Сутність валютних операцій комерційного банку


БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК У БАНКАХ

ТЕМА 6

ОБЛІК ВАЛЮТНИХ ОПЕРАЦІЙ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ УКРАЇНИ

1. Сутність валютних операцій комерційного банку

Одним із напрямів банківського бізнесу є його діяльність на валютному ринку, яка представлена як операціями клієнтів, так і безпосередньо власними операціями банків. Крім цього, банкам належить функція агента валютного контролю, яка зобов’язує їх здійснювати контроль за дотриманням вимог валютного законодавства.

Валютними операціями є господарські операції, вартість яких визначається в іноземній валюті, або ті, що потребують розрахунків в іноземній валюті.

Для правильного відображення в бухгалтерському обліку операцій з іноземною валютою слід усвідомити такі терміни та поняття:

– валютні цінності – валюта України, іноземна валюта, платіжні документи, що виражені в іноземній валюті;

– валюта України (гривня)- грошові знаки у формі банкнот, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом

на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обміну на грошові знаки, які перебувають в обігу;

– іноземна валюта – іноземні грошові знаки у формі банкнот, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обміну на грошові знаки, які перебувають в обігу;

– платіжні документи, що виражені в іноземній валюті: іменні чеки, виражені в іноземній валюті (далі – іменні чеки), дорожні чеки, виражені в іноземній валюті (далі – дорожні чеки).

Резиденти:

– фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства, які мають постійне місце проживання на території України, у тому числі ті, що тимчасово перебувають за кордоном);

– юридичні особи, суб’єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), з місцезнаходженням на території України, які здійснюють свою діяльність на підставі законів України;

– дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва України за кордоном, які користуються імунітетом і дипломатичними привілеями, а також філії та представництва підприємств і організацій України за кордоном, що не здійснюють підприємницької діяльності.

Нерезиденти:

– фізичні особи (іноземні громадяни, громадяни України, особи без громадянства, які мають постійне місце проживання за межами України, у тому числі ті, що тимчасово перебувають на території України);

– юридичні особи, суб’єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва), з місцезнаходженням за межами України, які створені й діють відповідно до законодавства іноземної держави, в тому числі юридичні особи та інші суб’єкти підприємницької діяльності з участю юридичних осіб та інших суб’єктів підприємницької діяльності України;

– розташовані на території України іноземні, дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва, міжнародні організації та їхні філії, що користуються імунітетом і дипломатичними привілеями, а також представництва інших організацій і фірм, які не здійснюють підприємницької діяльності на підставі законів України.

Обмінні операції – операції, які виконуються у двох різних валютах (причому одна з них може бути національною валютою) і впливають на валютну позицію банку.

Валютна позиція банку – залишки коштів в іноземній валюті, які формують активи та пасиви (з урахуванням позабалансових вимог та зобов’язань за незавершеними операціями) у відповідних валютах. Існують закрита та відкрита валютні позиції.

Закрита валютна позиція – валютна позиція у відповідній валюті, коли активи та пасиви (з урахуванням позабалансових вимог та зобов’язань за незавершеними операціями) зберігаються.

Відкрита валютна позиція – різниця між залишками коштів у іноземній валюті, що формують активи та пасиви (з урахуванням у позабалансових вимогах та зобов’язаннях за незавершеними операціями) у відповідних валютах, внаслідок якої з’являється можливість отримати додаткові прибутки або ризик додаткових збитків у результаті зміни обмінних курсів валют.

Коротка відкрита валютна позиція – відкрита валютна позиція у відповідній валюті, коли пасиви та позабалансові вимоги перевищують пасиви та позабалансові зобов’язання.

Найпоширенішими валютними операціями, що виконуються банками, є:

1. Неторговельні операції:

– з купівлі-продажу готівкової іноземної валюти фізичними особами;

– купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти фізичними особами;

– приймання готівки на інкасо;

– видача дозволу на вивезення валюти;

– конвертація валюти за дорученням клієнта;

– операції з чеками та платіжними картками;

– операції за переказами в іноземній валюті.

2. Операції з торгівлі іноземною валютою на Міжбанківському валютному ринку України (МВРУ):

– укладання угод з метою хеджування ризиків; укладання угод з метою отримання спекулятивного прибутку;

– укладання угод з метою виконання доручень клієнтів;

– укладання угод для виконання власних зобов’язань банку;

– укладання угод купівлі однієї іноземної валюти за іншу.

3. Операції в іноземній валюті, що виконуються за дорученням клієнтів банку:

– відкриття та обслуговування поточних і вкладних (депозитних) рахунків суб’єктів підприємницької діяльності в іноземній валюті;

– відкриття та обслуговування поточних і вкладних (депозитних) рахунків фізичних осіб в іноземній валюті;

– надання кредитів в іноземній валюті.

Здійснення розрахунків в іноземній валюті регулюється Законом України від 23.09.94 “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”. Цим Законом передбачено такі положення:

1. Виручка резидентів в іноземній валюті підлягає зарахуванню на їхні валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контракті, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення продукції, що експортується. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії НБУ.

2. Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки в разі, якщо таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу, або виставлення векселя на користь постачальника продукції, що імпортується, потребує індивідуальної ліцензії НБУ. При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитива термін, який передбачений вище (180 днів), діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.

3. Резиденти, які купують іноземну валюту через уповноважені банки, для забезпечення виконання зобов’язань перед нерезидентами повинні здійснювати перерахування таких сум протягом п’ять робочих днів з моменту зарахування таких сум на валютні рахунки резидентів.

4. Порушення резидентами термінів, передбачених у пунктах 1 і 2, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 % від суми неодержаної виручки в іноземній валюті, перерахованої в грошову одиницю України за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості.

5. У разі порушення резидентами термінів, передбачених у пункті 3, придбана валюта продається уповноваженими банками протягом 5 робочих днів на міжбанківському валютному ринку України. При цьому позитивна курсова різниця, що може виникнути за такою операцією, щоквартально направляється до Державного бюджету. Негативна курсова різниця відноситься на результати господарської діяльності резидента.

6. У випадку перевищення строків, зазначених у пунктах 1 і 2, у випадку виконання резидентами договорів виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення НБУ може надавати індивідуальні ліцензії.

Законодавством України передбачено отримання ліцензій на будь-які операції, пов’язані з рухом валютних коштів та цінностей.

Ліцензії на здійснення валютних операцій надаються банком на підставі положення № 181 від 06.05.98 р., затвердженого Постановою Правління НБУ, де обумовлені вимоги до банків для отримання права на здійснення операцій за певними пунктами ліцензії. Право на отримання ліцензії мають банки, які:

– є юридичними особами;

– працюють в Україні не менше одного року;

– протягом минулих років не мали серйозних зауважень з боку банківського нагляду та податкової адміністрації;

– мають розмір зареєстрованого Статутного фонду.

Банки, що отримали ліцензію на здійснення валютних операцій, називаються уповноваженими банками.

Ліцензії поділяються на генеральні та індивідуальні. Генеральні ліцензії надаються банкам та іншим кредитно-фінансовим установам України на здійснення валютних операцій, які не потребують індивідуальної ліцензії на весь термін дії режиму валютного регулювання. Індивідуальні ліцензії надаються підприємствам та організаціям на здійснення разової валютної операції на термін, необхідний для здійснення такої операції.

У положенні № 181 “Про порядок видачі банкам ліцензії на здійснення банками операцій” наведені окремі пункти валютної діяльності, що підлягають ліцензуванню:

– ведення рахунків клієнтів (резидентів та нерезидентів) в іноземній валюті та клієнтів-нерезидентів у грошовій одиниці України (п. 15);

– неторговельні операції з валютними цінностями (п. 16);

– ведення коррахунків банків (резидентів і нерезидентів) у іноземній валюті (п. 17);

– ведення коррахунків банків (нерезидентів) у грошовій одиниці України (п. 18);

– відкриття коррахунків в уповноважених банках України у іноземній валюті та здійснення операцій за ними (п. 19);

– відкриття коррахунків у банках (нерезидентах) у іноземній валюті та здійснення операцій за ними (п. 20);

– залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України (п. 21);

– залучення та розміщення іноземної валюти на міжнародних ринках (п. 22);

– валютні операції на міжнародних ринках (п. 23);

– операції з банківськими металами на валютному ринку України (п. 24);

– операції з банківськими металами на міжнародних ринках (п. 25).

Для отримання дозволу на здійснення операцій за окремими пунктами ліцензії передбачено певний розмір капіталу підприємства та вимоги щодо їх технічного забезпечення. Крім того, існують загальні вимоги, до яких належать: наявність служби внутрішнього аудиту, наявність внутрішніх підрозділів, здатних проводити дозволені операції, наявність внутрішньої регламентації проведення подібних операцій – посадових інструкцій та положень. У разі порушень зазначених вимог НБУ має право відмовити у наданні ліцензії.

Відмова з боку НБУ в наданні ліцензії може бути оскаржена в арбітражному суді.



1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Текст. Поняття про текст.
Ви зараз читаєте: Сутність валютних операцій комерційного банку