестантською Реформацією. Найвідоміший з північних гуманістів, Еразм (1466 – 1536), стверджував, що чистота релігії залежить від чистоти духовної літератури, і що ця чистота занепала в Європі зі смертю класичних авторів і […]...
6. Філософія історії Філософія посбіник Тема 11. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ § 4. Складові соціальної філософії Філософія історії Філософія історії як відносно самостійний напрям соціально-філософських досліджень сформувалася вже у дослідженнях Вольтера, який вперше запропонував до вжитку цей термін. Філософський аналіз історичного процесу спрямовано на вивчення закономірностей історичного розвитку суспільства, визначення його закономірного та прогресивного характеру. Суттєва увага приділяється аналізу ролі […]...
7. Рух від філософії природи до філософії людини як закономірність поступу філософської антропології на Заході Філософія світ людини Антропологічні ідеї та тенденції розвитку в історії західноєвропейської філософії Рух від філософії природи до філософії людини як закономірність поступу філософської антропології на Заході Таку загальну періодизацію можна доповнити більш частковою. Річ у тім, що проблема людини не завжди стоїть у центрі філософської думки, вона може бути або недостатньо розробленою для цього, або […]...
8. Середньовічне бачення змісту і спрямованості історії Філософія посбіник Тема 9. ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ § 3. Зміст і спрямованість історії Середньовічне бачення змісту і спрямованості історії Найвпливовішим мислителем після панування античної історіософії можна вважати середньовічного християнського патріота (Отця церкви) Аврелія Августина. Послідовник вчення Христа, який особисто Пережив чимало життєвих негараздів, проповідник нової релігії, він бачить в історії насамперед теологічну проблему. Для нього головною […]...
9. Поняття соціальної філософії Філософія посбіник Тема 11. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ § 1. Суспільне буття як предмет соціальної філософії Поняття соціальної філософії Особливість соціальної філософії порівняно з науками про суспільство полягає, по-перше, у її системності, і по-друге, у її загальності. Системність соціально-філософського знання означає те, що соціальна філософія досліджує не окремий сегмент суспільного буття (історичний, економічний, демографічний тощо), а зосереджується […]...
10. Загальні особливості української філософії Філософія світ людини Антропологічні ідеї в історії української філософії Загальні особливості української філософії Українська філософія починається, на відміну від античної, не з натурфілософії, а з антропології. Давньогрецька міфологія перейшла в натурфілософію, давньоруська – в християнську релігію, яка містила в собі й генетично, і концептуально етику, історію, антропологію, філософію, логіку. Світоглядною формою тут була релігія, основним […]...
11. Концепції походження філософії Філософія посбіник Тема 1. ПОХОДЖЕННЯ ФІЛОСОФІЇ, ЇЇ ФУНКЦІЇ І РОЗДІЛИ § 2. Історичні витоки філософування Концепції походження філософії – міфогенна – соціогенна – гносеогенна Ми додаємо ще одну: – освітогенну Для розуміння природи філософії та її походження найбільшу значимість мають світоглядні, соціальні й освітні обставини, які були в часи виникнення феномена філософування (прибл. VI ст. […]...
12. Чотири епохи світової історії за І. К. Гаттерером Філософія посбіник Тема 9. ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ § 2. Філософські проблеми періодизації історії Чотири епохи світової історії за І. К. Гаттерером Іоганн Кристоф Гаттерер (1727 – 1799), котрий очолив тут кафедру історії у 1759 році, мав незвичайно широке коло інтересів в історії. Що, запитував він, є визначальною силою, яка єднає досвід людей усієї планети? Як можна […]...
13. Три трактування цивілізації Філософія посбіник Тема 9. ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ § 2. Філософські проблеми періодизації історії Три трактування цивілізації Наприкінці XIX – початку XX століття виник новий культурологічний підхід до розуміння ходу історії. Він був розроблений у працях М. Данилевського, О. Шпенглера, пізніше А. Тойнбі. Вони висунули ідею цивілізаційної структури громадського життя. За їхніми уявленнями, основу громадського життя становлять […]...
14. Особливості тлумачення історії античною філософією Філософія посбіник Тема 9. ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ § 3. Зміст і спрямованість історії Особливості тлумачення історії античною філософією В античній філософії існувала думка, що суспільство з розвитком цивілізації деградує. Воно йде від “золотого століття” до “срібного” і від нього – до “залізного”. У біблійній традиції цей погляд відобразився у трактуванні Всесвітнього потопу як Божого покарання. Цікаво, […]...
15. ГРА В ІСТОРІЇ Соціологія короткий енциклопедичний словник ГРА В ІСТОРІЇ – форма вільного самовиявлення людини, що характеризує переважно до рефлексивні рівні діяльності, відносин, спілкування, поведінки і духовного життя В античні часи (Сократ) Г. пов’язувалась у філософії з іронією, що підкреслювало відстороненість Г від буденного життя. В часи Середньовіччя, в епоху Відродження та романтизму (Франциск Асизький, карнавальна культу ра, […]...
16. Діалектика в структурі гегельянської і марксистської філософії Філософія посбіник Тема 3. ДІАЛЕКТИКА § 2. Класичні “теорії” діалектики, інваріанти їхньої будови Виходячи з вищенаведеного визначення наукової теорії і взявши до уваги відверту аморфність наявних версій діалектики, ми ставимося до її теорії досить обережно. Тому і беремо слово “теорія” в лапки. Для цього є ще декілька підстав. Фігуральний смисл словосполучення “теорія діалектики” пояснюємо тим, […]...
17. Новітня філософія у пошуках змісту і спрямованості історії Філософія посбіник Тема 9. ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ § 3. Зміст і спрямованість історії Новітня філософія у пошуках змісту і спрямованості історії Один з основоположників екзистенціалізму німецький філософ Карл Ясперс на основі своєї філософської концепції спробував витлумачити джерела і зміст історії. Справжня філософія, за Ясперсом, це процес філософствування, не обмежений ні визначеним предметом, ні вибором методу Філософія […]...
18. ІДЕАЛІСТИЧНЕ РОЗУМІННЯ ІСТОРІЇ Соціологія короткий енциклопедичний словник ІДЕАЛІСТИЧНЕ РОЗУМІННЯ ІСТОРІЇ – філос. – істор. тлумачення заг. розвитку як заснованого визначальною мірою на ідеях, волі, вірі, прагненнях, теоріях, вченнях, свідомості людей. І. р. і. постає як поширення принципів ідеалізму на осмислення істор. подій, процесів, явищ. Якщо матеріаліст, розуміння істор. процесу в його радикальному варіанті перебільшує значення матеріальних засад життєдіяльності […]...
19. Розділи філософії як осередки розв’язків її проблем Філософія посбіник Тема 1. ПОХОДЖЕННЯ ФІЛОСОФІЇ, ЇЇ ФУНКЦІЇ І РОЗДІЛИ § 4. Класичні проблеми, розділи і функції філософії Розділи філософії як осередки розв’язків її проблем Породжений школою феномен подиву та зумовлена подивом філософія з найдавніших часів своєрідно подвоює світ. Вона припускає, що за фізичним світом емпірично заданих явищ та речей існує світ метафізичний (той, що […]...
20. Німецьке Просвітництво у контексті становлення німецької класичної філософії Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ VIII НІМЕЦЬКЕ ПРОСВІТНИЦТВО XVIII СТ. ТА НІМЕЦЬКА КЛАСИЧНА ФІЛОСОФІЯ (КІНЕЦЬ XVIII – ПЕРША ПОЛОВИНА XIX СТ.) Німецьке Просвітництво у контексті становлення німецької класичної філософії Німецька класична філософія охоплює порівняно короткий період – з другої половини XVIII – першу половину XIX ст. І хоча вона не являла собою цілісного напрямку […]...
21. Періодизація історії епохи Просвітництва Філософія посбіник Тема 9. ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ § 2. Філософські проблеми періодизації історії Періодизація історії епохи Просвітництва Раціоналізм епохи Просвітництва підсилив у XVIII столітті ворожість інтелектуалів до церкви, релігійних забобонів, упертого неуцтва і до обмежень, що накладалися штучно на свободу особистості і здоровий глузд – усі вони вважалися характерними рисами тисячоріччя, що виникає за падінням Риму. […]...
22. Про функції філософії Філософія посбіник Тема 1. ПОХОДЖЕННЯ ФІЛОСОФІЇ, ЇЇ ФУНКЦІЇ І РОЗДІЛИ § 4. Класичні проблеми, розділи і функції філософії Про функції філософії Функції філософії поділяються залежно від того, в якому оточенні (системі) філософія виконує роль елемента, покликаного системою до підтримки системної цілісності. Система, з одного боку, зумовлює свої елементи (і філософію), з іншого – елементи (в […]...
23. Світоглядні витоки філософії. Міф Філософія посбіник Тема 1. ПОХОДЖЕННЯ ФІЛОСОФІЇ, ЇЇ ФУНКЦІЇ І РОЗДІЛИ § 2. Історичні витоки філософування Світоглядні витоки філософії. Міф. Міф – найдавніша форма світогляду. Сліди його існування (малюнки, скульптури) знайдено в гротах Кам’яної Могили (більше 30 тис. років до н. е.) в Запорізькій області, в Ка-повій печері на Півдні Уралу, в печері Оріньяк у Франції, […]...
24. Особливий розділ філософії Філософія посбіник Тема 3. ДІАЛЕКТИКА § 1. Діалектика, її витоки і головні версії Особливий розділ філософії “Темний” опис діалектики плину сущого не є простою забаганкою античного філософа Геракліта. Причиною темноти є природа діалектичного процесу, пронизаного суперечностями, майже недоступними раціональному дискурсові. З цієї обставини випливає перша особливість діалектики як розділу філософії – її софійно-містичний характер. Вище […]...
25. Передумови виникнення філософії Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ І ПОХОДЖЕННЯ ФІЛОСОФІЇ, ЇЇ ПРОБЛЕМАТИКА ТА ПРИЗНАЧЕННЯ Передумови виникнення філософії Питання про походження філософії – це досить складна філософська проблема. Її висвітлення передбачає відповіді на питання: коли, де, за яких обставин, з чого, чому і як виникла філософія. Щодо цих питань у літературі (як навчальній, так і науково-дослідній) існує […]...
26. Траєкторії історії в епоху Відродження Філософія посбіник Тема 9. ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ § 3. Зміст і спрямованість історії Траєкторії історії в епоху Відродження За доби Відродження з’являються нові ідеї історичного коловороту та поступу, які конкурують між собою. У цей час ідея коловороту була представлена італійцем Д. Віко, який у праці “Підстави нової науки про загальну природу націй” спробував відокремити людську історію […]...
27. Особливості та основна проблематика філософії середньовіччя Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ ІІІ ФІЛОСОФІЯ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ, ЇЇ ОСОБЛИВОСТІ Особливості та основна проблематика філософії середньовіччя У підручниках і посібниках із загальної історії розрізняють три головних періоди в історії розвитку європейської думки. Перший – епоха грецької філософії, “грецьке чудо”, “золотий вік” людської думки, що відзначається спокійним і незворушним торжеством чисто раціонального знання. Далі настає […]...
28. Зміна християнізованої концепції історії. Гуманізм епохи Відродження Філософія посбіник Тема 9. ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ § 2. Філософські проблеми періодизації історії Зміна християнізованої концепції історії. Гуманізм епохи Відродження Ранньохристиянську теорію історичної періодизації не заперечували до XIV століття, коли італійські гуманісти вперше провели широкий перегляд цієї концепції. Незадоволені претензіями Німеччини на те, що вона – єдина спадкоємиця Риму, і натхненні багатством і владою своїх власних […]...
29. Призначення філософії Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ І ПОХОДЖЕННЯ ФІЛОСОФІЇ, ЇЇ ПРОБЛЕМАТИКА ТА ПРИЗНАЧЕННЯ Призначення філософії Почнемо з питання, яке може виникнути у людини, яка тільки починає знайомитися з філософією: навіщо витрачати час та зусилля, щоб вчити філософію, яка має своїм предметом такі далекі від повсякденно-практичного життя речі? Чи не краще зосередитись на вивченні тих навчальних […]...
30. Антропологічна спрямованість філософії Г. Сковороди Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ VII ФІЛОСОФІЯ УКРАЇНСЬКОГО ПРОСВІТНИЦТВА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XVII – XVIII ст. Антропологічна спрямованість філософії Г. Сковороди Просвітницьку справу діячів Києво-Могилянської академії продовжив її талановитий вихованець, самобутній філософ Г. С. Сковорода. Дослідники називали його українським Сократом, Піфагором, Лейбніцем тощо. Його діяльність припала на період наступу Росії на автономні права, національні інтереси […]...
31. МЕТОДОЛОГІЯ ІСТОРІЇ Соціологія короткий енциклопедичний словник МЕТОДОЛОГІЯ ІСТОРІЇ (від грецьк. metod – шлях дослідження чи пізнання, вчення та logos – слова, поняття, вчення) система принципів, прийомів і процедур формування і використання методів істор. пізнання, а також вчення про цю систему. Сучасна М. і. – дуже складне за своїм змістом і формами вияву утворення, що характеризується найрізноманітнішими, а […]...
32. Проблема людини у сучасній філософії Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ X ПОСТКЛАСИЧНИЙ РОЗВИТОК СВІТОВОЇ ФІЛОСОФІЇ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XIX – XX ст. Проблема людини у сучасній філософії Людина не була б людиною, якби обмежувалася наявними умовами буття та життєдіяльності и не прагнула б вийти за їх межі. Тому попередні покоління, зустрівшись з певними негараздами й неспроможні здолати їх, завжди […]...
33. ПОНЯТТЯ ЗАКОНУ ТА ЗАКОНОМІРНОСТІ. ЗАКОНИ ФІЛОСОФІЇ СИСТЕМА УРОКІВ З ОСНОВ ФІЛОСОФІЇ УРОК 18 ТЕМА. ПОНЯТТЯ ЗАКОНУ ТА ЗАКОНОМІРНОСТІ. ЗАКОНИ ФІЛОСОФІЇ Мета: розкрити поняття “закон” і “закономірності”, познайомити учнів із законами філософії; розвивати вміння аналізувати факти та робити висновки, розуміти причинно-наслідкові зв’язки. Тип уроку: комбінований. Форма проведення: евристична бесіда. Обладнання: електронна таблиця. Хід уроку I. Організація класу II. Актуалізація опорних знань Проблемне […]...
34. Періодизація західноєвропейської філософської антропології Філософія світ людини Антропологічні ідеї та тенденції розвитку в історії західноєвропейської філософії Періодизація західноєвропейської філософської антропології У попередній лекції вже йшлося про те, що основоположником філософської антропології вважається Макс Шелер. Його основна праця з цієї проблеми має назву “Сутність людини, новий дослід з філософської антропології”, з якої видно, що такі досліди він визнавав і в […]...
35. Усвідомлення людиною історичного процесу у філософських категоріях Філософія посбіник Тема 9. ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ § 1. Загальний зміст філософії історії На перший погляд здається, що історія є нескінченною лінією, початок та кінець якої ховаються за обрієм. Людське життя ж мислиться відрізком, який має чітко визначені початок та кінець. Тож завдання людини полягає у тому, щоб певним чином розмістити свій відрізок на історичній нескінченній […]...
36. Філософія природи, її предмет Філософія посбіник Тема 6. ФІЛОСОФІЯ ПРИРОДИ § 1. Природа як предмет конкретно-наукового і філософського осмислення Філософія природи, її предмет Філософська наука, яка дає змогу осмислити природу як ціле, як певну сутність і водночас цілком реальний об’єкт, має назву філософія природи, або натурфілософія. Майже в кожному навчальному виданні з філософії, зазначено, що “в історії філософської думки […]...
37. Антропологічний матеріалізм Фейєрбаха. Криза класичної філософії Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ VIII НІМЕЦЬКЕ ПРОСВІТНИЦТВО XVIII СТ. ТА НІМЕЦЬКА КЛАСИЧНА ФІЛОСОФІЯ (КІНЕЦЬ XVIII – ПЕРША ПОЛОВИНА XIX СТ.) Антропологічний матеріалізм Фейєрбаха. Криза класичної філософії Людвіг Андреас Фейєрбах (1804 – 1872) народився в сім’ї криміналіста у м. Ландсхуті (Баварія). Після закінчення місцевої гімназії 1823 р. вступив на теологічний факультет Гейдельберзького університету. Згодом […]...
38. СУКЦЕСІЯ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи СУКЦЕСІЯ ЕКОЛОГІЧНА – упорядкований процес розвитку екосистеми, пов’язаний зі зміною в часі її видової структури та функцій; відбувається в результаті зміни фіз. середовища під впливом самого угруповання, водночас фіз. середовище визначає характер сукцесїі, швидкість змін і нерідко межі розвитку....
39. Умови формування та загальні риси філософії. Стародавності Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ ІІ ФІЛОСОФІЯ СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ Умови формування та загальні риси філософії. Стародавності Відігравши значну роль у розвитку людської свідомості, становленні “духу”, багатотисячолітня практика первісного суспільства не могла дати науки з тієї простої причини, що тодішнє знання у своїй орієнтації на розв’язання завдань безпосереднього практичного життя не здатне було піднятися над […]...
40. Філософія політики Філософія посбіник Тема 11. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ § 4. Складові соціальної філософії Філософія політики Ще одним важливим напрямом сучасної соціальної філософії є філософія політики. Політична діяльність як об’єкт філософського аналізу передбачає аналіз сутнісних рис політики – структурної складової суспільного життя та одного з головних регулятивів соціальних відносин. Однак треба чітко розмежовувати такі напрями сучасної філософської думки […]...